Допомога, що виявляє християнську любов

«БРАТСТВО любіть»,— заохочував апостол Павло співхристиян (1 Петра 2:17). Така любов повинна була виходити за межі расових, соціальних та національних кордонів і об’єднувати людей у справжнє братство. Коли серед ранніх християн виникла матеріальна потреба, любов спонукувала багатьох давати пожертви апостолам, щоб вони роздавали тим, хто має потребу. Написано, що «в них усе спільним було» (Дії 2:41—45; 4:32).

Таку любов було виявлено, коли в кінці 1991 року Керівний орган Свідків Єгови попросив кілька філіалів Товариства Вартової башти в Західній Європі забезпечити їжею та одягом братів, які мають в цьому потребу, у Східній Європі та в частинах колишнього Радянського Союзу. Наводимо серію звітів деяких філіалів, які взяли у цьому участь.

Швеція

П’ятого грудня 1991 року до всіх 348 зборів у Швеції було надіслано листи, у яких пояснювалася потреба. Відгук був негайним. Через кілька днів перший напівпричіп, завантажений 15-ма тоннами борошна, смальцю, м’ясних консервів, сухого молока і такого іншого вирушив до Санкт-Петербурга (Росія). Місцеві Свідки Єгови розвантажили машину і швидко розповсюдили 750 пакунків серед тих, хто мав у цьому потребу. Пізніше в Росію прибуло ще два напівпричепи з харчами. Всього зі Швеції було відправлено 51,5 тонни.

Готовність жертвувати одяг та взуття перевершила усі сподівання. У Залах Царства раптово нагромадилося багато пакунків з одягом. Багато християн жертвували свій власний одяг. Інші купували новий. Один брат купив п’ять костюмів. Коли здивований власник магазину довідався про мету цієї покупки, то пожертвував ще п’ять костюмів. Інший брат купив ящик шкарпеток, рукавиць та шарфів. Коли він пояснив мету цього, власник магазину запропонував йому 30 нових костюмів за ціну двох. Один власник спортивного магазину пожертвував 100 пар нових черевиків та чобіт.

Все це звозилося до філіалу для сортування, перепаковування та завантажування. Одяг, об’єм якого дорівнював ємкості 40 напівпричепів, заповнив великі приміщення філіалу! Брати й сестри працювали кілька тижнів, сортуючи чоловічий, жіночий та дитячий одяг і пакуючи його в коробки. Щоб завезти цей одяг в Росію, Україну та Естонію, було використано 15 напівпричепів.

Один брат, який вісім разів водив вантажну машину Товариства до колишнього Радянського Союзу, сказав: «Те, як брати приймали нас, було великою нагородою. Вони обіймали й цілували нас і, незважаючи на свої скромні ресурси, подали нам приклад християнської щедрості».

Фінляндія

Незважаючи на сильний економічний спад, високий рівень безробіття та економічні проблеми у Фінляндії, готовність близько 18 000 фінських братів допомогти братам у колишньому Радянському Союзі була великою. Вони вислали понад 58 тонн їжі у 4850 пачках у Санкт-Петербург, Естонію, Латвію, Литву та Калінінград. Вони також заповнили одягом 12 кубічних метрів вільного місця вантажних машин. Для справ Царства на тих територіях було теж пожертвувано 25 вживаних машин та фургонів.

Деякі з тих коробок з харчами попали у збір з 14 вісників у місті Сланці, що недалеко Санкт-Петербурга. Брати висловили велику вдячність у листі. «У нашому зборі десять старших сестер. Багато хто з нас серйозно хворіє і не може стояти годинами в чергах за продуктами. Однак небесний Отець не дає нам причин розчаровуватися у цей нелегкий час, але наповнює наші серця радістю. Ми проводимо 43 домашні біблійні вивчення». Коли одна сестра у Сакт-Петербурзі отримала допомогу, то, перш ніж відкрити пачку, вона дві години плакала.

Данія

У цій маленькій країні, розташованій на виході в Балтійське море, близько 16 000 Свідків Єгови зібрали і послали в Україну 19 вантажних машин з 64 тоннами їжі у 4200 коробках, 4600 коробок високоякісного одягу і 2269 пар нового взуття. Один брат з Німеччини дозволив філіалу скористатися п’ятьма вантажними машинами, які він потім пожертвував братам в Україні. Повертаючись додому, один шофер сказав: «Виявилося, що ми привезли назад більше, ніж відвезли туди. Любов та саможертовний дух, виявлені українськими братами, дуже підкріпили нашу віру».

На дорогах колишнього Радянського Союзу водіям треба було остерігатися грабіжників. За кілька днів перед тим, як проїхала одна з датських машин, на цьому маршруті був грабіж. Грабіжники, які мали вертольоти й автомати, зупинили колону з п’яти вантажних машин з харчами одної з добродійних організацій. Вони забрали всі п’ять машин, залишивши водіїв просто на дорозі. Незважаючи на таку небезпеку, весь вантаж з датського філіалу щасливо прибув до місця призначення. На зворотному шляху один шофер взяв з собою записку, написану ламаною англійською мовою: «Дорогі датські брати і сестри! Ми отримали вашу допомогу. Єгова нагородить вас».

Нідерланди

Філіал у Нідерландах вислав 52 тонни їжі у 2600 пачках. Все це було завезено в Україну двома колонами. За кожним разом залишалося шість вантажних машин, пожертвуваних німецькими братами для справ Царства на Сході. Більшу частину продуктів українські брати відправили далі — в Москву, Сибір та інші місцевості, де є велика потреба. Крім цього, голландські брати пожертвували 736 кубічних метрів одягу та взуття. Це все колоною з 11-ти вантажних автомобілів, які супроводжувала приватна машина, привезли до Львова.

Після довгого переїзду через Німеччину і Польщу колона без перешкод проїхала українську митницю і о 3-й годині ночі прибула у передмістя Львова. Водії повідомляють: «За короткий час зібралося 140 братів, щоб розвантажити машини. Перед початком роботи ці покірні брати виявили, що вони покладаються на Єгову, звернувшись до нього у спільній молитві. Коли роботу було завершено, вони знову зібралися на молитву вдячності Єгові. Ми погостювали у місцевих братів, які щедро ділилися, хоча самі мали не багато, і потім ці брати провели нас до головної дороги, де вони помолилися на обочині перед тим, як залишити нас.

«Під час довгої подорожі додому ми мали багато що згадати: гостинність братів у Німеччині, Польщі та у Львові; їхню міцну віру і молитовний напрям думок; той факт, що хоча вони і живуть у важких умовах, але гостинно дали нам нічліг і їжу; їхню єдність і близькість; їхню вдячність. Ми також думали про наших братів і сестер, що залишились вдома, які так щедро давали».

Швейцарія

Швейцарський філіал починає свій звіт цитатою з Якова 2:15, 16: «Коли ж брат чи сестра будуть нагі, і позбавлені денного покорму, а хтонебудь із вас до них скаже: «Ідіть з миром, грійтесь та їжте», та не дасть їм потрібного тілу,— що ж то поможе?» Потім у звіті було сказано: «Коли ми отримали від Керівного органу Свідків Єгови запрошення подати матеріальну допомогу братам у потребі, нам пригадався цей біблійний вірш.

Відразу всі заходилися працювати! Вже через два дні в Україну було послано 12 тонн їжі у 600 пачках разом з трьома вантажними машинами з Німеччини, які були пожертвувані для праці в тій території. Вістка про те, що всі прибули без перешкод, дуже потішила наших братів. Тим часом збори нагромадили одяг і невдовзі наш філіал був заповнений коробками, чемоданами і сумками! Серед дитячого одягу були іграшки від швейцарських дітей для незнайомих їм друзів у цій далекій країні. Між одягом знайшлося теж чимало шоколадок».

Як це все перевезти? У звіті говориться: «На допомогу прийшов французький філіал, який дав у наше розпорядження два напівпричепи і чотирьох водіїв. Окрім цього, щоб перевезти в Україну 72 тонни вантажу, потрібно було скористатися однією вантажною машиною нашого філіалу і чотирма машинами місцевих братів». Колона завдовжки 150 метрів щасливо доїхала до складу у Львові, де близько сотні місцевих братів чекали на розвантаження машин. Водії сказали, що мовний бар’єр не складав жодних труднощів, оскільки обличчя цих братів виражали глибоку вдячність.

Австрія

Австрійські брати послали 48,5 тонни харчів, 5114 коробок з одягом і 6700 пар взуття до Львова та Ужгорода. Вони також вислали 7 тонн харчів, 1418 коробок одягу та 465 пар взуття в Бєлград, Загреб, Мостар, Осієк і Сараєво, що на території колишньої Югославії. Філіал повідомляє: «У нас було 12 навантажених напівпричепів, які проїхали 34 000 кілометрів. Більшість вантажу відвіз один брат зі своїм сином, які є власниками фірми, що займається доставкою вантажів».

У звіті також говориться про пожертвуваний одяг: «Ми використали Зал конгресів як центральний склад. Вантажні машини одна за одною заповнювали його, аж поки не залишилось більше місця. Як і за днів Мойсея, треба було просити людей припинити приносити (Вихід 36:6). Навіть деякі особи, які не були Свідками Єгови, жертвували гроші, «бо,— говорили вони,— ми знаємо, що цим шляхом люди, які потребують, отримають їх». Ми також безкоштовно отримали від світських фірм пусті картонні коробки, які нам були дуже потрібні». Вік братів, що сортували і пакували все це, коливався від 9 до 80 років. Вони навіть старалися, щоб галстуки та сорочки пасували до костюмів.

У звіті говориться: «Представники влади в Австрії та на кордонах дуже допомогли, дозволивши нам зробити різні поїздки і давши необхідні документи, так щоб все можна було зробити з меншими труднощами».

Італія

Дві великі колони вантажних автомобілів привезли з Рима через Австрію, Чехо-Словаччину та Польщу в колишній Радянський Союз 188 тонн харчів. У кожній колоні було 6 шоферів, механік, електромонтер, перекладач, експедитор, кухар, лікар, ведучий колони, що їхав на атомобілі-всюдиході, і брат, що влаштовував стоянки.

Їжу було куплено у семи постачальників. Філіал повідомляє: «Коли наші постачальники дізналися про мету цієї справи, деякі з них захотіли взяти участь. Вони пожертвували кількасот тонн макаронних виробів і рису, а також пакувальні коробки. Інші пожертвували зимові шини для вантажних машин або грошові пожертви.

«Брати в Італії були вдячні за цю можливість допомогти. Діти також хотіли взяти участь. Один п’ятирічний хлопчик послав невеличку пожертву, за яку, як він сподівався, можна було купити «для братів у Росії таку велику консервну банку риби, яка сягала б аж до неба». Одна маленька дівчинка за добрі оцінки в школі отримала від своєї бабусі та дідуся гроші на подарунок батькам. «Але,— пише вона,— коли я дізналася, що багато моїх братів не мають стільки доброї їжі, як я, то подумала, що якщо я допоможу тим братам, то це буде найкращим подарунком для моїх батьків». Вона вкинула у скриньку для пожертв значну суму грошей і сказала: «Надіюся, що і надалі отримуватиму добрі оцінки, так що зможу послати більше грошей». Звіт філіалу закінчується словами про те, що чудові листи братів з України, вдячність італійських братів і чудові спогади про підготовку і доставку продуктів були зворушливими, підбадьорливими і об’єднуючими.

Їжа для тисяч делегатів

На стадіоні імені Кірова у Санкт-Петербурзі 26—28 червня 1992 року було проведено перший на території колишнього Радянського Союзу міжнародний конгрес Свідків Єгови. На цей історичний конгрес під назвою «Носії світла» прибуло понад 46 200 делегатів з 28 країн. Він став ще однією нагодою виявити християнську любов до «братства» (1 Петра 2:17).

З Данії, Фінляндії, Швеції та інших країн Західної Європи було привезено тонни їжі і безкоштовно роздано тисячам делегатів конгресу з територій колишнього СРСР для харчування під час конгресу. Після останньої частини програми, коли делегати залишали стадіон, вони теж отримали пакет з харчами на дорогу додому.

Вищезгадані звіти показують, що давання відбувалося не тільки в одному напрямку — на Схід. Це був обмін даванням. Їжа й одяг на Схід, але на Захід — незліченні вирази гарячої любові і розповіді, що підкріпляють віру і свідчать про незламність і вірність тисяч поклонників Єгови протягом десятиліть тиску і труднощів. Таким чином, обидві сторони відчули правдивість Ісусових слів: «Більше щастя — давати, ніж брати» (Дії 20:35, Хоменко).

[Схема/Ілюстрація на сторінці 21]

1. З Фінляндії: Санкт-Петербург (Росія), Таллін і Тарту (Естонія), Рига (Латвія), Вільнюс і Каунас (Литва), Калінінград (Росія), Петрозаводськ (Карелія).

2. З Нідерландів: Львів.

3. Зі Швеції: Санкт-Петербург (Росія), Львів, Невинномиськ (Росія).

4. З Данії: Санкт-Петербург (Росія), Львів.

5. З Австрії: Львів, Бєлград, Загреб, Мостар, Осієк, Сараєво (колишня Югославія).

6. Зі Швейцарії: Львів.

7. З Італії: Львів.

[Ілюстрації на сторінці 23]

Коробки з одягом у шведському філіалі.

Завантаження товарів допомоги.

Продукти в одній із пачок.

Бекон і шинка з Данії.

Колона з 11 вантажних машин і 1 легкової.

Пачки і чемодани в австрійському філіалі.

Розвантаження машини у Львові.