«Це твій дім»
«ЦЕ ТВІЙ дім — до нього ми добудували». Як придатно ці слова підсумовують почуття робітників, які тільки що закінчили два роки трудної праці при австралійському філіалі Товариства Вартової Башти! Ці слова промовлені до Бога Єгови, були частиною пісні складеної для цієї спеціальної оказії. Якої оказії? Присвячення нової добудови до дому Бетел і фабрику.
Розбудова так скоро?
Дивовижно, менше як сім років раніше, присвятили новозбудований Бетел масив у Інглберні, південно-західного передмістя Сіднея, Австралія. Навіщо ж так скоро розбудовувати?
По-перше, число Свідків у Австралії зросло від менше 32 000 у 1981 р. до вершини 51 152 у жовтні 1989 р., і тому треба було покликати більше робітників на службу в Бетелі. Крім того, було велике збільшення кількості літератури, яку Австралія відсилає до інших філіалів. Австралія друкує літературу в 37 різних мовах для таких місцевостей як Фіджі, Індонезія, Папуа — Нова Гвінея, Нова Каледонія, Соломонові Острови, Таїті, Вануату, Ніуе, Західна Самоа, Тонга, Тувалу, Уолліс ост-и., як також Австралія. Тому Бетел родина скоро збільшилась на 164 члени.
Щоб постачати потреби цієї зростаючої родини, то на початку 1987 р. докінчили триповерхову конторську прибудову. Потім, Керівний орган ухвалив будування триповерхову фабрику й п’ятиповерхового житлового масиву. У січні 1988 р. почали прибудову до фабрики, яка дасть їм додаткових 3600 квадратних метрів (38 800 квадратних футів) місця. Кілька місяців пізніше, почали добудовувати до житлового масиву, збільшення 51 кімнати.
Пожертви й щедрі давання
Усім зборам у країні розсилали запрошення покликаючи добровольчих робітників ставати частиною «будівельної родини» аж до двох років. Дуже багато робітників усіх ремесел зголосились на працю. Одержали понад 700 заповнених бланків, і протягом будівництва зголосилось усього 270 робітників, які працювали від двох тижнів до майже двох років.
Один Свідок північного Квінсленду був власником землекопного підприємства. Він продав частину свого підприємства, і з дружиною працювали при розбудові майже від самого початку. Він купив великий землекоп на гусеницях і безплатно розкопував грунт для Товариства. При закінченні екскавації він продав машину і працював при будівництві. Це є тільки один приклад гарного, несамолюбного духу всіх робітників на проекті.
Свідки дарували бетононасоси наливати по трубах 3300 кубічних метрів (4300 кубічних ярдів) бетонної суміші для вісьмох поверхів у двох будинках. Інші дарували будівельні матеріали будувати три водонапірні башти з бетону 22 000 літрів (5800 галонів) у кожній. А Свідки працюючі в заводі теж працювали при будуванні башти.
Не всі добровольчі робітники були майстерними ремісниками. Багато молодих робітників навчалися ремесла саме на роботі. Багато навчились мурувати й поклали пів мільйона цегел. Інші навчились накривати підлогу кахлею, (кермамічні плитки) і до кількох тижнів, одна сестра навчилась обклеювати стіни шпалерою.
День присвячення
Настала субота, 25 листопада 1989 р., день присвячення, безхмарна й сонячна — гарний, пізновесняний день. Другий поверх нової прибудови до заводу вичистили, і перемінили на головну аудиторію, щоб помістити присутніх на програмі присвячення. Замкненою телевізійною системою зв’язали два інші поверхи фабрики, а також відділ відправок, аудиторію, і їдальню. Таким чином вигідно помістилось понад 3000 осіб.
Тому що не було місця для всіх, то запрошували тільки осіб охрещених близько 40 років, як також друзів Бетел родини і робітників при будівлі. Ранком подавали закуски й напої а на полудень смачні легкі закуски. О 9 годині ранком, відбулось річне зібрання членів Товариства Вартової Башти в Австралії. Усі 21 члени Австралійської корпорації були присутні. Закінчивши потрібні законні подробиці, запросили інших на зібрання, і всі присутні дуже зраділи, коли слухали промову через Теодора Ярача, члена Керівного органу.
О 1:45 годині почалось 15 хвилин музики Царства перед програмою присвячення. Присутні із захопленням слухали рапорти, цікаві подробиці з приватного життя, досвіди, і виступи трьох членів Керівного органу. З цих, Кері Барбер і Даниїл Сідлік перший раз відвідували цю країну нижче екватора. Брат Барбер промовляв на тему «Жнива це кінець віку», а брат Сідлік на тему «Щасливий народ, якого Бог є Єгова». Брат Ярач, який обслуговував австралійський філіал як наглядач зони, виступив з промовою присвячення.
Потішаюча риса на програмі був відспів чотирьох ліричних віршів пісні саме перед промовою присвячення. Засновано на словах пророка Ісаї в Ісаї 60:22, назва пісні така: «Малий стане тисячею». У тих ліричних віршах виражається Єгові вдячність за те, що багато охочих добровольчих робітників мали привілей додати до «Його дому» в цій частині всесвітнього поля.
[Ілюстрації на сторінці 22]
Добудова до друкарні Товариства Вартової Башти в Інглберні, НПУ, Австралія.
К. Барбер
Т. Ярач
Д. Сідлік