Євреї вибирають

3. За часу Ісуса, хто старався підтримувати міжнародний мир і безпеку, і чому це ніколи не може мати цілковитого успіху?

³ За часів Ісуса, Римська імперія панувала над більшістю світу із своїми власними ідеями про мир і безпеку. У більшості частинах тодішнього світу своїми легіонами римляни примушували пакс романа (римський мир). Але цей пакс романа ніколи не міг довести до постійного миру, тому що поганський Рим з його легіонами ніколи не могли примирити людину з Богом. Отже, Царство, якого Ісус оголошував, було багато вище.

4. Як більшість євреїв ставились до Ісусового проповідування? Усе-таки, що поступово розвинулось у першому столітті?

⁴ Все-таки, більшість Ісусових співвітчизників відкинули Боже Царство. (Івана 1:11; 7:47, 48; 9:22) Їхні правителі, вважаючи Ісуса бути загрозою до народньої безпеки, передали Його на страчення, вимагаючи: „Ми не маєм царя, окрім кесаря”. (Івана 11:48; 19:14, 15) Але, декотрі євреї, і пізніше багато язичників, радо визнали Ісуса бути тим Богом вибраним Царем. (Колосян 1:13—20) Вони проповідували про Нього по багатьох країнах, і Єрусалим став центром міжнародного товариства християн.— Дії 15:2; 1 Петра 5:9.

5, 6. (а) Як розвинулось споріднення між євреями а Римом? (б) Яку пересторогу Ісус дав, і як вона зберегла життя християн у 70 р. н.е.?

⁵ Незважаючи на те, що євреї вибрали собі кесаря замість Христа, то незабаром споріднення між Єрусалимом а Римом почали псуватись. Єврейська секта зелотів проводила партизанські кампанії проти Римської імперії аж поки зрештою, у 66 р. н.е., між ними вибухнула війна. Римське військо старалось відновити пакс романа, і обложило Єрусалим. Для християн це мало велике значення. Багато років перед тим, Ісус був перестеріг: „А коли ви побачите Єрусалим, військом оточений, тоді знайте, що до нього наблизилося спустошення. Тоді ті, хто в Юдеї, нехай у гори втікають; хто ж у середині міста, нехай вийдуть”. (Луки 21:20, 21) Єрусалим уже був оточений, і християни чекали нагоди втекти.

⁶ Їм скоро трапилась ця нагода. Римляни підкопували мури храму, і багато євреїв уже були готові здатись, коли римський командир, Сестій Галл, несподівано відвів своє військо. Зелоти схопились за цю нагоду реорганізувати свою оборону, але християни вийшли з того міста приреченого на знищення. У 70 р. н.е., римські легіони вернулись, розташувались табором навколо мурів Єрусалима, і цього разу знищили місто.

В Євангелії Матвія оточуюче військо є описане так: „гидота спустошення, що про неї звіщав був пророк Даниїл [стояча], на місці святому”. (Матвія 24:15) В Євангелії Марка „гидота спустошення” стоїть „де не слід”. (Марка 13:14) В Євангелії Матвія каже, що про „гидоту спустошення” також говорить Даниїлове пророцтво. Дійсно, вислів „гидота спустошення” знаходиться три рази в тому пророцтві: раз (у множині) у Даниїла 9:27 де вона становить частину пророцтва, яке сповнилось тоді, коли Єрусалим був знищений в 70 р. н.е., а тоді, в Даниїла 11:31 і в Даниїла 12:11.