ПРИЙШЛА весна 31 року н. е. Минуло кілька місяців з того часу, як Ісус, подорожуючи з Юдеї до Галілеї, розмовляв з жінкою біля колодязя в Самарії.

Ісус навчав людей усюди в Галілеї, а тепер повертається до Юдеї і проповідує по синагогах. Біблія детально описує Ісусове служіння в Галілеї, однак вона мало говорить про його діяльність в Юдеї під час теперішніх відвідин і протягом кількох місяців, які він провів тут після минулорічної Пасхи. Очевидно, мешканці Юдеї сприйняли Ісусове служіння не так добре, як жителі Галілеї.

Незабаром Ісус вирушає до Єрусалима, головного міста Юдеї, щоб відсвяткувати Пасху 31 року н. е. В Єрусалимі поряд з Овечою брамою є купальня Віфесда, куди приходить багато хворих, сліпих і кульгавих людей. Вони вірять, що можна зцілитися, якщо ввійти у воду купальні, коли вона порушується.

У суботу Ісус бачить біля купальні чоловіка, який страждає від тяжкої хвороби вже 38 років. Знаючи, як довго він хворіє, Ісус запитує:

— Хочеш стати здоровим?

— Пане,— відповідає чоловік,— немає кому опустити мене в купальню, коли вода порушується. А коли я сам починаю спускатись туди, хтось інший завжди мене випереджує.

— Вставай, візьми свої ноші та йди,— каже йому Ісус. Чоловік відразу одужує, бере ноші і починає ходити.

Проте юдеї, побачивши цього чоловіка, кажуть:

— Сьогодні субота, і за Законом ти не маєш права носити ноші.

— Той, хто зцілив мене, промовив: «Візьми свої ноші та йди»,— відповідає чоловік.

— А хто це сказав тобі: «Візьми їх та йди»? — питають вони.

Чоловік не знає Ісусового імені, і, крім того, Ісус вже пішов з того місця та зник у натовпі людей. Але згодом чоловік зустрічає Ісуса в храмі і дізнається, хто його зцілив.

Тоді той чоловік знаходить юдеїв і розповідає їм, що його зцілив Ісус. Почувши це, юдеї йдуть до Ісуса. Для чого? Щоб дізнатися, як він може робити чудеса? Ні. Аби звинуватити його в тому, що він виконує добрі діла в суботу. Вони навіть починають переслідувати Ісуса! Луки 4:44; Івана 5:1—16.

Відповідь обвинувачам

КОЛИ юдейські релігійні провідники звинувачують Ісуса в порушенні закону про суботу, він відповідає: «Мій Батько досі працює, тому не перестаю працювати і я».

Всупереч твердженню фарисеїв, діла Ісуса не належать до заборонених законом про суботу. Завдання проповідувати і зціляти Ісус отримав від Бога, і, наслідуючи його приклад, він робить це кожного дня. Однак відповідь Ісуса ще більше розлючує юдеїв, і вони починають шукати можливості вбити його. Чому?

Тому що тепер, на їхню думку, Ісус не лише порушує закон про суботу, але й богохульствує, називаючи себе Сином Бога. Проте Ісус продовжує сміливо говорити про свої особливі стосунки з Богом: «Батько дуже любить Сина та показує йому все, що робить сам».

«Як Батько воскрешає та оживляє мертвих,— каже далі Ісус,— так і Син оживляє тих, кого хоче». Дійсно, Син вже оживляє духовно мертвих людей! Ісус говорить: «Хто чує мій голос та вірить у того, хто мене послав... перейшов від смерті до життя». Потім він додає: «Надходить час,— і вже настав,— коли мертві почують голос Божого Сина, і ті, хто послухається, будуть жити».

Хоча ми не знаходимо в Біблії повідомлення про те, що Ісус до цього часу буквально воскресив когось з мертвих, однак він каже своїм обвинувачам, що таке воскресіння можливе: «Не дивуйтесь цьому, бо надходить час, коли всі, хто перебуває в пам’ятних гробницях, почують його голос і вийдуть».

Ісус вперше так відкрито і конкретно говорить про свою важливу роль у Божому намірі. Обвинувачі Ісуса мають не лише його особисте свідчення про все це. «Ви послали людей до Івана,— нагадує їм Ісус,— і він засвідчив про правду».

Лише два роки тому Іван Хреститель розповідав юдейським релігійним провідникам про Того, хто йде за ним. Ісус нагадує їм, що вони з великою повагою ставились до Івана, який тепер сидить у в’язниці. Він каже їм: «Недовго ви хотіли тішитись його світлом». Ісус говорить про це, щоб допомогти їм спастися. Але сам він не потребує свідчення Івана.

«Діла, які я виконую [в тому числі чудо, яке він щойно зробив],— свідчать, що мене послав Батько». Крім того, Ісус каже: «Засвідчив про мене і сам Батько, який мене послав». Бог засвідчив про Ісуса, наприклад, під час хрещення, промовивши: «Це Син мій улюблений».

Справді, обвинувачі Ісуса не мають жодних підстав відкидати його. Про нього свідчать навіть Писання, які вони нібито досліджують. «Якби ви вірили Мойсею, то повірили б і мені,— каже Ісус насамкінець,— бо він писав про мене. Та коли ви не вірите в те, що написав він, як же тоді повірите моїм словам?» Івана 5:17—47; 1:19—27; Матвія 3:17.