В самому місті не припинялася боротьба між ворогуючими угрупуваннями, значна частина запасів їжі була знищена, а тих, хто намагався вибратися з міста, ловили і вбивали як зрадників. Йосиф Флавій, який описав ці події, розповів, що з часом голод у місті став такий сильний, що люди їли солому, шкіру і навіть власних дітей. (Пор. Пл 2:11, 12, 19, 20; Пв 28:56, 57.)

Йосиф Флавій повідомляє, що тоді загинуло 1 100 000 осіб, хоча декому вдалося вижити. 97 000 потрапили в полон. Багатьох з них відправили в Єгипет як рабів, а інших — на арени театрів у римських провінціях, де вони загинули від меча або в пащах диких звірів. Так виконалось ще одне пророцтво (Пв 28:68).

Єрусалим був повністю зруйнований. Вціліли тільки башти Іродового палацу і частина зх. муру. Вони безмовно свідчили майбутнім поколінням про те, що потужні захисні споруди не змогли врятувати міста. Йосиф Флавій писав, що «решту мурів, які оточували місто, завойовники зрівняли з землею, аби в майбутньому люди навіть не підозрювали, що ці місця колись були заселені» (Иудейская война. VII. 1. 1).

Всупереч наказу Тита храм спалили і цілковито зруйнували. Як стверджує Йосиф Флавій, це сталося в той самий день, коли декілька століть тому Навуходоносор знищив перший храм. Він також повідомляє, що було спалено архів, в якому зберігалися родовідні записи племен і родин та документи, які підтверджували спадкові права (Иудейская война. VI. 4. 5; II. 17. 6; VI. 6. 3).