15. Що, на думку щирих дослідників Біблії, котрі жили саме перед приходом Господнього дня, повинні були мати природні євреї при кінці часів поган?

¹⁵ Проте чи природний Ізраїль сьогодні не заслуговує хоч трохи особливої ласки? Саме перед Господнім днем,— коли щирі дослідники Біблії наново відкривали багато основних істин Божого Слова,— гадали, що при кінці часів поган євреї знову матимуть привілейований стан перед Богом. Тому Ч. Т. Рассел у своїй книжці «Час уже близький» (2-й том «Дослідження Святого Письма», англ.), виданій 1889 року, застосував пророцтво в Єремії 31:29—34 до євреїв і сказав: «Світ засвідчить, що кара Ізраїлю через поневолення його язичниками тягнулася ще від часу до Р. Х. [607 року] і тягнеться ще й досі; немає причини сподіватись відродження їхньої нації раніше 1914 року по Р. Х., аж поки не сповняться відведені їм «сім часів» — 2520 років». Тоді виглядало, що євреї відродяться як нація, і здавалося, що ця надія засяяла в 1917 році, коли декларація Бальфура пообіцяла, що з допомогою Великобританії Палестина стане національним домом євреїв.

16. Яких зусиль було докладено Свідками Єгови, щоб християнська звістка досягла сердець природних євреїв, і з якими наслідками?

¹⁶ Після першої світової війни Палестина стала підмандатною територією Великобританії і перед євреями відкрилась нагода повернутись на свою батьківщину. У 1948 році було засновано державу Ізраїль. Чи ж це не свідчило, що євреї могли сподіватись божественного благословення? Протягом багатьох років Свідки Єгови вважали, що так. Тому в 1925 році вони видали 128-сторінкову книжку «Втіха для євреїв» (англ.). У 1929 році вони видали гарний 360-сторінковий том «Життя» (англ.), розрахований на євреїв, в цій книжці теж обговорювалась біблійна книга Йова. Було докладено великих зусиль, а особливо в місті Нью-Йорку, щоб проповідувати євреям цю Месіанську звістку. На щастя, кілька осіб зреагували на ту звістку, але загалом євреї, як і їхні прабатьки в першому столітті, відкинули докази присутності Месії.

17, 18. Що Божі раби на землі зрозуміли стосовно нової угоди й біблійних пророцтв про відродження?

¹⁷ Стало ясно, що євреї як народ не були тим Ізраїлем, про який говориться в Об’явлення 7:4—8 або в інших біблійних пророцтвах, які стосуються Господнього дня. Відповідно до традиції євреї і дотепер уникають божественного імені (Матвія 15:1—3, 7—9). У книжці «Єгова» (англ.), виданій Товариством Вартової башти в 1934 році, обговорювалось пророцтво в Єремії 31:31—34 і було зроблено висновок: «Нова угода не має нічого спільного з природними потомками Ізраїлю і з людством взагалі, але... обмежується духовним Ізраїлем». Біблійні пророцтва про відродження не стосуються ні природних євреїв, ні держави Ізраїлю, що є членом Організації Об’єднаних Націй і частиною світу, про який Ісус говорив у Івана 14:19, 30 і 18:36.

«І почув я число попечатаних: сто сорок чотири тисячі попечатаних від усіх племен Ізраїлевих синів: з племени Юдиного — дванадцять тисяч попечатаних, з племени Рувимового — дванадцять тисяч, з племени Ґадового — дванадцять тисяч, з племени Асирового — дванадцять тисяч, з племени Нефталимового — дванадцять тисяч, з племени Манасіїного — дванадцять тисяч, з племени Симеонового — дванадцять тисяч, з племени Левіїного — дванадцять тисяч, з племени Іссахарового — дванадцять тисяч, з племени Завулонового — дванадцять тисяч, з племени Йосипового — дванадцять тисяч, з племени Веніяминового — дванадцять тисяч попечатаних» (Об’явлення 7:4—8, Ог., 1988).

11. а) Чому список 12 племен не стосується буквального Ізраїлю? б) Чому в Об’явленні перелічується 12 племен? в) Чому в Ізраїлі Божому немає якогось одного племені, що було б виключно царським або священицьким?

¹¹ Чи ж тут не йдеться про буквальний Ізраїль? Ні, бо список племен в Об’явлення 7:4—8 відрізняється від звичайного (Числа 1:17, 47). Очевидно, цей перелік не для того, щоб ототожнити буквальних євреїв по їхніх племенах, але щоб показати подібну організаційну структуру духовного Ізраїлю. У цьому новому народі має бути рівно 144 000 членів — по 12 000 від кожного з 12 племен. Не лише якесь одне плем’я цього Ізраїлю Божого є царське чи священицьке. Всі члени цього народу мають царювати і мають служити священиками (Галатів 6:16; Об’явлення 20:4, 6).

12. Чому належно, що 24 старці співають перед Агнцем слова з Об’явлення 5:9, 10?

¹² Хоча природні євреї і новонавернені на єврейську віру перші мали нагоду бути вибраними в члени духовного Ізраїлю, дуже мало хто з того народу скористався з цієї нагоди. Потім Єгова почав вибирати людей і з язичників (Івана 1:10—13; Дії 2:4, 7—11; Римлян 11:7). Як ефесяни, що колись були «відлучені від громади ізраїльської», з того часу неєвреї також могли бути попечатані Божим духом і стати частиною збору помазаних християн (Ефесян 2:11—13; 3:5, 6; Дії 15:14). Отже належно, що 24 старці співають перед Агнцем: «Кров’ю Своєю Ти викупив людей Богові з усякого племени, і язика, і народу, і люду. І Ти їх зробив для нашого Бога царями і священиками,— і вони на землі [«над землею», НС] царюватимуть!» (Об’явлення 5:9, 10).

13. Чому Яків, Ісусів брат по матері, доречно написав послання «дванадцятьом племенам, які в Розпорошенні»?

¹³ Християнський збір — це «вибраний рід, священство царське, народ святий» (1 Петра 2:9). Заступаючи природний Ізраїль, що був Божим народом, він стає новим Ізраїлем, тобто «справді «Ізраїлем» (Римлян 9:6—8, НС; Матвія 21:43)a. Тому доречно, що Ісусів брат по матері, Яків, написав своє послання «дванадцятьом племенам, які в Розпорошенні», тобто всесвітньому зборові помазаних християн, яких згодом налічуватиметься 144 000 (Якова 1:1).