«У всіх вас примножується любов»
У 2004 році на Японію обрушилося чимало стихійних лих: тайфуни, повені, землетруси тощо. Це сильно позначилося на житті багатьох людей, у тому числі Свідків Єгови (Екклезіяста 9:11). Однак ці нещастя дали Свідкам можливість виявити одне до одного братерську любов (1 Петра 1:22).
Наприклад, через те що в липні йшли проливні дощі, одна річка в центральній частині Японії вийшла з берегів. Повінь пошкодила більш ніж 20 будинків, у яких жили Свідки Єгови. Рівень води в одному Залі Царства становив аж один метр. Свідки з навколишніх зборів негайно прийшли на допомогу. Сотні добровольців вичищали просякнуті багном будинки. Зал Царства повністю почистили і відремонтували всього за два тижні.
Двадцять третього жовтня той самий регіон постраждав від землетрусу, сила якого сягнула 6,8 бала за шкалою Ріхтера. Втратило життя щонайменше 40 осіб, і під час евакуації понад 100 000 осіб були змушені покинути свої домівки. Припинилось постачання води, газу й електроенергії. Хоча епіцентр землетрусу був лише за 50 кілометрів від Залу Царства, який недавно відремонтували, будівля не зазнала ушкоджень. Цей Зал відразу ж перетворили на тимчасовий осередок надання допомоги. Старійшини християнського збору швидко з’ясували, чи їхні співвіруючі в безпеці, і зраділи, дізнавшись, що ніхто з братів не постраждав і не загинув. Рано-вранці наступного дня шість Свідків, які стали жертвами липневого паводку, охоче взяли участь у доставці їжі та води в район цього стихійного лиха. Предмети першої необхідності було постачено в ту місцевість усього через кілька годин після землетрусу.
«Ті, хто постраждав від липневої повені, хотіли цією матеріальною допомогою виразити свою вдячність за допомогу, яку і вони свого часу отримали,— розповідає старійшина збору.— Вони трудилися в поті чола з раннього ранку до пізнього вечора. Їхні ж обличчя просто сяяли від щастя!»
Ні повені, ні землетруси не в силі зруйнувати узи братерської любові, які об’єднують Свідків Єгови. Натомість під час таких стихійних лих ці християни на власному досвіді переконуються в правдивості слів апостола Павла. Своїм співвіруючим у Фессалоніках він сказав: «У всіх вас примножується любов один до одного» (2 Фессалонікійців 1:3).