3. Чого Седекія сподівався від Єремії і чи виправдав пророк його сподівання?

³ Перед знищенням Єрусалима цар Седекія неодноразово радився з Єремією. Цар сподівався почути приємну звістку про майбутнє своєї країни, про те, що Бог врятує Юду від її ворогів. Через своїх посланців Седекія попросив Єремію: «Звернися за нас до Господа, бо Навуходоносор, цар вавилонський, воює проти нас. Може Господь зробить з нами за всіма Своїми чудами, і [Навуходоносор] відійде від нас!» (Єрем. 21:2). Цар не хотів виконати Божу вказівку і підкоритися вавилонянам. За словами одного біблеїста, Седекія був немов «пацієнт, який знову і знову приходив до лікаря, щоб той допоміг йому, а сам не хотів вживати призначені ліки». Як у цій ситуації повівся Єремія? Він міг здобути прихильність Седекії, влестивши його вуха. Чому ж Єремія не змінив своєї звістки, не полегшив собі життя? Він не зробив цього, бо Єгова наказав йому проголошувати падіння Єрусалима. (Прочитай Єремії 32:1—5).

Єремія не міг цілком уникати Седекії, адже він, хоча й не виконував Божої волі, усе-таки був царем. Проте Єремія не був зобов’язаний переймати неправильні погляди царя і шукати його прихильності. Звісно, якби пророк виконав бажання Седекії, він міг би оси́пати його дарунками або іншим чином виразити своє схвалення. Однак ні тиск, ні спокуси не змусили Єремію увійти в коло довірених осіб Седекії. Чому? Тому що пророк навіть не думав змінювати позицію, якої він дотримувався за наказом Єгови.