1, 2. Чому можна довіряти тому, що ми читаємо в Біблії?

«Є Й ПРИЯТЕЛЬ, більше від брата прив’язаний» (Прип. 18:24). Можливо, ти маєш саме такого друга і на власному досвіді переконався в правдивості цих натхнених слів. Тоді ти знаєш, що справжньому другові можна вірити і довіряти, коли він щось обіцяє або хвалить тебе. А коли він зробить тобі зауваження, ти, скоріш за все, не знехтуєш цим і спробуєш виправитися. Напевно, ти вже не раз переконувався, що твій друг бажає тобі тільки добра і дає поради з найкращих спонук. Мабуть, ти теж дбаєш про свого друга, і завдяки цьому ваша дружба стає дедалі міцнішою.

² У певному розумінні таких друзів можна знайти серед чоловіків, яким Бог доручив укласти Біблію. Ти можеш довіряти всьому, що вони написали, і бути впевненим, що в їхніх словах є багато корисного для тебе. Саме так стародавні ізраїльтяни мали ставитися до людей, які «говорили від Бога, керовані святим духом» (2 Пет. 1:20, 21). Найбільшу пророчу книгу під Божим натхненням написав Єремія, який також написав книгу Плач Єремії і дві інші книги Біблії.

3, 4. Який погляд мають деякі люди на пророчу книгу Єремії і Плач Єремії і чому такий погляд помилковий? Поясни на прикладі.

³ Проте тобі, можливо, доводилось чути, що деякі люди, які читають Біблію, вважають, що книги Єремії не для них, що вони містять лише зловісні попередження й похмурі пророцтваa. Про що ж насправді йдеться в пророчій книзі Єремії та в книзі Плач Єремії?

⁴ Дійсно, Єремія висловлюється прямо і відверто. Але хіба справжній друг іноді не робить так само? Навіть Ісус говорив прямо, коли помилялися його друзі, апостоли, і виправляв їх (Марка 9:33—37). Проте головна звістка Ісуса була позитивною: він навчав людей, як здобути Боже схвалення і мати щасливе майбутнє (Матв. 5:3—10, 43—45). Те саме можна сказати і про книги Єремії, котрі — як і «усе Писання» — корисні «для виправлення» (2 Тим. 3:16). Єремія відверто говорив про ставлення Бога до людей, які стверджували, що служать йому, а насправді заслуговували покарання за свої злі вчинки. А втім, книги Єремії містять звістку надії і показують шлях до майбутніх благословень. Єремія записав пророцтва про те, як Бог здійснюватиме свої задуми, і сьогодні ми беремо безпосередню участь у сповненні цих пророцтв. Крім того, в цих двох книгах ти знайдеш слова, які зміцнять і підбадьорять тебе. (Прочитай Єремії 31:13, 33; 33:10, 11; Плач Єремії 3:22, 23).

5. Яку користь ми можемо почерпнути з книг Єремії?

⁵ Нам слід прислуха́тися до слів Єремії, якщо ми хочемо бути щасливими служителями Бога і мати надію на майбутнє. Подумаймо, наприклад, про наше християнське братство. Застосувавши важливі уроки з книг Єремії, ми зможемо зміцнити братерські узи і жити згідно з порадою Павла: «Брати, заохочую вас: завжди радійте, виправляйтеся, цінуйте, коли вам несуть потіху, будьте однодумні, живіть у мирі, і тоді Бог любові й миру буде з вами» (2 Кор. 13:11). На звістку Єремії слід зважати ще й тому, що вона дуже подібна до звістки, яку проголошуємо ми. Хоча ми розповідаємо людям про останні дні і про наближення кінця цієї системи, наша звістка є позитивною і несе людям надію. Думки з книг Єремії корисні й для нашого повсякденного життя. Ми можемо знайти багато паралелей між тим, що переживав і про що говорив Єремія, і нашим життям. Для цього розгляньмо, звідки походив і як отримав доручення цей зразковий пророк, якому Бог сказав: «Ось Я дав в твої уста слова Мої!» (Єрем. 1:9).

6, 7. Звідки нам відомо, що Бог цікавився Єремією, і якою була ситуація в Юді, коли він народився?

⁶ Чекаючи народження дитини, батьки дуже часто думають про неї. Вони уявляють, якою вона буде, як складеться її життя, що її буде цікавити, ким вона працюватиме і чого досягне. Твої батьки, мабуть, теж роздумували про це. Те саме, певно, можна сказати і про Єреміїних батьків. Однак життям Єремії і його майбутнім цікавилися не лише вони, але й сам Творець усесвіту. (Прочитай Єремії 1:5).

⁷ Ще до народження Єремії Бог використав свою здатність передбачати майбутнє і вирішив, що Єремія буде гідний честі служити пророком. Бог цікавився хлопчиком, який мав народитися в сім’ї священика, що мешкала на півночі Єрусалима. Тоді, в середині VII століття до н. е., Юда переживала нелегкий період, адже нею правив цар Манасія. (Дивись сторінку 19). Протягом 55 років свого правління він робив зло в очах Єгови. Його син Амон наслідував поганий приклад батька (2 Цар. 21:1—9, 19—26). Але під час правління наступного царя, Йосії, ситуація в Юді змінилась. Він шукав Єгову і до вісімнадцятого року свого царювання очистив край від ідолопоклонства. Ймовірно, батьки Єремії раділи цьому; саме за царя Йосії Бог дав їхньому синові важливе доручення (2 Хр. 34:3—8).

БОГ ОБИРАЄ РЕЧНИКА

8. Яке завдання отримав Єремія і що він відповів Богові?

⁸ Ми не знаємо, якого віку був Єремія, коли Бог сказав йому: «Дав тебе за пророка народам». Напевно, він мав близько 25 років. Саме в такому віці левити починали своє служіння в Божому домі (Числа 8:24). Але Єремія відповів: «О, Господи, Боже, таж я промовляти не вмію, бо я ще юнак!» (Єрем. 1:6). Єремія вагався, очевидно тому, що вважав себе надто молодим і недосвідченим, щоб узяти на себе таку серйозну відповідальність і промовляти до цілого народу.

9, 10. За яких обставин Єремія отримав доручення від Бога і чому згодом виконувати це доручення стало дуже важко?

⁹ Єремія отримав доручення в той час, коли цар Йосія викорінював огидне фальшиве поклоніння і заохочував народ до правдивого. Невідомо, чи Єремія і Йосія допомагали один одному. У будь-якому разі, обставини в краї були дуже сприятливими для служіння правдивого пророка. На початку правління Йосії в Юді також служили Софонія і Наумb. Тоді жила й пророчиця Хулда, яка передрікала ізраїльському народові біду. Її пророцтво сповнилося ще за життя Єремії (2 Цар. 22:14). У тяжкі часи,— коли Єремії загрожувала смерть чи помста ворогів,— друзям пророка, скажімо Евед-Мелехові та Баруху, не раз доводилось рятувати його.

¹⁰ Що б ти відчув, якби Бог доручив тобі проголошувати важливу, але сувору звістку? (Прочитай Єремії 1:10). Задумайся, про що зокрема повинен був пророкувати Єремія. У 609 році до н. е. вавилонське військо наближалося до Єрусалима. Цар Седекія сподівався, що через Єремію Бог передасть добру звістку. Однак він мав почути зовсім не те, що хотів. (Прочитай Єремії 21:4—7, 10).

ТАКА Ж ЛЮДИНА, ЯК МИ

11. Чому Єремії могло бути нелегко і що додало йому впевненості?

¹¹ Уяви, що нам наказано викривати неправедних царів, продажних священиків і фальшивих пророків та виголошувати їм Божі вироки. Але ми відчуваємо підтримку Єгови. Так було і у випадку Єремії (Єрем. 1:7—9). Бог показав, що довіряє молодому пророку, зміцнивши його такими словами: «Я ось сьогодні поставив тебе містом твердинним, і залізним стовпом, і мідяними мурами проти всієї цієї землі, проти царів Юди, проти його князів, проти його священиків та проти народу цієї землі. І будуть вони воювати з тобою, та не переможуть тебе, бо Я із тобою,— говорить Господь,— щоб тебе рятувати!» (Єрем. 1:18, 19).

12. Чому можна сказати, що у нас багато спільного з Єремією?

¹² Не варто думати, що Єремія був якимсь особливим. Він був такою ж людиною, як і ми. Хоча цей пророк жив в іншу епоху, він переживав труднощі, подібні до наших. Як і Єремії, нам доводиться мати справу з різними людьми в повсякденному житті, в служінні чи в зборі. Тож ми можемо багато чого навчитися від Єремії, який, подібно до пророка Іллі, «був чоловіком з такими ж почуттями, як у нас» (Як. 5:17). Розгляньмо кілька ситуацій, в яких нам допоможе приклад Єремії.

13, 14. Чим випробування деяких християн подібні до випробувань Єремії, які спричинив Пашхур? (Дивись малюнок на сторінці 10).

¹³ У твоєму житті, мабуть, траплялися і добрі, і лихі часи. Так само було і в житті Єремії. Якось впливовий священик Пашхур побив Єремію і завдав йому тяжких страждань. Ноги, руки і шию пророка забили в дерев’яні колодки, змусивши його впродовж багатьох годин непорушно сидіти в дуже незручному положенні. Він терпів не тільки сильний біль, але й, можливо, глузування противників. Чи ти зміг би стійко зносити насмішки і фізичне знущання? (Єрем. 20:1—4, Хом.).

¹⁴ Уявивши, чого довелось зазнати Єремії, ми зрозуміємо, чому він сказав: «Проклятий той день, коли я народився... Чого то з утроби я вийшов, щоб бачити клопіт й скорботу, і нащо кінчаються в соромі ці мої дні?» (Єрем. 20:14—18). Єремія знав, що́ таке глибокий відчай. Чи бували у твоєму житті моменти, коли ти занепадав духом настільки, що втрачав почуття власної гідності і вважав всі свої зусилля марними? Можливо, ти навіть думав, що взагалі не варто служити Богові. Якщо ти відчував щось подібне, тобі допоможуть роздуми над тим, що пережив Єремія і чим закінчились його випробування.

15. Чому варто звернути увагу на те, що в Єремії іноді змінювався настрій?

¹⁵ Словам відчаю, записаним у Єремії 20:14—18, передує уривок, в якому пророк заохочує співати Єгові і хвалити його. (Прочитай Єремії 20:12, 13). Можливо, іноді і в тебе швидко змінюється настрій. Щойно ти був радісним, а потім тобі стає сумно. Мабуть, усім нам варто подумати про життя Єремії. У нього, безперечно, були такі ж почуття, як у нас. Нам принесуть велику користь роздуми над тим, що відчував і з чим стикався чоловік, який довго і віддано служив речником самого Творця (2 Хр. 36:12, 21, 22; Езд. 1:1).

16. Кому варто звернути увагу на наказ, який Єгова дав пророку?

¹⁶ Дехто з нас побачить, що обставини Єремії ще в дечому подібні до його власних обставин. Йдеться про сімейний стан пророка. Бог дав Єремії незвичний наказ, якого, мабуть, було нелегко слухатися. Він сказав йому не одружуватись. (Прочитай Єремії 16:2). Чому Єгова дав Єремії такий наказ і як це позначилось на його житті? Що корисного в цій розповіді знайдуть для себе брати і сестри, які не мають пари, чи то в силу обставин, чи тому, що самі так вирішили? А які висновки з Божої вказівки для Єремії можуть зробити одружені християни, зокрема ті, що не мають «синів і дочок»? Як приклад Єремії може допомогти особисто тобі?

17. Про що нас спонукують задуматись слова з Єремії 38:20?

¹⁷ Також варто поміркувати над словами, з якими Єремія якось звернувся до царя Юди: «Послухай Господнього голосу до того, що я говорю тобі,— і буде добре тобі, і буде жити душа твоя!» (Єрем. 38:20). У цьому заохоченні міститься цінний принцип, який має впливати на наші стосунки з іншими, в тому числі з людьми, які ще не ходять дорогами Єгови і яким ми можемо допомогти. Крім того, Єремія подає нам чудовий приклад у ставленні до тих, хто слухається Бога. Отже, ми багато чого можемо навчитися в Єремії.

ЯКА МЕТА ЦІЄЇ КНИЖКИ

18, 19. Як можна вивчати пророчу книгу Єремії і Плач Єремії?

¹⁸ Ця книжка допоможе тобі у вивченні пророчої книги Єремії та книги Плач Єремії і покаже їхню практичну цінність. Адже під дією Божого духу апостол Павло написав: «Усе Писання натхнене Богом і корисне для навчання, для напучення, для виправлення, для напоумлення в праведності» (2 Тим. 3:16). Ці слова, безсумнівно, стосуються і двох книг, написаних Єремією.

¹⁹ Звичайно, пророчу книгу Єремії і Плач Єремії можна вивчати по-різному. Один зі способів — аналізувати їх вірш за віршем, розшукуючи додаткову інформацію і намагаючись зрозуміти значення кожного вірша. Або ж можна звертати увагу на те, чим подібні або відмінні події й персонажі, описані Єремією, та люди й обставини, з якими стикаємось ми. (Порівняй Єремії 24:6, 7; 1 Коринфян 3:6). А ще можна вивчати історичне тло подій, які описує пророк (Єрем. 39:1—9). Кожен з цих методів певною мірою потрібен нам для ліпшого розуміння пророчої книги Єремії і Плачу Єремії. Тому, наприклад, у другому розділі, названому «Служіння Єремії “наприкінці днів”», ми обговоримо особливості часу, в який жив Єремія, і дізнаємось, як Бог втручався у хід подій.

20. Під яким кутом зору ми будемо вивчати пророчу книгу Єремії і Плач Єремії?

²⁰ Однак основна мета цієї книжки дещо інша. У ній ми будемо розглядати, як книги Єремії, що є даром від Бога, можуть допомогти нам у християнському житті (Тита 2:12). Ми ще більше переконаємось, що ці дві біблійні книги містять чимало інформації, «корисної для навчання». У них ми знайдемо практичні поради і приклади, завдяки яким будемо «вправними» і «спорядженими», щоб долати життєві труднощі. З цих книг почерпнуть цінні думки усі — неодружені й одружені, старійшини, піонери, голови сімей, домогосподарки, студенти і школярі. Кожен з нас знайде у цих двох натхнених книгах Божі поради, які допоможуть нам бути «спорядженими до всякого доброго діла» (2 Тим. 3:17).

21. Чому нам буде цікаво вивчати цю книжку?

²¹ Читаючи книжку розділ за розділом, шукай актуальних для себе порад. Ти неодмінно переконаєшся, що пророча книга Єремії і Плач Єремії підтверджують правдивість слів Павла: «Усе, що було написане раніше, написане нам для науки, щоб через витривалість і потіху з Писань ми мали надію» (Рим. 15:4).

1, 2. а) Що Єремія побачив у видінні, яке вказувало на тему його звістки? б) Чому тебе має цікавити звістка Єремії?

«ЩО ТИ бачиш?» З таким запитанням Бог звернувся до свого пророка, якого недавно призначив. «Я бачу кипляче горня,— відповів молодий Єремія,— а перед його звернений з півночі на південь». Цим видінням Бог показав, якою буде звістка Єремії. (Прочитай Єремії 1:13—16). Єгова передрік, що лихо, немов кипляча рідина, виллється на край Юди, оскільки більшість його мешканців переступали його закон. А чому горня звернене, або нахилене, на південь? Це вказувало на те, що лихо прийде з півночі, що саме з тієї сторони світу нападуть війська Вавилону. Так і сталося. За роки свого служіння Єремія бачив, як з «киплячого горняти» поступово виливалося лихо, апогеєм якого було знищення Єрусалима.

² Вавилонської держави вже не існує. Але це не означає, що пророцтво Єремії не становить для нас жодного інтересу. Адже ми живемо «наприкінці днів», коли багато людей вважають себе християнами, однак ні самі вони, ні їхні церкви не мають Божого схвалення (Єрем. 23:20). Ти ж, подібно до Єремії, разом з іншими Свідками проголошуєш звістку від Бога, яка несе не лише осуд, але й надію.

3. а) Як укладена книга Єремії? б) Яка мета цього розділу?

³ Пророк Єремія, напевно, описував події не відразу після того, як вони ставалися, а продиктував свою оповідь писарю роками пізніше (Єрем. 25:1—3; 36:1, 4, 32). Свою книгу Єремія уклав не в хронологічному порядку, він об’єднав різні її частини тематично. Отже, тобі буде цікаво дізнатися, в якій послідовності розгорталися події, згадані в пророчій книзі Єремії і в книзі Плач Єремії. Зверни увагу на хронологічну шкалу на сторінці 19. Знаючи, хто і коли правив Юдою і що відбувалося в цьому краї та за його межами, ти ліпше зрозумієш слова і дії пророка. Також ти чіткіше побачиш, чим корисні звістки, які Бог передав своєму народові через Єремію.

ІЗРАЇЛЬ ТА ЮДА НАПЕРЕДОДНІ І В ПЕРШІ РОКИ СЛУЖІННЯ ЄРЕМІЇ

4—6. У якій ситуації перебував давній Божий народ протягом кількох десятиліть до того, як Єремія став пророком?

⁴ Єремія пророкував у період бурхливих змін. Ассирія, Вавилон і Єгипет постійно ворогували між собою. Приблизно за 93 роки до того, як Єремія розпочав своє служіння, ассирійці підкорили північне десятиплемінне царство Ізраїлю і забрали в полон багатьох ізраїльтян. У той час Єгова захистив Єрусалим і вірного царя Єзекію від ассирійців. Ти, мабуть, пригадуєш, що тоді Бог знищив 185 000 ворожих воїнів (2 Цар. 19:32—36). Одним із синів Єзекії був Манасія, який царював 55 років. Єремія, очевидно, народився саме за його правління — в час, коли над Юдою панувала Ассирія (2 Хр. 33:10, 11).

⁵ З Другої книги царів, яку також написав Єремія, ми дізнаємо́ся, що Манасія відбудував священні пагірки, які зруйнував його батько. Манасія в багатьох місцях, навіть у храмі Єгови, поставив жертовники для Ваала і всіх небесних світил. Він пролив багато невинної крові і спалив свого сина, принісши його в жертву фальшивому богові. Загалом він «багато робив зла в очах Господа». Через усе це зло Єгова постановив, що на Єрусалим і цілу Юду прийде лихо, так само як колись на Ізраїль і його столицю, Самарію (2 Цар. 21:1—6, 12—16). Після того як Манасія помер, його син Амон продовжував підтримувати фальшиве поклоніння. Однак невдовзі настали великі зміни. Через два роки Амона вбили, і в 659 році до н. е. на трон зійшов його восьмирічний син, Йосія.

⁶ Цар Йосія правив 31 рік. У цей період Вавилон став здобувати більший вплив, ніж Ассирія. Йосія вважав, що за таких обставин можна відновити незалежність від іноземного панування. На відміну від свого батька і дідуся, Йосія вірно служив Єгові і здійснив масштабні релігійні реформи (2 Цар. 21:19—22:2). У 12-й рік царювання Йосія понищив у всьому краї священні пагірки і стовпи та зображення фальшивих богів, а згодом наказав відбудувати храм Єгови. (Прочитай 2 Хронік 34:1—8). Цікаво, що Бог призначив Єремію пророком у 13-й рік правління Йосії (647 року до н. е.).

7, 8. а) Чим відрізнялось правління Йосії від правління його попередників, Манасії та Амона? б) Якою людиною був Йосія? (Дивись інформацію в рамці, сторінка 20).

⁷ У 18-й рік правління праведного царя Йосії, під час відбудови храму, первосвященик знайшов «Книгу Закону». Цар звелів своєму писареві прочитати її вголос. Почувши слова тієї книги, Йосія зрозумів, наскільки народ провинився перед Єговою. Через пророчицю Хулду він запитав у Бога, як йому діяти, та закли́кав своїх підданих дотримуватися Божих заповідей. Хулда повідомила Йосії, що Єгова наведе лихо на мешканців Юди за їхню невірність. Однак це мало статися не за його життя, адже він підтримував чисте поклоніння (2 Цар. 22:8, 14—20).

⁸ Після згаданих подій цар Йосія з новими силами взявся знищувати все, що було пов’язано з фальшивим поклонінням. Він зруйнував священний пагорок і жертовник навіть у Бет-Елі, місті, яке колись належало північному царству Ізраїль. Крім того, Йосія влаштував таке святкування Пасхи, якого ще не було за жодного з царів (2 Цар. 23:4—25). Уяви, яку радість це принесло Єремії. І все ж спонукати народ до змін було нелегко. Відколи Манасія і Амон запровадили огидне ідолопоклонство, духовність народу цілком занепала. Хоча Йосія і здійснив великі реформи, Бог через Єремію проголосив, що божків у Юді стільки ж, скільки міст. Земляки пророка були наче невірна дружина: вони залишили Єгову і чинили перелюб з чужими богами. Єремія промовив: «За числом вулиць Єрусалиму наставлено жертівників для Молоха, жертівників, щоб кадити Ваалові». (Прочитай Єремії 11:1—3, 13).

9. Що відбувалося в останні роки правління Йосії?

⁹ Мешканці Юди не відгукнулися на звістку Єремії, тож довколишні народи і далі намагались завоювати цей край. У 632 році до н. е. об’єднані війська вавилонян і мідійців захопили Ніневію, столицю Ассирії. Через три роки єгипетський фараон Нехо повів свою армію на північ, щоб допомогти ассирійцям. З незазначених у Біблії причин Йосія хотів зупинити єгиптян біля Меґіддо, але був смертельно поранений (2 Хр. 35:20—24). Які зміни в політичному і релігійному житті відбудуться в Юді після цієї сумної події? З якими труднощами доведеться зіткнутись Єремії?

ЗМІНИ В РЕЛІГІЙНОМУ ЖИТТІ

10. а) Чим наші дні подібні до періоду після смерті Йосії? б) Чому приклад Єремії корисний для нас?

¹⁰ Тільки уяви собі, що відчув Єремія, коли дізнався про смерть Йосії. Охоплений горем, він оплакував царя в жалобних піснях (2 Хр. 35:25). У цей тривожний для Юди час їй ще доводилось протистояти зовнішнім ворогам. Країни-суперниці — Єгипет, Ассирія та Вавилон — змагалися між собою за панування в регіоні. Крім того, після смерті Йосії почали відбуватися зміни в релігійному житті Юди. Закінчився період, упродовж якого Єремія міг без особливих перешкод служити Богові, і почався інший, несприятливий для пророка. У наші дні чимало братів опиняються в подібній ситуації: відносна свобода поклоніння змінюється переслідуваннями і забороною християнської діяльності. Можливо, багатьом з нас теж доведеться пережити щось подібне. Як труднощі вплинуть на нас? Яких випробувань ми, можливо, зазна́ємо, зберігаючи свою непорочність? Варто розглянути, які випробування мав Єремія і що допомогло йому знести їх.

11. Що сталося в Юді після смерті Йосії?

¹¹ Мешканці Юди посадили на трон в Єрусалимі сина Йосії, Єгоахаза, якого називали також Шаллумом. Він правив лише три місяці, бо фараон Нехо, повернувшись на південь після битви з вавилонянами, скинув його і забрав до Єгипту. Єремія проголосив, що Єгоахаз «вже не вернеться» (Єрем. 22:10—12; 2 Хр. 36:1—4). Замість нього Нехо призначив іншого сина Йосії, Єгоякима. Новий цар не наслідував доброго прикладу свого батька. Він не тільки не продовжував його реформ, але й сам погруз в ідолопоклонстві. (Прочитай 2 Царів 23:36, 37).

12, 13. а) Якою була релігійна ситуація на початку правління Єгоякима? б) Як релігійні провідники ставились до Єремії?

¹² Коли Єгояким зійшов на трон, Єгова наказав Єремії піти в храм і докорити мешканцям Юди за їхні злі вчинки. Юдеї думали, що храм Єгови за будь-яких умов захищатиме їх, наче талісман. Але Єремія застеріг, що коли вони не припинять «красти, вбивати й перелюб чинити, і присягати фальшиво, й кадити Ваалові, і ходити за іншими богами», то Єгова відкине свій храм, як відкинув намет у Шіло за днів первосвященика Ілія. Бог відкине й лицемірів, що поклоняються в цьому храмі, а весь край Юди «руїною стане» (Єрем. 7:1—15, 34; 26:1—6)a. Скільки ж мужності треба було Єремії, щоб проголошувати таку звістку! Найімовірніше, він мав говорити перед видатними, впливовими людьми. Сьогодні декому з нас теж потрібна неабияка мужність, щоб проповідувати на вулицях або свідчити багатим чи відомим людям. Можна не сумніватися: Єгова неодмінно підтримає нас, як підтримав Єремію (Євр. 10:39; 13:6).

¹³ Як з огляду на релігійно-політичну ситуацію, що склалася в Юді, священики і пророки сприйняли звістку Єремії? За словами самого Єремії, «схопили його священики, і пророки, і ввесь народ, говорячи: “Ти конче помреш!”» Не тямлячи себе від гніву, вони вигукували: «Присуд смерти цьому чоловікові!» (Прочитай Єремії 26:8—11). Однак у противників Єремії нічого не вийшло. Єгова був зі своїм речником і врятував його. Єремія не злякався грізних ворогів, хоча їх було багато. Тобі теж не варто боятися протидії.

«НАПИШИ... ВСІ ТІ СЛОВА»

14, 15. а) Яку роботу розпочали Єремія і його писар Барух у четвертий рік правління Єгоякима? б) Якою людиною був Єгояким? (Дивись інформацію в рамці, сторінка 25).

¹⁴ У четвертий рік правління Єгоякима Бог сказав Єремії записати в сувій усі слова, які передавав йому за часів Йосії. Тоді Єремія продиктував своєму писарю Баруху все, що Єгова говорив впродовж 23 років. Вироки, які Бог проголосив через Єремію, стосувалися приблизно 20 царів і царств. Єремія послав Баруха в дім Єгови прочитати вголос записане в сувої. Для чого? Ось що сказав Єгова: «Може почує дім Юдин усе те зло, що Я думаю вчинити їм, щоб вернулися кожен зо своєї злої дороги, а Я прощу їхню провину та їхній гріх» (Єрем. 25:1—3; 36:1—3).

¹⁵ Невдовзі один придворний прочитав цей сувій Єгоякиму. Слухаючи його, цар відріза́в шматки сувою і спалював їх. Потім він наказав привести Єремію і Баруха. Але «Господь їх сховав». (Прочитай Єремії 36:21—26). Єгова передав через свого пророка, що за неслухняність Єгоякима «поховають... немов того осла, волочачи та викидаючи геть за брами Єрусалиму» (Єрем. 22:13—19). Думаєш, ці слова були просто перебільшенням?

16. Яку підбадьорливу звістку проголошував Єремія?

¹⁶ Хоча Єремія проголошував вироки Єгови, він пророкував не лише загибель. Він ніс людям звістку надії про те, що Єгова визволить від ворогів останок ізраїльтян і поверне їх у рідний край, де вони житимуть безпечно. Також Бог укладе зі своїм народом «нову угоду», «вічного заповіта», і напише свій закон на їхніх серцях. Він простить їхні провини і більше не згадає гріхів. Крім того, над людьми правитиме нащадок Давида, який «буде чинити на землі правосуддя та правду» (Єрем. 31:7—9; 32:37—41; 33:15). Ці пророцтва мали сповнитися у прийдешні роки і століття. Вони стосуються навіть нас і дають нам надію на вічне майбутнє. (Прочитай Єремії 31:31, 33, 34; Євреїв 8:​7—9; 10:14—18).

НАСТУП ВАВИЛОНУ

17, 18. Яка політична ситуація склалася в регіоні і що сталося у Юді в останні роки правління Єгоякима, а також за правління Седекії?

¹⁷ У 625 році до н. е. між вавилонянами і єгиптянами відбулася вирішальна битва під Кархемішем. Це місто лежало на березі річки Євфрат, приблизно за 600 кілометрів на північ від Єрусалима. Цар Навуходоносор розбив війська фараона Нехо і так поклав край пануванню Єгипту в регіоні (Єрем. 46:2). Тоді ж Навуходоносор здобув владу над Юдою, а Єгояким став його слугою. Через три роки Єгояким збунтувався (2 Цар. 24:1, 2). У відповідь Навуходоносор зі своїм військом виступив проти Юди й оточив Єрусалим. Це сталося 618 року до н. е. Уяви, які тривожні часи наступили для народу і як нелегко було Божому пророкові Єремії. Цар Єгояким, очевидно, помер під час облогиb, а його син Єгояхін, який правив у Юді лише три місяці, здався вавилонянам. Навуходоносор виніс з Єрусалима всі скарби і забрав у полон Єгояхіна, царську родину і сім’ї вельмож, а також полонив воїнів і майстрів. Серед вигнанців були Даниїл, Ананія, Мисаїл та Азарія (2 Цар. 24:10—16; Дан. 1:1—7).

¹⁸ Після цього Навуходоносор призначив царем Юди іншого сина Йосії, Седекію. Він став останнім земним царем з Давидового роду. Його правління закінчилось у 607 році до н. е., коли вавилоняни зруйнували Єрусалим і храм (2 Цар. 24:17). Упродовж одинадцяти років правління Седекії соціально-політичні умови в Юді були дуже складними. Безумовно, в такій ситуації Єремія мав цілковито покладатися на Того, хто призначив його пророком.

19. Як сучасники Єремії сприймали його звістку і чому нам варто звернути на це увагу?

¹⁹ Уяви себе на місці Єремії. З часів Йосії він був свідком політичної нестабільності в краї і духовної деградації Божого народу. Однак він знав, що в майбутньому обставини погіршаться. А втім, мешканці його рідного міста говорили йому: «Не пророкуй Ім’ям Господа, щоб не померти тобі від рук наших!» (Єрем. 11:21). Навіть коли пророцтва Єремії здійснювалися, юдеї казали: «Щодо слова, що ти говорив до нас Господнім Ім’ям, ми не слухаємо тебе» (Єрем. 44:16). Тим часом їхнє життя було під загрозою. Це можна сказати і про людей, що живуть у наші дні. Звістка, яку ти несеш, походить від Єгови, так само як і звістка Єремії. Тому, розглянувши, як Єгова захистив свого пророка напередодні падіння Єрусалима, ти станеш більш рішучим у служінні Богові.

КІНЕЦЬ ПРАВЛІННЯ ЮДЕЙСЬКИХ ЦАРІВ

20. Чому Єремії було особливо важко служити пророком за днів Седекії? (Дивись інформацію в рамці, сторінка 29).

²⁰ За днів Седекії пророку Єремії, напевно, було найважче виконувати своє доручення. Як і чимало його попередників, Седекія «робив... зло в Господніх очах» (Єрем. 52:1, 2). Юда перебувала під пануванням Вавилону, і Навуходоносор змусив Седекію присягнути в ім’я Єгови на вірність вавилонському цареві. Попри це Седекія згодом збунтувався. Вороги Єремії змушували пророка приєднатися до повстання (2 Хр. 36:13; Єзек. 17:12, 13).

21—23. а) Які ворогуючі табори утворилися в Юді в період правління Седекії? б) Чого довелось зазнати Єремії через те, що він залишався непохитним, і чому тобі варто подумати над його прикладом?

²¹ Очевидно, на самому початку правління Седекії до Єрусалима прибули посланці царів Едому, Моаву, Аммону, Тира й Сидона. Вони, мабуть, хотіли, щоб Седекія долучився до союзу держав, які об’єдналися проти Навуходоносора. Однак Єремія заклика́в царя підкоритися вавилонянам. Він навіть дав цим посланцям ярма, які символізували те, що їхні народи теж служитимуть Вавилону (Єрем. 27:1—3, 14)c. Люди відкидали звістку Єремії, а Ананія, який був лжепророком, робив його завдання ще важчим. Перед усім народом він заявив від імені Бога, що вавилонське ярмо буде зламане. Та Єгова передав через Єремію, що не мине й року, як цей самозванець помре. Так і сталося (Єрем. 28:1—3, 16, 17).

²² У Юді утворилися два ворогуючі табори: деякі мешканці погоджувалися підкоритись Вавилону, а інші заклика́ли народ до бунту. У 609 році до н. е. Седекія повстав, покладаючись на військову допомогу Єгипту. Єремії доводилося протистояти націоналістичній істерії прихильників повстання (Єрем. 52:3; Єзек. 17:15). Навуходоносор зі своїм військом повернувся до Юди, щоб придушити бунт. Він захопив усі міста цього краю і знову взяв в облогу Єрусалим. У цей надзвичайно складний час Єремія говорив Седекії і його підданим, що вавилоняни здобудуть Єрусалим. Причому ті, хто залишиться в місті, загинуть, а ті, хто здасться халдеям, уціліють. (Прочитай Єремії 21:8—10; 52:4).

²³ Князі Юди звинуватили Єремію у змові з вавилонянами. Коли пророк заперечив це, вони побили його і посадили у в’язницю (Єрем. 37:13—15). Але він все одно не пом’якшував звістки від Єгови. Тому князі намовляли царя стратити Єремію. Вони кинули пророка в яму, де він загруз у багні і міг загинути. Однак ефіоп Евед-Мелех, який служив у царському домі, врятував його (Єрем. 38:4—13). Сьогодні служителі Єгови теж часто потрапляють у небезпеку, коли, прислухаючись до свого сумління, відмовляються ставати на чиюсь сторону в політичних конфліктах. Без сумніву, приклад Єремії підтримає тебе в час випробувань і дасть сил знести їх.

24. Розкажи, що сталося 607 року до н. е.

²⁴ У 607 році до н. е. вавилоняни проломили мури Єрусалима і захопили місто. Храм Єгови був спалений, міські стіни вщент зруйновані, а юдейські вельможі вбиті. Седекія намагався втекти, але його схопили і привели до Навуходоносора. На очах у Седекії вбили його синів, потім його самого осліпили, закували в кайдани та повели до Вавилону (Єрем. 39:1—7). Отже, все, що Єремія пророкував про Юду і Єрусалим, збулося. А втім, Божий пророк не радів. Він дуже горював через те, що сталося з його народом. Свої почуття він описав у біблійній книзі Плач Єремії, яка глибоко зворушить тебе.

СЛУЖІННЯ ЄРЕМІЇ ПІСЛЯ ПАДІННЯ ЄРУСАЛИМА

25, 26. а) Як розгорталися події після завоювання Єрусалима? б) Як у цей період сучасники Єремії ставилися до його звістки?

²⁵ Що ж було з самим Єремією, коли чужоземці захопили Єрусалим? Вавилоняни поставилися до нього по-доброму та випустили з в’язниці, куди його вкинули єрусалимські князі. Згодом пророка разом з деякими юдеями повели в полон, але невдовзі його звільнили. Єремії треба було ще чимало зробити в служінні Богові, адже він мав нести його звістки уцілілим юдеям. Навуходоносор призначив Ґедалію правителем завойованого краю та пообіцяв його мешканцям мир взамін на підкорення. Але декілька невдоволених юдеїв змовилися і вбили Ґедалію (Єрем. 39:13, 14; 40:1—7; 41:2). Єремія заклика́в мешканців Юди залишатися в краї і не боятись вавилонського царя. Проте юдейські провідники звинуватили Єремію в брехні і втекли до Єгипту, силоміць забравши з собою його і Баруха. Та Єремія передрік, що Навуходоносор нападе і на цей край, завоює його і тоді втікачів спіткає лихо (Єрем. 42:9—11; 43:1—11; 44:11—13).

²⁶ І знову земляки Єремії не хотіли слухати звістку цього правдивого Божого пророка. Чому? Ось що вони казали: «Відколи перестали ми кадити небесній цариці й лити їй литі жертви, брак нам усього, і ми гинемо від меча та голоду!» (Єрем. 44:16, 18). Наскільки ж сучасники Єремії віддалилися від Єгови! Однак приклад пророка показує, що недосконала людина може залишатися вірною Єгові навіть в оточенні невірних йому людей, і це дуже нас підбадьорює.

27. Що нам відомо про останні роки служіння Єремії?

²⁷ У 580 році до н. е. наступник Навуходоносора, Евіл-Меродах, звільнив Єгояхіна з в’язниці (в перекладі Огієнка в 31-му вірші його названо Єгоякимом). Це остання подія, яку згадує пророк у своїй книзі (Єрем. 52:31—34). На той час Єремії було, мабуть, приблизно 90 років. Точно не відомо, як закінчилось життя пророка. Найімовірніше, останні роки він провів у Єгипті, де і помер. Єремія присвятив 67 років свого життя спеціальному служінню і залишився вірним Єгові до кінця. Він виконував своє доручення і тоді, коли в краї відновлювалось правдиве поклоніння, і тоді, коли панувало відступництво. Деякі люди боялися Бога і прислухались до його звістки, але більшість відкидали її і вороже ставились до пророка. Чи можна сказати, що служіння Єремії було даремним? У жодному разі! Коли Єгова призначив Єремію пророком, він сказав: «Будуть вони воювати з тобою, та не переможуть тебе, бо Я із тобою» (Єрем. 1:19). Служіння, яке виконують сучасні Свідки Єгови, подібне до служіння Єремії. Тож люди сприймають нашу звістку так само, як юдеї сприймали слова цього пророка. (Прочитай Матвія 10:16—22). Отже, чого нас вчить приклад Єремії? Як нам слід ставитись до нашого служіння? Про це мова піде далі.

1. а) Чим подібні Ісус та Єремія? б) Чому в служінні нам потрібно наслідувати Єремію?

У ПРОПОВІДУВАННІ доброї новини ми наслідуємо в першу чергу Ісуса Христа. Цікаво, що в I столітті деяким людям Ісус нагадував пророка Єремію (Матв. 16:13, 14). Подібно до Ісуса, Єремія отримав від Бога наказ проповідувати. Одного разу Бог промовив до нього: «І скажеш до них оце слово: Так говорить Господь» (Єрем. 13:12, 13; Ів. 12:49). Крім того, в служінні Єремія виявляв такі ж риси, як Ісус.

2. Чому можна сказати, що нашим сучасникам слід зробити такі самі зміни, як юдеям за часів Єремії?

² Але дехто з нас може сказати: «Наше служіння дуже відрізняється від служіння Єремії. Він промовляв до народу, який був присвячений Богові, а ми проповідуємо людям, які здебільшого не знають його». Це справді так. Проте за часів Єремії більшість євреїв стали «безумними» і відвернулися від правдивого Бога. (Прочитай Єремії 5:20—22). Їм слід було змінитися, щоб Єгова схвалював їхнє поклоніння. Те саме стосується і наших сучасників, вважають вони себе християнами чи ні: їм слід навчитися боятись Єгови і стати його правдивими поклонниками. Розгляньмо, як нам, наслідуючи Єремію, служити правдивому Богові і допомагати людям.

ЄГОВА «ДОТОРКНУВСЬ МОЇХ УСТ»

3. Яким жестом Єгова запевнив Єремію у своїй підтримці на початку його служіння і як це вплинуло на пророка?

³ Мабуть, ти пригадуєш, що на початку свого служіння Єремія почув такі слова: «Ти підеш до всіх, куди тільки пошлю Я тебе, і скажеш усе, що тобі накажу. Не лякайсь перед ними, бо Я буду з тобою, щоб тебе рятувати, говорить Господь» (Єрем. 1:7, 8). Після цього Бог зробив щось несподіване. Єремія розповів: «І простяг Господь руку Свою, і доторкнувсь моїх уст та й до мене сказав: “Ось Я дав в твої уста слова Мої! Дивись,— Я сьогодні призначив тебе”» (Єрем. 1:9, 10)a. Тоді Єремія зрозумів, що Всемогутній Бог обрав його своїм речником. Маючи запевнення в Божій підтримці, він зі щораз більшою ревністю виконував своє священне служіння (Ісаї 6:5—8).

4. Розкажи про когось, хто виявляє неабияку ревність.

⁴ Нині Єгова не доторкається до уст своїх служителів. Однак за допомогою святого духу він вселяє в них палке бажання проповідувати добру новину. Чимало вісників виявляють неабияку ревність у виконанні Божої волі. Розгляньмо приклад Марухи з Іспанії. Уже понад 40 років її руки і ноги паралізовані. Їй дуже важко проповідувати від дому до дому, але, прагнучи залишатись активною, вона використовує інші методи служіння. Наприклад, вона пише листи, диктуючи текст своїй дочці. Упродовж одного місяця вона зі своїм «писарем» доклала особливих зусиль і вислала понад 150 листів, в кожен з яких вклала по буклету. Завдяки цьому про добру новину дізналася більшість сімей у поблизькому селі. Маруха сказала своїй дочці: «Якщо хоча б один наш лист потрапить до рук людини зі щирим серцем, Єгова благословить нас біблійним вивченням». Місцевий старійшина пише: «Я дякую Єгові за таких сестер, як Маруха, адже вони показують іншим, що́ в житті найцінніше».

5. а) Чи зміг Єремія зберегти ревність у служінні попри байдужість людей і що йому в цьому допомагало? б) Що допоможе тобі ревно звіщати добру новину?

⁵ У часи Єремії більшість мешканців Єрусалима «не жадали» правди від Бога і були байдужі до звістки пророка. Чи Єремія припинив проповідувати? Ні. Він сказав: «Гнів Єгови палає в мені, я вже втомився мовчати» (Єрем. 6:10, 11, НС). Як ти міг би розвинути таку ж ревність? У цьому тобі допоможуть зокрема роздуми над тим, що представляти правдивого Бога — це велика честь. Впливові люди в цьому світі ганьблять Боже ім’я. Релігійні провідники, так само як священики за днів Єремії, обманюють людей, що живуть на твоїй території. (Прочитай Єремії 2:8, 26, 27). А ти несеш їм добру новину про Царство, яка є справжнім виявом Божої милості до людства (Плач 3:31, 32). Розмірковуючи над цим, ти ще з більшим ентузіазмом звіщатимеш добру новину і допомагатимеш смиренним людям.

6. З якими випробуваннями стикався Єремія?

⁶ Ти, мабуть, погодишся, що залишатися ревним у християнському служінні не завжди легко. Єремії теж було нелегко виконувати волю Бога. Він стикався з великими труднощами, зокрема з протидією лжепророків. Про один з таких випадків ти можеш прочитати в 28-му розділі книги Єремії. Більшість людей не звертали уваги на його звістку, і часом він почувався самотнім (Єрем. 6:16, 17; 15:17). А іноді вороги навіть погрожували йому смертю (Єрем. 26:11).

«ТИ ПЕРЕХИТРИВ МЕНЕ, ЄГОВО»

7, 8. У якому розумінні Бог «перехитрив» Єремію?

⁷ Був період, коли з Єремії день у день глузували і знущалися. Тоді він вилив свої почуття Богові. Він сказав: «Ти перехитрив мене, Єгово, перехитрив ти мене. Ти виявився сильнішим за мене і переміг. Вони постійно насміхаються наді мною, кожен глузує з мене. Як тільки почну говорити — кричу, кричу про насильство і спустошення. Бо через слово Єгови я щодня зношу ганьбу й глузування» (Єремії 20:7, 8, НС). Як ти думаєш, в якому розумінні Єгова «перехитрив» свого вірного пророка?

⁸ Безперечно, Єгова не ошукав Єремію, він не вдався до підступу. Натомість Бог «перехитрив» його в позитивному розумінні цього слова. Єремії здавалося, що він не витримає протидії і не зможе далі виконувати Боже доручення. Але він зміг, оскільки його підтримував Всемогутній Бог. Єгова «переміг» Єремію, показавши, що Він набагато сильніший за пророка і його почуття. Коли цей вірний чоловік думав, що його сили вичерпались і він більше не витримає, Єгова додав йому сил, так би мовити перехитрив його. Бог виявився сильнішим за слабкості пророка. Попри байдужість і жорстокість людей, попри їхнє небажання слухати його звістку, Єремія був спроможний проповідувати далі.

9. Як тебе можуть зміцнити слова з Єремії 20:11?

⁹ Єгова був поруч з Єремією і підтримував його, як «потужний силач» (Єрем. 20:11). Бог додасть сил і тобі, щоб ти не втратив ревності в правдивому поклонінні та продовжував служити, незважаючи навіть на серйозні труднощі. Ти відчуєш, що Єгова, наче «воїн сильний»,— як його названо в перекладі Хоменка,— стоїть поряд з тобою.

10. Що ти робитимеш, зіткнувшись з протидією?

¹⁰ Апостол Павло підкреслив подібну думку, підбадьорюючи християн, які стикалися з переслідуваннями. Він написав: «Поводьтесь гідно доброї новини про Христа, щоб... я чув, що ви твердо стоїте в одному дусі й однодушно, пліч-о-пліч, боретесь за віру в добру новину, а також ні в чому не даєте супротивникам себе залякати» (Фил. 1:27, 28). Так само як Єремія і перші християни, ти можеш — і навіть повинен — покладатися в служінні на Всемогутнього Бога. Якщо з тебе хтось насміхається чи нападає на тебе, пам’ятай: Єгова з тобою, він додасть тобі сил. Бог підтримував Єремію, а також багатьох твоїх братів. Отже, він підтримає і тебе. Проси його про допомогу і не сумнівайся, що він відповість на твою молитву. Тоді ти помітиш, що Бог «перехитрив» тебе, давши сил знести труднощі й подолати страх. І ти, мабуть, зробиш набагато більше, ніж сподівався. (Прочитай Дії 4:29—31).

11, 12. а) Як ти міг би змінити свій графік служіння, щоб розмовляти з якомога більшою кількістю людей? б) Які додаткові можливості проповідувати ти можеш знайти у своїй місцевості? (Дивись ілюстрацію на сторінці 39).

¹¹ Те, що ми дізнаємо́ся про служіння Єремії, допоможе нам більш ефективно проповідувати добру новину. Будучи пророком Єгови понад 20 років, Єремія сказав: «Я... звертався до вас, говорив з самого ранку, але ви не слухали» (Єрем. 25:3, НС). Як бачимо, він починав своє служіння рано-вранці. Чого ми можемо навчитися з його прикладу? У багатьох зборах є вісники, які встають на світанку, щоб порозмовляти з людьми на зупинках і вокзалах. Чимало братів і сестер, що мешкають у селах, проповідують у ранні години односельцям, які теж рано починають свій день. А як ти міг би наслідувати приклад вірного служіння Єремії? Чи ти вчасно прокидаєшся, щоб не запізнитися на зустріч для проповідницького служіння?

¹² У багатьох місцевостях проповідування від дому до дому в післяобідні або вечірні години теж приносить чудові результати. Деякі вісники проповідують навіть уночі, скажімо на автозаправках, у ресторанах та інших закладах, які працюють цілодобово. Чи ти міг би зробити якісь зміни у своєму графіку, щоб проповідувати саме тоді, коли можна застати людей удома чи деінде?

13, 14. а) Чому можна припустити, що Єремія робив повторні відвідини? б) Що вказує нам на необхідність відповідально ставитись до повторних відвідин?

¹³ Іноді Єремія отримував від Єгови наказ виголосити пророчу звістку біля брами Божого дому або біля міської брами Єрусалима (Єрем. 7:2; 17:19, 20). Там почути слово Єгови могло чимало людей. Оскільки видатні мешканці міста, торговці й підприємці часто проходили через ті брами, пророк, мабуть, мав можливість знову зустрічати декого з них і пояснювати те, що сказав попереднього разу. Що це говорить нам про повторні візити до людей, які виявили інтерес до нашої звістки?

¹⁴ Єремія, як Божий пророк, розумів, що життя людей залежить від його служіння. Одного разу він не зміг особисто виконати Божий наказ і передати народові звістку, тому послав замість себе свого друга, Баруха. (Прочитай Єремії 36:5—8). Як нам наслідувати Єремію? Скажімо, ми пообіцяли співрозмовнику прийти ще раз. Чи ми дотримаємо свого слова? А якщо не можемо відвідати людину повторно або провести біблійне вивчення, то чи просимо когось зробити це замість нас? Ісус сказав: «Нехай ваше слово “так” означає “так”, а “ні” — “ні”» (Матв. 5:37). Дуже важливо виконувати свої обіцянки, адже ми представляємо Бога правди і порядку (1 Кор. 14:33, 40).

15, 16. а) Як чимало вісників наслідують Єремію у своєму служінні? б) Чого ти можеш навчитися з випадку, який стався в Чилі? (Дивись ілюстрацію на сторінці 40).

¹⁵ Пророк Єремія підбадьорив юдеїв у Вавилоні, написавши їм у листі, що Бог виконає своє «добре слово», тобто обітницю, про відновлення (Єрем. 29:1—4, 10). Сьогодні «добре слово» про те, що́ Єгова зробить невдовзі, можна поширювати в листах чи по телефону. Так ти міг би допомогти своїм родичам або іншим людям, які живуть далеко або з якими складно зустрітися особисто.

¹⁶ Коли вісники Царства беруть приклад з Єремії і старанно виконують своє служіння, вони нерідко досягають добрих результатів. Одна наша сестра в Чилі підійшла до жінки, яка виходила з метро. Ця жінка із захопленням вислухала біблійну звістку і погодилась обговорювати Біблію у себе вдома. Проте сестра не записала її адреси. Усвідомлюючи, наскільки важливо підтримувати інтерес жінки до правди, сестра почала молитися до Єгови про допомогу. Наступного дня вона прийшла на ту ж станцію метро о тій самій годині і зустріла жінку знову. Цього разу сестра записала адресу і через якийсь час прийшла до жінки додому, щоб допомогти їй ліпше зрозуміти Писання. Невдовзі Бог судитиме світ Сатани. Але ті, хто покається і послухається доброї новини, матимуть надію на порятунок. (Прочитай Плач Єремії 3:31—33). Тож пам’ятаймо про це і сумлінно опрацьовуймо свою територію.

«МОЖЕ ПОЧУЮТЬ ВОНИ, І ВЕРНУТЬСЯ»

17. Як ти міг би наслідувати Єремію, опрацьовуючи свою територію?

¹⁷ Єгова не прагне смерті людей. Приблизно за десять років до знищення Єрусалима він пообіцяв через Єремію, що не забуде тих, хто потрапить у вавилонську неволю. Бог сказав: «І зверну Я Своє око на них на добро, і поверну їх до цього Краю, і збудую їх, а не розіб’ю, і засаджу їх, а не вирву». Тому Єремія написав про останок Юди: «Ти маєш надію на майбутнє» (Єрем. 24:6; 26:3; Єрем. 31:17, НС). Пророк дивився на людей так само, як Єгова, і, виконуючи Боже доручення, щиро дбав про них. Він передавав людям заохочення Єгови: «Верніться-но кожен зі своєї злої дороги, та виправте вчинки свої» (Єрем. 35:15). Що ти міг би робити, аби ще повнішою мірою виявляти особистий інтерес до людей на призначеній тобі території?

18, 19. а) Як було би неправильно ставитися до праці проповідування? б) Який приклад у ставленні до людей подав нам Єремія?

¹⁸ Єремія не переставав любити свій народ. Він глибоко співчував мешканцям Єрусалима, коли це місто знищили вороги. (Прочитай Плач Єремії 2:11). Юдеї самі були винні в тому, що їх спіткало таке лихо. Проте Єремія не злорадів і не говорив: «Я ж вас попереджав!» Йому було дуже боляче через те, що сталося. Нам теж не можна ставитися до нашого служіння недбало і виконувати його лише з почуття обов’язку. Те, що ми робимо в проповідуванні, має свідчити про глибоку любов до нашого чудового Бога і до людей, створених на його образ.

¹⁹ Бути свідком правдивого Бога — велика честь, і з нею не зрівняється жодна посада, яку можна обіймати в цьому світі. Мабуть, Єремія теж так думав, адже він написав: «Коли твої слова надходили до мене, я їх проковтував. Слово твоє було радістю для мене й веселощами мого серця. Бо я ношу твоє ім’я, Господи, Боже сил» (Єрем. 15:16, Хом.). Завдяки проповідуванню доброї новини ще багато людей зможуть пізнати і полюбити того, кому зобов’язані своїм життям. Ми посприяємо цьому, якщо будемо служити ревно і з любов’ю, так, як це робив Єремія.

1, 2. Чому нам важко визначити, в якому стані є наше символічне серце?

УЯВИ, що ти прокинувся на світанку від сильного болю в грудях і тобі нічим дихати. Ти запитуєш себе: «А раптом це інфаркт?» Заспокоювати себе тим, що все буде добре, не можна. Слід негайно діяти! Тому ти викликаєш швидку, щоб отримати кваліфіковану допомогу. Лікар уважно оглядає тебе, ймовірно, робить кардіограму. Правильно поставлений діагноз і вчасна медична допомога можуть врятувати тобі життя.

² А що сказати про символічне серце? Визначити, чи з ним усе гаразд, досить нелегко. Чому? Ось що говориться в Біблії: «Людське серце найлукавіше над все та невигойне [«здатне на все», НС],— хто пізнає його?» (Єрем. 17:9). Отже, серце може обманювати нас і переконувати, що нашій духовності нічого не загрожує, тимчасом як хтось інший бачить тривожні ознаки духовної хвороби. Чому таке може трапитися? Тому що ми перебуваємо під впливом наших грішних схильностей. Крім того, побачити, що насправді відбувається з нашим серцем, нам заважають Сатана і цей світ. Розглянувши приклад Єремії і мешканців Юди, ми зрозуміємо, наскільки важливо перевіряти стан свого серця.

3. Що для багатьох людей стало богом?

³ Серця більшості мешканців Юди були духовно хворими. Сучасники Єремії відвернулися від правдивого Бога заради ханаанських богів і не відчували через це жодних докорів сумління. Тому Єгова поставив їм питання гостро: «А де ж твої боги, яких наробив ти собі? Хай устануть вони, якщо можуть спасти тебе в час твого лиха, бож в тебе богів, скільки міст твоїх, Юдо!» (Єрем. 2:28). Ніхто з нас, звичайно, не поклоняється рукотворним богам. Але зауважмо, що, за визначенням одного словника, «бог» — це «особа чи річ, яку хтось цінує понад усе». Чимало людей понад усе цінують кар’єру, здоров’я, сім’ю і навіть домашніх тварин. Інші обожнюють знаменитостей; а для когось немає нічого важливішого за спорт, технічні новинки, подорожі чи традиції. Заради всього цього дехто готовий пожертвувати своїми взаєминами з Творцем. Чи можуть правдиві християни, подібно до мешканців Юди, які жили за часів Єремії, перейняти цінності світу?

ЛУКАВЕ СЕРЦЕ МОЖЕ ОБМАНЮВАТИ

4. Чи щиро юдеї запитували: «Де слово Господнє? Нехай воно прийде!»?

⁴ Тобі буде цікаво дізнатись, в якому контексті Єремія назвав людське серце «невигойним», або «здатним на все». Єремія чув, як люди говорили: «Де слово Господнє? Нехай воно прийде!» (Єрем. 17:15). Подивімося, чи були ці слова щирими. Сімнадцятий розділ книги Єремії починається так: «Гріх Юдин написаний рильцем залізним, діямантовим вістрям він виритий на таблиці їхнього серця». Проблема полягала в тому, що народ Юди «надію клав на людину, і робив раменом своїм слабу плоть, а від Господа серце його відступало». І лише меншість юдеїв покладалася на Бога, чекаючи від нього вказівок і благословень (Єрем. 17:1, 5, 7).

5. Як земляки Єремії ставились до вказівок Єгови?

⁵ Про стан серця більшості людей свідчило те, як вони ставились до Божих настанов. (Прочитай Єремії 17:21, 22). Наприклад, у суботу вони мали відпочивати від повсякденної роботи і приділяти час поклонінню Богові. У цей день землякам Єремії не можна було заробляти на життя чи займатися іншими справами. Своєю поведінкою вони показували, якими є їхні серця. «Та вони не послухали, й вуха свого не схилили, і вчинили себе тугошиїми, щоб не слухатися та не брати навчання». Ці люди знали Божий закон, але мали власну думку і займалися в суботу, чим хотіли (Єрем. 17:23; Ісаї 58:13).

6, 7. а) Як християнин міг би міркувати всупереч порадам, які дає сьогодні клас мудрого раба? б) Що може вплинути на наше ставлення до зібрань?

⁶ Тепер ми не повинні виконувати закон про суботу. А втім, проаналізувавши, як юдеї ставилися до цього закону і які схильності свого серця при цьому виявляли, ми можемо зробити для себе важливі висновки (Кол. 2:16). Для того щоб виконувати Божу волю, нам треба відмовитись від егоїстичних, притаманних світові прагнень. Ми розуміємо, що неможливо догодити Богові, дбаючи лише про свої інтереси. Мабуть, ми знаємо багатьох братів і сестер, які повністю зосередились на виконанні Божої волі і завдяки цьому відчувають відсвіження і справжній спокій. Що ж може збити нас з правильного шляху?

⁷ Дехто з християн, можливо, думає, що, на відміну від сучасників Єремії, ніколи не піддасться на вмовляння свого лукавого серця. Наприклад, голова родини міркує: «Мені треба мати роботу, щоб забезпечувати сім’ю». І це цілком зрозуміло. Але ця думка може породити наступну: «Щоб влаштуватися на хорошу роботу і не втратити її, мені потрібна додаткова освіта». Таке міркування теж здається логічним, і чоловік робить висновок: «Часи змінилися, і для того, щоб вижити і втриматися на роботі, сьогодні треба мати вищу освіту». Дуже легко знехтувати мудрими, зваженими порадами вірного і розсудливого раба щодо додаткової освіти та почати пропускати зібрання. І справді, дехто допустив, щоб погляди цього світу поступово вплинули на нього (Еф. 2:2, 3). Біблія попереджає нас: «Не дозволяйте довколишньому світові втискувати вас у свою форму» (Рим. 12:2, Філліпс)a.

8. а) Чим християнин може хвалитися? б) Чому недостатньо просто щось знати про Бога і його діла?

⁸ Звичайно, дехто з християн у I столітті був багатий і мав видатне становище у світі. Те саме можна сказати про деяких братів і сестер у наш час. Як їм слід ставитись до своїх досягнень і як до них маємо ставитись ми? Єгова відповів на це запитання через Єремію. (Прочитай Єремії 9:22, 23). Варто хвалитися не своїми досягненнями, а тим, що найцінніше,— знанням про Володаря всесвіту (1 Кор. 1:31). Що ж означає розуміти і знати Єгову? Сучасники Єремії знали Боже ім’я. Вони також знали, як він рятував їхніх прабатьків біля Червоного моря, як захищав їх, коли вони входили в Обіцяну землю, у часи суддів та праведних царів. І все-таки земляки Єремії не знали Єгову по-справжньому і не мали щирої віри в нього. Проте вони вважали себе невинними і думали, що Божий гнів відвернувся від них (Єрем. 2:35).

ЯК ЄГОВА ФОРМУЄ НАС

9. Чому можна сказати, що змінити стан свого серця нам під силу, і як це зробити?

⁹ Юдеї, яким Єремія передавав Божу звістку, мусили змінити своє ставлення до Єгови. Їм було це під силу, адже Бог сказав про тих, хто повернеться з вигнання: «Дам Я їм серце пізнати Мене, що Я — Господь. І вони Мені будуть народом, а Я буду їм Богом, бо вони навернуться до Мене» (Єрем. 24:7). Серця людей, які живуть у наш час, теж можуть змінитися. Більш того, поліпшити стан свого духовного серця в змозі кожен. Для цього необхідно глибоко вивчати Боже Слово, роздумувати над тим, як воно впливає на наше життя, та застосовувати знання про Єгову. На відміну від сучасників Єремії, ми повинні прагнути, щоб Єгова перевіряв наші серця. А ще ми можемо самі досліджувати своє серце, аналізуючи його у світлі біблійних порад і роздумуючи над тим, що Єгова робить для нас (Пс. 17:3). Справді, дбати про стан свого серця надзвичайно важливо.

10, 11. а) Чому Єремія пішов до гончаря? б) Від чого залежить те, як Єгова формує людей?

¹⁰ Сатана намагається усіх підряд втиснути в одну й ту саму форму, а Бог формує людей, зважаючи на індивідуальність кожного. Це ілюструє один випадок з життя Єремії. Якось Єгова наказав йому піти в дім гончаря. Там він побачив, як майстер виробляв на кружалі посудину. Проте вона зіпсувалася, і тоді гончар просто переробив ще вологу глину на іншу посудину. (Прочитай Єремії 18:1—4). Чому Єгова наказав Єремії за цим поспостерігати і чого можемо навчитися ми?

¹¹ Єгова хотів показати Єремії та Ізраїлю, що має владу формувати народи і нації так, як вважає за потрібне. Вони є наче глина в його руках. Але, на противагу людям, Єгова не помиляється і не знищує працю своїх рук просто через примху. Те, що Єгова зробить з людьми, залежить від того, як вони піддаються його формуванню. (Прочитай Єремії 18:6—10).

12. а) Як Єгояким поставився до того, що Єгова намагався формувати його? б) Які висновки ти робиш для себе з розповіді про Єгоякима?

¹² А яким чином Єгова формує окремих людей? Сьогодні він робить це переважно за допомогою Біблії. Коли людина читає Боже Слово і прихильно реагує на звістку з нього, то показує, якою вона є, і тоді Єгова може її формувати. Розгляньмо на прикладі царя Єгоякима, як за часу Єремії Єгова намагався формувати свій народ у повсякденних справах. У Законі говорилося: «Не будеш утискати наймита». Але цар саме це і робив, експлуатуючи ізраїльтян як дешеву робочу силу на будівництві «дому великого» (Повт. 24:14; Єрем. 22:13, 14, 17). Бог намагався формувати Єгоякима своїм словом, яке передавав через пророків. Але цар слухався свого лукавого серця. Подібно до інших мешканців Юди, він говорив: «Не слухатиму!» — і не покидав своєї дороги, на яку став іще в юності. Тому Єгова промовив: «Поховають [Єгоякима], немов того осла, волочачи та викидаючи геть» (Єрем. 22:19, 21). Як же немудро було б з боку християнина казати: «Отакий вже я є». У наш час Бог не посилає пророків, як колись Єремію, але він не залишає нас без керівництва. Клас вірного і розсудливого раба допомагає нам розуміти біблійні принципи й застосовувати їх у щоденному житті. Деякі з цих принципів стосуються нашого зовнішнього вигляду, одягу, а також музики й танців на весіллі або вечірках. Чи будемо ми піддаватись формуванню Божого Слова?

13, 14. а) Чому мешканці Єрусалима вирішили звільнити своїх рабів-євреїв? б) За яких обставин власники рабів виявили справжній стан свого серця?

¹³ Розгляньмо ще один приклад. Вавилоняни зробили царем у Юді Седекію, і він мав служити їм. Однак, не послухавшись поради, яку Бог передав через Єремію, він збунтувався проти завойовників (Єрем. 27:8, 12). Тому вони взяли Єрусалим в облогу. Седекія і його князі вирішили виконати якусь вимогу Закону, щоб здобути прихильність Бога. Знаючи, що рабів-євреїв слід звільняти на сьомий рік їхнього рабства, Седекія уклав угоду, за якою їх мали відпустити на волю (Вих. 21:2; Єрем. 34:14). Тож, коли Єрусалим був оточений ворогами, юдеї раптом зрозуміли, що рабів слід звільнити. (Прочитай Єремії 34:8—10).

¹⁴ Потім на допомогу Єрусалиму прийшло єгипетське військо, і вавилоняни зняли облогу (Єрем. 37:5). Як повелися господарі, які звільнили своїх рабів? Вони поневолили їх знову! (Єрем. 34:11). Отже, опинившись у небезпеці, юдеї почали виконувати Божі закони, ніби це могло якось виправдати їхню неслухняність. Та коли небезпека минула, вони повернулися до старого. Юдеї намагались створити враження, ніби розуміють дух Закону, але своїми вчинками показували, що в глибині серця не погоджуються з вказівками з Божого Слова і не хочуть піддаватися його впливу.

ПІДДАВАЙСЯ ФОРМУВАННЮ ЄГОВИ

15. До якої міри ти хочеш піддаватися формуванню Єгови? Наведи приклад.

¹⁵ З допомогою всесвітнього збору Єгови ми вчимося керуватись біблійними принципами в різних життєвих ситуаціях. Скажімо, ми знаємо, що́ слід робити, коли якийсь брат роздратував нас (Еф. 4:32). Можливо, ми розуміємо, що біблійна порада правильна і мудра. Однак якою глиною в цій ситуації ми будемо? Чи ми дозволимо Єгові формувати нас? Якщо наше серце піддатливе, ми змінимось на ліпше, і Великий Гончар зробить з нас посудину, яка буде більш придатною для нього. (Прочитай Римлян 9:20, 21; 2 Тимофія 2:20, 21). Нам слід піддаватися впливу Єгови, щоб він формував нас для почесного вжитку, і не допускати, щоб наше серце ставало таким, як у Єгоякима чи власників рабів у часи Седекії.

16. Яку істину визнавав Єремія?

¹⁶ Бог формував навіть Єремію. Як пророк ставився до цього? Про це можна судити з таких його слів: «Не в силі людини, коли вона ходить, кермувати своїм кроком». Він просив: «Виправляй мене, Єгово» (Єрем. 10:23; 10:24, НС). Юні брати і сестри, чи ви будете наслідувати Єремію? У близькому майбутньому вам доведеться приймати дуже багато рішень. Часто молодь хоче самостійно «кермувати своїм кроком». Чи ви будете звертатись до Єгови за порадами, коли прийматимете рішення? Чи ви, як і Єремія, скромно ви́знаєте, що людина не спроможна керувати своїм кроком? Не забувайте: Єгова буде вас формувати, якщо ви шукаєте його порад.

17—19. а) Чому Єремія вирушив у довгу подорож до Євфрату? б) Як випробовувалась покірність Єремії? в) Якій меті слугувало те, що Єремія робив з поясом?

¹⁷ Служачи пророком, Єремія мав підкорятися Божим вказівкам. Якби ти був на його місці, чи виконував би всі вказівки без винятку? Одного разу Єгова сказав Єремії взяти лляний пояс і підперезатися ним. Після цього звелів піти до Євфрату. Поглянувши на карту, ти побачиш, що Єремії треба було пройти близько 500 кілометрів. Єремія мав сховати пояс у розщілині скелі і повернутися до Єрусалима. Згодом Бог наказав йому піти забрати пояс. (Прочитай Єремії 13:1—9). Усього Єремії довелось подолати майже 2000 кілометрів. Біблійним критикам просто не віриться, що пророк здійснив такі далекі подорожі, які зайняли кілька місяцівb (Езд. 7:9). Але таким був наказ Єгови, і Єремія його виконав.

¹⁸ Уяви, як пророк іде через Юдейські гори, а потім подорожує через пустелю до Євфрату. І все це тільки для того, щоб сховати лляний пояс! Сусідів, мабуть, дуже зацікавила довга відсутність Єремії. Повернувся він без пояса. Потім Бог наказав йому знову вирушити в довгу подорож, щоб забрати пояс, який на той час зіпсувався і став ні до чого не придатний. Можна було подумати: «Це вже занадто. Не бачу в цьому жодного сенсу». Але Єремія так не думав, тому що піддавався формуванню Єгови. Пророк не жалівся, а зробив так, як йому звелів Бог.

¹⁹ Лише після другої подорожі Єгова усе пояснив Єремії. Те, що зробив пророк, послужило прикладом, який він використав, щоб передати Божі слова: «Отак знищу Я Юдину гордість та гордість велику Єрусалиму, цього злого народа, що не хоче він слухатися Моїх слів, що ходить за впертістю серця свого! І пішов він в сліди інших богів, щоб служити їм та поклонятися їм. І станеться він, як цей пояс,— до нічого нездатний» (Єрем. 13:9, 10). Який же дієвий метод навчання свого народу обрав Єгова! Єремія охоче послухався Бога навіть у тому, що могло здатися дрібницею. Це відіграло неабияку роль, адже за допомогою прикладу про пояс Єгова спробував зворушити серця людей (Єрем. 13:11).

20. Чому дехто може дивуватися, що ти слухаєшся Бога, і в чому ти можеш бути впевнений?

²⁰ Сьогодні християнам не треба проходити сотні кілометрів, щоб проілюструвати Божу звістку. Однак твій християнський спосіб життя може викликати подив і навіть критику з боку сусідів і знайомих. Вони, мабуть, дивуються тому, як ти виглядаєш, як одягаєшся, або критикують твоє ставлення до освіти, кар’єри і до вживання алкогольних напоїв. Чи ти будеш і далі з готовністю підкорятися Божим вказівкам, як це робив Єремія? Якщо ти дозволятимеш Богові формувати твоє серце, це відображатиметься у твоїх рішеннях і, можливо, в тебе виникнуть нагоди для свідчення. У всякому разі, виконання наказів Єгови, поміщених у його Слові, а також вказівок вірного раба принесе тобі тривалу користь. Не піддаючись на вмовляння лукавого серця, ти будеш схожим на Єремію. Тож дозволяй Богові формувати тебе, щоб назавжди стати посудиною для почесного вжитку.

1, 2. а) З якими труднощами стикаються християни, маючи справу з різними людьми? б) Чому нам варто дізнатися, яких друзів вибирав Єремія?

ЩО ТИ зробиш, якщо співробітники, сусіди чи однокласники запросять тебе відзначити Різдво? А якщо начальник скаже обманути чи зробити щось незаконне? А коли представники влади будуть наполягати, щоб ти взяв участь у якихось політичних заходах? Мабуть, сумління підкаже тобі відмовитись, навіть якщо потім з тебе глузуватимуть і ставитимуться до тебе гірше, ніж раніше.

² Як ми побачимо, Єремія часто опинявся в подібних ситуаціях. Нам буде дуже корисно дізнатися, з якими людьми Єремія спілкувався впродовж свого служіння. Дехто намагався послабити його бажання виконувати волю Бога. Хоча Єремія мусив досить часто спілкуватися з цими людьми, вони аж ніяк не були його друзями. Варто, однак, зауважити, що ті, з ким Єремія дружив, підтримували його і заохочували залишатись вірним Єгові. Отже, Єремія подав нам чудовий приклад у тому, як вибирати друзів.

З КИМ ТИ ДРУЖИШ?

3. Чого Седекія сподівався від Єремії і чи виправдав пророк його сподівання?

³ Перед знищенням Єрусалима цар Седекія неодноразово радився з Єремією. Цар сподівався почути приємну звістку про майбутнє своєї країни, про те, що Бог врятує Юду від її ворогів. Через своїх посланців Седекія попросив Єремію: «Звернися за нас до Господа, бо Навуходоносор, цар вавилонський, воює проти нас. Може Господь зробить з нами за всіма Своїми чудами, і [Навуходоносор] відійде від нас!» (Єрем. 21:2). Цар не хотів виконати Божу вказівку і підкоритися вавилонянам. За словами одного біблеїста, Седекія був немов «пацієнт, який знову і знову приходив до лікаря, щоб той допоміг йому, а сам не хотів вживати призначені ліки». Як у цій ситуації повівся Єремія? Він міг здобути прихильність Седекії, влестивши його вуха. Чому ж Єремія не змінив своєї звістки, не полегшив собі життя? Він не зробив цього, бо Єгова наказав йому проголошувати падіння Єрусалима. (Прочитай Єремії 32:1—5).

4. Яку позицію нам слід зайняти, коли йдеться про дружбу, скажімо, зі співробітниками?

⁴ У чомусь твоя ситуація подібна до ситуації Єремії. Ти спілкуєшся з сусідами, співробітниками чи однокласниками. Але чи будеш ти розвивати з ними дружбу, якщо вони не хочуть слухатися Бога? Єремія не міг цілком уникати Седекії, адже він, хоча й не виконував Божої волі, усе-таки був царем. Проте Єремія не був зобов’язаний переймати неправильні погляди царя і шукати його прихильності. Звісно, якби пророк виконав бажання Седекії, він міг би оси́пати його дарунками або іншим чином виразити своє схвалення. Однак ні тиск, ні спокуси не змусили Єремію увійти в коло довірених осіб Седекії. Чому? Тому що пророк навіть не думав змінювати позицію, якої він дотримувався за наказом Єгови. Приклад Єремії має спонукати нас поміркувати, чи наші друзі заохочують нас залишатись вірними Богові. Звичайно, ти не можеш повністю уникати людей, які не служать Єгові, бо ти з ними живеш по сусідству, працюєш або вчишся (1 Кор. 5:9, 10). Але ти розумієш, що дружба з ними може загрожувати твоїй дружбі з Богом.

ЧИ СКЕПТИКИ МОЖУТЬ БУТИ ТОБІ ХОРОШИМИ ДРУЗЯМИ?

5, 6. Що робили деякі люди, щоб змусити Єремію замовкнути?

⁵ Седекія був не єдиним, хто намагався вплинути на Єремію. Священик Пашхур побив пророка, мабуть, завдавши йому 39 ударів (Єрем. 20:2; Повт. 25:3). Юдейські князі теж побили його і після цього посадили у в’язницю. Умови в ній були дуже поганими, тож через якийсь час Єремія почав думати, що там і помре. (Прочитай Єремії 37:3, 15, 16). Згодом, коли Єремію звільнили, інші князі намовляли Седекію стратити його. На їхню думку, пророк справляв деморалізуючий вплив на воїнів Юди. Тому його кинули в яму з багном (Єрем. 38:1—4). Щоправда, Єремія був врятований від жахливої смерті. Однак ці події показують, що люди, які мали б слухатись Бога, скептично ставились до звістки пророка і навіть чинили йому опір.

⁶ Серед ворогів Єремії були не тільки представники влади. Одного разу чоловіки з рідного міста Єремії, з Анатота,— можна сказати його сусіди,— погрожували йому смертю, якщо він не припинить пророкувати (Єрем. 11:21). Вони лякали Єремію розправою, бо їм не подобалась його звістка. Але Єремія вважав своїм другом Єгову, а не сусідів. Тим часом інші чоловіки не обмежувались погрозами. Коли Єремія, одягнувши дерев’яне ярмо, показав юдеям, що задля порятунку їм треба підкоритися вавилонському цареві, Ананія зняв ярмо з шиї пророка і зламав його. Лжепророк стверджував, ніби Єгова сказав: «Зламаю ярмо царя вавилонського». Того ж року Ананія помер, і тобі відомо, хто з пророків заслуговував на довір’я (Єрем. 28:1—11, 17). Після того як Єрусалим був зруйнований,— що й передрікав Єремія,— Йоханан та інші воєначальники не послухались Бога, який наказав залишатися в Юді. «Брехню ти говориш! — казали вони Єремії.— Не послав тебе Господь, Бог наш, сказати: Не входьте до Єгипту». Вони й далі не слухалися Єгови і навіть забрали з собою Єремію і Баруха до Єгипту (Єрем. 42:1—43:7).

7. Перед яким важким вибором ти іноді стоїш, намагаючись зберігати вірність Єгові?

⁷ Протягом багатьох років Єремія жив серед скептиків і ворогів. Подумай, як до них ставився пророк. Він міг би просто прийняти дружбу людей, які його оточували,— людей, які не поважали Бога і не цінували його Слова. Але він не зробив цього. А хто оточує тебе? Мабуть, тобі доводиться спілкуватись з людьми, схожими на тих, з ким стикався Єремія. Можливо, хтось активно протистоїть тобі і твоєму Богові, а інші — ніби дуже приємні люди. Чи ти будеш з ними дружити? Чи варто проводити час у товаристві тих, хто не сприймає серйозно Божих пророцтв? Якби Єремія був на твоєму місці, чи він дружив би з тими, хто покладається на людей? Чи дружив би з тими, чий спосіб життя суперечить настановам з Божого Слова? (2 Хр. 19:2). Єгова дуже яскраво описав Єремії, що́ чекає тих, хто надіється на людей, а не на Бога. (Прочитай Єремії 17:5, 6). Що ти думаєш з цього приводу?

8. Розкажи, перед яким складним вибором можуть стояти християни у твоїй місцевості.

⁸ Дехто з християн вирішив, що посприяє своїй справі чи кар’єрі, якщо буде розважати світських клієнтів. Ці християни можуть опинитися в поганому товаристві і наразити себе на небезпеку, скажімо втягнутись у брудні розмови або почати зловживати алкоголем. Ось чому багато братів і сестер відмовились від такого методу приваблення клієнтів, хоча й розуміли, що можуть втратити прибутки чи пропустити нагоду для кар’єрного росту. Буває і так, що начальник чи співробітники не бачать нічого поганого в тому, щоб обманювати клієнтів. Однак правдиві християни не піддаються згубному впливу оточення. Щоправда, приймати рішення стосовно таких питань досить нелегко. Тож ми вдячні за приклад Єремії, який тримався своєї позиції і завдяки цьому мав чисте сумління та, щонайважливіше, тісні взаємини з Богом.

9. Чим небезпечне прагнення подобатися більшості?

⁹ Деякі юдеї насміхалися з Єремії через його погляди і переконання (Єрем. 18:18). І все-таки він не боявся відрізнятися від тих, хто обирав «шлях, яким іде більшість» (Єрем. 8:5; 8:6, НС). Іноді Єремія залишався сам, «самітний сидів». Він вважав, що це ліпше, ніж перебувати в поганому товаристві і дружити з тими, хто міг би справити на нього негативний вплив. (Прочитай Єремії 9:3, 4; 15:17). А що думаєш ти? Нині, як і в часи Єремії, шлях, яким іде більшість,— це шлях невірності Богові. Служителі Єгови віддавна обережно вибирають, з ким дружити. Але не слід думати, що Єремія зовсім не мав друзів. Дехто захищав і підтримував його. Тобі буде дуже корисно дізнатися про друзів Єремії.

ЯКИХ ДРУЗІВ ОБИРАВ ЄРЕМІЯ?

10, 11. а) Якими принципами керувався Єремія, вибираючи собі друзів? б) Яких друзів мав Єремія і які питання ми обговоримо?

¹⁰ З ким Єремія розвивав дружні стосунки? Слухаючись Божих наказів, він не раз засуджував порочних, зрадливих, несправедливих, брутальних, байдужих та розпусних людей — усіх, хто покинув правдиве поклоніння, щоб служити ідолам, і чинив духовний блуд. Він заклика́в юдеїв: «Верніться ж ви кожен з дороги своєї лихої, і поліпшіть дороги свої й свої вчинки!» (Єрем. 18:11). Навіть після знищення Єрусалима Єремія звеличував «милість» Бога, його «милосердя» і «вірність» (Плач 3:22—24). Він хотів, щоб його друзями були тільки вірні служителі Єгови. (Прочитай Єремії 17:7).

¹¹ Нам дещо відомо про те, з ким товаришував Єремія. Наприклад, ми точно знаємо, що його однодумцями були Евед-Мелех, Барух, Серая та сини Шафана. Якими людьми вони були? Що об’єднувало їх з Єремією? Чому можна сказати, що вони були йому хорошими друзями? Як вони допомагали Єремії залишатись вірним Богові? Поговорімо про це і подивімося, які висновки ми можемо зробити для себе.

12. а) Що об’єднувало Єремію і Баруха? (Дивись ілюстрацію на сторінці 58). б) Ким був Серая і що ми про нього знаємо?

¹² Мабуть, найближчим другом пророка був Барух, син Нерійї. Єремія довіряв Баруху, тому саме йому продиктував звістку Єгови і доручив прочитати написане спочатку перед народом, а тоді перед князями Юди (Єрем. 36:4—8, 14, 15). Барух поділяв віру Єремії і теж був переконаний у тому, що всі пророцтва Бога сповняться. Разом вони пережили останні 18 неспокійних років існування царства Юди. Багато часу вони спільно виконували Боже завдання. Обидва зазнавали труднощів і були змушені ховатися від ворогів. Їх обох зміцняв сам Єгова. Барух, очевидно, належав до відомої в Юді родини писарів. У Біблії про нього сказано, що і він обіймав високу посаду писаря, а його брат Серая був важливим царським служителем. Як і Барух, Серая згодом теж допомагав Єремії передавати пророцтва від Єгови (Єрем. 36:32; 51:59—64). Єремію, ймовірно, дуже підбадьорювало те, що в нелегкі часи сини Нерійї охоче підтримували його. Ті, хто разом з тобою вірно служить Єгові, також можуть зміцняти і підбадьорювати тебе.

13. Чому можна сказати, що Евед-Мелех був вірним другом Єремії? (Дивись ілюстрацію на сторінці 63).

¹³ Ще одним вірним другом Єремії був ефіоп Евед-Мелех, який служив у царському домі. Цей чужоземець насмілився врятувати Єремію, коли розлючені князі вкинули його в яму. На очах у багатьох людей Евед-Мелех звернувся до Седекії, який у той час сидів при Веніяминовій брамі, і безстрашно попросив дозволу витягнути Єремію з ями. Він узяв з собою 30 чоловіків, бо, очевидно, думав, що йому перешкоджатимуть вороги Єремії (Єрем. 38:7—13). Ми не знаємо, як часто Евед-Мелех спілкувався з пророком. Кожен з них цінував дружбу з Єговою, тож можна зробити висновок, що і один з одним вони теж були добрими друзями. Цей вельможа знав, що Єремія — речник Єгови. Він назвав вчинки князів «злом» і не боявся діяти правильно, хоча міг втратити своє становище. Безперечно, Евед-Мелех був хорошою людиною. Це видно зі слів, з якими Єгова звернувся до нього: «Але тебе врятую цього дня [під час знищення Єрусалима]... бо ти надіявся на Мене». (Прочитай Єремії 39:15—18). Бог схвалював Евед-Мелеха. Мабуть, ти теж хотів би мати такого друга.

14. Що ми знаємо про членів родини Шафана і їхні стосунки з Єремією?

¹⁴ Серед друзів Єремії також були три сини і онук Шафана. Вони належали до родини, в якій чоловіки мали високі посади. Сам Шафан колись служив писарем царя Йосії. Коли вороги хотіли вбити Єремію, «рука Ахикама, Шаханового сина, була з Єремією, щоб не дати його в руку народу» (Єрем. 26:24). Ахікам мав брата, Ґемарію. Син Ґемарії, Михей, почув, як Барух зачитує Божі вироки, і розповів про це своєму батькові та іншим князям. Побоюючись реакції Єгоякима, вони порадили Єремії і Барухові сховатися. Ґемарія був серед тих, хто просив царя, який відкинув звістку від Бога, не спалювати сувою (Єрем. 36:9—25). Через іншого Шафанового сина, Ел’асу, пророк передав лист для юдеїв, що перебували у вавилонській неволі (Єрем. 29:1—3). Отже, принаймні в одній родині було четверо чоловіків, які підтримували Божого пророка. Уяви, як Єремія, мабуть, цінував їх! Але їхня дружба трималася не на тому, що вони любили ті самі страви, напої чи розваги та мали однакове хобі. Їхня дружба ґрунтувалась на чомусь набагато важливішому.

МУДРО ВИБИРАЙ СОБІ ДРУЗІВ

15. Який приклад подав Єремія стосовно вибору друзів?

¹⁵ Ми дізнались, як Єремія ставився до добрих людей, а як до поганих. Цар, князі, лжепророки та воєначальники змушували його зректися своєї звістки. Однак Єремія не йшов на компроміс. Через це чимало людей не любили його, та Єремія і не шукав дружби з ними. Його найліпшим другом завжди був Єгова. Єремія знав, що, залишаючись вірним йому, він матиме ворогів, і був готовим до цього. (Прочитай Плач Єремії 3:52—59). І все ж, як ми побачили, поряд з ним були і ті люди, які теж служили Єгові.

16, 17. а) Як хороші друзі можуть допомогти служителю Бога? б) Серед кого християни, хоч би де вони жили, можуть знайти найкращих друзів?

¹⁶ Евед-Мелех був хорошим другом, тому що мав віру в Єгову та довіряв йому. Він виявив неабияку мужність і рішучість, коли рятував життя Єремії. Барух провів з Єремією багато часу і з готовністю допомагав йому передавати людям звістки від Єгови. Таких же друзів можна знайти у християнському зборі. Камерон, 20-річна піонерка, дуже вдячна за позитивний вплив Кари, яка теж служить повночасно. Ось що говорить Камерон: «І словом, і своїм прикладом Кара заохочувала мене ставити служіння Єгові на перше місце в житті». Сестер розділяла чимала відстань, тому Кара регулярно телефонувала і писала Камерон листи, щоб дізнатися, як у неї справи, і взаємно підбадьоритись. «Кара знала все про мою сім’ю,— розповідає Камерон.— Вона знала, що відбувається з моєю сестрою і як важко мені було, коли сестра збунтувалась і залишила правду. Кара була зі мною весь цей час, і я не уявляю, як би витримала все це без її допомоги і благотворного впливу. Вона дуже підтримала мене».

¹⁷ У християнському зборі ти знайдеш друзів різного віку. З братами і сестрами тебе об’єднує віра, однакові цінності, любов до Єгови, надія і, мабуть, подібні труднощі. Разом з такими друзями ти можеш пліч-о-пліч служити Богу. Під час випробувань вони підбадьорять тебе, а ти їх. Вони тішитимуться твоїми успіхами в служінні Єгові. Більш того, ваша дружба може тривати вічно (Прип. 17:17; 18:24; 27:9).

18. Чому приклад Єремії у виборі друзів корисний для тебе?

¹⁸ Цілком очевидно, чого ми можемо навчитися з того, як Єремія вибирав друзів. Пам’ятай таку незаперечну істину: неможливо дружити з людьми, чиї погляди суперечать біблійним вченням, і в той же час залишатися непохитним у своїх переконаннях. Ця істина незмінна з часів Єремії. Для того щоб вірно виконувати завдання від Єгови і мати його благословення, пророк був готовий відрізнятися від більшості. Про тебе, мабуть, можна сказати так само. Єремія товаришував з тими, хто поділяв його погляди і допомагав йому виконувати доручення Єгови. Безумовно, для кожного вірного християнина Єремія є прикладом у тому, як вибирати друзів (Прип. 13:20; 22:17).

1, 2. Який умонастрій мають ті, хто обирає «шлях, яким іде більшість», і чому тобі потрібно відрізнятись від них?

СЛУХНЯНІСТЬ тепер не в моді. Більшість людей навіть не задумується, як було би правильно повестися в тій чи іншій ситуації. Вони живуть за принципом: «Роби, що хочеш, поки за руку не схоплять». Тому водії не звертають уваги на правила дорожнього руху, ділові партнери нехтують умовами договорів, а високопоставлені чиновники порушують закони, які, можливо, самі ж і встановлювали. Як і в часи Єремії, люди сьогодні прямують «шляхом, яким іде більшість», хоча цей шлях хибний та небезпечний (Єрем. 8:6, НС).

² Мабуть, ти розумієш, що ті, хто прагне мати схвалення Всемогутнього Бога, не можуть іти «шляхом, яким іде більшість». Єремія показав чітку різницю між тими, хто «не слухав голосу Господа», і тими, хто слухався його (Єрем. 3:25; 7:28; 26:13; 38:20; 43:4, 7). Кожен з нас має проаналізувати, чи він слухняний Богові. Чому? Річ у тім, що Сатана намагається зламати непорочність правдивих поклонників, і його напади стають більш підступними і жорстокими. Він причаюється, ніби змія, і зненацька кидається на свою жертву, щоб завдати їй смертельної рани. Наше прагнення в усьому слухатися голосу Єгови допомагає нам триматися подалі від цієї отруйної змії. Як же посилити своє бажання слухатись Єгови? У цьому нам допоможуть книги, написані Єремією.

КОГО МИ ПОВИННІ СЛУХАТИСЬ

3. Чому Єгова заслуговує нашої слухняності?

³ Чому Єгова заслуговує нашої цілковитої слухняності? Єремія вказує на одну з причин: «Своєю Він силою землю вчинив, Своєю премудрістю міцно поставив вселенну» (Єрем. 10:12). Єгова — Володар усесвіту, тож ми маємо боятися його більше, ніж будь-якого іншого правителя. Він має повне право сподіватися, що ми будемо виконувати всі його мудрі вказівки, які він дав задля нашого ж вічного блага (Єрем. 10:6, 7).

4, 5. а) У чому могли переконатись євреї під час посух? б) Як мешканці Юди марнували «живу воду» від Єгови? в) Яким чином ти можеш пити «живу воду», яку дає Бог?

⁴ Крім того, що Єгова править усесвітом, він підтримує наше життя. Це мало бути абсолютно очевидним для євреїв у часи Єремії. В Єгипті люди мали воду здебільшого з річки Ніл, а в Обіцяному краї Божий народ залежав від сезонних дощів. Тож євреї робили в землі водозбори, куди стікала вода (Повт. 11:13—17). Тільки Єгова міг послати дощ, який напоював землю, щоб вона приносила плоди. Але він міг і не дати дощу. Тому в дні Єремії неслухняні євреї не раз страждали через сильні посухи, які випалювали їхні поля і виноградники та висушували водозбори (Єрем. 3:3; 5:24; 12:4; 14:1—4, 22; 23:10).

⁵ Юдеї дорожили водою. Проте вони не приймали «живу воду», яку Єгова щедро давав їм. Вони свідомо порушували Божий Закон і покладались на підтримку довколишніх народів. Людина, яка під час посухи збирає воду в розбитий водозбір, що не тримає води, зазнає лиха. Так само юдеї відчували на собі гіркі наслідки свого непослуху. (Прочитай Єремії 2:13; 17:13). Нам у жодному разі не слід іти таким же шляхом, щоб не зазнати біди. Єгова дає нам багато вказівок, які ґрунтуються на його натхненому Слові. Але ця «жива вода» принесе нам користь тільки тоді, коли ми регулярно вивчаємо Боже Слово і намагаємось жити за його вимогами.

6. а) Розкажи, чи цар Седекія слухався Єгови. б) Чому можна сказати, що цар поводився немудро?

⁶ Оскільки наближався день помсти Єгови, мешканцям Юди було життєво необхідно виявляти послух. Кожен, хто хотів отримати схвалення Єгови і його захист, мав покаятися і стати слухняним. Це стосувалося і царя Седекії, проте йому бракувало внутрішньої сили, щоб поводитись правильно. Коли його піддані сказали, що хочуть вбити Єремію, у нього не вистачило мужності перешкодити їм. Як ми згадували в попередньому розділі, Евед-Мелех врятував Єремію. Згодом пророк заклика́в Седекію: «Послухай Господнього голосу». (Прочитай Єремії 38:4—6, 20). Отже, заради власного ж блага цар нарешті мав зважитись на це.

СЛУХАЙСЯ ПОРАД ЄГОВИ БЕЗ ЗВОЛІКАНЬ

7. У яких ситуаціях може випробовуватись твоя слухняність?

⁷ Сьогодні, як і за днів Єремії, слухняність є дуже важливою. Наскільки сильне твоє бажання слухатись Єгови? Якщо ти випадково натрапиш на порнографічний сайт в Інтернеті, чи будеш розглядати зображення? Чи зможеш побороти спокусу і вийти з цього сайту? Якщо хтось на роботі або в школі запросить тебе на побачення, чи ти матимеш силу відмовитись? А як ти ставишся до літератури і веб-сторінок відступників? Такий матеріал приваблює тебе чи відштовхує? Коли ти стоїш перед вибором, пригадуй слова з Єремії 38:20.

8, 9. а) Чому мудро слухатись старійшин, коли вони намагаються тобі допомогти? б) Як тобі слід сприймати пораду старійшин, навіть якщо вони дають її не вперше?

⁸ Єгова часто посилав Єремію до свого народу з таким закликом: «Верніться ж ви кожен з дороги своєї лихої, і поліпшіть дороги свої й свої вчинки» (Єрем. 7:3; 18:11; 25:5; прочитай Єремії 35:15). У наш час християнські старійшини теж з усіх сил намагаються допомогти братам і сестрам, які опинилися в духовній небезпеці. Якщо старійшини радять тобі покинути немудрий, хибний шлях, послухайся їх. Вони прагнуть допомогти тобі, як Єремія мешканцям Юди.

⁹ Старійшини, можливо, уже вкотре нагадують тобі біблійний принцип, на який вказували раніше. Зрозумій, повторювати ту саму пораду нелегко. Робити це ще важче, коли той, хто потребує допомоги, відкидає її, як юдеї відкидали поради Єремії. Постарайся сприйняти нагадування старійшин як вияв Божої любові. Пригадай, що Єремії не потрібно було б повторювати попередження, якби люди відгукнулися на них одразу. Щоб не отримувати ту саму пораду знову і знову, застосовуй її без зволікань.

ЄГОВА ПРОЩАЄ ОХОЧЕ, АЛЕ НЕ АВТОМАТИЧНО

10. Чому Єгова не прощає гріхів автоматично?

¹⁰ Живучи в цьому неправедному світі, ми не можемо виявляти досконалу слухняність Єгові, хоч би як намагалися. Тому ми вдячні, що він охоче вибачає наші провини. Але Єгова не прощає гріхів автоматично, адже гріх огидний йому (Ісаї 59:2). Ось чому він хоче впевнитись, що ми гідні його прощення.

11. Чому неможливо приховати таємні гріхи?

¹¹ Як ми вже говорили, чимало юдеїв у часи Єремії мали звичку не слухатися Бога і таким чином зловживали його терпінням і милосердям. Чи може статись, що таку звичку розвине хтось із Божих служителів сьогодні? Так, якщо він (чи вона) нехтує нагадуваннями Єгови і втягується в гріх. Дехто робить це відкрито, скажімо вступає в перелюбний шлюб, тобто одружується, не маючи на це права з погляду Бога. А дехто коїть таємні гріхи. І, хоча ніхто з людей не бачить цих гріхів, той, хто не слухається Єгови, наражає себе на небезпеку. Ведучи подвійне життя, людина може думати: «Ніхто про це не дізнається». Однак Бог знає, що діється в нашому розумі та серці, і бачить, що відбувається за зачиненими дверима. (Прочитай Єремії 32:19). Що слід зробити, коли хтось свідомо порушує Божі вказівки?

12. Що мають робити старійшини, аби захищати збір?

¹² Багато юдеїв з презирством відкидали допомогу Єгови, яку він раз у раз пропонував через Єремію. Так само й сьогодні дехто, вчинивши серйозний гріх, не розкаюється і відкидає допомогу старійшин. Тоді старійшини, згідно з біблійним наказом, мають захистити збір і виключити цю людину (1 Кор. 5:11—13; дивись інформацію в рамці «Життя без Божого закону», сторінка 73). Чи це означає, що така особа більше ніколи не матиме схвалення Єгови? Ні, так не можна сказати. Згадаймо, що ізраїльтяни довгий час бунтувалися проти Бога, і все ж він сказав: «Верніться, невірні сини, усі ваші відступства Я вилікую!» (Єрем. 3:22)a. Єгова закликає грішників повернутися до нього, він навіть наказує їм зробити це.

ВИЯВИ ПОСЛУХ, ПОВЕРНИСЬ ДО ЄГОВИ

13. Що повинен усвідомлювати той, хто хоче повернутися до Єгови?

¹³ За словами Єремії, аби повернутися до Бога, грішник має запитати себе: «Що я накоїв?!» — і чесно відповісти на це запитання, оцінивши свою поведінку з погляду біблійних вимог. Нерозкаяні юдеї за днів Єремії не ставили собі такого запитання. Вони не хотіли визнавати, наскільки великі їхні гріхи, тому Єгова не прощав їх; він просто не міг цього зробити. (Прочитай Єремії 8:6). А грішник, який розкаюється, усвідомлює, що своїм непослухом він стягнув ганьбу на ім’я Єгови і на християнський збір. Той, хто кається по-справжньому, дуже сумує через те, що завдав шкоди невинним людям. Він розуміє, що його благання про прощення буде варте уваги Єгови лише тоді, коли він усвідомить усі наслідки своїх неправильних учинків. Але для того, щоб знову здобути схвалення Єгови, потрібне ще дещо.

14. Що слід робити, аби «вернутися до Господа»? (Дивись також інформацію в рамці «Що таке розкаяння?»).

¹⁴ Грішник, який щиро розкаюється, аналізує свої спонуки, бажання і звички. (Прочитай Плач Єремії 3:40, 41). Він має подумати, в чому саме виявляє слабкість: у ділових стосунках, спілкуванні з особами протилежної статі, вживанні алкоголю чи тютюну або використанні Інтернету. Подібно як господиня вичищає найдальші закутки кухні, щоб підтримувати гігієну, грішник, який кається, повинен старанно очистити свої думки і поводитись чисто, навіть коли його ніхто не бачить. Йому слід «вернутися до Господа», тобто узгодити своє життя з його нормами і виконувати його вимоги. Деякі юдеї за днів Єремії «тільки вдавали», що повернулися до Єгови. Вони робили вигляд, що шкодують про скоєне, однак не змінювали ані своїх сердець, ані вчинків (Єрем. 3:10). Той же, хто щиро розкаюється, не має наміру обманути Єгову та його збір. Він хоче не лише очистити своє ім’я або відновити спілкування з родичами чи іншими членами збору. Натомість він прагне назавжди покинути свій грішний шлях та отримати Боже прощення і схвалення.

15. З якими молитвами звертається до Бога людина, яка щиро кається?

¹⁵ Каяття неможливе без молитви. У давнину, звертаючись до Бога, люди нерідко здіймали руки до неба. За словами Єремії, людина, яка розкаюється по-справжньому, в молитві «підіймає своє серце та руки до Бога» (Плач 3:41, 42). Шкодуючи про скоєне, така людина більше не чинить того, за що просить прощення у молитвах. Вона молиться щиро, від усього серця.

16. Чому грішнику варто повернутися до Бога?

¹⁶ Звісно, тому, хто визнає помилки, доведеться переступити через свою гордість. Але Єгова дуже хоче, щоб грішники повернулися до нього. Коли він бачить у серці людини щире каяття, його серце не залишається байдужим. Єгова «зворушується», його переповнюють ніжні почуття. Адже він хоче простити всіх, хто розкаюється у гріхах, як колись простив ізраїльтян, які повернулися з полону (Єрем. 31:20, Хом.). Як же приємно знати, що Єгова дає мир і надію тим, хто слухається його! (Єрем. 29:11—14). Такі люди можуть знову належати до числа його відданих служителів.

СЛУХНЯНІСТЬ ЗАХИСТИТЬ ТЕБЕ

17, 18. а) Хто такі рехавіти? б) Що нам відомо про них? (Дивись ілюстрацію на сторінці 77).

¹⁷ Цілковита слухняність Єгові дає справжній захист. Це видно з прикладу рехавітів, які жили в часи Єремії. За більш ніж два століття до того прабатько рехавітів, кенеянин Йонадав, який віддано підтримував Єгу, звелів їм дотримуватися деяких обмежень. Наприклад, він заборонив їм вживати вино. Нащадки Йонадава були слухняними йому навіть через багато років після його смерті. Щоб випробувати рехавітів, Єремія привів їх до їдальні в Господньому домі, поставив перед ними вино і запропонував випити. Але вони відповіли пророкові: «Не будемо пити вина» (Єрем. 35:1—10).

¹⁸ Рехавіти беззастережно слухалися свого прабатька, який уже давно помер. Мешканці Юди мали б іще старанніше дотримуватися наказів живого Бога. Своєю відданістю рехавіти дуже відрізнялися від непокірних юдеїв і цим подобалися Єгові. Він пообіцяв, що захистить їх у час прийдешнього знищення. Звідси можна зробити висновок, що під час великого лиха Єгова захистить тих, хто в усьому слухається його. (Прочитай Єремії 35:19).

СЛУХНЯНІ СЛУЖИТЕЛІ ЄГОВИ В МИНУЛОМУ І СЬОГОДНІ

19. Як Бог захистить тебе, якщо ти слухатимешся його?

¹⁹ Бог захищав свій народ і піклувався про нього в минулому. У наш час він також оберігає своїх слухняних поклонників від духовних небезпек. Подібно як високий мур захищав стародавні міста від ворожих нападів, Божий закон оберігає тих, хто вивчає його та завжди застосовує у своєму житті. Чи ти залишатимешся під захистом високого муру Божих норм моралі? Можеш не сумніватися, що в такому випадку тобі «буде добре» (Єрем. 7:23). Багато хто переконався в цьому на власному досвіді. (Дивись інформацію в рамці «Слухняність Єгові оберігає від небезпек»).

20, 21. а) У чому ти можеш бути впевненим, якщо служиш Єгові? б) Як цар Єгояким поставився до звістки, яку Бог передав через Єремію?

²⁰ Тобі може бути нелегко служити Богові через протидію, з якою ти стикаєшся вдома, на роботі чи в школі. Можливо, ти зазнаєш переслідувань з боку влади. Однак якщо ти завжди і в усьому слухаєшся Єгови, він неодмінно підтримає тебе навіть у найскладніших ситуаціях. Пам’ятай: Бог пообіцяв підтримувати Єремію, коли проти нього повстануть люті вороги, і виконав свою обіцянку. (Прочитай Єремії 1:17—19). Для прикладу розгляньмо, як Бог допоміг Єремії за днів царя Єгоякима.

²¹ Мало який правитель ізраїльського народу чинив такий лютий опір Божим речникам, як Єгояким. Одночасно з Єремією служив пророк Урійя. Неправедний цар Єгояким послав за ним своїх людей, коли той утік за межі держави. Після того як пророка Єгови привели назад, цар наказав убити його мечем (Єрем. 26:20—23). У четвертий рік царювання Єгоякима Бог сказав Єремії записати усі слова, які Він передавав досі, а потім зачитати з сувою у храмі. Коли сувій потрапив до рук Єгоякима, той звелів своєму придворному прочитати його. Поки придворний читав, цар відріза́в частини сувою і кидав їх одну за одною у вогонь, хоча деякі князі просили його не робити цього. Потім цар послав людей арештувати Єремію і Баруха. Чи їм це вдалося? Ні, бо «Господь їх сховав» (Єрем. 36:1—6; прочитай Єремії 36:21—26). Отже, Єгова не дозволив Єгоякиму завдати шкоди цим вірним чоловікам.

22, 23. Як Бог підтримує своїх служителів? Поясни на прикладі сестри з Середньої Азії.

²² Єгова може сховати від небезпеки і сучасних служителів, якщо вважатиме це доречним. Але частіше він додає їм сміливості й мудрості, щоб вони слухались його і продовжували проповідувати добру новину. Одна сестра, яку ми назвемо Гулістан, сама виховує чотирьох дітей. Єгова постійно допомагає їй. Якийсь час вона була єдиним Свідком в одному регіоні у Середній Азії, де влада переслідує вісників Царства. Від дому Гулістан до найближчого збору — понад 400 кілометрів, тому вона рідко має можливість перебувати в товаристві зрілих християн. Попри переслідування та інші труднощі вона проповідує від дому до дому і зустрічає багато людей, які цікавляться правдою. Як недавно стало відомо, вона проводить вивчення Біблії приблизно з 20 людьми і опікується групою овець Єгови, що постійно росте.

²³ Подібно до того як Бог допоміг Єремії і сучасним Свідкам, таким, як Гулістан, він допоможе тобі та іншим слухняним служителям. Підкоряйся йому, своєму Правителю, а не людям. Тоді переслідування та інші труднощі не перешкодять тобі славити єдиного правдивого Бога перед людьми, які живуть у твоїй місцевості (Єрем. 15:20, 21).

24. Яку користь тобі приносить слухняність Богу?

²⁴ Неможливо бути по-справжньому радісним і щасливим, якщо жити незалежно від Творця (Єрем. 10:23). Ми розглянули, що́ Єремія писав про слухняність Богові. Чи ти побачив, у чому тобі слід більше слухатись Єгови і дозволяти йому керувати твоїми кроками? Тільки виконуючи його накази, ми зможемо досягти щастя і мати успіх. «Слухайтеся Мого голосу,— закликає Єгова,— щоб вам було добре» (Єрем. 7:23).

1. Якого благословення ти чекаєш з особливим нетерпінням?

НОВИЙ СВІТ. Які благословення ти уявляєш, коли чуєш ці слова? Можливо, ти думаєш про достаток корисної їжі, досконале тіло, оселю, в якій будеш у безпеці, а також про тварин, з якими житимеш у мирі. Ти можеш навіть процитувати біблійні вірші, на яких ґрунтуєш свою надію. Однак не забудь про ще одне благословення — духовне та емоційне здоров’я. Адже без нього можна втратити радість, навіть маючи все, про що ми згадали вище.

2, 3. Надію на яке особливе благословення вселяють в нас книги Єремії?

² Коли Бог звелів Єремії передректи повернення юдеїв з Вавилону, то описав їхні почуття: «Знов будеш красуватись з бубнами твоїми, виступаючи в веселому хороводі» (Єрем. 31:4, Кул.; прочитай Єремії 30:18, 19; 31:4, 12—14). Крім того, Бог дав обіцянку, яка може зворушити і тебе: «Стомлену душу я відсвіжу і кожну знесилену насичу» (Єрем. 31:25, НС).

³ Які ж чудові слова! Єгова каже, що знесиленого і засмученого він відсвіжить і наситить, тобто повністю задовольнить його потреби. Бог завжди виконує свої обітниці. У книгах Єремії міститься запевнення в тому, що Єгова відсвіжить і нас. З них ми побачимо, що́ вже тепер може служити для нас джерелом оптимізму і підбадьорення. Також ми дізна́ємося, як нам підтримувати інших і насичувати їхні «стомлені душі».

4. Чому в нас можуть виникнути такі ж почуття, як у Єремії?

⁴ Обітниця Єгови відсвіжити знесиленого дуже потішала Єремію, вона може потішити і нас. Чому? Згадай думку з першого розділу цієї книжки: Єремія, подібно до Іллі, був «чоловіком з такими ж почуттями, як у нас» (Як. 5:17). Розгляньмо лише кілька випадків, коли Єремію могло охопити знеохочення і навіть пригнічення. Спробуй уявити, що ти відчував би в подібних ситуаціях і як вони вплинули б на тебе (Рим. 15:4).

5. Що могло завдавати Єремії прикрощів?

⁵ Єремії могли завдавати прикрощів зокрема мешканці його рідного міста, Анатота. Це місто левитів лежало за кілька кілометрів від Єрусалима. Тут пророк мав знайомих і, мабуть, родичів. Ісус говорив, що пророка не шанують у рідному краї, і саме так було у випадку Єремії (Ів. 4:44). Мешканці Анатота не просто не цікавилися звісткою Єремії і не поважали його. Як сказав одного разу Єгова, вони шукали душі пророка і погрожували йому: «Не пророкуй Ім’ям Господа, щоб не померти тобі від рук наших». Тільки подумай: сусіди і родичі, які мали б підтримувати Єремію, зненавиділи його! (Єрем. 1:1; 11:21).

6. Якщо співробітники чи інші люди вороже ставляться до тебе, чим тобі може допомогти розповідь Єремії про мешканців Анатота?

⁶ Якщо сусіди, однокласники, співробітники або члени сім’ї неприязно до тебе ставляться, хай тебе потішить те, як Єгова зміцнив Єремію. Бог сказав, що йому не байдуже, як мешканці Анатота ставляться до Єремії, і попередив, що невдовзі вдасться до рішучих дій. (Прочитай Єремії 11:22, 23). Таке запевнення допомогло Єремії не опустити рук попри переслідування з боку жителів рідного міста. Пізніше Бог покарав мешканців Анатота, спровадивши на них лихо. Не сумнівайся: Єгова цікавиться тим, що відбувається з тобою (Пс. 11:4; 66:7). Тож тримайся біблійних вчень і поводься правильно. Можливо, декого з твоїх гонителів це спонукає змінитися і вони уникнуть лиха (1 Тим. 4:16).

ЩО МОЖЕ ЗНЕОХОТИТИ

7, 8. Яких знущань зазнавав Єремія і як це вплинуло на нього?

⁷ Вороже ставилися до Єремії не тільки мешканці рідного міста. Більш того, деякі його противники не обмежувалися самими лише погрозами. Наприклад, один відомий чоловік з Єрусалима, священик Пашхурa, почувши від нього Божу звістку, «ударив Єремію і посадив його в колодки» (Єрем. 20:1, 2, НС). Очевидно, священик не просто ударив його по щоці. Дехто вважає, що Пашхур наказав побити Єремію або висікти, завдавши йому до сорока ударів (Повт. 25:3). Коли пророка били, люди, можливо, насміхалися з нього, викрикували образливі слова і навіть плювали на нього. Але і це ще було не все. Пашхур на цілу ніч «посадив його в колодки». Єврейське слово, вжите в цьому вірші, вказує на те, що покараний мусив перебувати в зігнутому, викривленому положенні. Отже, забитий у дерев’яні колодки, Єремія провів ніч у муках.

⁸ Як усе це вплинуло на пророка? Ось що він сказав Богові: «Я став цілий день посміховищем» (Єрем. 20:3—7). У нього навіть з’явилася думка більше не говорити від імені Бога. Але, як тобі відомо, він не міг цього зробити і не зробив. Божа звістка, яку він мав проголошувати, була мов «огонь той палючий... у костях» пророка. (Прочитай Єремії 20:8, 9).

9. Чому нам корисно роздумувати над тим, як Єремія переживав випробування?

⁹ Ця розповідь допоможе нам, якщо з нас глузують наші знайомі, родичі, сусіди, співробітники чи однокласники. Немає нічого дивного, коли така зневага пригнічує нас. Знеохотити можуть і фізичні знущання, яких завдають вороги правдивого поклоніння. Єремія був недосконалою людиною, тому протидія впливала на його емоційний стан. Нас можуть охоплювати такі ж почуття, як у нього. Але не забуваймо, що Бог допоміг своєму пророкові відновити радість і рішучість. Єремія не був постійно пригніченим, отже, побороти пригнічення під силу і нам (2 Кор. 4:16—18).

10. Що ми дізнаємо́ся з Біблії про настрій Єремії?

¹⁰ Часом настрій Єремії дуже змінювався. Чи не бувало і в тебе так, що на зміну радості й піднесенню приходили сум і пригнічення? Зверни увагу на слова пророка з Єремії 20:12, 13, якими він описав свої піднесені почуття. (Прочитай). Переживши знущання, яких завдав Пашхур, Єремія радів, наче вбогий, врятований «від руки лиходіїв». Іноді, коли в тебе вирішується якась проблема або коли у твоєму особистому житті чи християнському служінні відбувається радісна подія, ти теж, напевно, відчуваєш піднесення і, можливо, навіть хочеш співати Єгові. Які ж це приємні моменти! (Дії 16:25, 26).

11. Як розповідь про почуття Єремії може підтримати тих, у кого нерідко змінюється настрій?

¹¹ Однак ми недосконалі, тому наш настрій може змінюватися, як у Єремії. Він написав: «Співайте пісні Господеві», а через якийсь час впав у глибокий відчай. Мабуть, Єремія навіть плакав. (Прочитай Єремії 20:14—16). Він вкрай занепав духом і думав, що йому було б ліпше не народжуватися. Охоплений смутком, він сказав, що чоловік, який повідомив про його народження, має бути проклятий і стати як Содом і Гоморра. Але варто поміркувати: чи Єремія допустив, щоб смуток оволодів ним надовго? Чи він опустив руки, думаючи, що з пригніченням не варто боротися? Ні. Скоріш за все, він докладав зусиль, щоб подолати свої почуття, і це йому вдалося. Розгляньмо, що говориться в книзі Єремії далі. Седекія послав князя Пашхура розпитати пророка, що́ буде з Єрусалимом, який оточили вавилоняни. Єремія не побоявся сміливо проголосити присуд Єгови і розповісти, що станеться незабаром (Єрем. 21:1—7). Як бачимо, Єремія продовжував віддано виконувати своє доручення.

12, 13. Що ти міг би зробити, коли в тебе дуже змінюється настрій?

¹² У декого із сучасних служителів Єгови настрій змінюється з фізіологічних причин, скажімо, через зміну рівня гормонів чи біохімічний дисбаланс. У таких випадках кваліфікований лікар може порадити, як полегшити емоційний стан (Луки 5:31). Проте в більшості з нас почуття піднесеності або смутку є нормальною реакцією на ті чи інші події. Зазвичай негативні емоції з’являються через те, що наше життя недосконале. Вони можуть виникати, коли ми втомлені чи коли помирає хтось близький. У таких ситуаціях згадуймо, що Єремією теж оволодівали різні почуття, але Єгова не перестав схвалювати його. Іноді, щоб почуватися краще, достатньо змінити ритм життя і більше відпочивати. Або нам просто потрібен деякий час, щоб відновити душевні сили після болісної втрати. Однак у цей період дуже важливо і далі відвідувати християнські зібрання та регулярно брати участь в інших видах теократичної діяльності. Саме завдяки цьому нам вдасться залишатися врівноваженими і зберегти радість у служінні Богові (Матв. 5:3; Рим. 12:10—12).

¹³ Незалежно від того, часто в тебе змінюється настрій чи лише інколи, приклад Єремії може потішити тебе. Як ми вже згадували, іноді пророк був дуже засмучений. Але попри такі почуття він не відвернувся від Бога, якого любив і якому віддано служив. Коли противники платили йому злом за добро, він молився до Єгови і покладався на нього (Єрем. 18:19, 20, 23). Тож наслідуй його у цьому (Плач 3:55—57).

ЧИ ТИ ВІДСВІЖАТИМЕШ «СТОМЛЕНІ ДУШІ»?

14. Як Єремія отримав підбадьорення?

¹⁴ Нам варто звернути увагу на те, яке підбадьорення отримав Єремія і як він сам зміцняв «стомлені душі» (Єрем. 31:25, НС). Єгова особисто підтримав свого пророка. Уяви, яке піднесення ти відчув би, якби Єгова сказав тобі: «Я ось сьогодні поставив тебе містом твердинним... І будуть вони воювати з тобою, та не переможуть тебе, бо Я із тобою,— говорить Господь,— щоб тебе рятувати!» (Єрем. 1:18, 19). Ось чому Єремія звернувся до Єгови з такими словами: «О Господи, сило моя та твердине моя, і захисте мій в день недолі!» (Єрем. 16:19).

15, 16. Як ми можемо наслідувати Єгову, підбадьорюючи інших?

¹⁵ Зауважмо, що Єгова промовив до Єремії: «Я із тобою». Цей вірш підказує, що́ ти міг би зробити, коли хтось потребує підбадьорення. Мало лише знати, що хтось із християн чи родичів має якусь потребу, слід відгукнутися на неї. У багатьох випадках найліпше, що можна зробити,— це просто бути поряд, так само як Єгова був поряд з Єремією. Коли буде доречно, можна сказати щось підбадьорливе. Але не говори багато. Ліпше сказати кілька обдуманих слів, які можуть заспокоїти і додати сил. Необов’язково вживати вишукану мову. Говори просто, і хай твої слова свідчать про зацікавленість, турботу і християнську любов. Саме це потрібно у нелегкий час. (Прочитай Приповістей 25:11).

¹⁶ Якось Єремія благав Єгову: «Згадай мене, зверни на мене увагу!» І що сталося далі? Пророк каже: «Коли я отримав твою звістку, то з’їв її. Слово від тебе втішило мене і розвеселило моє серце» (Єрем. 15:15, 16, НС). Можливо, той, кого ти хочеш підбадьорити, теж потребує сердечної уваги. Щоправда, твої слова не будуть такими ж вагомими, як слова Єгови. Однак ти міг би навести думки з Божого Слова і говорити щиро й сердечно. Така підтримка сповнить радістю засмучене серце. (Прочитай Єремії 17:7, 8).

17. Який важливий урок ми можемо взяти з того, як Єремія розмовляв з Седекією і Йохананом?

¹⁷ Єремія не тільки сам отримував підбадьорення від Бога, але й підбадьорював інших. Одного разу цар Седекія зізнався йому, що боїться юдеїв, які перейшли до вавилонян. Пророк намагався заспокоїти царя і запевняв, що коли він послухається Єгови, то не зазнає лиха (Єрем. 38:19, 20). Після того як Єрусалим упав, юдейський воєначальник Йоханан задумав утекти з уцілілими мешканцями до Єгипту. Але спочатку він вирішив порадитися з Єремією. Пророк вислухав Йоханана і помолився до Бога. Тоді він передав підбадьорливу звістку від Єгови, сказавши, що, коли люди підкоряться Божому наказу і залишаться в краї, з ними буде все гаразд (Єрем. 42:1—12). В обох випадках Єремія насамперед вислухав і лише тоді говорив. Якщо ми хочемо підбадьорити людину, дуже важливо вислухати її. Нехай вона виллє своє серце, розповість про свої переживання чи страхи. У слушний момент скажи кілька підбадьорливих слів. Ти, звісно, не отримаєш звістки від Бога, яку міг би передати цій людині. Та все ж можеш згадати в розмові деякі позитивні думки з Біблії, зокрема Божі обіцянки про наше майбутнє (Єрем. 31:7—14).

18, 19. Який приклад для наслідування можна побачити в тому, як Єремія підбадьорював рехавітів і Евед-Мелеха?

¹⁸ Седекія і Йоханан не прийняли пораду від Бога, яка могла їх підбадьорити. Так само не всі будуть відгукуватися на твої підбадьорливі слова. Але не засмучуйся. Дехто прислу́хався до Єремії, тож, мабуть, хтось прислу́хається і до тебе. Згадаймо знову про нащадків кенеянина Рехава, чимало з яких багато років жили серед ізраїльского народу. Їхній прабатько Єгонадав звелів їм жити як приходьки і не пити вина. Коли вавилоняни наступали, Єремія привів рехавітів у їдальню храму і за наказом Бога поставив перед ними вино. На відміну від ізраїльтян, які не слухалися Бога, рехавіти слухалися свого прабатька з поваги до нього і не пили вина (Єрем. 35:3—10). Єремія від імені Єгови похвалив їх і повідомив, яка нагорода чекає їх у майбутньому. (Прочитай Єремії 35:14, 17—19). З цього випадку ми бачимо, що потрібно хвалити інших за те, що варте похвали, якщо хочеш підбадьорити їх.

¹⁹ Єремія підбадьорив також Евед-Мелеха, ефіопа, який служив, очевидно, при дворі царя Седекії. Якось князі кинули Єремію у яму з багном і залишили його там помирати. Тоді Евед-Мелех звернувся до Седекії, аби він дозволив йому врятувати пророка, і отримав згоду царя. Цей іноземець прийшов на допомогу Єремії, хоча наражав себе на небезпеку (Єрем. 38:7—13). Його вчинок міг викликати ворожість з боку юдейських князів, тому Евед-Мелех, мабуть, зі страхом чекав, що з ним буде далі. Єремія не сподівався, що Евед-Мелех сам впорається зі своєю тривогою, і не мовчав. Пророк підбадьорив цього чоловіка, розказавши, як Бог його благословить (Єрем. 39:15—18).

20. Чим ми можемо допомагати нашим братам і сестрам, хоч би якого віку вони були?

²⁰ Отже, в книзі Єремії містяться чудові приклади, наслідуючи які кожен з нас може робити те, до чого апостол Павло закликав братів у Фессалоніках: «Продовжуйте потішати та зміцняти один одного... Нехай перебуває з вами незаслужена доброта нашого Господа Ісуса Христа» (1 Фес. 5:11, 28).

1, 2. Чому логічно, що кожен з нас має дбати про власну духовність і про духовність своєї сім’ї?

ІСУС НАВИН закли́кав ізраїльтян вибрати, кому вони служитимуть, і після цього сказав: «А я та дім мій будемо служити Господеві» (Іс. Нав. 24:15). Цей чоловік твердо вирішив залишатися відданим Богові і був переконаний, що його сім’я також вірно служитиме Йому. Через багато років, коли наближалося знищення Єрусалима, пророк Єремія сказав царю Седекії, щоб він здався вавилонянам, і додав: «Будеш жити ти та дім твій» (Єрем. 38:17). Однак цар прийняв неправильне рішення, від якого постраждав він сам, його дружини і сини. Його синів убили в нього на очах, а його самого осліпили і забрали в полон до Вавилону (Єрем. 38:18—23; 39:6, 7).

² В обох фразах, виділених курсивом, ідеться безпосередньо про одну людину, а також згадується і її сім’я. І це логічно. Кожен дорослий ізраїльтянин був особисто відповідальний перед Богом, але слід взяти до уваги, що більшість з них були одружені і мали сім’ї. Для християн сім’я також має важливе значення. Це видно з того, що́ ми читаємо в Біблії і що́ чуємо на християнських зібраннях про шлюб, виховання дітей і повагу до членів сім’ї (1 Кор. 7:36—39; 1 Тим. 5:8).

ОСОБЛИВИЙ НАКАЗ

3, 4. Чим обставини Єремії відрізнялися від обставин більшості юдеїв і чому можна сказати, що він був у ліпшому становищі?

³ Єремія, як і його сучасники, жив у тяжкі часи, і зрештою він став свідком знищення Єрусалима. А втім, його обставини відрізнялися від обставин більшості юдеїв (Єрем. 21:9; 40:1—4). Бог наказав йому не одружуватися, не мати дітей і не брати участі у звичайних для його земляків подіях. (Прочитай Єремії 16:1—4).

⁴ У культурі юдеїв за днів Єремії одруженню і народженню дітей надавалося великого значення. Більшість юдейських чоловіків мали сім’їa, і завдяки цьому спадкові наділи залишалися власністю певної родини чи племені (Повт. 7:14). Чому ж Єремія не міг мати сім’ю? Бог знав, що станеться в Юді в майбутньому, і тому сказав Єремії не брати участі в сумних чи радісних подіях у житті народу. Йому не слід було потішати тих, у кого помер хтось рідний, і їсти з ними після похорону, а також ходити на весілля та інші свята. Бенкети і веселощі невдовзі мали припинитися в цілому краї (Єрем. 7:33; 16:5—9). Вчинки Єремії додавали ваги його звістці і показували, якого суворого покарання невдовзі зазнає Юда. І трагедія таки сталася. Тільки уяви, що відчували ті, хто від безвиході їв людське м’ясо, чи ті, хто бачив, як тіла їхніх близьких лежать на вулицях непоховані. (Прочитай Єремії 14:16; Плач 2:20). Тож неодружений Єремія був у ліпшому становищі. Коли впродовж 18 місяців облоги і кривавої різні гинули цілі сім’ї, Єремія не зазнав втрати дружини чи дітей.

5. Яке значення для християн мають слова з Єремії 16:5—9?

⁵ Чи слова з Єремії 16:5—9 стосуються нас? Ні, адже Біблія заохочує християн, щоб вони «потішали тих, хто... страждає», а також раділи з тими, хто радіє (2 Кор. 1:4; Рим. 12:15). Ісус побував на весіллі і посприяв радісній атмосфері на цьому святі. Однак теперішній злий світ чекає похмуре майбутнє. Християни навіть можуть зазнати страждань і втрат. Ісус підкреслив, наскільки важливо робити все необхідне, щоб витримати до кінця і залишитися вірним. У цьому нам подали приклад наші брати, які втекли з Юдеї в I столітті. Отож, до питання про те, чи залишатися неодруженим, чи створити сім’ю і мати дітей, слід поставитись дуже серйозно. (Прочитай Матвія 24:17, 18).

6. Кому варто подумати над наказом, який Єгова дав Єремії?

⁶ Який урок ми бачимо в тому, що Бог дав Єремії наказ не мати сім’ї? Нині деякі віддані християни неодружені або не мають дітей. Чим приклад Єремії корисний для них? І чому навіть тим християнам, що вже стали батьками, варто задуматись над наказом, який отримав Єремія?

7. Чому нас має цікавити те, що Єремія не повинен був мати дітей?

⁷ Спочатку згадаймо, що Єремія не повинен був мати дітей. Ісус не наказував своїм послідовникам залишатись бездітними. Але він сказав, що коли на Єрусалим прийде лихо, то вагітним і тим, хто годуватиме грудьми, буде «горе». І в 66—70 роках н. е. їм справді доводилось особливо важко (Матв. 24:19). Перед нами ще більше лихо. Про це слід пам’ятати подружжям, коли вони вирішують, мати дітей чи ні. Усі, мабуть, погодяться, що в ці скрутні часи жити стає чимраз тяжче. Батьки кажуть, що тепер дуже складно виховувати дітей так, щоб в останні дні цього світу вони залишались на дорозі життя. Тож, обдумуючи, чи мати дітей, кожній парі варто взяти до уваги приклад Єремії. А втім, Єремії було наказано навіть не одружуватися. Поговорімо тепер про це.

НЕОДРУЖЕНИЙ ПРОРОК ЗАЛИШИВ НАМ ПРИКЛАД

8. Чому можна сказати, що, аби догодити Богові, необов’язково одружуватися?

⁸ Наказавши Єремії не одружуватися, Бог не встановлював загального правила для своїх служителів. В одруженні немає нічого поганого. Єгова заснував шлюб, щоб люди заселили землю і отримували задоволення й радість (Прип. 5:18). І все ж за днів Єремії не всі ізраїльтяни мали сім’ю. У часи, коли служив цей пророк, серед Божого народу жили скопціb. Крім того, деякі ізраїльтяни були вдовами і вдівцями. Отже, Єремія був не єдиним неодруженим служителем Бога. Він мав вагому підставу не створювати сім’ї, як і деякі сучасні християни.

9. До яких натхнених порад щодо одруження нам слід ставитись серйозно?

⁹ Чимало християн одружуються, але не всі. Як відомо, Ісус не мав дружини і говорив, що дехто з його учнів матиме дар безшлюбності, погодившись розумом і серцем залишатись неодруженим. Він заклика́в таких учнів не змінювати свого сімейного стану. (Прочитай Матвія 19:11, 12). Тому тих, хто залишається неодруженим, щоб повнішою мірою служити Богові, варто хвалити, з них не слід кепкувати. Щоправда, деякі християни не створюють сім’ї, принаймні деякий час, тому що так складаються обставини. Наприклад, хтось із них не може знайти підхожої пари серед християн, однак твердо вирішив не порушувати Божого наказу одружуватись «тільки в Господі». Це гідне похвали (1 Кор. 7:39). Є серед Божих служителів також вдови і вдівці, які не одружилися зновуc. Їм ніколи не слід забувати, що Бог та Ісус завжди дбають про самотніх (Єрем. 22:3; прочитай 1 Коринфян 7:8, 9).

10, 11. а) Що допомагало Єремії залишатися неодруженим і при цьому не втрачати радості? б) Як приклади сучасних служителів Бога підтверджують, що неодружені християни можуть бути щасливими?

¹⁰ Будучи неодруженим, Єремія цілковито покладався на Бога. Яким чином? Пригадай, що Єремія знаходив задоволення в слові Єгови. Саме це було для пророка джерелом наснаги і потіхи протягом десятків років, які він повністю присвятив виконанню Божого доручення. Крім того, він уникав товариства людей, котрі могли б насміхатися з того, що він не мав сім’ї. Він волів радше залишатися на самоті, аніж спілкуватися з ними. (Прочитай Єремії 15:17).

¹¹ Чимало неодружених християн — чоловіків і жінок різного віку — наслідують чудовий приклад Єремії. Життя багатьох з них показує, що їм дуже допомагає повна зайнятість у служінні Богу та активна участь у духовній діяльності. Наприклад, одна сестра з китайськомовного збору поділилася: «Піонерське служіння робить моє життя цілеспрямованим. Я незаміжня, але не відчуваю самотності, тому що веду активне насичене життя. В кінці кожного дня я почуваюся задоволеною, бо розумію, що своїм служінням справді допомагаю людям. Це приносить мені велику радість». Інша піонерка, якій 38 років, говорить: «Я вважаю, що секрет щастя полягає в тому, аби зуміти побачити позитивне в будь-якій ситуації і тішитися цим». Неодружена християнка з півдня Європи відверто сказала: «Можливо, моє життя не складається так, як я хотіла б, але я щаслива і далі буду щасливою».

12, 13. а) У чому полягає реалістичний погляд на шлюб і безшлюбність? б) Про що свідчать слова і особистий приклад апостола Павла?

¹² Можливо, в юності Єремія уявляв своє життя зовсім інакшим. Але він, мабуть, бачив, що сподівання тих, хто одружився і мав дітей, теж не завжди сповнялися. Одна піонерка з Іспанії поділилась своїм спостереженням: «Я знаю як щасливих, так і нещасних одружених людей. Цей факт переконує мене в тому, що моє щастя не залежить від того, одружусь я в майбутньому чи ні». Безумовно, приклад Єремії — лише один з тисяч — доводить, що неодружені можуть жити повноцінно і бути щасливими. Приклад апостола Павла теж переконує нас у цьому. Він писав: «Всім неодруженим і вдовам кажу: було б добре, якби вони залишались, як я» (1 Кор. 7:8). Можливо, Павло був удівцем. В усякому разі, коли він служив місіонером, то не мав дружини (1 Кор. 9:5). Хіба не логічно зробити висновок, що він міг присвячувати багато часу служінню саме завдяки тому, що не мав сім’ї? Він міг «постійно без відволікань служити Господу» і приніс іншим багато користі (1 Кор. 7:35).

¹³ Павло під натхненням також написав, що одружені «зазнаватимуть страждань у житті». Під керівництвом Бога Павло висловив глибоку думку: «Якщо хтось постановив у своєму серці берегти незайманість... то добре робить. Отже, людина, яка одружується, робить добре, а та, котра не одружується, робить ліпше» (1 Кор. 7:28, 37, 38). Єремія, який кількадесят років не одружувався, звичайно, не читав цих слів. Але його життя показує, що ті, хто не одружується, можуть служити Богові з радістю. Їхнє життя сповнене змістом, адже вони мають можливість повністю зосереджуватись на правдивому поклонінні. Цар Седекія, який був одружений, не послухався поради Єремії і загинув; а неодружений пророк жив так, що зміг уникнути загибелі.

ВЗАЄМНЕ ПІДБАДЬОРЕННЯ

14. Про що свідчить дружба між Павлом і сім’єю Акили?

¹⁴ Як ми вже згадували, чоловіки і жінки в дні Єремії переважно були одружені і мали дітей. Так само було і за часів Павла. Звичайно, більшість християн, які мали сім’ї, не могли служити за кордоном, як він, але багато робили в місцевому зборі. Наприклад, вони дуже допомагали неодруженим братам і сестрам. Пригадаймо, що, коли Павло прибув у Коринф, Акила і Прискилла запросили його до себе пожити і разом з ним займалися спільним ремеслом. Але їх об’єднувало не тільки це. Вони були справжніми друзями для Павла, і спілкування з ними додавало йому сил. Як приємно поспілкуватися з друзями за столом або при іншій нагоді! А що сказати про Єремію? Він був відданий своєму служінню, але його ніяк не назвеш відлюдником. Мабуть, Єремія насолоджувався підбадьорливим спілкуванням у сім’ях відданих служителів Бога, скажімо Баруха, Евед-Мелеха чи інших (Рим. 16:3; прочитай Дії 18:1—3).

15. Як християнські сім’ї можуть підтримувати неодружених братів і сестер?

¹⁵ У наш час неодружені християни можуть мати такі ж теплі дружні стосунки з членами збору, як Павло мав із сім’єю Акили. Якщо ти одружений, чи включаєш у коло свого спілкування неодружених християн? Одна сестра відверто сказала: «Я покинула світ і не збираюся повертатись назад. Але мені все-таки хочеться, щоб хтось про мене дбав і любив мене. Я молю Єгову, аби він давав додатковий духовний харч і підбадьорення для неодружених християн. Ми не пусте місце, і не кожен з нас горить бажанням одружитися. Та все ж іноді виникає відчуття, що ми покинуті напризволяще. Звичайно, ми завжди можемо звернутися до Єгови. Але часом нам просто хочеться теплої, задушевної розмови з кимось із нашої християнської родини». Тисячі неодружених християн скажуть, що мають таку підтримку у своєму зборі. Вони дружать з братами і сестрами не лише свого віку. Їм подобається бути в товаристві інших — і літніх, і молодих членів християнських сімей.

16. Які прості вияви уваги з твого боку могли б відсвіжити неодружених християн у твоєму зборі?

¹⁶ Одружені християни могли б подумати над тим, як підбадьорювати одиноких братів і сестер. Для цього не треба чогось особливого: можна просто запропонувати їм спільно провести час, наприклад, запросити на сімейне поклоніння. Можна також разом пообідати або повечеряти, і це означатиме для неодружених значно більше, ніж прийняття їжі. Чи не могли б ви час від часу запрошувати їх у служіння, запропонувати спільно виконати якусь роботу в Залі Царства чи поїхати за покупками? Деякі сім’ї пропонують вдовам, вдівцям чи неодруженим піонерам поїхати з ними на конгрес або на відпочинок. Усе це приносить взаємне підбадьорення.

17—19. а) Чому дітям слід виявляти одні до одних любов і розуміння, коли вони вирішують, хто буде піклуватися про літніх або хворих батьків? б) Що показує приклад Ісуса, який подбав про свою матір?

¹⁷ Коли говорити про неодружених християн, не можна обійти увагою питання догляду за літніми батьками. За днів Ісуса деякі видатні юдеї вигадували всілякі хитрощі, щоб уникнути цього обов’язку. Вони казали, що релігійні зобов’язання, які вони взяли на себе, важливіші за Божий наказ дбати про батьків (Марка 7:9—13). Такій черствості немає місця в християнських родинах (1 Тим. 5:3—8).

¹⁸ А якщо в літніх батьків є кілька дітей-християн? Чи обов’язок дбати про батька і матір лягає в першу чергу на плечі неодружених? Ось що пише одна сестра з Японії: «Я хотіла б мати власну сім’ю, але через те що доглядаю за батьками, у мене немає такої можливості. Я впевнена: Єгова розуміє, наскільки нелегко доглядати за батьками і як важко доводиться неодруженим». Цілком імовірно, що її одружені брати і сестри, не порадившись із нею, вирішили, що саме вона буде дбати про батьків. Тут доречно згадати, що Єремія також мав братів, які ставилися до нього несправедливо. (Прочитай Єремії 12:6).

¹⁹ Єгова розуміє своїх неодружених служителів і співчуває тим, хто зазнає труднощів (Пс. 103:11—14). Однак літні чи хворі батьки є батьками усіх своїх дітей, а не лише тих, хто не має власної сім’ї. Навіть якщо діти вже самі виховують дітей, вони все одно мають виявляти любов до своїх батьків. Піклування про власних дітей не звільняє їх від християнського обов’язку допомагати батькам у разі потреби. Пригадаймо, що, навіть коли Ісус був при смерті на стовпі мук, він не забув про синівський обов’язок і подбав про свою матір (Ів. 19:25—27). Біблія не містить детальних вказівок, як саме діти мають розподіляти між собою обов’язки щодо літніх чи хворих батьків. Не говориться в ній і про те, що неодружені діти автоматично зобов’язані більше дбати про батьків. Це делікатне питання, тому все слід спокійно і детально обговорити, взявши до уваги думку всіх, кого ця справа стосується. Приймаючи рішення, пам’ятайте, який приклад подав Ісус, подбавши про свою матір.

20. Чому ти цінуєш спілкування з братами і сестрами, які не мають сім’ї?

²⁰ Під Божим натхненням Єремія передрік, що служителі Єгови, об’єднані братерськими узами, втішатимуться приємним спілкуванням одні з одними (Єрем. 31:34). Загалом можна сказати, що в християнському зборі ми вже маємо таке чудове товариство, до якого належать і неодружені брати й сестри. Без сумніву, усі ми можемо отримувати підбадьорення від взаємного спілкування. Ми хочемо, щоб одинокі християни і далі йшли дорогою життя.

1, 2. а) Яка проблема виникла в Баруха в четвертий рік правління Єгоякима? б) Як Єгова допоміг Барухові?

БАРУХ, вірний писар пророка Єремії, виснажився. Ішов четвертий рік правління неправедного царя Єгоякима, приблизно 625 рік до н. е. Єремія сказав Баруху записати в сувої всі звістки про Єрусалим та Юду, які Єгова передавав ось уже протягом 23 років (Єрем. 25:1—3; 36:1, 2). Барух не відразу прочитав юдеям ці звістки. Він мав зробити це наступного року (Єрем. 36:9, 10). Що ж тоді пригнічувало Баруха?

² «Ой горе мені,— скаржився Барух,— бо додав Господь смутку до болю мого! Я змучивсь зідханням своїм, і не знайшов відпочинку». Ти, напевно, теж іноді відчуваєш втому і скаржишся комусь або жалієш себе мовчки. Невідомо, чи Барух виливав свої почуття вголос. У всякому разі Єгова чув його. Той, хто досліджує серця, знав, що́ тривожить Баруха, і через Єремію лагідно виправив його. (Прочитай Єремії 45:1—5). Тобі, мабуть, цікаво, чому Барух був такий змучений. Може, він втомився, виконуючи своє завдання? А може, через обставини, за яких він його виконував? Ні, причина полягала в бажаннях, які виникли у його серці. Річ у тім, що Барух «шукав для себе великого». Чого ж саме він шукав? Яку нагороду від Єгови міг би отримати Барух, послухавшись його поради? Який висновок можна зробити з того, що відбулося з Барухом?

ЧОГО САМЕ ШУКАВ БАРУХ?

3. Що було коренем духовної проблеми Баруха?

³ Барух розумів, що са́ме Єгова назвав «великим». Писар знав, що «очі Його на дорогах людини, і Він бачить всі кроки її» (Йова 34:21). Барух «не знайшов відпочинку» не тому, що записував пророчі звістки, які виголошував Єремія. Щось полонило його серце і здавалось йому великим. Охоплений бажанням мати «велике», Барух забув про набагато важливіші речі, пов’язані з виконанням Божої волі (Фил. 1:10). Тривала форма дієслова «шукати», вжита в тексті оригіналу, показує, що у вірші йдеться не просто про думку, яка лише промайнула у нього в розумі. Коли Єгова застеріг Баруха, він уже якийсь час був поглинутий думками про «велике». Цей відданий писар разом з Єремією виконував Божу волю, але водночас прагнув мати щось «велике» для себе.

4, 5. Чому можна припустити, що «велике», якого шукав Барух, було славою і визнанням, і чому застереження Єгови було доречним?

⁴ Можливо, Барух хотів слави і визнання. Хоча цей чоловік записував слова Єремії, він, мабуть, був не просто його особистим писарем. Вираз, вжитий у Єремії 36:32, вказує на те, що він обіймав офіційну посаду писаря. Крім того, археологічні знахідки свідчать, що Барух мав високе становище при царському дворі. Писарем був названий також Елішама, який згадується серед князів Юди. Ось чому Барух, так само як Елішама й інші урядовці, мав право входити до «кімнати писаря» та «царського дому» (Єрем. 36:11, 12, 14). Отже, Барух був освіченим вельможею при царському дворі. Його брат Серая теж обіймав високу посаду. Він був постельником, тобто квартирмейстером, царя Седекії і супроводжував його під час важливої подорожі до Вавилону. (Прочитай Єремії 51:59). В обов’язки Сераї, очевидно, входило забезпечення царя провіантом і житлом під час подорожей.

⁵ Тобі, мабуть, неважко уявити, що Барухові, який мав досить високий чин, могло стати нудно записувати звістки, які викривали діла Юди. До того ж, надаючи підтримку Божому пророкові, Барух, напевно, ризикував своєю посадою і становищем у суспільстві. Але згадай, що незабаром Єгова мав намір зруйнувати те, що збудував (Єрем. 45:4). «Велике», про яке думав Барух,— висока посада при царському дворі чи матеріальне збагачення — невдовзі виявилося б марнотою. Якщо Барух прагнув вигідно влаштуватися в приреченому юдейському суспільстві, то Бог справді мав підстави застерегти його.

6, 7. Якщо «велике», якого шукав Барух, було багатством, то кого зі своїх сучасників він міг би нагадувати?

⁶ З іншого боку, Барух шукав «великого», можливо, в тому розумінні, що хотів розбагатіти. Сусідні з Юдою народи покладалися передусім на свої володіння і статки. Моав надіявся на «вчинки свої та на скарби». Аммон поводився так само. А щодо вавилонян Єгова сказав через Єремію, що вони мають «скарбів багатенно» (Єрем. 48:1, 7; 49:1, 4; 51:1, 13). Усі ці народи Бог засуджував.

⁷ Тож, якщо Барух прагнув набути майна і грошей, то ти, напевно, розумієш, чому Єгова застеріг його. Коли Бог навів лихо на юдеїв, їхніми домами і полями заволоділи вороги (Єрем. 6:12; 20:5). Уяви, що ти живеш у Єрусалимі за днів Баруха. Більшість твоїх земляків — у тому числі князі, священики і навіть сам цар — переконані, що слід дати відсіч вавилонянам. Але ти чуєш звістку Єремії: «Служіть цареві вавилонському, то будете жити» (Єрем. 27:12, 17). Чи було б тобі легко послухатися цього наказу, якби ти мав великі статки в цьому місті? Хіба любов до речей допомогла б тобі послухатися застереження Єремії чи, навпаки, схиляла б тебе іти за більшістю? Вавилоняни забрали з Юди та Єрусалима всі цінні речі, навіть коштовності храму. Отже, намагання розбагатіти у приреченому місті були марними (Єрем. 27:21, 22). Чи ти бачиш у цьому урок для себе?

«ДАМ ДУШУ ТВОЮ ЗА ЗДОБИЧ»

8, 9. Чому можна сказати, що душа була для Баруха найціннішою здобиччю?

⁸ А тепер подумай ось над чим: яку нагороду міг би отримати Барух, послухавшись Божої поради? Свою душу! Бог пообіцяв, що життя буде йому «за здобич». (Прочитай Єремії 45:5). Під час знищення Єрусалима врятувалося порівняно небагато людей. Це були ті, хто послухався Божого наказу і «прийшов» до халдеїв, тобто здався їм (Єрем. 21:9; 38:2). Можливо, хтось подумає: «Невже це і є вся нагорода за їхню слухняність»?

⁹ Спробуй уявити, що́ відбувалося в Єрусалимі під час вавилонської облоги. Місто повільно гинуло в страшній агонії. Якщо згадати Содом, то його кінець у певному розумінні можна назвати легшим, адже це місто було знищене, так би мовити, в одну мить (Плач 4:6). Барух записав пророцтво про те, що мешканці Єрусалима помруть від меча, голоду та хвороб. Потім він, найімовірніше, бачив, як сповнялося це пророцтво. Запаси харчів у Єрусалимі вичерпалися, не залишилось і крихти. Як же страшно було в місті, в якому матері — які колись були милосердні — варили і їли власних дітей! (Плач 2:20; 4:10; Єрем. 19:9). Але Барух усе пережив. Справді, серед цього жахливого безладдя саме́ життя було для людини наче здобич, наче нагорода для переможців після тяжкої битви. Барух, очевидно, послухався Божої поради не шукати «великого». Тому Єгова винагородив його, врятувавши під час знищення Єрусалима (Єрем. 43:5—7).

ЧИ ТИ ШУКАТИМЕШ «ВЕЛИКОГО»?

10, 11. Чому історія Баруха є актуальною для кожного з нас?

¹⁰ Хоча Барух був зайнятий виконанням Божої волі, якийсь час він боровся з бажанням мати «велике». Єгова попередив його про небезпеку, завдяки чому він врятувався від духовної і фізичної смерті. А чи може з сучасним активним служителем Єгови статися те, що й з Барухом? Чи можуть якісь згубні бажання виникати і в нашому серці або й цілком заволодіти нами?

¹¹ Баруха, мабуть, дуже приваблювала можливість добитися визнання. Імовірно, він думав: «Чи я втримаюсь на посаді писаря? Чи вдасться мені досягнути ще вищого становища?» А тепер запитай себе, чи не вкоренилося десь глибоко у твоєму серці приховане бажання зробити кар’єру тепер або колись у майбутньому. Декому з юних християн варто подумати над таким запитанням: «Чи я, бува, не почав шукати для себе “великого”, спокусившись перспективою мати впливове становище і фінансову стабільність завдяки вищій освіті?»

12. Розкажи, як один брат шукав «великого» для Єгови. Що ти думаєш про його вибір?

¹² Одному брату, який служить у всесвітньому центрі Свідків Єгови, вже в 15 років запропонували вступити до університету. Його вчителі дуже здивувалися, коли він відмовився від цієї пропозиції, віддавши перевагу піонерському служінню. Щоправда, любов до навчання в нього не згасла. Згодом він став місіонером і служив на далекому острові. Там йому довелось вивчити мову, якою розмовляє трохи більше ніж 10 000 людей. Оскільки словників цієї мови не існувало, брат сам уклав тлумачний словник. Він дуже добре опанував місцеву мову, і йому доручили перекласти деякі наші публікації. Укладений ним словник ліг в основу першого перекладного словника цією мовою. На одному з обласних конгресів цей брат розповів: «Якби я здобув університетську освіту і написав наукові роботи, то це принесло б славу мені. Але в мене немає жодного наукового звання, і я не прославився своїми працями. Уся слава належить Єгові» (Прип. 25:27). Що ти думаєш про рішення, яке брат прийняв у 15 років? Протягом десятиліть він мав честь виконувати чимало доручень у Божій організації. А як ти збираєшся використовувати свої здібності? Задля власної слави чи для прославлення Єгови?

13. Чому деяким батькам слід серйозно обміркувати ситуацію Баруха?

¹³ Існує ще одна небезпека: ми можемо шукати «великого» через людину, яку любимо і на яку маємо вплив. Або ж ми можемо шукати «великого» для неї. Тобі, мабуть, доводилося знати батьків, які робили все, щоб їхня дитина досягла в житті більше за них і щоб вони могли нею пишатися. Напевно, ти чув, як вони говорять: «Я не хочу, щоб він (чи вона) працював так тяжко, як я» або «Я хочу, щоб моя дитина вчилась в університеті й мала легше життя». Такі погляди не чужі і деяким батькам-християнам. Звичайно, хтось може сказати: «Я ж не шукаю “великого” для себе». Але чи не робить він цього через іншу людину — сина чи дочку? Подібно до Баруха, який хотів отримати визнання і видатне становище, батьки в душі можуть прагнути визнання за те, чого досягли їхні діти. Однак хіба ж Бог, який «серця випробовує», не знає про таке бажання, так само як він знав про бажання Баруха? (Прип. 17:3). Чи ж не слід і нам, як Давиду, просити Бога перевірити наші найпотаємніші думки? (Прочитай Псалом 26:2; Єремії 17:9, 10). Єгова може по-різному попереджати нас про небезпеку бажання шукати «великого», скажімо, через це обговорення історії Баруха.

НЕ ПОКЛАДАЙСЯ НА СВІЙ «МАЄТОК»

14, 15. Як багатство може стати для нас чимось «великим»?

¹⁴ Згадаймо, що «велике», якого шукав Барух, могло бути матеріальним багатством. Як ми вже казали раніше, якби Барух прикипів серцем до своїх статків і маєтків у Юді, то йому, напевно, було б дуже важко послухатись Божого наказу і здатися халдеям. Ти, мабуть, помічав, що багатим людям властиво покладатися на свій «маєток». Однак, за словами Біблії, майно захищає свого власника лише в «уяві його» (Прип. 18:11). Усім служителям Єгови корисно нагадувати собі, що Боже Слово радить мати врівноважений погляд на матеріальні здобутки. (Прочитай Приповістей 11:4). Але дехто думає: «Чому б не покористуватися тим, що пропонує світ?»

¹⁵ Якщо християнин прив’язаний до своїх речей, то в нього може розвинутись бажання брати якнайбільше від цього світу, який невдовзі мине. Такі прагнення не опанували Єремією і Барухом. Через багато років Ісус дав настанову людям, що житимуть у час, «коли об’явиться Син людський». Він порадив: «Пам’ятайте про Лотову дружину». Доречно було б сказати також: «Пам’ятайте про Єремію і Баруха» (Луки 17:30—33). Якщо б ми розвинули сильну любов до матеріальних речей, нам було б надзвичайно важко послухатись поради Ісуса. Тож не забувай: Барух прийняв до серця Божу пересторогу і завдяки цьому залишився живий.

16. За яких обставин Божі служителі довели, що матеріальні речі для них не найважливіше в житті?

¹⁶ Розгляньмо, що довелось пережити Свідкам у Румунії за часів комуністичного режиму. Представники влади влаштовували обшуки у їхніх домах і забирали особисті речі, зокрема ті, що можна було продати (Плач 5:2). У ті часи багато братів і сестер були готові до втрати свого майна. Декого з них переселили, відібравши житло і нажиті речі. І все ж вони залишилися вірними Єгові. Чи любов до матеріальних речей не завадить тобі залишитися відданим Богові, якщо ти стикнешся з подібними випробуваннями? (2 Тим. 3:11).

17. Як деякі сучасники підтримували Єремію і Баруха?

¹⁷ Варто зауважити, що Єремію і Баруха підтримували деякі їхні сучасники. У період правління Йосії одночасно з Єремією служив пророк Софонія. Як Єремія сприйняв слова, записані в Софонії 1:18? (Прочитай). Скоріш за все, він поділився цим натхненим передреченням з Барухом. За днів Єремії жив також Єзекіїль, який 617 року до н. е. потрапив у вавилонський полон. Деякі його звістки прямо стосувались юдеїв, які мали повернутися на батьківщину. Очевидно, Єремія знав, що говорив і робив Єзекіїль, а Єзекіїль чув його звістку. Єремії, мабуть, були відомі слова, записані в Єзекіїля 7:19. (Прочитай). Єремія і Барух отримали користь з цих слів, так само отримаємо і ми. Коли прийде день Єгови, люди кликатимуть своїх богів на порятунок. Але їх не врятують ані їхні боги, ані їхнє багатство (Єрем. 2:28).

ЧИ ТИ ОТРИМАЄШ «ДУШУ ТВОЮ ЗА ЗДОБИЧ»?

18. Яку «здобич» ми зможемо отримати і що для цього треба робити?

¹⁸ Слід пам’ятати, що Єгова пообіцяв нам дати за здобич нашу «душу». У період «великого лиха», коли політичні роги дикого звіра обернуться проти релігії, деякі вірні Божі служителі можуть загинути під час переслідувань. Однак це не означає, що вони зазна́ють поразки. Їхня «душа» обов’язково житиме знову, вони матимуть «справжнє життя» у новому світі (Об’яв. 7:14, 15; 1 Тим. 6:19). Але ми можемо бути впевнені, що більшість Божих служителів, які залишаться вірними, переживуть велике лихо. Не сумнівайся, що, коли Бог наведе лихо на народи, ніхто з його вірних служителів не буде «вбитий Єговою» (Єрем. 25:32, 33, НС).

19. Як приклад Єремії та Баруха допоможе тобі рішуче відкидати бажання шукати «великого»?

¹⁹ Декого може розчарувати думка про те, що за здобич він може отримати тільки свою «душу», але насправді підстав для розчарувань немає. Пригадай, що в час, коли мешканці Єрусалима гинули від голоду, Єгова зберіг Єремії життя. Як? Цар Седекія посадив його до в’язниці, що на Подвір’ї вартових, і давав йому «буханець хліба на день з вулиці пекарів, аж поки не скінчився ввесь хліб у місті» (Єрем. 37:21). Так Єремія вижив. Як бачимо, Єгова може найрізноманітнішими способами підтримувати своїх служителів. І він неодмінно зробить це, адже сам пообіцяв їм вічне життя. Барух пережив знищення Єрусалима завдяки тому, що перестав шукати «великого». Тож ми можемо мати надію пережити Армагеддон і повіки славити Єгову нашою «душею», яку отримаємо за здобич.

1, 2. а) Яким був духовний стан юдеїв за днів Єремії? б) Що мали б робити юдеї в цій ситуації?

ЄРЕМІЯ невтішно плакав. Пророк горював через те, в якому становищі опинився його народ. Єгова відкрив йому, що́ чекає на юдеїв у майбутньому, і це також тривожило його. Тому Єремія прагнув, щоб, образно кажучи, його голова стала мов криниця, а його очі — джерелом сліз, аби він міг ридати безперестанку. У Єремії були причини побиватися за своїм народом (Єрем. 8:23—9:2; прочитай Єремії 8:20, 21). Юдеї відкидали Божий закон і не слухалися голосу Єгови, тому невдовзі їх мало спіткати лихо (Єрем. 6:19; 9:12).

² Народу Юди подобалося слухати своїх релігійних провідників, які влещували вуха і запевняли, що все гаразд. Юдеїв не цікавило, що Єгова думає про їхні вчинки (Єрем. 5:31; 6:14). Вони були наче хвора людина, яка шукає лікаря, що заспокоював би її і не звертав би уваги на ознаки небезпечного захворювання. Якби ти сильно захворів, чи не хотів би довідатися точний діагноз і вчасно розпочати лікування? Юдеїв за днів Єремії мало цікавити, в якому духовному стані вони перебувають насправді. Їм слід було запитувати: «Де Єгова?» (Єрем. 2:6, 8, НС).

3. а) В якому розумінні юдеям слід було запитувати: «Де Єгова?» б) Яким чином юдеї могли шукати Єгову?

³ Юдеям потрібно було запитувати: «Де Єгова?» — в тому розумінні, що, приймаючи рішення — чи то важливі, чи то незначні, вони мали шукати Божих вказівок. Але тоді вони цього не робили. Проте після того як Єрусалим було знищено, а також після повернення з Вавилону юдеї шукали Єгову. Завдяки цьому вони знайшли його і пізнали його дороги. (Прочитай Єремії 29:13, 14). Як же юдеї шукали Єгову? Наприклад, вони могли щиро молитися до Бога і просити в нього порад. Свого часу цар Давид благав Бога: «Дороги Твої дай пізнати мені, Господи, стежками Своїми мене попровадь» (Пс. 25:4). Зверни увагу, що Єгова — той, хто молитви вислуховує,— в десятий рік правління царя Седекії заохочував свій народ через Єремію: «Покликуй до Мене — і тобі відповім, і тобі розповім про велике та незрозуміле, чого ти не знаєш!» (Єрем. 33:3). Якби цар і невірний народ кликали до Бога, він відкрив би їм «незрозуміле» — розповів би про спустошення Єрусалима і його відновлення через 70 років.

4, 5. Як іще Божий народ міг шукати Єгову?

⁴ Крім того, юдеї могли шукати Єгову, досліджуючи історію свого народу і аналізуючи, як Бог керував ним у минулому. Завдяки цьому вони пригадували б, що́ Бог схвалював, а що виклика́ло його гнів. На той час у них були писання Мойсея, чимало інших натхнених історичних книг, а також літописи царів Ізраїля та Юди. Роздумуючи над інформацією з цих джерел і прислухаючись до правдивих пророків Бога, юдеї за днів Єремії могли знайти відповідь на запитання: «Де Єгова?»

⁵ А ще вони могли шукати Єгову, беручи уроки з власного життя і життя інших. Йдеться не про те, що юдеї мали вчитися лише шляхом спроб і помилок. Натомість їм слід було згадувати, як Єгова оцінював їхні вчинки в минулому. Якби вони були проникливими, то зрозуміли б, як Єгова ставиться до їхньої поведінки (Прип. 17:10).

6. Чим тебе може підбадьорити приклад Йова?

⁶ Подумаймо, яке це має значення в наш час. Чи ти завжди запитуєш себе: «Де Єгова?», коли вирішуєш щось і роздумуєш, як повестися? Дехто, можливо, розуміє, що йому потрібно ставити собі таке запитання частіше. Якщо це стосується і тебе, не опускай рук. Навіть вірний патріарх Йов якось забув про необхідність шукати Єгову. Стикнувшись із труднощами, він надто зосередився на собі. Елігу довелося нагадати йому про властиву людям схильність: «Не скаже ніхто: Де ж той Бог, що мене Він створив?» (Йова 35:10). Елігу закли́кав Йова: «Роздумуй про дивні діла Божі» (Йова 37:14, Хом.). Йову слід було поміркувати про могутність Бога, яка виявляється у його творивах, і звернути увагу на те, як Єгова дбає про людей. Те, що пережив цей чоловік, допомогло йому зрозуміти Божі дороги. Коли Йовові страждання закінчилися і коли він збагнув, що́ Єгова зробив для нього в цій ситуації, він сказав: «Я говорив, але не розумів... Це чудніше від мене, й не знаю його. Тільки послухом уха я чув був про Тебе, а тепер моє око ось бачить Тебе» (Йова 42:3, 5).

7. Про що піде мова далі? (Дивись ілюстрацію на сторінці 116).

⁷ Що ж до Єремії, то він постійно шукав Єгову і знайшов його. На відміну від своїх земляків, Єремія протягом десятиліть відданого служіння завжди питав: «Де Єгова?» Далі в цьому розділі ми розглянемо, як нам наслідувати Єремію і шукати Єгову через молитви, вивчення і особистий досвід (1 Хр. 28:9).

ЄРЕМІЯ ЗВЕРТАВСЯ ДО ЄГОВИ В МОЛИТВІ

8. За яких обставин Єремія звертався до Бога?

⁸ Єремія передавав юдейському народу Божі звістки протягом багатьох років, і весь цей час він шукав Єгову, щиро звертаючись до нього в молитвах. Коли йому здавалося, що він більше не може звіщати про те, чого юдеї не хочуть чути, і коли не розумів, чому відбуваються певні події, він благав Єгову про допомогу. Бог відповідав йому і давав вказівки. Розгляньмо кілька прикладів.

9. а) Про що пророк говорив у своїй молитві, записаній у Єремії 15:15, 16, і як Єгова відповів йому? б) Чому важливо розповідати Єгові про свої почуття в молитві?

⁹ Одного разу, коли Єремія виголошував звістку засуду, йому здалося, що всі його ненавидять. Тому він попросив Єгову згадати про нього. У своїй молитві, записаній в Єремії 15:15, 16, він розповів, які почуття в нього викликала відповідь Бога. (Прочитай). У цій молитві Єремія вилив усі свої тривоги. Коли він отримав слово від Бога і, так би мовити, вклав його у свої уста, то серце пророка сповнила радість. Єгова допоміг йому зрозуміти, яка це велика честь — носити Боже ім’я і проголошувати його звістки. Єремія чітко побачив, «де Єгова». Який висновок ти можеш зробити?

10. Як Єгова відповів, коли Єремія сказав йому, що більше не буде говорити від його імені?

¹⁰ Іншим разом, після того як священик Пашхур, син Іммера, побив Єремію, пророк сказав у молитві, що більше не буде говорити від імені Єгови. Як Бог відповів на таку молитву? (Прочитай Єремії 20:8, 9). У Біблії не говориться, що Єремія почув голос з неба. Але Боже слово стало в його кістках немов палючий вогонь, і він уже не міг мовчати. Отже, Єремія щиро розповідав Єгові про свої почуття і керувався Божою волею, хоча й не до кінця розумів її. Завдяки цьому він продовжував робити те, що Єгова очікував від нього.

11, 12. Як Єремія отримав відповідь на своє запитання про те, чому неправедним добре живеться?

¹¹ Єремія бачив, наскільки добре живеться неправедним людям, і його непокоїли деякі запитання. (Прочитай Єремії 12:1, 3). Він, звичайно, не піддавав сумніву праведність Єгови, але хотів отримати від нього відповідь. Така відвертість і прямота в розмові з Богом свідчить про те, що в Єремії були з ним такі довірливі стосунки, як у дитини з батьком. Цілком зрозуміло, що Єремія дивувався, чому багато неправедних юдеїв жили безтурботно. Чи Бог відповів своєму пророку на його запитання? Єгова запевнив Єремію, що «повириває» усіх злих людей (Єрем. 12:14). Єремія бачив, як вирішувалося питання, про яке він говорив Єгові в молитві, і завдяки цьому, мабуть, щораз більше переконувався в Божій справедливості. Напевно, це спонукувало його ще частіше звертатися до свого Батька і виливати йому свої почуття.

¹² Наприкінці правління Седекії, коли вавилоняни взяли Єрусалим в облогу, Єремія сказав Єгові: «Очі Твої відкриті на всі дороги людських синів, щоб кожному дати згідно з його дорогою та згідно з плодом його чинів» (Єрем. 32:19). Єремія зрозумів, що Єгова любить справедливість, що він спостерігає за вчинками кожної людини і чує палкі молитви тих, хто служить йому. Згодом його служителі мали побачити ще більше доказів того, що він кожному дає «згідно з його дорогою та згідно з плодом його чинів».

13. Чому ти впевнений у тому, що Бог виконає свою волю?

¹³ Можливо, ми не сумніваємось у тому, що, виконуючи свою волю, Бог завжди виявляє і виявлятиме справедливість і мудрість. І все ж нам корисно розмірковувати над тим, що пережив Єремія. Крім того, нам варто виливати свої почуття в молитвах. Розповідаючи Єгові про все, що в нас на серці, ми поглибимо віру в те, що він обов’язково виконає свій намір. Навіть якщо ми не до кінця розуміємо, чому щось відбувається тим чи іншим чином або чому воля Бога виконується не так швидко, як ми очікували, ми можемо виражати у своїх молитвах впевненість у тому, що він контролює хід подій. Єгова найліпше знає, коли і як виконати свій намір. Він обов’язково це зробить, і в нас немає жодних причин сумніватись у цьому. Ми будемо і далі запитувати: «Де Єгова?», молячись про те, щоб він допоміг нам розуміти його волю і бачити докази її сповнення (Йова 36:5—7, 26).

ЄРЕМІЯ ПОГЛИБЛЮВАВ СВОЇ ЗНАННЯ ПРО ЄГОВУ

14. Чому ми можемо зробити висновок, що Єремія досліджував історію Божого народу?

¹⁴ Єремія усвідомлював, що, аби знайти відповідь на запитання: «Де Єгова?», слід здобувати знання про нього (Єрем. 9:23). Щоб укласти свій літопис, відомий тепер як Перша і Друга книги Царів, він мав вивчати історію Божого народу. У своїй праці Єремія посилався на такі книги, як «Соломонові діла», «Хроніки Ізраїлевих царів» і «Хроніки Юдиних царів» (1 Цар. 11:41; 14:19; 15:7). Отже, пророк розумів, яким чином Єгова діяв у різних ситуаціях. Він бачив, що́ подобалось Богу і як він ставився до рішень людей. Єремія міг звертатися також до натхнених писань, які тоді вже існували, наприклад, до книг Мойсея, Ісуса Навина, Самуїла, Давида і Соломона. Крім того, він знав про діяльність пророків, які жили до нього, і тих, які служили в той же період, що й він. Яку користь йому принесло таке особисте вивчення?

15. Яку користь отримав Єремія, проаналізувавши пророцтво Іллі?

¹⁵ У своїй книзі Єремія згадує неправедну Єзавель, дружину самарійського царя Ахава. Він розповідає, що Ілля передрік ганебну смерть Єзавелі: її мали з’їсти пси на полі Їзреелу (1 Цар. 21:23). З книги, написаної Єремією, ти знаєш, що приблизно через 18 років Єзавель викинули з вікна, після чого коні Єгу затоптали її, а її тіло з’їли пси (2 Цар. 9:31—37). Єремія добре знав пророцтво Іллі і переконався, що воно сповнилось в усіх подробицях. Це, звичайно, зміцнило його довіру до Божих звісток. Отже, вивчаючи діла Єгови, Єремія поглиблював свою віру і саме завдяки цьому продовжував з витривалістю служити Богові.

16, 17. Завдяки чому, на твою думку, Єремія не припиняв застерігати неправедних царів?

¹⁶ Розгляньмо інший приклад. Незважаючи на переслідування, Єремія не припиняв застерігати неправедних царів Єгоякима і Седекію. Як ти думаєш, що додавало пророку сил? Насамперед те, що сам Єгова допомагав йому встояти перед царями Юди, він зробив його «містом твердинним, і залізним стовпом, і мідяними мурами» (Єрем. 1:18, 19). Але не забуваймо, що Єремія також докладно вивчав історію правління царів Юди та Ізраїлю. Він розповів у своїй книзі, що цар Манасія побудував «жертівники для всіх небесних світил на обох подвір’ях Господнього дому», приніс свого сина в жертву, спаливши його на вогні, і пролив багато невинної крові (2 Цар. 21:1—7, 16; прочитай Єремії 15:4). Однак Єремія знав і те, що, коли Манасія впокорив себе перед Єговою і молився до нього, Бог почув молитву царя і повернув йому престол. (Прочитай 2 Хронік 33:12, 13).

¹⁷ Єремія розпочав своє служіння приблизно через 15 років після смерті Манасії. Отже, хоча у своїх книгах Єремія не згадує, як Єгова виявив милосердя до Манасії, він, очевидно, знав, що цар розкаявся у своїх злих вчинках і що́ відбулося після цього. Аналізуючи, як змінився Манасія, який раніше чинив жахливі гріхи, Єремія побачив, наскільки важливо заклика́ти інших царів, наприклад Седекію, просити в Єгови милосердя і милості. Адже свого часу розкаявся і отримав прощення навіть такий цар, що зажив поганої слави, займаючись ідолопоклонством і проливаючи кров. Якби ти був на місці Єремії, чи приклад Манасії не зміцнив би тебе в служінні за часів неправедних царів?

ЄРЕМІЯ БРАВ УРОКИ З ЖИТТЯ

18. Який висновок міг зробити Єремія, дізнавшись, що сталося з Урійєю? Поясни.

¹⁸ Упродовж років свого служіння Єремія спостерігав, як у тих чи інших ситуаціях поводились його сучасники, і вчився на їхньому досвіді. Скажімо, в час правління Єгоякима служив пророк Урійя, який проголошував мешканцям Єрусалима і цілої Юди звістки засуду. Однак через страх перед царем Урійя втік до Єгипту. Тоді цар послав туди людей, щоб вони привели цього пророка назад, і вбив його (Єрем. 26:20—23). Чи зробив Єремія якийсь висновок з того, що сталося з Урійєю? Мабуть, так, адже Єремія продовжував попереджати юдеїв про лихо, причому робив це навіть на території храму. Він не втрачав мужності, і Єгова не покинув його. Очевидно, Бог спонукав Ахікама, Шафанового сина, оберігати життя свого сміливого пророка (Єрем. 26:24).

19. Чого Єремія міг навчитися з того, що Єгова постійно посилав пророків до свого народу?

¹⁹ Єремія вчився також і з власного досвіду. Дечого він міг навчитися з самого факту, що Єгова наказав йому попереджати свій народ. У четвертий рік правління царя Єгоякима Бог звелів Єремії записати все, що він говорив йому з часів Йосії. З якою метою? Щоб заохотити неправедних людей змінитися і здобути прощення. (Прочитай Єремії 36:1—3). Єремія вставав рано-вранці, щоб проголошувати звістки від Бога, і благав людей покинути гидкі вчинки (Єрем. 44:4). Мабуть, він на власному досвіді переконався, що Єгова посилав пророків через те, що співчуває своєму народові. Зрозумівши це, Єремія, певно, також пройнявся співчуттям до людей (2 Хр. 36:15). Ось чому, переживши знищення Єрусалима, Єремія сказав: «Це милість Господня, що ми не погинули, бо не покінчилось Його милосердя,— нове воно кожного ранку, велика-бо вірність Твоя!» (Плач 3:22, 23).

ЧИ ТИ ЩОДНЯ ПИТАЄШ: «ДЕ ЄГОВА?»

20. Як ти міг би наслідувати Єремію, який завжди шукав Єгову?

²⁰ Чи ти щодня шукаєш відповіді на запитання: «Де Єгова?», приймаючи якісь рішення? Чи досліджуєш, у чому полягає Божа воля? (Єрем. 2:6—8). На відміну від своїх сучасників, Єремія завжди звертався по допомогу до Всевишнього, щоб зрозуміти, як слід повестися за тих чи інших обставин. Кожному з нас варто наслідувати Єремію і щодня, вирішуючи щось, брати до уваги думку Єгови.

21. Про що варто молитися, коли стає нелегко виконувати служіння, зокрема коли хтось відповідає тобі грубо?

²¹ Цю пораду необхідно застосовувати не тільки тоді, коли ми приймаємо рішення, яке вплине на все наше життя. Скажімо, ти запланував піти в служіння. А прокидаєшся вранці — і бачиш захмарене небо, яке не передвіщає доброї погоди. Тоді ти починаєш думати, що територія, на якій ти збирався проповідувати від дому до дому, і так часто опрацьовується. Ти згадуєш, що дехто з мешканців відмовив тобі: хтось з удаваною ввічливістю, а хтось дуже грубо. Чи на початку такого дня ти запитуєш у молитві: «Де Єгова?» Це допомогло б тобі пригадати, наскільки прекрасна звістка, яку ти несеш, і глибше усвідомити, що, проголошуючи її, ти виконуєш Божу волю. Так ти, подібно до Єремії, зможеш відчути, що слово Єгови наповнює твоє серце радістю і втіхою (Єрем. 15:16, 20). Якщо в служінні хтось відповість тобі грубо або навіть погрожуватиме, помолися знову до Єгови і розкажи йому про свої почуття. Не забувай: він може дати тобі святого духу, щоб ти повівся правильно, і завдяки цьому негативні почуття не зможуть загасити твого бажання нести людям Божу звістку (Луки 12:11, 12).

22. Чому Бог не вислуховує деяких молитов?

²² Слід пам’ятати, що Єгова чує не всі молитви. (Прочитай Плач Єремії 3:44). Він не слухав молитов бунтівних юдеїв, оскільки вони відхиляли вухо від нього і вперто чинили беззаконня (Прип. 28:9). Єремія чітко розумів, що, коли людина не діє відповідно до своїх молитов, Єгова засмучується і може більше не слухати її. Не забуваймо про це і з усіх сил намагаймося не допустити, щоб таке сталося з нами.

23, 24. а) Що нам слід робити, якщо ми хочемо зрозуміти Божу волю? б) Як ти міг би збагатити своє особисте вивчення?

²³ Для того щоб пізнавати, в чому полягає воля Єгови, необхідно не лише звертатися до нього за порадами в молитві, але й вивчати його Слово. Сьогодні в нас є більше матеріалу для вивчення, ніж у Єремії, адже ми маємо цілу Біблію. Аби укласти свою історичну оповідь, Єремія ретельно досліджував різні джерела. Так само і тобі варто глибоко вивчати Слово Бога і шукати для себе порад, запитуючи: «Де Єгова?» Намагаючись збагнути його волю, ти покажеш, що довіряєш йому, і станеш «як дерево те, над водою посаджене, що над потоком пускає коріння своє». (Прочитай Єремії 17:5—8).

²⁴ Коли читаєш Святе Письмо і роздумуєш над ним, старайся зрозуміти, чого Єгова очікує від тебе в тій чи іншій ситуації. Відшукуй принципи, які ти хотів би запам’ятати і застосувати в житті. Читаючи в Біблії історичні повідомлення, Божі накази і принципи та мудрі висловлювання, розмірковуй, як вони можуть вплинути на твої щоденні рішення. Якщо ти будеш запитувати: «Де Єгова?», він через своє Слово відкриє тобі, як дати раду навіть з найскладнішою проблемою. Біблія може пролити світло на «незрозуміле, чого ти не знаєш» або чого раніше не міг збагнути (Єрем. 33:3).

25, 26. Чому корисно вчитися на власному досвіді і досвіді інших?

²⁵ Крім того, роздумуй над тим, що відбувається у твоєму житті, і вчися на досвіді інших. Ти, мабуть, бачиш, що дехто, подібно до Урійї, перестає покладатися на Єгову (2 Тим. 4:10). Дивлячись на життя таких людей, роби для себе висновки, щоб не пожати таких гірких наслідків, як вони. Частіше нагадуй собі, як Єгова виявляє тобі милість. Так ти будеш наслідувати Єремію, який цінував Боже милосердя і співчуття. Хоч би з якою проблемою ти стикнувся, не допускай думки, ніби Єгова забув тебе. Він піклується про тебе, так само як піклувався про Єремію.

²⁶ Якщо ти аналізуватимеш, як Єгова допомагає своїм сучасним служителям, то побачиш, що він може наставляти і підтримувати нас різними способами. Молода сестра з Японії, на ім’я Акі, вважала себе недостойною називатися християнкою. Якось вона пішла в служіння з дружиною районного наглядача і розповіла їй про свої почуття. Вона поділилася: «Мені здається, що Єгова невдовзі виплюне мене зі своїх уст, але я прошу його дати мені ще трохи часу». Дружина районного наглядача, подивившись їй в очі, сказала: «Я ніколи не вважала тебе літеплою християнкою!» Пізніше Акі роздумувала над цими підбадьорливими словами. Вона дійшла висновку, що в неї не було жодної причини думати, що Єгова коли-небудь вважав її літеплою. Потім Акі просила Єгову в молитві: «Пошли мене, куди захочеш. Я робитиму все, що ти звелиш». Через якийсь час вона побувала в країні, де була невелика група, зібрання якої проводилися японською. У цій групі існувала потреба у вісниках, які розмовляють японською і могли б приєднатися до неї. Акі народилася саме в цій країні, тому їй було неважко переїхати туди. Але де вона буде жити? Приблизно в той самий час дочка однієї сестри знайшла інше житло, тому сестра запропонувала Акі жити в неї. «Усе складалося так, ніби фрагменти мозаїки. Єгова забирав з мого шляху всі перешкоди»,— підсумувала Акі.

27. Чому нам варто шукати Єгову в усьому, що робимо?

²⁷ Багато братів і сестер можуть розповісти про те, як знайшли для себе пораду від Єгови, коли читали Біблію або під час особистого вивчення. У тебе, мабуть, теж так бувало. Такі випадки, без сумніву, зміцняють твою дружбу з Єговою і спонукують звертатися до нього в палких молитвах ще частіше. Не сумнівайся, що, коли ми щодня питатимемо: «Де Єгова?», він обов’язково вкаже нам правильний шлях (Ісаї 30:21).

1, 2. а) Що може статися з отарою овець, якщо вона залишається без нагляду? б) Що входило в обов’язки пастухів у біблійні часи?

ОДНОМУ хлопчику, на ім’я Хіроясу, який жив у Японії, мама подарувала баранця і овечку, і він став доглядати за ними. Щороку вівця народжувала двійко ягнят. Тож, коли Хіроясу виповнилось 12, в нього була вже дюжина овець. «Якось, прокинувшись уранці, я почув, як вівці бекають,— пригадує Хіроясу.— Але я не поспішав подивитися, що сталось. Коли ж я нарешті вийшов до них, то побачив, що від отари втікає зграя диких собак, а овечки лежать з розпоротими животами. Я кинувся до їхньої матері. Вона лежала в калюжі крові і вже ледве дихала. Вижив тільки баран. Від горя я не знаходив собі місця. Слід було відразу піти до овець, щойно я почув їх. Вони ж були такі беззахисні!»

² У біблійні часи майже кожен знав, яку роботу виконує пастух. Він водив отару на пасовище і пильнував, щоб його підопічні не були голодні. Крім того, пастуху доводилось захищати тварин від хижаків і відшукувати овець, які десь заблукали (1 Сам. 17:34—36). Також пастух водив овець у тихе місце, де вони могли відпочити. Він допомагав вівцям при народженні ягнят і дбайливо доглядав за малятами. Дехто з чоловіків, які писали Біблію, в тому числі Єремія, саме до пастухів прирівнювали правителів і духовних наглядачів — тих, хто має обов’язок піклуватися про людей.

3. Що мав на увазі Єремія, коли вживав слова «пастир» і «пасти»?

³ Деяким християнам здається, що старійшини виконують роль пастирів тільки тоді, коли відвідують одновірців, щоб їх потішити і заохотити до чогось. Однак з того, як Єремія вживав слова «пастир» і «пасти», ми бачимо, що він мав на увазі всі аспекти діяльності юдейських наглядачів. Слід сказати, що Бог часто засуджував князів, пророків і священиків Юди та вважав їх поганими пастирями, бо вони не піклувалися про народ (Єрем. 2:8). Вони дбали тільки про власну вигоду, а не про своїх «овець»: їх вони зневажали, заводили на хибний шлях і навіть знущалися над ними. Божий народ опинився в жахливому стані, адже пастирі занедбали духовні потреби людей. Єгова проголосив, що таким лжепастирям буде горе, і запевнив свій народ у тому, що дасть їм дбайливих, уважних пастирів, які захищатимуть отару. (Прочитай Єремії 3:15; 23:1—4).

4. Хто сьогодні дбає про Божу отару і з яким умонастроєм?

⁴ Ця обітниця передусім сповнилась на Головному Пастирі Божих овець — Ісусові, який став Головою християнського збору. Він назвав себе «пастирем добрим» і зі співчуттям ставився до тих, кого вів за собою (Ів. 10:11—15). Сьогодні Єгова дбає про свою земну отару через пастирів, які підкоряються Ісусу,— помазаних братів з класу вірного і розсудливого раба, а також сумлінних старійшин з «великого натовпу» (Об’яв. 7:9). Ці пастирі намагаються бути такими ж саможертовними, як Ісус. Наслідуючи Христа, вони охоче годують і плекають збір. Горе тим, хто занедбує свою отару, намагається панувати над своїми братами і ставиться до них суворо! (Матв. 20:25—27; 1 Пет. 5:2, 3). Чого Єгова сподівається від старійшин? Що в книгах Єремії говориться про те, який склад розуму і спонуки повинні мати старійшини, виконуючи свої обов’язки? Поговорімо про їхню роль помічників, опікунів і суддів, а також учителів у зборі й поза ним.

СТАРІЙШИНИ ДБАЮТЬ ПРО ОТАРУ І ЗАХИЩАЮТЬ ЇЇ

5—7. а) Чого Єгова сподівається від старійшин, яким доручив дбати про свою отару, і чому? б) Як старійшини можуть виявляти справжню любов до братів, у тому числі до тих, хто відбився від отари?

⁵ Апостол Петро назвав Єгову пастирем та хоронителем наших душ (1 Пет. 2:25). Як Єгова ставиться до своїх «овець»? Ми знайдемо відповідь на це запитання, коли згадаємо, що відбувалось за днів Єремії. Засудивши поганих пастирів, які розпорошили і занедбали отару, Єгова сказав, що він «позбирає» своїх овець і поверне їх на «пасовиська їхні». Він пообіцяв призначити над ними хороших пастирів, «які пастимуть їх» і захищатимуть від лютих ворогів (Єрем. 23:3, 4). Єгова дуже дорожив своїми вівцями, він дорожить ними і сьогодні. Він заплатив високу ціну за їхнє вічне життя і щастя (1 Пет. 1:18, 19).

⁶ Християнські наглядачі, подібно до пастухів, не повинні занедбувати доручену їм отару. Якщо ти служиш старійшиною, чи намагаєшся звертати увагу на ознаки того, що хтось із братів або сестер має труднощі? Чи ти готовий одразу їм допомогти? Мудрий цар Соломон написав: «Добре знай вигляд своєї отари, поклади своє серце на череди» (Прип. 27:23). З цих слів видно, наскільки працьовитими мали бути пастухи. Той же принцип може стосуватися і пастирів збору. Якщо ти служиш старійшиною, то чи переборюєш в собі найменше бажання панувати над іншими? Петро наказав християнським наглядачам: «Не пануйте над Божою... власністю». Отже, небезпека, що в старійшини виникне така схильність, справді існує. А як ти міг би застосовувати принцип з Єремії 33:12 і водити «череду на відпочинок»? (Прочитай). Не забувай, що особливої уваги і допомоги потребують одинокі батьки і матері, вдови, неповні сім’ї, літні вісники і молодь.

⁷ Як і буквальним пастухам, пастирям збору іноді доводиться відшукувати овець, які з певної причини відбилися від отари, і допомагати їм. Для цього старійшинам необхідна саможертовність і смиренність. Вони не шкодують часу і терпеливо надають необхідну допомогу своїм підопічним. Тож старійшині збору слід чесно відповісти собі на такі запитання: «Що я роблю частіше: підбадьорюю одновірців чи звинувачую і критикую їх? Чи я справді хочу більше підтримувати інших?» Іноді старійшинам доводиться неодноразово звертати комусь увагу на те, який погляд має Бог на ту чи іншу справу. Якщо брат або сестра не приймає біблійної поради (а не просто особистого погляду старійшини), згадай приклад Найбільшого Пастиря і Наглядача — Єгову. Він знову і знову промовляв до свого непокірного народу, намагаючись йому допомогти (Єрем. 25:3—6). Більшість сучасних служителів Бога не чинять зла, але комусь із них може знадобитися порада, і старійшини мають давати її, як це робив Єгова.

8. Як духовні пастирі можуть наслідувати приклад Єремії?

⁸ Поки ще існувала надія на те, що хтось з юдеїв повернеться до Бога, Єремія молився за своїх земляків. Він сказав Єгові: «Згадай же, що перед обличчям Твоїм я стояв, щоб добре про них говорити, щоб гнів Твій від них відвернути!» (Єрем. 18:20). З цих слів можна побачити, що Єремія зосереджувався на добрих рисах своїх братів, а не на їхніх провинах. Сьогодні християнські старійшини мають ставитися до одновірців так само, як Єремія, доки не стане очевидно, що людина не розкаюється і прагне чинити зло. Отже, варто хвалити інших за добрі діла, а також молитися за них і разом із ними (Матв. 25:21).

ПАСТИРІ ГОДУЮТЬ ОВЕЦЬ

9, 10. Чому бути добрим пастирем (старійшиною збору) означає бути вчителем?

⁹ Дієслово, перекладене в Єремії 3:15 як «пасти», можна передати також словом «годувати». Християнські пастирі мають годувати отару з «умінням та розумом», тобто бути вчителями (1 Тим. 3:2; 5:17). Єгова пообіцяв своєму народу, що добрі пастирі будуть давати вівцям духовну поживу. Він заохотив юдеїв відгукуватися на повчання, які вони отримуватимуть від пророка Єремії. (Прочитай Єремії 6:8). Вівці здорові, коли добре харчуються. Так само для того, щоб бути духовно здоровими, Божі служителі мають отримувати поживу і вказівки з Біблії.

¹⁰ Якщо говорити про навчання, старійшини допомагають не лише тим, хто належить до збору, але й тим, хто ще не став правдивим християнином. Пам’ятай: одне з основних завдань християнського збору полягає в тому, щоб проповідувати добру новину про Боже Царство. Отже, старійшини мають бути ревними проповідниками (Єрем. 1:7—10). Так вони виконуватимуть свій обов’язок перед Богом і подаватимуть гарний приклад братам і сестрам. Якщо ти служиш старійшиною, то, мабуть, погодишся, що, регулярно проповідуючи з різними вісниками, ти можеш допомогти їм стати ліпшими вчителями Божого Слова і водночас удосконалити власні вчительські здібності. Коли ти із завзяттям береш провід у проповідуванні, то даєш необхідне заохочення одновірцям і сприяєш поступу цілого збору.

11, 12. На що має виділяти час старійшина, який хоче бути добрим пастирем?

¹¹ Старійшини, навчаючи збір, мають спиратися на Біблію, і тоді те, чого вони навчають, буде здоровою духовною поживою. Тому, щоб бути добрими вчителями, пастирі збору мають старанно вивчати Боже Слово. Провідники Божого народу за днів Єремії були поганими вчителями, і ось як він пояснив чому: «Пастирі поводились нерозумно, не шукали Єгову. Тому вони не діяли з проникливістю, і всі їхні отари розбрелися» (Єрем. 10:21, НС). Ті, хто мав би навчати народ, не застосовували принципів з Писання і не шукали Єгову. Тому вони не могли бути по-справжньому мудрими. Ще суворіший осуд Єремія проголосив так званим пророкам. (Прочитай Єремії 14:14, 15).

¹² На відміну від цих лжепастирів, християнські наглядачі вивчають і наслідують приклад Ісуса і так стають мудрими пастирями отари. Їм нелегко виділяти час для регулярного вивчення, бо в них завжди багато справ, які вимагають їхньої уваги. Коли ти, будучи старійшиною, навчаєш інших, чи береш за основу Боже Слово і вказівки від класу вірного і розсудливого раба? Адже тільки тоді твої настанови узгоджуватимуться з правдою, будуть корисні і віддзеркалюватимуть «уміння та розум». Якщо ти помітив, що приділяєш особистому вивченню менше часу, ніж раніше, тобі варто обдумати, що ти робитимеш, аби і далі відрізнятися від лжепастирів, які жили за днів Єремії.

13. Завдяки чому Єремія був добрим учителем і чого християнські пастирі можуть навчитися від нього?

¹³ Пророк Єремія нерідко використовував наочні приклади, і завдяки цьому його навчання було ефективним. Звичайно, сам Єгова казав йому, що слід робити. Приміром, якось пророк розбив об землю глиняний глечик і проголосив, що таким самим чином Єгова розіб’є Єрусалим і його мешканців. Мабуть усім, хто це бачив і чув, надовго запам’яталася ця звістка (Єрем. 19:1, 10, 11). Іншого разу Єремія зробив дерев’яне ярмо і одягнув собі на шию, що символізувало страждання його народу, який буде поневолений вавилонянами (Єрем., розд. 27, 28). Сьогодні Єгова не дає вказівок старійшинам, щоб вони ілюстрували свої слова такими вражаючими прикладами. Але тобі, мабуть, подобається, коли вони навчають, використовуючи доречні приклади і випадки з життя. Добре продумані і слушні образні вислови й ілюстрації можуть справити сильний вплив на слухачів і спонукати їх до дій.

14. а) Що таке «бальзам в Ґілеаді», про який згадав Єремія? б) Як християнські старійшини дбають про духовне здоров’я братів і сестер?

¹⁴ Християнські пастирі заслуговують глибокої вдячності за те, що навчають нас. Свого часу Єремія бачив, що його народ вкрай потребує духовного зцілення. Він ставив питання: «Чи немає бальзаму в Ґілеаді? Чи ж немає там лікаря?» (Єрем. 8:22). У Ґілеаді — місцевості на схід від Йордану — був бальзам у прямому значенні цього слова. Цю ароматичну рослинну олію цінували за її медичні властивості й часто використовували для пом’якшення і лікування ран. Проте в Ґілеаді не було духовного зцілення. Чому? Єремія сказав: «Пророки віщують неправду, при помочі їхній панують священики, і народ Мій оце так кохає!» (Єрем. 5:31). А що сказати про наші дні? Ти, мабуть, погодишся, що сьогодні у твоєму зборі є «бальзам». До такого бальзаму можна прирівняти потіху, яку ми отримуємо від дбайливих християнських пастирів, коли вони з любов’ю нагадують нам біблійні принципи, підбадьорюють нас і моляться за нас та разом з нами (Як. 5:14, 15).

«ТАК ГОВОРИТЬ ГОСПОДЬ»

15, 16. Чому як звичайна, так і духовна отара потребують уваги?

¹⁵ Уяви, як радіє пастух, коли в його отарі, для якої він не жаліє ні часу, ні сил, народжуються здорові ягнята. Однак він знає, що їм треба приділяти багато уваги, добре годувати і доглядати їх. Ягнята деяких порід народжуються з довгими хвостами, на які може налипати гній і бруд. Але пастух хоче, щоб вівці були чисті й здорові, тому він вкорочує їм хвости і робить це акуратно, намагаючись не спричинити тваринам зайвого болю. Духовні пастирі теж дбайливо доглядають овечок — членів свого збору (Ів. 21:16, 17). Старійшини дуже радіють, коли ті, хто цікавиться правдою, стають правдивими служителями Бога. Християнські наглядачі хочуть, щоб усі в їхній отарі — від малого до старого — були здоровими та духовно ситими. Тому вони завжди приділяють вісникам увагу і готові в будь-який час їм допомогти. Старійшини зокрема нагадують братам і сестрам про те, що «говорить Господь», тобто чого вчить Писання (Єрем. 2:2, 5; 7:5—7; 10:2; Тита 1:9).

¹⁶ Єремія мав бути сміливим, щоб проголошувати звістку від Бога. Сміливість потрібна і наглядачам збору, особливо тоді, коли їм треба захищати своїх братів. Наприклад, духовний пастир бачить, що йому необхідно допомогти «новонародженому ягняті» чи навіть дорослій «вівці» не забруднитися багном світу Сатани. Той, кому загрожує небезпека, можливо, навіть не просить поради. Але хіба ж сумлінний пастир може просто спостерігати, як одна з його овець наражає себе на біду? Звичайно, ні! Коли брат чи сестра поводиться так, що може втратити мир з Єговою, старійшина не буде дивитись на це крізь пальці й робити вигляд, що все гаразд (Єрем. 8:11).

17. Коли і як пастир звертає особливу увагу на ту чи іншу вівцю?

¹⁷ Якщо необачну овечку щось приваблює і вона відбивається від отари, то уважний пастух негайно біжить за нею і приводить назад у безпечне місце. (Прочитай Єремії 50:6, 7). Християнський наглядач теж пильнує за своєю отарою. Іноді йому доводиться прямо і водночас сердечно порозмовляти з тим, хто збочує з правильного шляху і наражає себе на небезпеку. Скажімо, старійшина помічає, що заручені брат і сестра проводять час наодинці в таких місцях, де вони можуть піддатися пристрасті. Добрий і проникливий пастир порадить їм уникати подібних ситуацій. Він не буде звинувачувати їх, а натомість вкаже, що́ може призвести до вчинків, які Єгова ненавидить. Як і Єремія, вірні старійшини засуджують те, що засуджує Бог. Так вони наслідують Єгову, який не суворо наказував, а з любов’ю вмовляв свій народ через пророка: «Не робіть цієї обридливої речі, яку Я зненавидів» (Єрем. 5:7; 25:4, 5; 35:15; 44:4). Чи ти вдячний за турботу і любов, з якими старійшини пасуть отару?

18. Як винагороджуються зусилля духовних пастирів?

¹⁸ Звичайно, не всі, кому Єремія давав поради, відгукувались на них. Однак дехто все-таки прислухався до його слів. Пророк не змовчав, коли Барух, його товариш і писар, потребував виправлення (Єрем. 45:5). Барух серйозно поставився до поради і завдяки цьому не втратив Божого схвалення та пережив знищення Єрусалима. Сьогодні чимало братів і сестер теж радо приймають допомогу старійшин. Це підбадьорює пастирів і додає їм сил настійно заохочувати й навчати, рятуючи іншим життя (1 Тим. 4:13, 16).

«ВИПРАВЛЮ ДО НАЛЕЖНОЇ МІРИ»

19, 20. Що доводиться робити старійшинам, коли вони мають справу з грішниками?

¹⁹ Крім того, старійшини виконують у зборі роль духовних суддів. Іноді їм доводиться мати справу з тими, хто свідомо грішить. Старійшини намагаються спонукати їх до розкаяння. Єгова по-доброму, але досить прямо заохочував грішників покинути свої злі діла (Єрем. 4:14). Якщо ж людина не припиняє грішити, наглядачі повинні захистити своїх овець від згубного впливу, який вона може справити на збір. Згідно з Писанням, старійшини, можливо, будуть змушені виключити грішника зі збору. Єгова сподівається, що в таких справах старійшини будуть наслідувати його і поводитись справедливо. Добрий приклад у цьому подав цар Йосія, який «розсуджував справу нужденного й бідного». Подібно до Єгови, він любив справедливість. Тому, говорячи про діла Йосії, Єгова поставив риторичне запитання: «Хіба ж якраз це й не означає знати мене?» Оскільки Йосія був справедливим і праведним, «велось йому добре». Ти, мабуть, відчуваєш себе захищеним, коли старійшини у твоєму зборі намагаються наслідувати приклад Йосії (Єрем. 22:11, 15; 22:16, Хом.).

²⁰ Будь впевнений у тому, що Єгова виправляє грішників «до належної міри» (Єрем. 46:28, НС). Тож, в залежності від обставин і складу розуму одновірця, старійшини можуть давати пораду, настійно заохочувати чи докоряти. Якщо ж грішник не розкаюється, його доводиться виключити. Старійшини не моляться прилюдно за виключену особу, яка продовжує грішити; це не мало би змістуa (Єрем. 7:9, 16). Однак вони будуть пояснювати виключеному, як йому знову здобути схвалення Єгови. Так духовні пастирі наслідуватимуть Бога. (Прочитай Єремії 33:6—8). Хоча виключення може принести біль, нам не варто забувати, що Божі норми праведні і справедливі та йдуть усім тільки на добро (Плач 1:18).

21. Якою Бог хоче бачити свою отару і як ти можеш сприяти її благополуччю?

²¹ Коли пастирі збору розуміють і застосовують натхнені Божі норми, вівці будуть духовно здорові, ситі й захищені (Пс. 23:1—6). Те, що́ Єремія написав про належний і неналежний склад розуму та спонуки, може допомогти християнським наглядачам виконувати важливий обов’язок — дбати про Божих овець. Отже, кожен з нас може запитати себе: «Чи я вдячний Єгові за старійшин, які навчають, беруть на себе провід і захищають його народ? Чи буду підтримувати пастирів, які пасуть отару “умінням та розумом”?» (Єрем. 3:15; 23:4).

1, 2. Чому Єгояким вчинив немудро, розпочавши будівництво палацу?

ЦАР ЄГОЯКИМ задумав звести для себе величний палац. У ньому мало бути принаймні два поверхи з просторими покоями. Царській родині було би приємно проводити час у залитих світлом кімнатах з великими вікнами, через які потрапляло б свіже повітря. Стіни планували обшити дошками з ліванського кедру, які наповнювали б дім ароматом. Вишуканості інтер’єру надавав би яскраво-червоний колір фарби, привезеної з далекого краю. Таку фарбу купували для себе можновладці інших країн (Єрем. 22:13, 14).

² Будівництво палацу вимагало великих коштів. Приблизно в той же час казну спустошували витрати на оборону країни і данина, яку цар сплачував Єгипту (2 Цар. 23:33—35). Але Єгояким знайшов спосіб вирішення цієї проблеми: він не платив робітникам, які будували палац. Вони були в нього наче раби. Цар безсоромно використовував їхній тяжкий труд заради свого звеличення.

3. У чому була різниця між Єгоякимом та його батьком і чому?

³ Через Єремію Бог засудив Єгоякима за його егоїзмa. Єгова нагадав царю про надзвичайну доброту і щедрість, яку його батько, Йосія, виявляв до простих робітників і вбогих людей. Він навіть захищав їхні інтереси під час суду. Звернувши увагу Єгоякима на те, як його батько ставився до нужденних, Єгова поставив питання: «Хіба ж якраз це й не означає знати мене?» (Єрем. 22:16, Хом.; прочитай Єремії 22:15, 16).

4. Чому так важливо знати Єгову?

⁴ Обставини у світі Сатани погіршуються, і ми чимраз більше потребуємо допомоги і захисту, який Єгова дає тим, хто добре знає його. Тому нам слід зміцнювати дружбу з Богом. Також нам потрібно наслідувати його чудові риси, щоб мати успіх у проповідуванні доброї новини. У тебе може виникнути запитання: «Завдяки чому християнин міг би знати Єгову так само добре, як цар Йосія?»

ЩО ОЗНАЧАЄ ЗНАТИ БОГА

5, 6. а) Як приклад доброго батька впливає на його дітей? б) Як, на відміну від Єгоякима, який не хотів знати Єгову, будуть поводитись ті, хто знає його?

⁵ Подумай, як приклад доброго батька впливає на його дітей. Скажімо, коли вони бачать, як він допомагає тим, хто має якусь потребу, то, скоріш за все, навчаться щедрості. А коли бачать, що батько любить і поважає їхню маму, то, мабуть, будуть чуйними у стосунках з особами протилежної статі. Якщо знають, що батько справедливий і чесний у фінансових справах, це може спонукати їх самих бути справедливими й чесними. Спостерігаючи за батьком і відкриваючи для себе риси його характеру, діти, ймовірно, будуть наслідувати його у ставленні до інших.

⁶ Християнин, який знає свого небесного Батька, Єгову, так само добре, як Йосія, не просто визнає́ його верховну владу. Читаючи Біблію, він дізнає́ться, як Бог ставиться до інших, і намагається наслідувати його. З кожним днем його любов до Єгови поглиблюється, і йому стає легше любити те, що любить Єгова, і ненавидіти те, що він ненавидить. Людина ж, яка ігнорує Божі закони й нагадування і тим самим не дозволяє Богові впливати на її життя, в дійсності не знає правдивого Бога. Вона подібна до Єгоякима, котрий спалив у вогні сувій зі словами, які Єгова передав через Єремію. (Прочитай Єремії 36:21—24).

7. Чому нам необхідно знати Єгову так добре, як Йосія?

⁷ Наш успіх у священному служінні і те, чи будемо ми жити в новому світі, залежить від того, наскільки добре ми знаємо Єгову (Єрем. 9:23). Розгляньмо деякі Божі риси, про які ми дізнаємо́ся з книг Єремії. Подумай, як ти особисто міг би пізнавати Бога і наслідувати його, так само як це робив цар Йосія.

«МИЛІСТЬ ЙОГО ВІЧНА»

8. Що таке милість?

⁸ Однією з рис Єгови є милість, або віддана любов. Єврейське слово, перекладене як «милість», у багатьох мовах не має точного відповідника. За одним біблійним словником, воно передає думку про взаємозв’язок сили, непохитності й любові. У тому ж словнику сказано, що слово, яке не включає в себе цих трьох граней, не може передати всієї повноти значення єврейського слова. Отже, той, хто виявляє милість,— не просто доброзичлива людина. Він щиро, з усіх сил дбає про інших, особливо коли йдеться про їхні духовні потреби. До такої самовідданості людину спонукує головним чином бажання догоджати Всемогутньому Богові.

9. Про що свідчило ставлення Єгови до ізраїльтян?

⁹ Найкращий спосіб зрозуміти суть біблійного поняття «милість» — розглянути, як Бог ставився до своїх служителів упродовж віків. Єгова захищав і годував ізраїльтян, поки вони 40 років ходили в пустелі. В Обіцяній землі Бог призначав суддів, які рятували їх від ворогів і навертали на правдиве поклоніння. Протягом багатьох століть Єгова не покидав свого народу за жодних обставин. Він сказав: «Я вічним коханням тебе покохав, тому милість тобі виявляю» (Єрем. 31:3)b.

10. Як виявляється милість Єгови у тому, що він слухає молитви? Поясни на прикладі юдеїв, які потрапили в полон до Вавилону.

¹⁰ У наші дні Бог продовжує виявляти милість, що приносить відчутну користь його служителям. Подумаймо про дар молитви. Єгова слухає усі щирі молитви, але особливу увагу приділяє молитвам своїх присвячених служителів. Навіть якщо ми не один рік молимося до нього про ті самі проблеми, він не втрачає терпіння і не втомлюється слухати нас. Якось Єгова доручив Єремії передати звістку юдеям, які на той час уже потрапили до вавилонського полону. Вони були за 800 кілометрів від храму, рідних і друзів, що залишились в Юді. Хоча полонені не могли піти до храму, Єгова все-таки чув, як вони славили його і просили про милість. Уяви, як втішились юдеї, коли почули Божі слова, записані в Єремії 29:10—12. (Прочитай). Якщо ти щиро молишся, Єгова може потішити і тебе.

11, 12. а) Що Єгова мав для мешканців Єрусалима? б) На яку допомогу можуть сподіватися ті, хто колись отримав картання?

¹¹ Ще один доказ милості Єгови — це позитивний погляд на людей і їхнє майбутнє. Згадаймо: коли вавилоняни тримали Єрусалим в облозі і місто от-от мало впасти, юдеї все одно не припиняли бунтуватися проти них. Тим самим вони повставали проти самого Бога. Тому на них чекало досить похмуре майбутнє. Одні невдовзі померли від голоду, інші загинули від меча ворогів. Ще інші потрапили в полон і померли на чужині. Але для тих, хто покаявся і змінився, Єгова мав «добре слово». Він пообіцяв, що згадає про них і поверне з Вавилону «до цього місця», тобто в рідний край (Єрем. 27:22). Коли це сталося, юдеї вигукували: «Вихваляйте Єгову, Бога військ, бо Єгова добрий і милість його вічна!» (Єрем. 33:10, 11, НС).

¹² Оскільки Єгова — милостивий Бог, він підбадьорює тих, хто опиняється у вкрай скрутному з людського погляду становищі. Наприклад, дехто раніше належав до християнського збору, але отримав справедливе картання. Можливо, його мучить почуття провини і він не наважується повернутися до Божого народу або ж сумнівається, чи Єгова колись простить його і захоче прийняти до себе. А втім, Всемогутній Бог має «добре слово» для таких людей: з допомогою братів вони можуть зробити необхідні зміни в мисленні і поведінці. У такому випадку те, про що ми читали в попередньому абзаці, буде стосуватися і їх: Єгова поверне їх, так би мовити, «до цього місця», тобто дозволить знову приєднатися до його радісного народу (Єрем. 31:18—20).

13. Чому тебе підбадьорює те, що Єгова підтримував Єремію?

¹³ Наш милостивий Бог Єгова віддано допомагає також своїм вірним служителям. У ці останні дні світу Сатани в нас є усі причини вірити, що Єгова буде підтримувати і захищати кожного, хто шукає найперше Царства. Пригадай, що напередодні знищення Єрусалима Єгова годував і захищав свого пророка. Бог ніколи не покидав його (Єрем. 15:15; прочитай Плач Єремії 3:55—57). Хоч би яких труднощів ти зазнавав, не сумнівайся: Єгова пам’ятає твою відданість. Милість буде спонукувати його підтримувати тебе, щоб ти міг знести будь-яке лихо. (Порівняй Плач Єремії 3:22).

ЄГОВА — ЖИВИЙ І СПРАВЕДЛИВИЙ БОГ

14. Про яку несправедливість ти чув останнім часом?

¹⁴ Трапляється, що люди відбувають покарання за злочини, яких не коїли. Буває і так, що судді виносять комусь смертний вирок і тільки після страти з’ясовується, що засуджений був невинним. У деяких країнах батьки не можуть прогодувати сім’ю і продають дітей у рабство, щоб дістати хоч якусь їжу. Які почуття виникають у тебе, коли ти чуєш про таку несправедливість? А що, на твою думку, відчуває Єгова? З Біблії ми дізнаємо́сь, що він хоче усунути все, що спричиняє страждання. Лише він у змозі зробити це. Тож тим, хто живе в злиднях чи несправедливо страждає, не варто опускати рук. Єгова, Бог справедливості, робить усе необхідне, щоб зрештою звільнити їх від зла і горя (Єрем. 23:5, 6).

15, 16. а) Яку істину про Єгову підкреслив Єремія? б) Чому ти можеш довіряти Божим законам і обіцянкам?

¹⁵ Єремія був упевнений, що деякі ізраїльтяни зрозуміють, наскільки справедливим є Бог. Пророк вірив, що дехто з них розкається у своїх гріхах, зміниться і буде говорити: «Клянусь Єговою, живим, правдивим, справедливим і праведним Богом» (Єрем. 4:1, 2, НС). І справді, Єгова саме такий Бог, бо в його намірі немає місця несправедливості. Але це не єдиний доказ того, що Єгова любить справедливість.

¹⁶ Бог завжди виконує все, що пообіцяв, йому не притаманне лицемірство. На відміну від людей, які нерідко порушують своє слово, Бог ніколи не робить цього. Непорушними є навіть встановлені ним закони природи, за якими ми живемо (Єрем. 31:35, 36). Ми можемо покладатися на його обітниці і присуди, адже вони завжди ідуть нам на благо. У книзі Плач Єремії говориться: «Хіба чиєсь слово колись виконувалося, якщо Єгова не наказував цьому статись? З уст Всевишнього не виходить лихо й добро одночасно» (Плач Єремії 3:37, 38, НС).

17. а) Що Єгова робить, коли розсуджує якусь справу? б) Чому ти можеш довіряти тому, як старійшини вирішують проблеми в зборі? (Дивись інформацію в рамці «Вони судять для Єгови»).

¹⁷ Коли Єгова судить, він ніколи не задовольняється поверховим враженням. Він дивиться глибше, ніж люди, і бере до уваги всі факти. Бог оцінює спонуки тих, хто причетний до справи. Сьогодні за допомогою спеціальної апаратури лікарі можуть бачити, як працює серце і в якому воно стані. Також вони навчилися обстежувати нирки, які фільтрують кров. Єгова ж може набагато більше. Він досліджує символічні серце і нирки, тобто спонуки людини та її найпотаємніші почуття. Таким чином він перевіряє, чому людина повелась так чи інакше і як вона сама ставиться до своїх учинків. Велика кількість відомостей, отриманих в результаті ретельного вивчення, не може приголомшити чи збентежити Всемогутнього Бога. Перш ніж вирішити, що з нами буде далі, він безпомилково і зважено оцінює всю інформацію. Єгова перевершує будь-якого найпроникливішого суддю. (Прочитай Єремії 12:1а; 20:12).

18, 19. Як на нас може вплинути знання про Божу справедливість?

¹⁸ Отже, навіть якщо ти відчуваєш докори сумління за минулі помилки, у тебе є вагомі причини покластися на Єгову. Ніколи не забувай, що Бог не є прискіпливим обвинувачем, який тільки й шукає, за що б тебе покарати. Він радше співчутливий Суддя, котрий хоче допомогти. Можливо, тебе все ще непокоїть гірка образа, якої тобі хтось завдав, або те, як ти сам колись поводився. У такому випадку проси Єгову «змагатися» за тебе, тобто взяти на себе твої переживання, щоб ти міг залишити їх у минуломуc. Бог допоможе тобі побачити, наскільки високо цінує те, що ти продовжуєш брати участь у священному служінні. (Прочитай Плач Єремії 3:58, 59).

¹⁹ Єгова є Богом досконалої справедливості і тому прагне, щоб його служителі теж були справедливими (Єрем. 7:5—7; 22:3). Аби віддзеркалювати Божу справедливість, слід без упередження проповідувати добру новину всім людям. Коли ти сумлінно робиш повторні відвідини і проводиш біблійні вивчення, то підтримуєш високі норми Божої справедливості, що приносить велику користь. Чому так можна сказати? Єгова хоче, щоб усілякі люди пізнали його і спаслись (Плач 3:25, 26). Яка ж велика честь співпрацювати з Богом і брати участь у рятівній праці, наслідуючи його справедливість!

«НЕ ГНІВАТИМУСЬ БЕЗ КІНЦЯ»

20. а) На чому наголосив Єремія, коли говорив про ставлення Бога до свого народу? б) Як те, що Єгова «жалкує», пов’язане з його прощенням? (Дивись інформацію в рамці «В якому розумінні Єгова “жалкує”?»).

²⁰ Багато людей вважає, що пророча книга Єремії і Плач Єремії містять лише гнівні звинувачення. На жаль, такі люди не звертають уваги, що через цього пророка Єгова не раз сердечно запевняв, що готовий простити свій народ. Бог заклика́в юдеїв: «Верніться ж ви кожен з дороги своєї лихої, і поліпшіть дороги свої й свої вчинки!» Іншим разом Єремія вмовляв їх: «Поліпшіть ваші дороги та ваші чини, і слухайтеся голосу Господа, вашого Бога, то пожалує [«пожалкує», НС] Господь щодо зла, яке говорив був на вас» (Єрем. 18:11; 26:13). У наш час Єгова теж прощає усіх, хто щиро покаявся і припинив чинити зло.

21. Чого Єгова хоче досягнути, коли прощає когось?

²¹ Але Єгова не тільки говорить про прощення, він справді прощає. Через Єремію він заклика́в народ: «Вернися, відступна дочко Ізраїлева!.. Не зверну Я Свого обличчя у гніві на вас, бо Я милостивий... і не буду повік стерегти Свого гніву [«не гніватимусь без кінця», НС]» (Єрем. 3:12). Коли Єгова прощає когось зі своїх служителів, він цілком припиняє гніватись на нього. Єгова хоче відновити стосунки з ним, навіть якщо він вчинив зло. Якщо грішник по-справжньому розкаюється і щиро просить у Бога прощення, то, хоч би який гріх він зробив, Єгова «приверне» його, тобто поверне йому свою прихильність і благословення (Єрем. 15:19). Це запевнення має заохочувати всіх, хто віддалився від правдивого Бога, повернутись до нього. Мабуть, ти погодишся, що нас приваблює до Єгови його готовність прощати. (Прочитай Плач Єремії 5:21).

22, 23. Що тобі слід робити, аби наслідувати Єгову в тому, як він прощає?

²² Чи ти наслідуєш Єгову, коли хтось ображає тебе необдуманими словами або вчинками? Бог сказав юдеям, що «очистить» тих, кого прощає. (Прочитай Єремії 33:8). Він може очистити розкаяну людину в тому розумінні, що забуде її провину і дозволить знову служити йому. Звичайно, Боже прощення не очищає її від успадкованої недосконалості, вона не стає досконалою і безгрішною. Але в тому, що́ Єгова говорить про очищення людей, для нас є урок. Нам варто старатися забувати провини інших. Завдяки цьому ми, образно кажучи, очищаємо свій погляд на тих, хто провинився перед нами. Що це означає?

²³ Уяви, що тобі подарували вишукану коштовну вазу. Чи ти викинеш її, якщо вона стане брудною? Навряд чи. Ти візьмешся старанно її відчищати від найдрібніших плям і тоді знову милуватимешся її красою, тим, як вона виблискує на сонці. Так само ти можеш докласти зусиль, щоб перестати гніватись на брата чи сестру, які тебе колись образили. Борися зі схильністю постійно згадувати слова або вчинки, що завдали тобі болю. Забуваючи їх, ти «очищатимеш» свій погляд на людину, яку простив. Якщо ти очистиш своє серце від негативних думок про неї, то будеш готовий відновити близьку дружбу, яка, здавалося б, була втрачена назавжди.

24, 25. Який пожиток ти отримаєш, якщо знатимеш Єгову так, як цар Йосія?

²⁴ Ближче знайомлячись з Єговою, ми дізнаємо́ся про його чудові риси. Ми обговорили лише деякі з них. Коли ми бачимо, наскільки корисно щораз більше пізнавати Єгову, то зміцнюємо своє бажання правильно поклонятися йому. Якщо ми будемо знати Єгову так само добре, як його знав цар Йосія, наше життя наповниться щастям, адже Єгова є щасливим Богом.

²⁵ У міру того як ми пізнаємо Єгову, поліпшуються наші стосунки з іншими християнами. Наслідуючи його милість, справедливість і готовність прощати, ми зміцнимо свою дружбу з братами і сестрами. Крім того, ці риси допоможуть нам робити ефективніші повторні відвідини на своїй території і успішно проводити біблійні вивчення. Завдяки цьому люди, з якими ми вивчаємо Біблію, матимуть більшу впевненість у тому, що християнський спосіб життя, який ми ведемо,— найліпший спосіб життя. Цим ми допоможемо їм обрати правдиве поклоніння і йти «доброю дорогою» (Єрем. 6:16).

1. Що Єремія сказав стосовно пророцтв Єгови після того, як Єрусалим був повністю знищений?

ЄРУСАЛИМ лежав у руїнах. Над містом усе ще здіймався дим від пожеж, влаштованих переможним військом вавилонян. Мабуть, Єремія не міг забути несамовиті крики людей, яких убивали. Те, що сталося, не було для нього несподіваним. Події розгорталися саме так, як говорив Бог. «Учинив Господь те, що задумав»,— сказав із сумом пророк. Яке ж горе спіткало Єрусалим! (Прочитай Плач Єремії 2:17).

2. Сповнення якого давнього пророцтва бачив Єремія?

² Єремія бачив сповнення багатьох пророцтв, даних Божому народу. Деякі з них були виголошені дуже давно. Наприклад, Мойсей у далекому минулому сказав ізраїльтянам, що послух Богові принесе їм благословення, а непослух — прокляття. Єгова бажав своєму народові лише добра, він хотів благословляти його. Та якщо ізраїльтяни стануть на шлях непослуху, це матиме жахливі наслідки. Мойсей попередив, що ті, хто відвернеться від Єгови і стане його противником, навіть «будуть їсти тіло синів своїх і тіло дочок своїх», і ці слова повторив Єремія (Повт. 30:19, 20; Єрем. 19:9; Лев. 26:29). Дехто, напевно, запитував себе: «Хіба такі жахливі речі можуть статися?» Але саме так і було, коли під час облоги в Єрусалимі не залишилось їжі. Єремія написав: «Руки жінок милосердних варили своїх діточок, які стали поживою їм під час руйнування дочки мого люду» (Плач 4:10). Який жах!

3. Для чого Бог посилав пророків до свого народу?

³ Звичайно, Єгова посилав таких пророків, як Єремія, не лише для того, щоб оголосити про неминуче знищення. Бог хотів, аби його народ знову був вірним йому. Він хотів, щоб грішники розкаялися. Це підтверджують слова Ездри: «Господь, Бог їхніх батьків, усе посилав до них через Своїх послів слова остороги, бо Він змилосердився над народом Своїм та над оселею Своєю» (2 Хр. 36:15; прочитай Єремії 26:3, 12, 13).

4. З якими почуттями Єремія виголошував звістку від Бога?

⁴ Єремія, так само як і Єгова, співчував своєму народу. Це видно з того, що він сказав перед падінням Єрусалима. Він сильно переживав через навислу небезпеку. Її можна було б уникнути, якби люди прислу́халися до Єремії і змінили свою поведінку. Спробуй уявити, з якими почуттями Єремія виголошував звістку від Бога: «Ой, утробо моя, ти утробо моя,— я тремчу! Біль серце стискає мені, і трепоче мені моє серце!.. Не можу мовчати, бо вчула душа моя голос сурми, гук війни!» (Єрем. 4:19). Єремія просто не міг не говорити про близьке лихо!

ЧОМУ ВІН БУВ НАСТІЛЬКИ ВПЕВНЕНИЙ?

5. Чому Єремія був переконаний у правдивості звістки, яку він ніс людям?

⁵ На чому ґрунтувалася впевненість Єремії в тому, що пророцтва, які він передавав, виконаються? (Єрем. 1:17; 7:30; 9:21). Він мав міцну віру, досліджував Писання і не сумнівався, що Бог Єгова завжди дає правдиві пророцтва. Як видно з історії, Єгова може передбачити те, що з людського погляду здається неможливим. Прикладом цього є звільнення ізраїльтян з єгипетської неволі. Єремія знав, що говорилося в книзі Вихід, і був знайомий зі словами очевидця, Ісуса Навина, який нагадав ізраїльтянам: «Ви будете знати всім своїм серцем та всією своєю душею, що не відпало ані одне слово зо всіх тих добрих слів, що про вас говорив був Господь, Бог ваш,— усе збулося вам, не відпало з нього ані одне слово» (Іс. Нав. 23:14).

6, 7. а) Чому тобі варто цікавитися пророцтвами Єремії? б) Що допоможе тобі бути переконаним у правдивості звістки, яку ти проповідуєш?

⁶ Чому тобі варто цікавитися пророцтвами Єремії? По-перше, сам Єремія був впевнений у правдивості слів Єгови і мав для цього всі підстави. По-друге, деякі пророцтва, які Бог дав через Єремію, виконуються вже тепер, а деякі ще виконаються в майбутньому. По-третє, все, що проголошував Єремія від Божого імені, а також завзяття, з яким він робив це, свідчили, що цей чоловік — особливий Божий слуга. «Серед пророків Єремія вирізняється, наче велетень»,— говорить один релігієзнавець. Єремія відігравав настільки велику роль у стосунках Бога з ізраїльським народом, що навіть Ісуса дехто зі слухачів приймав за Єремію (Матв. 16:13, 14).

⁷ Подібно до пророка Єремії, ти живеш у час, коли збуваються важливі біблійні пророцтва. І так само, як Єремія, ти маєш бути глибоко переконаний у правдивості Божих обітниць (2 Пет. 3:9—14). Як тобі не втрачати впевненості? Постійно зміцняй свою довіру до Божого пророчого слова. У цьому розділі ми розглянемо пророцтва Єремії, які сповнилися за його життя, а також ті, які сповнились пізніше. Деякі з його пророцтв прямо стосуються твого теперішнього життя і твого майбутнього. Проаналізувавши їх, ти зміцниш свою віру в пророче слово Єгови і ще більше переконаєшся в тому, що «учинить Господь те, що задумав» (Плач 2:17).

ПРОРОЦТВА ЄРЕМІЇ, ЯКІ СПОВНИЛИСЯ ЗА ЙОГО ЖИТТЯ

8, 9. Яка одна з головних особливостей Біблії?

⁸ Багато хто намагається передректи майбутнє, скажімо, економісти, політики, ворожбити і синоптики. Ти, мабуть, вже переконався, як важко з точністю передбачити навіть те, що станеться через кілька днів або тижнів. Але точні пророцтва — одна з головних особливостей Біблії (Ісаї 41:26; 42:9). Всі пророцтва Єремії сповнились: і ті, що стосувалися близького майбутнього, і ті, що стосувалися далекого. У багатьох пророцтвах говорилося про окремих людей і про цілі народи. Спочатку розгляньмо кілька пророцтв, які сповнились за життя Єремії.

⁹ Хто сьогодні може сказати, яким буде світ через рік або два? Наприклад, хто з політологів може точно передбачити, як зміниться політична ситуація у світі? Однак Єремія під Божим натхненням передрік, що Вавилон ставатиме дедалі могутнішим. Він написав, що Вавилон буде «золотою чашею» в руці Єгови. З цієї чаші Бог виллє свій гнів на Юду і багато поблизьких міст та народів, віддавши їх у рабство (Єрем. 51:7). Сповнення цього бачив Єремія та його сучасники. (Порівняй Єремії 25:15—29; 27:3—6; 46:13).

10. Що передрік Єгова про чотирьох юдейських царів?

¹⁰ Через Єремію Єгова також виявив, що́ чекає чотирьох юдейських царів. Бог передрік, що Єгоахаз, тобто Шаллум, син царя Йосії, піде у вигнання і більше не повернеться в Юду (Єрем. 22:11, 12). Саме так і сталось (2 Цар. 23:31—34). А про Єгоякима, наступника Єгоахаза, Бог сказав, що «поховають його, немов того осла» (Єрем. 22:18, 19; 36:30). Біблія не уточнює, як він помер і що зробили з його тілом, але вона згадує, що під час облоги царем став його син Єгояхін. Єремія передрік, що Єгояхін (також відомий як Конія або Єхонія) піде у вигнання до Вавилона і там помре (Єрем. 22:24—27; 24:1). Його слова сповнилися. А що сталося з останнім царем, Седекією? Єремія передбачив, що Седекія потрапить до рук ворогів, які не змилосердяться над ним (Єрем. 21:1—10). І як же розгорталися події? Його справді захопили вороги. Вони вбили його молодих синів у нього на очах, а його самого осліпили і забрали у Вавилон, де він помер (Єрем. 52:8—11). Отже, всі ці пророцтва виконались.

11. Хто такий Ананія і що Єгова передрік про нього?

¹¹ У 28-му розділі Єремії читаємо, що під час правління Седекії лжепророк Ананія перечив тому, що́ Єгова говорив через Єремію про панування Вавилону над Єрусалимом. Нехтуючи Божою звісткою, Ананія твердив, що ярмо рабства, яке Навуходоносор наклав на Юду та інші народи, буде зламане. Але під керівництвом Єгови Єремія викрив обман Ананії і повторив, що багато народів служитимуть вавилонянам, а також сказав, що не мине й року, як цей лжепророк помре. Так і сталося. (Прочитай Єремії 28:10—17).

12. Як більшість людей за часу Єремії реагували на його головну пророчу звістку?

¹² Звичайно, головна пророча звістка, яку Бог дав через Єремію, стосувалася падіння самого Єрусалима. Знову і знову Єремія попереджав, що місто буде зруйноване, якщо юдеї не покаються в ідолопоклонстві, несправедливості та насиллі (Єрем. 4:1; 16:18; 19:3—5, 15). За часу Єремії багато людей вважали, що Єгова ніколи цього не зробить. В Єрусалимі стояв храм Бога. Тож як він міг допустити, щоб це святе місце зруйнували? Юдеї думали, що цього ніколи не станеться. Але ти знаєш, що Єгова не обманює. Він учинив те, що задумав (Єрем. 52:12—14).

13. а) Чим наші дні подібні до днів Єремії? б) Чому тобі варто цікавитися обіцянками, які Бог дав деяким людям за часу Єремії?

¹³ Сьогодні Божий народ у такій самій ситуації, як і віддані слуги Єгови за днів Єремії. Ми знаємо, що незабаром Єгова наведе лихо на всіх, хто не хоче прислуха́тись до його попереджень. Але нас, як і вірних юдеїв за часу Єремії, потішають його пророчі обіцянки. Бог сказав, що рехавіти переживуть знищення Єрусалима, оскільки вони були вірні йому і слухалися наказів свого прабатька. Вони справді пережили. Свідченням цього є згадка про «Малкійю, сина Рехавового», який під керівництвом Неемії допомагав у відбудові Єрусалима (Неем. 3:14; Єрем. 35:18, 19). Також Єгова запевнив Евед-Мелеха, що він врятується під час знищення, оскільки довіряв Богу та підтримував Єремію (Єрем. 38:11—13; 39:15—18). Крім того, Бог пообіцяв, що Барух, друг Єремії, отримає свою «душу... за здобич» (Єрем. 45:1, 5). Чого ти вчишся з того, як сповнилися ці пророцтва? Як, на твою думку, Єгова поведеться з тобою, якщо ти будеш вірний? (Прочитай 2 Петра 2:9).

ПРОРОЦТВА, ЯКІ СПОВНИЛИСЯ ПІЗНІШЕ

14. У чому полягала особливість Божого пророцтва про Вавилон?

¹⁴ Бог передрік, що Навуходоносор захопить не тільки Юду, але і Єгипет (Єрем. 25:17—19). Це видавалося неможливим, бо Єгипет став дуже могутнім, і край Юди був під його пануванням (2 Цар. 23:29—35). Юдеї, які пережили падіння Єрусалима, хотіли втекти в Єгипет, щоб знайти там захист. Але Єгова велів їм не робити цього та обіцяв поблагословити їх, якщо вони залишаться в Юді. Якщо ж вони втечуть у Єгипет, то меч, якого вони боялися, досягне їх там (Єрем. 42:10—16; 44:30). У книзі Єремії не згадується, чи він бачив, як вавилоняни захопили Єгипет. Однак точно відомо, що пророцтва Єгови про ізраїльських біженців сповнилися, коли вавилоняни завоювали Єгипет у VI столітті до н. е. (Єрем. 43:8—13).

15, 16. Як сповнилися слова Бога про визволення його народу?

¹⁵ Єремія також пророкував про кінець самої Вавилонської імперії, яка завоювала Єгипет. Він точно передрік раптове падіння Вавилона ще за століття. Як? Божий пророк передбачив, що захисні води міста «повисихають», а його могутні воїни не будуть воювати (Єрем. 50:38; 51:30). Ці пророцтва виконалися до найменших деталей, коли мідяни і перси відвели вбік во́ди річки Євфрат, перейшли її вбрід та увійшли в місто, захопивши вавилонян зненацька. Мабуть, не менше значення має і пророцтво про те, що це місто стане безлюдною пусткою (Єрем. 50:39; 51:26). Сьогодні на місці могутнього Вавилона справді можна побачити лише пустку, і це ще раз доводить, що Божі пророцтва точні.

¹⁶ Єгова сказав через Єремію, що юдеї будуть служити вавилонянам 70 років. Після того Бог поверне свій народ у рідний край. (Прочитай Єремії 25:8—11; 29:10). Даниїл цілковито довіряв цьому пророцтву і завдяки йому визначив, коли «число тих років... сповниться для руїн Єрусалиму» (Дан. 9:2). «Щоб сповнилось слово Господнє, проречене устами Єреміїними,— написав Ездра,— збудив Господь духа Кіра, царя перського», який завоював Вавилон. Бог зробив це, щоб повернути юдеїв у їхній край (Езд. 1:1—4). Як і передрікав Єремія, ті, хто повернувся, втішалися миром у рідному краю і відновили чисте поклоніння (Єрем. 30:8—10; 31:3, 11, 12; 32:37).

17. Поясни, як слова Єремії про «плач» у Рамі можуть стосуватися двох різних подій.

¹⁷ Єремія також записав пророцтва, які мали сповнитися в далекому майбутньому. Він сказав: «Так говорить Господь: Чути голос у Рамі, плач та ридання гірке: Рахіль плаче за дітьми своїми, не хоче потішена бути за діти свої,— бо нема їх» (Єрем. 31:15). Очевидно, після зруйнування Єрусалима в 607 році до н. е. полонених юдеїв зібрали в місті Рама, що за вісім кілометрів на північ від Єрусалима. Декого з них, можливо, стратили в Рамі. Це могло бути першим сповненням пророцтва, так немовби Рахіль оплакувала втрату своїх «синів». Минуло понад шість століть, і цар Ірод наказав убити всіх немовлят у Віфлеємі. Матвій у своєму Євангелії пояснив, що слова Єремії вказували на те, скільки горя мало принести це кровопролиття (Матв. 2:16—18).

18. Як сповнилося Боже пророцтво про Едом?

¹⁸ Ще одне пророцтво сповнилося в I столітті н. е. Через Єремію Бог передрік, що серед народів, які завоює Вавилон, буде Едом (Єрем. 25:15—17, 21; 27:1—7). Але це не єдине передречення про цей народ. Бог сказав, що Едом стане як Содом і Гоморра. Ти знаєш, що це означало: він більше ніколи не буде заселений і взагалі перестане існувати (Єрем. 49:7—10, 17, 18). Усе сталося саме так. Де сьогодні можна побачити назви Едом та едомляни? На сучасних картах? Ні. Ці назви згадуються в основному в книжках зі стародавньої та біблійної історії або на картах, де зображено краї тих часів. Йосиф Флавій пише, що в II столітті до н. е. едомлян змусили прийняти юдаїзм. А після знищення Єрусалима в 70 році н. е. вони перестали існувати як народ.

19. Як книга Єремії показує, що Бог завжди виконує свої пророцтва?

¹⁹ Як бачиш, книга Єремії розділ за розділом розповідає про багато пророцтв, що стосуються як окремих осіб, так і цілих народів. Більшість цих пророцтв уже сповнились. Сам цей факт показує, що тобі варто цікавитися книгою Єремії і досліджувати її, адже вона може багато чого розповісти про твого величного Бога. Єгова учинив те, що задумав, і обов’язково сповнить усі свої інші задуми. (Прочитай Ісаї 46:9—11). Це зміцнить твою віру в біблійні пророцтва. Декотрі пророцтва Єремії прямо стосуються твого теперішнього життя і твого майбутнього. Розгляньмо деякі з них в останній частині цього розділу.

ПРОРОЦТВА, ЯКІ СТОСУЮТЬСЯ ТЕБЕ

20—22. Чому можна сказати, що біблійні пророцтва, у тому числі деякі пророцтва Єремії, мають більше ніж одне сповнення? Наведи приклади.

²⁰ Деякі біблійні пророцтва можуть мати більше ніж одне сповнення. Наприклад, пророцтво, яке Ісус дав своїм учням, коли вони запитали про знак його «присутності та закінчення цієї системи» (Матв. 24:3). Воно виконалось у 66—70 роках н. е. Але цілком очевидно, що певні його деталі ще мають сповнитись під час «великого лиха», яке прийде на весь неправедний світ. Це буде «лихо, якого не було від початку світу аж дотепер і вже ніколи не буде» (Матв. 24:21). Щось подібне можна сказати про сповнення пророцтв Єремії. Декотрі з них вперше збулися в 607 році до н. е., а вдруге — набагато пізніше, як це було з пророцтвом, де сказано, що «Рахіль плаче за дітьми своїми» (Єрем. 31:15). Певні пророцтва Єремії, безсумнівно, стосуються нашого часу, і їхнє сповнення прямо впливає на тебе.

²¹ Це чітко видно з книги Об’явлення. Апостол Іван під натхненням згадав пророцтва Єремії про падіння Вавилона, які справдились 539 року до н. е. У книзі Об’явлення показано паралелі між цією давньою подією і тим, що має відбутися в більшому масштабі. До пророцтв Єремії, які виконались у наш час, належить пророцтво про падіння великої імперії, «Вавилона Великого» — світової імперії фальшивої релігії (Об’яв. 14:8; 17:1, 2, 5; Єрем. 50:2; 51:8). Божий народ мав «вийти з неї», щоб не бути разом з нею покараним (Об’яв. 18:2, 4; Єрем. 51:6). Во́ди цієї імперії, які символізують її народи, тобто її прихильників, «висохнуть» (Єрем. 51:36; Об’яв. 16:12).

²² У майбутньому ще має сповнитись обіцянка про те, що Бог помститься фальшивій релігії за її погане ставлення до його народу. Єгова відплатить Вавилону «згідно з чином його» (Єрем. 50:29; 51:9; Об’яв. 18:6). Символічні землі фальшивої релігії стануть пусткою (Єрем. 50:39, 40).

23. Яке духовне відновлення, передречене Єремією, відбулося в XX столітті?

²³ Як ти вже, мабуть, побачив, пророцтва Єремії містять і добру звістку. Наприклад, він передрік відновлення правдивого поклоніння на землі в наш час. Звільнення полонених юдеїв зі стародавнього міста Вавилона є прообразом звільнення сучасних Божих слуг з Вавилона Великого після того, як у небі було встановлено Царство. В духовному розумінні Єгова звільнив свій народ та відновив чисте поклоніння, і тепер цей народ радіє і складає Богу подяки. Єгова благословляє зусилля своїх служителів, які допомагають іншим стати його поклонниками і отримувати багату духовну поживу. (Прочитай Єремії 30:18, 19). Також ти з власного досвіду знаєш, що в наш час Єгова виконав обіцянку дати своєму народу пастирів — духовно зрілих чоловіків, які по-справжньому турбуються про його отару і захищають її (Єрем. 3:15; 23:3, 4).

24. Які приголомшливі слова Єремії ще мають виконатись?

²⁴ Слова Єремії до Божого стародавнього народу містять не лише обіцянку про благословення для вірних служителів, але й попередження про знищення тих, хто не цінував взаємин з Єговою. Те саме стосується нашого часу. Важко не помітити серйозного попередження в таких словах Єремії: «І будуть побиті від Господа в день той лежати від краю землі й аж до краю землі: не будуть оплакувані, і не будуть позбирані, і не будуть поховані,— гноєм стануть вони на поверхні землі!..» (Єрем. 25:33).

25. Яка відповідальність лежить сьогодні на Божих слугах?

²⁵ Подібно до Єремії, ми живемо у скрутні часи. Як і за його днів, реакція людей на звістку Єгови може означати для них життя або смерть. Сьогодні Божі слуги не є пророками. Ми нічого не можемо додавати до незмінних і правдивих слів Єгови, записаних у Біблії. Але ми маємо завдання проповідувати добру новину про Царство всі дні, аж до закінчення цієї системи (Матв. 28:19, 20). Ми, звичайно, не будемо «красти» слова Єгови, приховуючи від людей те, що має статися. (Прочитай Єремії 23:30). Ми хочемо передавати його слова так, щоб вони і далі мали могутній вплив. Багато пророцтв, які Єгова проголосив через Єремію, вже сповнилися. Це запевняє нас у тому, що всі інші пророцтва обов’язково виконаються. Ми повинні розповідати людям, що Бог неодмінно зробить «те, що задумав» і виповнить «слово Своє, що його наказав від днів давніх» (Плач 2:17).

26. Яке ще пророцтво ми розглянемо?

²⁶ Знання про служіння пророка Єремії і про звістки, які він оголошував, буде неповним, якщо ми не дізна́ємося про величні обіцянки Єгови укласти зі своїм народом «нову угоду» і про закони, пов’язані з нею, які Бог запише на серцях людей (Єрем. 31:31—33). У наступному розділі піде мова про це пророцтво та його сповнення, яке безпосередньо стосується тебе.

1. Яке доручення виконував Єремія?

ЄГОВА дав Єремії подвійне завдання. З одного боку, він мав «виривати та бурити... губити та руйнувати», а з іншого — «будувати й насаджувати». Пророк «руйнував», викриваючи злі діла пихатих юдеїв і проголошуючи Божі вироки їм та вавилонянам. Однак у пророцтвах Єремії містилася і надія на краще майбутнє. Він передрікав, що Бог побудує те, що задумав збудувати, і насадить те, що задумав насадити. Наприклад, Єремія говорив юдеям про відновлення їхнього краю (Єрем. 1:10; 30:17, 18).

2. Чому і до якої міри Єгова покарав свій народ?

² Те, що Єремія передрікав відновлення краю, не означало, що Бог поблажливо ставився до свого народу чи поступився нормами справедливості. Ні, він збирався виконати вирок, винесений бунтівним юдеям. (Прочитай Єремії 16:17, 18). За часів Єремії в Єрусалимі майже не було тих, хто б «чинив за правом» і «правди шукав». Тому терпіння Єгови вичерпалось. Він сказав: «Утомився Я жалувати!» (Єрем. 5:1; 15:6, 7). Юдеї «повернулись... до гріхів своїх давніх батьків, що слухатися [Божих] слів не хотіли». Більше того, вони гнівили Єгову тим, що зраджували його, поклоняючись фальшивим богам (Єрем. 11:10; 34:18). Тож Єгова був змушений виправити свій народ, покаравши до належної міри. Завдяки цьому дехто з юдеїв одумався і повернувся до Бога (Єрем. 30:11; 46:28).

3. Чому тобі варто розглянути пророцтво про нову угоду?

³ Через Єремію Бог пообіцяв укласти нову угоду, яка мала принести велику і довготривалу користь. Розглядаючи звістку Єремії, нам варто звернути особливу увагу на цей позитивний аспект його пророцтва. Нова угода мала замінити попередню, яку Бог через Мойсея уклав з Ізраїлем після виходу з Єгипту. (Прочитай Єремії 31:31, 32). Коли Ісус Христос запровадив відзначання Господньої вечері, він сказав про нову угоду, тож вона становить для нас неабиякий інтерес (Луки 22:20). Про цю ж угоду згадував апостол Павло у своєму Листі до євреїв. Він процитував пророцтво Єремії і підкреслив важливість нової угоди (Євр. 8:7—9). Що ж таке нова угода? Чому її треба було укласти? Кого вона стосується і яку користь вона може принести тобі? Про це піде мова далі.

ЧОМУ БУЛА ПОТРІБНА НОВА УГОДА?

4. Якій меті слугувала Закон-угода?

⁴ Для того щоб зрозуміти суть нової угоди, слід з’ясувати мету попередньої, тобто Закон-угоди. Закон-угода виконувала чимало функцій у народі, що чекав на обіцяного Потомка, через якого багато людей мали отримати благословення (Бут. 22:17, 18). Коли ізраїльтяни погодились виконувати Закон-угоду, вони стали Божою «особливою власністю». За цією угодою, з племені Левія мали походити священики. Укладаючи угоду з ізраїльським народом на горі Сінай, Єгова згадав, що з’явиться «царство священиків та народ святий», але не уточнив, коли і як сповняться ці слова (Вих. 19:5—8). Однак з самого Закону було очевидно, що ізраїльтяни не можуть у всьому дотримуватись його. Отже, Закон-угода вказувала на їхню гріховність. Тому вони регулярно приносили жертви за свої гріхи. Безсумнівно, була потрібна більша жертва, досконала, яку не треба приносити знову і знову. Існувала потреба в цілковитому прощенні гріхів (Гал. 3:19—22).

5. Чому Єгова передрік нову угоду?

⁵ Тепер стає зрозуміло, чому Єгова звелів Єремії пророкувати про нову угоду, коли Закон-угода була ще чинною. Єгова, сповнений любові й доброти, хотів, щоб завдяки новій угоді всі народи отримали вічне благословення. Ось що через Єремію Бог сказав про тих, з ким буде укладена ця угода: «Їхню провину прощу, і не буду вже згадувати їм гріха» (Єрем. 31:34). Дана в часи Єремії обітниця відкриває чудові можливості перед усім людством. Чому можна так сказати?

6, 7. а) Що відчуває дехто через свою недосконалість? б) Чому тебе може підбадьорити краще розуміння нової угоди?

⁶ Ми все ще недосконалі і часто відчуваємо це дуже гостро. Доказом цього є приклад брата, який боровся з серйозною особистою проблемою. Він розповів: «Щоразу, коли я зривався, то почував себе просто жахливо. Я думав, що Бог ніколи не пробачить мене. Тому мені було важко молитися. Зазвичай я розпочинав молитву такими словами: “Єгово, мабуть, ти не слухатимеш мене, але...”». Декому з тих, хто теж піддавався слабкості або вчинив гріх, здавалося, що Бог «закрив Себе хмарою» від нього і не слухає його молитов (Плач 3:44). Інших довгі роки переслідують спогади про їхні ганебні вчинки. Навіть ті християни, які мають добру репутацію, часом можуть сказати те, про що потім шкодують (Як. 3:5—10).

⁷ Ніхто з нас не повинен думати, що ніколи не вчинить якогось проступку (1 Кор. 10:12). Навіть апостол Павло визнавав, що часто помилявся. (Прочитай Римлян 7:21—25). З огляду на це варто згадати про нову угоду. Бог пообіцяв, що однією з важливих умов цієї угоди буде те, що він більше не згадуватиме гріхів. Це ж просто чудово! Коли Єремія передавав цю обітницю Бога, він, мабуть, був дуже зворушений. Так само й ми не залишимось байдужими, дізнаючись більше про нову угоду і про те, яке благо вона несе нам.

ЩО ТАКЕ НОВА УГОДА?

8, 9. Яку ціну заплатив Єгова, щоб уможливити прощення гріхів?

⁸ Чим ближче ти знайомишся з Єговою, ти більше розумієш, наскільки він добрий і милосердний до недосконалих людей (Пс. 103:13, 14). Єремія написав у пророцтві про нову угоду, що Бог простить людям провини і не буде згадувати їхніх гріхів (Єрем. 31:34). Можливо, Єремія не до кінця уявляв собі, як саме сповниться це пророцтво. Але він розумів, що, говорячи про угоду, Бог мав на увазі, що укладе з людьми якусь домовленість, якийсь договір. Згодом завдяки цій угоді Єгова мав виконати обіцянку, яку дав через Єремію, зокрема простити людям їхні гріхи. Подробиці, пов’язані з цією угодою, з’ясовувалися поступово, в міру того як Бог розкривав свій намір і роль Месії в ньому.

⁹ Тобі, мабуть, доводилося бачити поблажливих батьків, які ніколи не карають своїх дітей. Чи Єгова такий самий? Зовсім ні! Це видно з того, як він надав чинності новій угоді. Бог не просто скасував гріхи, а подбав, щоб для прощення була законна підстава. Таким чином Єгова повністю дотримався власних норм справедливості, хоча й дорогою для себе ціною. Ти ліпше це зрозумієш, якщо поміркуєш над тим, що́ Павло написав про нову угоду. (Прочитай Євреїв 9:15, 22, 28). Він згадав про визволення «на основі викупу» і сказав, що «без пролиття крові немає прощення». Тут ідеться не про кров биків і козлів, яких приносили в жертву за Законом. Нова угода набула чинності на підставі крові Ісуса. Завдяки цій досконалій жертві Єгова міг назавжди пробачити гріхи і провини (Дії 2:38; 3:19). Але хто ж став учасником нової угоди і отримав прощення? Не юдейський народ. Ісус сказав, що Бог відкине юдеїв — тих, хто згідно з Законом приносив у жертву тварин,— і виявить прихильність іншому народові (Матв. 21:43; Дії 3:13—15). Цим народом став «Ізраїль Божий», який складався з християн, помазаних святим духом. Отже, Бог Єгова уклав Закон-угоду з ізраїльським народом, а нову, за посередництвом Ісуса,— з духовним Ізраїлем (Гал. 6:16; Рим. 9:6).

10. а) Хто є «Паростю» Давида? б) Який пожиток може принести людям ця «Парость»?

¹⁰ У своєму пророцтві Єремія також сказав, що прийде Месія, і назвав його «Паростю» Давида. Таке порівняння дуже доречне. Коли Єремія служив пророком, царів з династії Давида вже не було, тож, образно кажучи, його родовідне дерево було зрубане. Але пень дерева залишався живим. З часом народився Ісус, який був Давидовим нащадком. Він по праву носив ім’я «Господь — праведність наша», яке показувало, наскільки Бог цінує праведність. (Прочитай Єремії 23:5, 6). Єгова допустив, щоб його єдинородний Син зазнав на землі страждань і помер. Після цього Бог, згідно з нормами справедливості, міг прощати гріхи на основі викупної жертви Давидової Парості (Єрем. 33:15). Завдяки цьому деякі люди були визнані «праведними, щоб мати можливість отримати життя» і помазані святим духом. Так вони стали учасниками нової угоди. Ще одним доказом того, як високо Бог цінує праведність, є те, що ця угода може приносити пожиток також іншим людям, хоча вони і не є її учасниками (Рим. 5:18).

11. а) На чому написаний закон, пов’язаний з новою угодою? б) Як нова угода стосується «інших овець»?

¹¹ Чи хотів би ти дізнатися про інші особливості нової угоди? Однією з відмінностей між нею і Мойсеєвим законом є те, на чому вони були написані. (Прочитай Єремії 31:33). Десять заповідей Закон-угоди були записані на кам’яних таблицях, які з часом зникли. А новий закон, пов’язаний з новою угодою, як передрік Єремія, мав бути навіки записаний на людських серцях. Учасники нової угоди, помазані християни, надзвичайно цінують цей закон. А що сказати про «інших овець», які не є учасниками нової угоди і сподіваються жити вічно на землі? (Ів. 10:16). Вони теж знаходять насолоду в Божому законі. Вони подібні до приходьків у Ізраїлі, що слухалися Мойсеєвого закону і отримували від цього велику користь (Лев. 24:22; Чис. 15:15).

12, 13. а) Який закон пов’язаний з новою угодою? б) Чому можна сказати, що ті, хто перебуває під «Христовим законом», служать Богові не з примусу?

¹² Як би ти відповів на запитання: «Який закон записаний на серцях помазаних християн?» Це закон, названий також «Христовим законом». Спочатку його отримали духовні ізраїльтяни, учасники нової угоди (Гал. 6:2; Рим. 2:28, 29). Суть «Христового закону» можна передати одним словом: любов (Матв. 22:36—39). А завдяки чому цей закон пишеться на серцях помазанців? Насамперед завдяки тому, що вони вивчають Боже Слово і звертаються до Єгови в молитві. Отже, вивчення Біблії і молитва мають бути частиною щоденного життя всіх правдивих християн, навіть тих, хто не є учасником нової угоди, але хоче отримувати від неї користь.

¹³ «Христовий закон» названо також «досконалим законом, що несе свободу» і «законом вільного народу» (Як. 1:25; 2:12). Багато хто народився під Мойсеєвим законом, але ніхто не народжується під новою угодою або під законом Христа. Тих, хто підкоряється Христовому закону, ніхто не змушує служити Богові. Вони тішаться тим, що закон Бога може бути записаний на їхніх серцях і що вже сьогодні можна отримувати тривалі благословення від цієї угоди, яку передрік Єремія.

КОМУ НОВА УГОДА ПРИНОСИТЬ КОРИСТЬ?

14. Кому приносить користь нова угода?

¹⁴ Дехто, дізнавшись про те, що учасниками нової угоди є 144 000 осіб, може подумати, що ця угода приносить користь тільки помазанцям. Мабуть, такий висновок напрошується тому, що лише вони кожного року споживають від символів на Спомині Христової смерті, одним з яких є вино, котре символізує «кров угоди» (Марка 14:24). Пригадай, однак, що учасники нової угоди разом з Ісусом складають потомство Авраама, через яке всі народи отримають благословення (Бут. 12:3; Гал. 3:8, 9, 29). Отже, через Авраамове потомство Єгова за допомогою нової угоди сповнить свою обітницю благословити все людство.

15. Яка роль, згідно з передреченням, відведена помазанцям?

¹⁵ Ісус Христос, головна частина потомства Авраама, служить первосвящеником. Він приніс досконалу жертву, яка уможливлює прощення гріхів. (Прочитай Євреїв 2:17, 18). Ще в давні часи Бог передрік появу «царства священиків та народу святого» (Вих. 19:6). В Ізраїлі священики походили з одного племені, а царі — з іншого. Як же мав з’явитися обіцяний народ, члени якого є і царями, і священиками? Апостол Петро написав лист до тих, хто був освячений духом (1 Пет. 1:1, 2). Він назвав їх «священством царським, народом святим, людьми, які стали особливою власністю» (1 Пет. 2:9). Отже, помазані християни, як учасники нової угоди, будуть служити священиками під керівництвом Христа. Задумайся, що це означає. Ми щодня боремося з гріхом, який усе ще «царює». Ті, хто правитиме разом з Христом, з власного досвіду знають, що таке влада гріха (Рим. 5:21). Їм добре відомо, як неприємно допуститися помилки і відчувати докори сумління. Тож, як і Христос, вони зможуть співчувати нам у нашій боротьбі з грішними схильностями.

16. Як слова з Об’явлення 7:9, 14 підбадьорюють «великий натовп»?

¹⁶ Люди з «великого натовпу», який згадується в Об’явленні 7:9, 14, «одягнені в довге біле вбрання». Це означає, що вони чисті в Божих очах. У наш час відбувається збирання великого натовпу, який має надію пережити «велике лихо». Бог уже тепер визнає́ їх певною мірою праведними і вважає своїми друзями (Рим. 4:2, 3; Як. 2:23). Це ні з чим не зрівнянне благословення! Якщо ти належиш до великого натовпу, то можеш не сумніватися, що Бог буде підтримувати тебе у твоїх намаганнях залишатися чистим у його очах.

17. У якому розумінні Єгова більше не згадує гріхів?

¹⁷ А як Бог ставиться до гріхів тих, кого схвалює? Як ми вже говорили, Єгова сказав через Єремію: «Їхню провину прощу, і не буду вже згадувати їм гріха» (Єрем. 31:34). На основі Ісусової жертви Бог прощає гріхи помазанців. Гріхи великого натовпу Бог прощає на основі тієї ж «крові угоди». Коли Єремія писав, що Єгова більше не буде «згадувати» гріхів, то не мав на увазі, що він не зможе їх пригадати. Натомість ці слова означають, що, застосувавши необхідні виховні заходи і простивши розкаяного грішника, він, так би мовити, кидає за спину всі його минулі гріхи. Згадай події з життя Давида, пов’язані з Вірсавією та Урією. Давид був покараний і пожинав гіркі наслідки своїх гріхів (2 Сам. 11:4, 15, 27; 12:9—14; Ісаї 38:17). А втім, Бог більше не вважав Давида винним. (Прочитай 2 Хронік 7:17, 18). Згідно з новою угодою, після того як Єгова прощає гріхи на основі Ісусової жертви, він уже не згадує про них (Єзек. 18:21, 22).

18, 19. Як нова угода вчить нас прощати?

¹⁸ Отже, нова угода свідчить про те, як добре Єгова ставиться до грішних людей — як до помазанців, учасників угоди, так і до тих, хто має земну надію. Будь впевнений: якщо Єгова простив твої гріхи, він більше не нагадуватиме про них. Тому з Божої обітниці про нову угоду ми можемо зробити важливий висновок. Запитай себе: «Чи я намагаюсь наслідувати Єгову? Чи не маю звички постійно згадувати образи, які я на словах простив?» (Матв. 6:14, 15). Йдеться не тільки про дрібні образи, але й про досить серйозні, скажімо подружню зраду. Коли невинна сторона прощає невірність, хіба не було б правильно з її боку більше не згадувати цього гріха? Звичайно, це нелегко, але саме так ми можемо наслідувати Єговуa.

¹⁹ Нова угода вчить нас прощати і тоді, коли йдеться про виключену особу, яка покаялась і була поновлена. Скажімо, ця людина завдала тобі якихось втрат чи заплямувала твою добру репутацію. А тепер вона знову є членом збору. Як те, що ми читали в Єремії 31:34, має впливати на наше мислення? Чи ми простимо грішника і не будемо більше згадувати його провину? (2 Кор. 2:6—8). Усі, хто цінує нову угоду, мають навчитися прощати.

ТЕПЕРІШНІ І МАЙБУТНІ БЛАГОСЛОВЕННЯ НОВОЇ УГОДИ

20. Чим твій умонастрій відрізняється від умонастрою багатьох сучасників Єремії?

²⁰ Багато юдеїв за днів Єремії казали: «Господь не вчинить добра, і лиха не зробить» (Соф. 1:12). Вони знали, хто такий Єгова і яким Богом він є, але вважали, що він бездіяльний і що їм можна поводитись, як заманеться. На відміну від них, ти розумієш, що ніщо не сховається від очей Єгови. Ти маєш страх перед Богом і не прагнеш чинити зло (Єрем. 16:17). У той же час ти знаєш, що Єгова є милосердним, добрим Батьком. Він помічає наші добрі вчинки, навіть якщо їх не бачать інші (2 Хр. 16:9).

21, 22. У якому розумінні вже немає потреби, щоб нам казали: «Пізнайте Господа!»?

²¹ Єгова підкреслив ще одну грань нової угоди: «Дам Закона Свого в середину їхню, і на їхньому серці його напишу, і Я стану їм Богом... І більше не будуть навчати вони один одного, і брат свого брата, говорячи: “Пізнайте Господа!” Бо всі будуть знати Мене» (Єрем. 31:33, 34). Закон Єгови написаний на серці помазанців, які ще живуть на землі. Вони люблять правду з Божого Слова і не покладаються на людські вчення. Своїми біблійними знаннями вони охоче діляться з тими, хто належить до великого натовпу. І завдяки цьому ті, що мають земну надію, можуть пізнати і полюбити Єгову. Вони охоче підкоряються його вказівкам і довіряють його обіцянкам. Це можна сказати, мабуть, і про тебе, адже ти добре знаєш Єгову і маєш з ним особисті стосунки. Яке ж це благословення!

²² А як тобі зміцнити взаємини з Єговою? Ти, безсумнівно, можеш пригадати, як він відповідав на твої молитви. Такі ситуації допомагають тобі ліпше зрозуміти, яким Богом є Єгова. Можливо, ти міг відчути його підтримку, пригадавши слова з Біблії, які допомогли тобі у важкий момент. Дорожи такими спогадами. Постійно вивчаючи Слово Бога, ти будеш поглиблювати свої знання про нього, і це завжди приноситиме тобі користь.

23. Як знання про Єгову можуть звільнити нас від гнітючих почуттів?

²³ Завдяки новій угоді ми вже сьогодні маємо ще одне благословення. Усвідомлення того, що Єгова прощає гріхи згідно з цією угодою, допоможе нам позбутися невідступного почуття провини. Наприклад, жінка, яка зробила аборт, коли ще не знала Божих вимог, може страждати через те, що відібрала життя ненародженій дитині. Дехто може відчувати докори сумління за те, що вбивав людей на війні. Однак Ісусова жертва, яка лежить в основі нової угоди, дає підставу для прощення тих, хто щиро кається. Хіба ж ми не повинні бути впевнені, що, коли Єгова прощає, він більше не повертається до цієї справи? Нам не потрібно мучити себе спогадами про гріхи, які Єгова великодушно простив.

24. Яке підбадьорення ми знаходимо в словах з Єремії 31:20?

²⁴ Яскраве свідчення того, що Єгова готовий прощати, ми знаходимо в Єремії 31:20. (Прочитай). За кілька десятиліть до народження Єремії Бог покарав десятиплемінне царство Ізраїль (представлене визначним племенем, Єфремом) за ідолопоклонство. Ізраїльтян забрали в полон. Але Єгова дуже любив свій народ і мав до нього ніжні почуття. Єфрем був для нього мов «люба дитина». Коли Бог думав про ізраїльтян, у нього «хвилювалося нутро», тобто він глибоко переживав за свій народ. Ця розповідь показує, що Єгова, який уклав нову угоду, великодушно прощає тих, хто розкаюється у своїх гріхах.

25. Чому ти можеш бути вдячний Єгові за нову угоду?

²⁵ Божа обіцянка простити гріхи на основі нової угоди здійсниться повною мірою наприкінці Тисячолітнього правління Христа. Ісус Христос і 144 000 інших священиків допоможуть вірному людству повернутися до досконалості. Після остаточного випробування люди стануть повноправними членами всесвітньої Божої родини. (Прочитай Римлян 8:19—22). Вже століттями людство зітхає під тягарем гріха, але невдовзі воно «отримає славну свободу дітей Божих», свободу від гріха і смерті. Тож будь певен, що нова угода принесе тобі пожиток. І тепер, і в майбутньому ти матимеш чимало благословень завдяки «Пагінцю» Давида. Ти побачиш, як на землі запанує «правосуддя та правда» (Єрем. 33:15).

1. Чому Єремія та інші пророки Єгови не мовчали?

«ПОСЛУХАЙТЕ слова Господнього». Цей заклик лунав на вулицях і площах Єрусалима з 647 року до н. е. Навіть коли через 40 років місто було знищене, Божий пророк не здавався: він і далі заохочував юдеїв слухатися Єгови (Єрем. 2:4; 42:15). Всемогутній Бог посилав пророків, щоб юдеї почули його поради і покаялися. Як уже говорилося в цій книжці, Єремія був видатним пророком. Даючи йому завдання, Бог сказав: «Ти... устанеш, і будеш говорити їм усе, що Я накажу тобі; не бійся перед ними» (Єрем. 1:17). Це доручення було нелегке. Єремія зазнавав фізичних і емоційних страждань, але попри всі випробування він рішуче виконував своє служіння. Пророк сказав: «Трепоче мені моє серце!.. Не можу мовчати» (Єрем. 4:19).

2, 3. а) Як учні Ісуса наслідували Єремію? б) Чому тобі варто наслідувати приклад цього пророка?

² Вірно виконуючи доручення Єгови, Єремія подав хороший приклад майбутнім Божим служителям (Як. 5:10). Невдовзі після П’ятидесятниці 33 року н. е. юдейські провідники заарештували апостолів Петра й Івана та наказали їм більше не проповідувати. Безумовно, ти читав, як вони відповіли: «Ми не можемо не розповідати про те, що бачили й чули» (Дії 4:19, 20). Тоді, пригрозивши апостолам ще раз, представники влади відпустили їх. Тобі відомо, що сталося далі. Ті вірні чоловіки навіть не думали припиняти проповідувати.

³ Чи ти помітив, що слова Петра та Івана, записані в Дії 4:20, перегукуються зі словами Єремії? Будучи служителем Бога Єгови в ці вирішальні останні дні, ти, мабуть, теж говориш у своєму серці: «Не можу мовчати!» Подивімося, звідки нам черпати сили, щоб, подібно до Єремії, безупинно звіщати добру новину попри обставини, які стають щораз гіршими.

ПРОПОВІДУЙ ПОПРИ БАЙДУЖІСТЬ ЛЮДЕЙ

4. Який склад розуму мали мешканці стародавнього Єрусалима?

⁴ Безумовно, ти впевнений у тому, що обіцянка Єгови про чудове майбутнє, яке настане під правлінням його Сина,— це найкраща новина для всіх людей. Та все ж сьогодні багато хто висловлюється майже так само, як юдеї за днів Єремії: «Щодо слова, що ти говорив до нас Господнім Ім’ям, ми не слухаємо тебе» (Єрем. 29:19; 44:16). Єремія нерідко чув подібні висловлювання. Сучасним служителям Єгови теж часто кажуть: «Мене це не цікавить», і така байдужість може їх знеохочувати. А що, коли у твоїй місцевості люди байдужі до звістки про Царство і вісникам твого збору (а мабуть, і тобі самому) нелегко проповідувати із завзяттям?

5. а) Який умонастрій мав Єремія попри байдужість людей? б) Чому тим, хто не цікавиться доброю новиною, загрожує смертельна небезпека?

⁵ Подивімося, який умонастрій мав Єремія всупереч байдужості більшості юдеїв. На початку свого служіння він отримав від Єгови видіння про прийдешній Божий суд. (Прочитай Єремії 4:23—26). Тож пророк усвідомлював, що життя тисяч людей залежить від того, чи вони прислу́хаються до звістки, яку він мав нести. Сьогодні люди — в тому числі й ті, хто живе на твоїй території,— перебувають у подібній ситуації. Говорячи про «той день» Божого суду над неправедним світом, Ісус сказав: «Він прийде на всіх, що живуть на поверхні цілої землі. Тож пильнуйте і повсякчас благайте, аби ви змогли уникнути всього того, що має відбутися, і стати перед Сином людським» (Луки 21:34—36). З цих слів Ісуса ти можеш побачити, що всім, хто відкидає добру новину, загрожує смертельна небезпека.

6. Чому варто невпинно проповідувати і приходити навіть до тих, хто не дуже цікавиться доброю новиною?

⁶ Однак декотрі люди, які колись були байдужими, починають слухати нас і відгукуються на звістку від Єгови. Вони отримають безцінну нагороду, адже Бог показує слухняним людям, як пережити майбутнє знищення і увійти в новий світ. У певному розумінні так було і за днів Єремії: мешканці Юди, яким він проповідував, могли уникнути знищення. (Прочитай Єремії 26:2, 3). Прагнучи допомогти людям, Єремія протягом десятиліть заохочував їх прислу́хатися до слів правдивого Бога і повернутися до нього. Невідомо, скільки юдеїв, почувши звістку пророка, розкаялися і змінили своє життя. Але хтось таки зробив це, як і багато хто в наш час. Завдяки тому що ми не припиняємо проповідувати, чимало людей, які колись не цікавилися доброю новиною, починають прислухатися до неї. (Дивись інформацію в рамці «Інтерес може перемогти байдужість», сторінка 184). Це має спонукувати нас і далі брати активну участь у цій рятівній праці.

ПРОТИВНИКИ НЕ МОЖУТЬ ЗАВДАТИ НЕПОПРАВНОЇ ШКОДИ

7. Як вороги намагались перешкодити Єремії?

⁷ Виконуючи своє служіння, Єремія часто стикався з протидією ворогів, які хотіли зламати його і перешкодити його праці. Лжепророки привселюдно сперечалися з ним (Єрем. 14:13—16). Перехожі насміхалися з Єремії, коли він ішов вулицями Єрусалима, і вигукували образливі слова (Єрем. 15:10). А деякі вороги складали змову, щоб зганьбити його (Єрем. 18:18). Інші «буркотіли», тобто поширювали плітки, щоб відвернути щирих людей від Божих звісток, які проголошував Єремія (Плач 3:61, 62). Чи пророка це знеохотило? Аж ніяк! Він і далі виконував своє доручення. Що йому допомагало?

8. Як поводився Єремія, коли вороги намагалися завдати йому чимраз більшої шкоди?

⁸ Єремія зміг протистояти ворогам передусім завдяки тому, що покладався на Єгову. Коли пророк починав своє служіння, Бог пообіцяв підтримувати і захищати його. (Прочитай Єремії 1:18, 19). Єремія довіряв цій обіцянці, і Єгова його не покинув. Вороги намагалися зупинити його, але чим жорстокішими вони були, тим більше сміливості, мужності й витривалості він виявляв. Зверни увагу, як ці риси допомагали йому.

9, 10. Які події з життя Єремії спонукують тебе бути сміливим?

⁹ Якось бунтівні священики і пророки привели Єремію до юдейських князів, домагаючись, щоб його стратили. Чи вдалося їм залякати Єремію і змусити його замовкнути? Ні. Натомість він виступив на свій захист і спростував звинувачення тих відступників. Завдяки цьому він зміг уникнути смерті. (Прочитай Єремії 26:11—16; Луки 21:12—15).

¹⁰ Згадай також, що, почувши сувору звістку пророка, управитель храму, на ім’я Пашхур, забив його в колодки. Мабуть, Пашхур думав, ніби так провчить Єремію і він більше не пророкуватиме. Тож наступного дня Пашхур його відпустив. Але Єремія, очевидно все ще відчуваючи фізичний біль, звернувся до Пашхура і передав йому вирок Єгови. Навіть тяжкі страждання не зламали Єремію! (Єрем. 20:1—6). Чому? Ось що сказав він сам: «Зо мною Господь, як потужний силач, тому ті, хто женеться за мною, спіткнуться та не переможуть!» (Єрем. 20:11). Люті вороги не змогли залякати Єремію. Його довіра до Єгови була цілком обґрунтована і непохитна. Ти теж можеш розвивати таку довіру.

11, 12. а) Як Єремія виявив розсудливість, коли йому протидіяв Ананія? б) Чому важливо панувати над собою, коли зазнаємо́ лиха?

¹¹ Однак не слід випускати з уваги, що Єремія не був фанатиком. Стикаючись з протидією, він поводився розсудливо і вчасно йшов геть. Згадаймо для прикладу історію, пов’язану з Ананією. Після того як лжепророк прилюдно заперечив пророчу звістку від Єгови, Єремія виправив його і пояснив, як розпізнати правдивого пророка. Єремія одягнув на себе дерев’яне ярмо, аби показати, що невдовзі вавилоняни підкорять юдеїв. Ананія розлютився і зламав це ярмо. Невідомо, що він зробив би потім. Тож, як ми читаємо, «пішов пророк Єремія своєю дорогою». Так, Єремія пішов, проте коли Єгова наказав йому, він повернувся і сказав Ананії, що з волі Бога юдеї все-таки потраплять в полон до вавилонян, а сам Ананія помре (Єрем. 28:1—17).

¹² З цієї натхненої оповіді видно, що в проповідуванні ми маємо виявляти і сміливість, і розсудливість. Якщо в одному домі хтось не хоче слухати біблійну звістку і сердиться, навіть погрожує застосувати силу, ліпше ввічливо попрощатися та піти до іншого будинку. Непотрібно втягуватися в гарячі суперечки щодо доброї новини про Царство. Тож пануймо над собою, коли зазнаємо́ лиха, тоді в більш сприятливий час може з’явитися нагода допомогти цій людині. (Прип. 17:14; прочитай 2 Тимофія 2:23—25).

«НЕ ЛЯКАЙСЬ»

13. Чому Єгова сказав Єремії: «Не лякайсь»,— і чому нам слід взяти це до уваги?

¹³ Перед знищенням Єрусалима 607 року до н. е. юдеям жилося дуже важко, страждань зазнавали і правдиві Божі служителі. Тож зрозуміло, чому Бог сказав Єремії: «Не лякайсь» (Єрем. 1:8; Плач 3:57). Єгова також хотів, щоб пророк передав слова потіхи всьому народові. (Прочитай Єремії 46:27). Про що це нам говорить? У цей нелегкий час кінця нам теж іноді буває страшно. Чи в такі моменти ми слухаємо Єгову, який немовби каже нам: «Не лякайсь»? У цій книжці ми обговорювали, як Бог підтримував Єремію в дуже скрутний час. Коротко згадаймо, що тоді відбувалось, і подивімося, які висновки ми можемо зробити для себе.

14, 15. а) Яка небезпека загрожувала Єремії? б) Як Єгова виконав свою обіцянку захистити Єремію?

¹⁴ Вавилоняни невідступно тримали Єрусалим в облозі, і в місті почався голод. Незабаром багато людей залишилось без їжі (Єрем. 37:21). Але Єремія страждав не тільки від голоду. Юдейські князі намовили слабодухого царя Седекію стратити пророка. Вони вкинули його в глибоку яму, де він міг померти. У цій водозбірній ямі була не вода, а багно. Погрузаючи в ньому, Єремія, мабуть, розумів, що самотужки йому звідти не вибратись. Якби ти опинився на його місці, чи не стало б тобі страшно? (Єрем. 38:4—6).

¹⁵ Хоча Єремія був звичайною смертною людиною, як усі ми, він вірив, що Єгова, як і обіцяв, ніколи не покине його. (Прочитай Єремії 15:20, 21). Чи справдились його сподівання? Ми точно знаємо, що так, адже Бог спонукав Евед-Мелеха врятувати Єремію, звівши нанівець задум князів. З дозволу царя цей вельможа витягнув пророка з ями, аби він не помер (Єрем. 38:7—13).

16. Від чого Єгова врятував вірних йому чоловіків?

¹⁶ Життя Єремії було в небезпеці навіть після того, як його витягли з ями. Ще тоді, коли Евед-Мелех просив у царя дозволу врятувати Єремію, він казав: «Помре він на своєму місці через голод, бо в місті нема вже хліба» (Єрем. 38:9). В Єрусалимі лютував такий страшний голод, що люди їли людей. Але Єгова знову втрутився і врятував свого пророка. Тоді Єремія передав Евед-Мелехові запевнення, що Єгова захистить і його (Єрем. 39:16—18). У той тяжкий час пророк не забував обіцянку Бога: «Я буду з тобою, щоб тебе рятувати» (Єрем. 1:8). Цих двох чоловіків охороняв Всемогутній Бог, тож їм не були страшні ані вороги, ані голод. Вони не загинули в приреченому на знищення Єрусалимі. Про що це свідчить? Єгова дотримується своїх обіцянок і захищає вірних йому людей (Єрем. 40:1—4).

17. Чому тобі слід вірити, що Єгова виконає обіцянку і захищатиме своїх служителів?

¹⁷ Сповнення пророцтва Ісуса про закінчення цієї системи неухильно наближається до свого апогею. У близькому майбутньому «на сонці, місяці й зірках будуть знаки, а на землі зазнаватимуть страждання народи, які... не бачитимуть виходу. І люди будуть мліти зі страху та очікування того, що́ насувається на заселену землю» (Луки 21:25, 26). З часом ми побачимо, які це будуть знаки і який страх через них охопить багатьох людей. Однак хоч би що відбувалося, ніколи не сумнівайся: Єгова може і хоче врятувати свій народ. А от тих, хто не має Божого схвалення, чекає інший кінець. (Прочитай Єремії 8:20; 14:9). Навіть якщо здається, що Божі служителі опинилися в цілком безнадійній ситуації, немовби на дні страшної, темної ями з багном, Єгова може визволити їх! На них також сповниться обіцянка, яку Бог дав Евед-Мелехові: «Конче врятую тебе, і від меча не впадеш ти, і буде тобі душа твоя за здобич, бо ти надіявся на Мене, говорить Господь» (Єрем. 39:18).

СЛОВА, ЗАПИСАНІ ДЛЯ ТЕБЕ

18. а) Які слова змінили життя Єремії? б) Що означає для тебе Божий наказ, записаний в Єремії 1:7?

¹⁸ «Ти підеш до всіх, куди тільки пошлю Я тебе, і скажеш усе, що тобі накажу» (Єрем. 1:7). Коли Єремія почув цей наказ від Бога, його життя докорінно змінилося. Відтоді він повністю віддавався проголошенню «слова Господнього». Це словосполучення часто вживається в книзі Єремії. В останньому розділі пророк розповідає про захоплення Єрусалима і про те, як його останнього царя, Седекію, забрали в полон. Єремія навчав юдеїв і закликав їх до послуху Єгові, доки події не показали, що він виконав своє завдання до кінця.

19, 20. а) Чому можна сказати, що служіння Єремії — це приклад для тебе? б) Чому проповідування приносить радість і задоволення? в) Як вплинуло на тебе обговорення думок з пророчої книги Єремії і книги Плач Єремії?

¹⁹ Між служінням Єремії і служінням сучасних Свідків Єгови можна провести багато паралелей. Подібно до Єремії, ти служиш правдивому Богові в час суду. Ти витрачаєш свій час і сили на різні обов’язки, але проповідування доброї новини — це найважливіше завдання, яке ти можеш виконувати в цій системі. Проповідуючи, ти прославляєш величне ім’я Бога й визнаєш його абсолютну владу і право називатися Володарем усесвіту. (Прочитай Плач Єремії 5:19). Крім того, ти виявляєш справжню любов до ближніх, коли допомагаєш їм пізнати правдивого Бога та його вимоги (Єрем. 25:3—6).

²⁰ Говорячи про завдання, яке Єгова доручив йому, Єремія сказав: «Було слово Твоє мені радістю і втіхою серця мого, бо кликалось Ймення Твоє надо мною, о Господи, Боже Саваоте!» (Єрем. 15:16). Таку ж радість і задоволення може відчувати кожен, чиє серце спонукує говорити від імені правдивого Бога. Тож у нас є всі підстави далі проголошувати звістку Єгови, як це робив Єремія.