Юдейське суспільство в першому столітті

Скільки юдеїв налічувалося в діаспорі у першому столітті? Здається, що багато вчених погоджується з висновком, опублікованим в «Атласі юдейського світу»: «Важко визначити точну кількість, але, за приблизними оцінками, незадовго до 70 року н. е. в Юдеї жило два з половиною мільйони юдеїв, а по всій Римській імперії — ще понад чотири мільйони... Юдеї, ймовірно, становили приблизно десяту частину всього населення імперії, а в місцях, де юдеї були найбільш скупчені — в містах східних провінцій,— вони, мабуть, становили чверть усього населення, а то й більше».

Головні осередки юдейської діаспори у східній частині Римської імперії були в Сирії, Малій Азії, Вавилоні та Єгипті. У європейській частині були менш численні єврейські громади. З юдейської діаспори походили деякі відомі християни, як-от Варнава з Кіпру, Прискилла й Акила з Понту (пізніше жили в Римі), Аполлос з Александрії і Павло з Тарса (Дії 4:36; 18:2, 24; 22:3).

Діаспору багато що пов’язувало з рідним краєм. Наприклад, щороку діаспора посилала в єрусалимський храм податок. Таким чином вона брала участь у діяльності, пов’язаній з храмом, і поклонінні, яке там здійснювалося. Щодо цього вчений Джон Барклі зазначив: «Існують всі підстави вважати, що громади діаспори старанно збирали ці гроші, до котрих додавали пожертви від багатих людей».

Діаспору пов’язувало з батьківщиною ще й те, що десятки тисяч паломників вирушали до Єрусалима на щорічні свята. Це добре видно з віршів у Дії 2:9—11, де розповідається про свято П’ятдесятниці 33 року н. е. Юдеї, які були присутні на тому святі, прибули з Парфії, Мідії, Еламу, Месопотамії, Каппадокії, Понту, Азії, Фрігії, Памфілı́ї, Єгипту, Лівії, Рима, Криту й Арабії.

Зв’язок між релігійними провідниками в Єрусалимі і юдеями діаспори підтримувався листуванням. Відомо, що Гамаліїл, учитель Закону, згаданий у Дії 5:34, посилав листи у Вавилон та інші куточки світу. Коли в 59 році н. е. апостол Павло прибув до Рима як в’язень, «впливові юдеї» сказали йому: «Ми не отримували про тебе жодних листів з Юдеї. І навіть брати, які приходили сюди, не говорили про тебе нічого поганого». Це засвідчує, що з Юдеї в Рим часто посилали листи й повідомлення (Дії 28:17, 21).

Юдейська діаспора користувалась грецьким перекладом Єврейських Писань, відомим як Септуагінта. В одному довіднику говориться: «Логічно зробити висновок, що всі, хто належав до діаспори, читали Септуагінту і вважали її юдейською Біблією або Святим Письмом». Тим самим перекладом широко користувалися під час навчання ранні християни.

Юдейські громади на Сході

Протягом І століття н. е. в Єгипті була найбільша громада, особливо в столиці країни, Александрії. Юдейське населення цього торгового і культурного осередку тодішнього світу налічувало сотні тисяч юдеїв, а їхні синагоги були по цілому місту. Філон, юдей родом з Александрії, стверджував, що на той час у Єгипті мешкало принаймні мільйон євреїв. Чимало євреїв жило також у сусідній Лівії і в місті Кирена та його околицях.

Деякі з юдеїв, котрі стали християнами, походили з цих регіонів. Адже згадується про «Аполлоса... родом з Александрії», а також про «декотрих... з Кіпру та з Кирени» і «Луція з Кирени», які зміцнювали збір в Антіохії Сирійській (Дії 2:10; 11:19, 20; 13:1; 18:24). Окрім цього, Біблія більше нічого не каже про діяльність перших християн в Єгипті і поблизьких місцевостях. Хіба що розповідає про те, як християнин-благовісник Пилип свідчив ефіопському вельможі (Дії 8:26—39).

Іншим великим осередком був Вавилон, до території якого належали також Парфія, Мідія та Елам. Як сказав один історик, «у долині Тигру і Євфрату — від Вірменії і аж до Перської затоки та на північний схід від Каспійського моря і на схід від Мідії — скрізь жили юдеї». Згідно з даними «Юдейської енциклопедії» (англ.), їхнє число сягало 800 000, а то й більше. Юдейський історик І століття Йосиф Флавій зазначив, що кожного року в Єрусалим прибували на свята десятки тисяч юдеїв з Вавилону.

Чи були деякі з тих вавилонських паломників охрещені в П’ятдесятницю 33 року н. е.? Ми не знаємо, але серед тих, хто чув того дня промову апостола Петра, були представники з Месопотамії (Дії 2:9). І ми точно знаємо, що апостол Петро був у Вавилоні приблизно в 62—64 роках н. е. Перебуваючи там, він написав свій перший лист і, можливо, другий (1 Петра 5:13). Вавилон з його багатолюдною юдейською громадою, очевидно, належав до території, яка була призначена Петру, Івану та Якову на зустрічі, згаданій у листі до галатів.