Проте є ще інший фактор — їхнє ставлення до ситуації. У тому самому повідомленні продовжується: «Вони не мають бюрократії. У них немає суперечок через власне «Я». Навпаки, робітники напрочуд веселі і дружні, незалежно від того, наскільки гаряче на вулиці, наскільки брудна або виснажлива робота». Чим це пояснюється? Один Свідок відповів: «Це є наслідком добрих взаємин з Богом, які спонукують нас виявляти любов до інших». Була ще одна позитивна риса, яку ураган «Ендрю» не зміг знищити,— християнська любов (Івана 13:34, 35).

Один добровільний робітник, що там працював, говорить: «Отже, ми отримали повний ваговоз питної води. Ми відразу розподілили її серед іншої провізії, яку направляли до розподільчих центрів при Залах Царства. Провізія роздавалась як братам, так і їхнім сусідам, які потребували її». Одна компанія зі штату Вашінгтон, яка спеціалізується на виробництві паперу, пожертвувала 250 000 одноразових тарілок.

На самому початку представники міської влади посилали добровольців, які не були Свідками, до Залів Царства, кажучи, що «лише вони відповідно організовані, щоб подавати допомогу». Зрештою туди перемістилися військові загони й утворили центри допомоги їжею і водою та наметні містечка.

Початковий центр Свідків, організований Комітетом допомоги при Залі конгресів міста Форт-Лодердейл, знаходився за 60 кілометрів на північ від найзруйнованішої зони довкола Хоумстеда. Після того як трохи вщухла напружена робота, цей центр перемістили в Зал конгресів у Плент-Сіті неподалік Орландо за 400 кілометрів на південний захід від зони катастрофи. Більшість речей для допомоги направляли туди для сортування й упаковки. Комітет кожного дня замовляв, що йому було потрібно, і великі ваговози з причіпами долали відстань у п’ять годин до Форт-Лодердейла.

Зі свого боку, цей центр забезпечив їжею, матеріалами, водою, генераторами тощо три Зали Царства, відновлені в центральній зоні катастрофи. Завзяті Свідки організували групи будівельників та прибиральників, щоб допомогти відновити сотні будинків. На території Залів Царства також було створено кухні та їдальні, куди будь-хто міг прийти й отримати допомогу. Навіть деякі солдати харчувались там і потім кинули пожертви в скриньку.

У той час як чоловіки допомагали ремонтувати будинки, жінки готували їжу. Інші відвідували всіх людей, яких можна було знайти, щоб пояснити їм біблійний погляд на природні катастрофи і також роздати тим, які потребують, коробки з речами допомоги.