ПРИМУСОВЕ НАВЕРНЕННЯ

Маври були в Іспанії мусульманською меншиною, і їх називали там мудехарами. Протягом століть вони жили порівняно мирно на територіях, підконтрольних католикам. У деяких місцевостях мудехари упродовж певного часу мали офіційний статус, який дозволяв їм жити за своїми законами, дотримуватись своїх звичаїв і сповідувати свою релігію.

Але 1492 року католицькі правителі Фердинанд ІІ та Ізабелла завоювали Гранаду — останню частину Піренейського півострова, яка була під контролем мусульман. За умовами капітуляції гранадські маври отримали ті ж права, що й мудехари. Проте незабаром католицькі провідники посилили тиск на мусульманську меншину, члени якої мешкали на їхній території. Мусульман переслідували і змушували навернутись на християнство. Маври протестували проти порушення попередніх угод і 1499 року повстали. Урядові війська придушили повстання. Після цього мусульман в одній місцевості за іншою змушували або змінити віру, або емігрувати. Тих, хто навернувся на християнство і залишився в Іспанії, іспанці називали морисками.

«АНІ ДОБРІ ХРИСТИЯНИ, АНІ ВІРНІ ПІДДАНІ»

До 1526 року іслам заборонили по всій Іспанії, але мориски продовжували таємно його сповідувати. Крім того, вони змогли значною мірою зберегти свою культуру.