За днів Уззійї пророком також стає Амос, юдейський «пастух та оброблювач диких фіґовниць» (Амоса 7:14). На відміну від Йоіла, який пророкує в Юді, Амоса послано на північ до десятиколінного царства Ізраїлю. Амос закінчив писати свою книгу близько 804 року до н. е., після повернення в Юду. Мова його книги проста і водночас колоритна.

А що сказати про десятиплемінне царство Ізраїлю? Воно згрішило в тому, що нещадно гнобило бідних, чинило неморальність і зневажало Божих пророків. Амос попереджає, що Єгова покарає ізраїльтян «за жертівники Бет-Елу» і розіб’є «дім зимовий разом з домом літнім» (Амоса 3:14, 15).

Незважаючи на різноманітні покарання, які вже спіткали ізраїльтян-ідолопоклонників, вони залишалися впертими. Амос каже Ізраїлю: «Приготуйся... до зустрічі Бога свого» (Амоса 4:12). Для ізраїльтян день Єгови означатиме, що їх виженуть «геть за Дамаск», тобто до Ассирії (Амоса 5:27). Священик Бет-Ела протидіє Амосу, але той не боїться. Єгова говорить пророку: «Доспів кінець Моєму народові Ізраїлеві,— уже більше йому не прощу» (Амоса 8:2). Ізраїльтяни не заховаються від Божих присудів ні в шеолі, ні на високих горах (Амоса 9:2, 3). Все ж Єгова обіцяє повернути свій народ. Він каже: «Ізраїля Я поверну [з неволі], і побудую міста попустошені, і осядуть вони, і засадять вони виноградники, й питимуть їхнє вино, і порозводять садки, і будуть їсти їхній овоч» (Амоса 9:14).