Спільне право на виховання

Для деяких суддів важливо, щоб дитина зберегла зв’язок з обома батьками. Їхні міркування ґрунтуються на дослідженнях, які виявили, що після розлучення діти менше переживають і не так сильно страждають психічно, коли батьки в стані виховувати їх разом. Тоді дитина не відчуває, що один з батьків її покинув — у неї зберігається відчуття, що батьки люблять її, і вона утримує зв’язок з ними обома. «Спільне право на виховання дитини надає можливість опікуватися нею обом батькам»,— говорить один адвокат сімейного права.

Коли право на виховання отримує один з батьків

Суд може віддати право на виховання тому з батьків, який, на його думку, може краще забезпечити потреби дитини. Тоді батько або мати з виключним правом виховувати дитину самостійно вирішуватимуть важливі питання, пов’язані з благополуччям дитини. Часто суд виносить рішення після того, як будуть заслухані висновки консультантів — це зазвичай психологи, психіатри або працівники соціальних служб.

Ті, що пропонують надавати право на виховання тільки одному з батьків, вважають, що цей розпорядок дає дитині більше стабільності. Багато суддів віддають перевагу саме такому рішенню справи тоді, коли батьки неспроможні або мало здатні ефективно спілкуватися між собою. Звичайно, що той з батьків, який не отримав права на виховання, не вилучається з життя дитини. Йому зазвичай надається право відвідувати дитину, й обоє батьків можуть надалі забезпечувати маленьку людину необхідними порадами, любов’ю та теплом.