Чоловіки, яким доручили «важливу справу» (Дії 6:1—6)

17—19. Яка проблема виникла у християнському зборі I століття і як апостоли її вирішили?

¹⁷ У християнському зборі I століття виникла проблема, яка загрожувала його єдності. У чому вона полягала? Чимало новоохрещених учнів залишилися в Єрусалимі, щоб, перш ніж повернутися додому, набути більше знань. Місцеві брати і сестри охоче забезпечували їх їжею та всім необхідним (Дії 2:44—46; 4:34—37). Але, як виявилось, «при щоденному розподілі їжі» про єврейськомовних вдів належно дбали, а грекомовних обділяли (Дії 6:1). Очевидно, проблема полягала у несправедливому ставленні до них. Ця ситуація могла спричинити поділення у зборі.

¹⁸ Апостоли, з яких складався керівний орган, розуміли, що було би немудро «покин[ути] Боже слово та пі[ти] розподіляти їжу» (Дії 6:2). Вони попросили знайти сімох чоловіків, «які сповнені духу та мудрості», щоб доручити їм цю «важливу справу» (Дії 6:3). Потрібні були зрілі чоловіки, адже вони мали не лише розподіляти їжу, але й розпоряджатися грошима, купувати продукти та вести точні записи. Усі, кого вибрали, мали грецькі імена, тому, можливо, ображені вдови більше їм довіряли. Помолившись, апостоли доручили сімом чоловікам з доброю репутацією виконувати цю «важливу справу»e.

¹⁹ Чи завдання розподіляти їжу звільняло цих сімох християн від проповідування доброї новини? Аж ніяк. Серед вибраних чоловіків був Степан, сміливий та ревний проповідник (Дії 6:8—10). До них також належав Пилип, «проповідник доброї новини» (Дії 21:8). Без сумніву, усі семеро продовжували свідчити про Царство.