«Юдейська енциклопедія» (англ.) відверто визнає: «Доктрина про безсмертя душі потрапила до юдаїзму, напевно, під впливом грецьких вчень». Але це створило доктринальну дилему, про яку в тій же праці сказано: «Ці два вірування — про воскресіння і безсмертя душі — у своїй основі суперечать одне одному. Перше вірування стосується загального воскресіння наприкінці днів, коли мертві, що сплять у землі, повстають з могил. Друге — стану душі після смерті тіла». Як цю дилему розв’язує юдейська теологія? «Стверджувалось, що, коли людина помирає, її душа продовжує жити десь в іншому світі (це сприяло появі різноманітних вірувань про небо і пекло), а тіло лежить у могилі й чекає на матеріальне воскресіння всіх померлих на землі».

33. Як раніше євреї ставилися до вчення про воскресіння?

³³ У «Юдейській енциклопедії» написано: «В рабиністичний період доктрина про воскресіння мертвих була центральною в юдаїзмі» і «її необхідно відрізняти од вірування в... безсмертя душі»f. Нині безсмертя душі визнають усі течії юдаїзму, тоді як воскресіння мертвих — далеко не всі.