Єгова — безсторонній «Суддя всієї землі»

«Отець,.. Який безсторонньо судить кожного по ділах його» (1 ПЕТРА 1:17, Деркач).

1, 2. (а) Чому ми повинні боятися і радіти думкою, що Єгова великий Суддя? (б) Яку роль відіграють земні слуги Єгови в законній справі, яку Він має проти народів?

ЄГОВА є великий «суддя всієї землі» (Буття 18:25, Хоменко). Як Всевишній Бог всесвіту він має повне право судити своїх створінь. Проте це думка, що навіває страх та втішає. Мойсей зворушливо висловив цей позірний парадокс, говорячи: «Господь, Бог ваш — Він Бог богів і Пан панів, Бог великий, сильний та страшний, що не подивиться на обличчя, і підкупу не візьме. Він чинить суд сироті та вдові, і любить приходька, щоб дати йому хліба й одежу» (Повторення Закону 10:17, 18).

² Яка дивовижна рівновага! Великий, сильний, страшний Бог, однак безсторонній, який любляче захищає інтереси сиріт, вдів та приходьків. Хто бажав би більш люблячого Судді, ніж Єгова? Описуючи себе як того, який має законну судову справу проти народів світу Сатани, Єгова закликає своїх слуг на землі бути його свідками (Ісаї 34:8; 43:9​-12). Він не розраховує на їхнє свідчення, щоб доказати свою божественність та законний суверенітет. Але він дає своїм свідкам надзвичайний привілей — свідчити всьому людству, щоб воно усвідомило його верховну владу. Його свідки підкоряються його справедливому суверенітету і своїм привселюдним служінням заохочують інших підкоритися владі Найвищого Судді.

Як Єгова судить

3. Які висновки можна зробити із способу, яким Єгова судить, і як це було проілюстровано відносно Адама і Єви?

³ Протягом ранньої історії людства Єгова особисто судив деяких правопорушників. Спосіб, яким він судить, є зразком для тих його слуг, які пізніше будуть відповідальні судити людей (Псалом 77:11, 12). Спосіб, яким він судить, можна підсумувати так: непохитно, коли необхідно, милосердно, коли можливо. Щодо Адама та Єви, досконалих людських створінь, які навмисно збунтувались, то вони не заслуговують милосердя. Отже, Єгова засудив їх до смерті. Але його милість направлялася на їхніх нащадків. Єгова відстрочив виконання смертного вироку, дозволяючи таким чином Адамові та Єві мати дітей. Він любляче забезпечив їхніх потомків надією визволення від рабства гріха та смерті (Буття 3:15; Римлян 8:20, 21).

4. Як Єгова поводився з Каїном і чому ця справа особливо цікавить нас?

⁴ Спосіб, яким Єгова поводився з Каїном, є особливо цікавим, тому що це перша записана справа, яка стосувалася одного з недосконалих нащадків Адама та Єви, «проданих під гріх» (Римлян 7:14). Чи Єгова взяв це до уваги й поводився інакше з Каїном, ніж з його батьками? І чи це може бути уроком для християнських наглядачів сьогодні? Давайте побачимо. Відчувши Каїнову неправильну реакцію, коли його жертва не була прийнята, Єгова любляче застеріг його від небезпеки. Давнє прислів’я каже: «Запобігання краще лікування». Єгова намагався, наскільки міг, застерегти Каїна, щоб його грішний нахил не запанував над ним. Він докладав зусиль, щоб допомогти йому «добре робити» (Буття 4:5​-7). Це перший раз, що Бог закликав грішну людину покаятися. Після того, як Каїн не розкаявся і вчинив гріх, Єгова присудив його на вигнання, пом’якшивши його забороною іншим убити його (Буття 4:8​-15).

5, 6. (а) Як Єгова поводився з людьми передпотопного покоління? (б) Що Єгова робив, перш ніж виконав суд над мешканцями Содома і Гоммори?

⁵ Перед Потопом, коли «бачив Господь, що велике розбещення людини на землі, то засмутився в серці Своїм» (Буття 6:5, 6). Він «засмутився» через те, що більшість людей передпотопного покоління зловживала своєю свободою волі, і що він мусив виконати суд над ними. Однак він належно застеріг те покоління, користуючись Ноєм протягом багатьох років як «проповідником праведности». Отже, Єгова не мав причини стримуватися від покарання «світу безбожних» (2 Петра 2:5).

⁶ Єгова також був зобов’язаний судити зіпсованих мешканців Содому й Гоморри. Але зверніть увагу на спосіб, яким він судив їх. Він чув, що «здіймаються скарги» про жахливу поведінку цих людей не тільки в молитвах праведного Лота (Буття 18:20, Хоменко; 2 Петра 2:7, 8). Але перш ніж Єгова почав діяти, то «зійшов», щоб перевірити факти з допомогою своїх ангелів (Буття 18:21, 22; 19:1). Він також виділив час, щоб запевнити Авраама, що не буде діяти несправедливо (Буття 18: 23-32).

7. Яких уроків старійшини, які служать у судових комітетах, можуть навчитися зі способу, яким судить Єгова?

⁷ Чого старійшини в наш час можуть навчитися з цих прикладів? Щодо Адама і Єви, то Єгова проявив любов і уважність до їхніх нащадків, які хоч були родичами винуватих, але не заслуговували осуду. Він ставився милосердно до них. Щодо Каїна, то Єгова передбачив небезпеку, на яку він наражався і ласкаво старався умовляти його з наміром запобігти гріхопадінню. Навіть після того як Єгова вигнав Каїна, то був уважний до нього. Крім того, Єгова виконав суд над передпотопним поколінням після довгого терпіння. Коли люди стали дуже вперті й злі, то Єгова «засмутився... у серці Своїм». Він жалів, що люди збунтувались проти нього, і що був зобов’язаний судити їх несприятливо. (Буття 6:6; порівняйте Єзекіїля 18:31; 2 Петра 3:9). Щодо Содома і Гоморри, то Єгова насамперед перевірив факти, а тоді діяв. Який же гарний приклад тим, які в наш час мусять вирішувати судові справи!

Людські судді в часи патріархів

8. Які основні закони Єгови були відомі в часи патріархів?

⁸ Хоч здається у той час не було писаного закону, то патріархальне суспільство розуміло основні закони Єгови, і його слуги були зобов’язані додержувати їх. (Порівняйте Буття 26:5). Драма в Едемі показує потребу слухняності й підкорення суверенітетові Єгови. Те, що сталось з Каїном, виявило, що Єгова не схвалював душогубство. Відразу після Потопу Бог дав людству закони про святість життя, душогубство, смертну кару і споживання крові (Буття 9:3​-6). Єгова дуже осуджував порушення подружньої вірності, як можна бачити відносно Авраама, Сарри і Авімелеха, царя Ґереру біля Гази (Буття 20:1​-7).

9, 10. Які приклади показують, що в патріархальному суспільстві діяла юридична система?

⁹ У ті дні голови сімей розсуджували судові справи. Єгова сказав відносно Авраама: «Бо вибрав Я його, щоб він наказав синам своїм і домові своєму по собі. І будуть вони дотримуватися дороги Господньої, щоб чинити справедливість та право» (Буття 18:19). Авраам виявляв несамолюбність і проникливість, коли виникла незгода між його пастухами й Лотовими (Буття 13:7​-11). У ролі патріархального голови й судді Іуда засудив свою невістку Тамару на побиття камінням і спалення, вважаючи, що вона стала перелюбницею. (Буття 38:11, 24; порівняйте Ісуса Навина 7:25). Проте коли розглянув усі факти, то визнав її праведнішою від себе (Буття 38:25, 26). Яким же важливим є те, щоб перше зібрати всі факти, а тоді вирішувати судові справи!

¹⁰ Книга Йова натякає на судову систему й виявляє бажаність неупередженого суду (Йова 13:8, 10; 31:11; 32:21). Йов пригадує час, коли сам служив шановним суддею при брамах міста, розсуджував і обороняв удовиць та сиріт (Йова 29:7​-16). Отже, маємо доказ, що в патріархальному суспільстві «старші» діяли в ролі суддів серед Авраамових потомків ще до виходу з єгипетської неволі й перед тим, як Бог дав Ізраїлеві закон (Вихід 3:16, 18). По суті, Мойсей дав «старшим», або старійшинам, представникам Ізраїлю, умови Закону-угоди (Вихід 19:3​-7).

Судова система в Ізраїлі

11, 12. Згідно з двома дослідниками Біблії, що відрізняло юридичну систему Ізраїля від систем інших народів?

¹¹ Чинення правосуддя в Ізраїлі дуже відрізнялося від юридичних процедур сусідніх народів. Не розрізняли між цивільним правом і карним кодексом. Ці права тісно пов’язувались з моральними й релігійними законами. Провина проти ближнього була провиною проти Єгови. У своїй книжці «Народ і віра Біблії» (англ.) Андрій Шуракі пише: «Судова традиція в євреїв була інакшою від традиції їхніх сусідів не тільки щодо визначення переступів та покарання за них, але також щодо дійсного значення законів... Тора [Закон] є невід’ємною від щоденного життя; вона керує природою і суттю щоденного життя благословенням або покаранням... В Ізраїлі... майже неможливо чітко розрізнити між юридичними діяльностями в місті. Вони були тісно пов’язані з життям, цілком орієнтовані виконувати волю живого Бога».

¹² Ця унікальна ситуація поставила застосування правосуддя в Ізраїлі на багато вищий рівень, ніж у тогочасних народів. Дослідник Біблії Ролан де Во пише: «Ізраїльський закон, незважаючи на подібності формою і змістом, дуже різниться від клаузул «договорів» і статей в «законах» країн Сходу. Це релігійний закон... Жоден закон країн Сходу не порівнюється з ізраїльським законом, повністю приписаним Богові, його авторові. Якщо в ньому поміщаються і часто змішуються з ним, моральні й ритуальні правила, то це тому, що в ньому міститься ціла божественна Угода, і тому що ця Угода керувала стосунками між людьми, як і їхніми стосунками з Богом». Не дивно, що Мойсей запитав: «Хто інший такий великий народ, що має постанови й закони такі справедливі, як увесь той Закон, що я даю перед вами сьогодні?» (Повторення Закону 4:8).

Судді в Ізраїлі

13. В яких відношеннях Мойсей був добрим прикладом для старійшин у наш час?

¹³ Яка людина була потрібна, щоб служити суддею в юридичній системі такого високого рівня? Про першого суддю в Ізраїлі Біблія говорить: «Той муж, Мойсей, був найлагідніший за всяку людину, що на поверхні землі» (Числа 12:3). Він не був занадто самовпевненим (Вихід 4:10). Хоч Мойсея призначено судити народ, то іноді він обороняв його перед Єговою, прохав Єгову простити їм, а навіть пропонував пожертвувати себе заради них (Вихід 32:11, 30​-32). Поетичною мовою він висловився так: «Хай тече, як роса, моя мова, як краплі дощу на траву, та як злива на зелень» (Повторення Закону 32:2). Замість судити народ, покладаючись на власну мудрість, він сказав: «Як мають вони справу, то приходять до мене, і я суджу поміж тим і тим, та оголошую постанови Божі та закони Його» (Вихід 18:16). Коли Мойсей не був певний, що робити, то залишав справу в розпорядженні Єгови (Числа 9:6​-8; 15:32​-36; 27:1​-11). Мойсей є добрим прикладом старійшинам, які в наш час «пасуть отару Божу» і мусять вирішувати судові справи (Дії 20:28, НС). Нехай їхнє споріднення з братами також буде «як краплі дощу на траву».

14. Які були духовні кваліфікації чоловіків, яких Мойсей настановляв на суддів у Ізраїлі?

¹⁴ Згодом Мойсей не міг нести тягар судових справ між людьми сам один (Вихід 18:13, 18). Він послухався поради свого тестя, щоб заручитися допомогою. І знову, яких чоловіків вибиралося допомагати йому? Читаємо так: «Наздриш зо всього народу мужів здібних, богобоязливих, мужів справедливих, що ненавидять зиск... І вибрав Мойсей здібних мужів зо всього Ізраїля, і настановив їх начальниками над народом,— тисяцькими, сотниками, п’ятдесятниками та десятниками. І судили вони народ кожного часу. Справу трудну приносили Мойсеєві, а кожну малу справу — судили самі» (Вихід 18:21​-26).

15. Які були кваліфікації чоловіків, які служили суддями в Ізраїлі?

¹⁵ З цього бачимо, що вік не був єдиним критерієм для вибору чоловіків служити суддями. Мойсей сказав: «Візьміть собі мужів мудрих, і випробуваних, і знаних вашим племенам, і я поставлю їх на чолі вас» (Повторення Закону 1:13). Мойсеєві були дуже відомі слова молодого Елігу, промовлені багато років перед тим: «Многолітні не завжди розумні, і не все розуміються в справі старі» (Йова 32:9). Звичайно, призначені чоловіки мусили бути «випробувані». Перш за все вони мусили бути здібні, богобоязливі, надійні, які ненавиділи зиск і були розумні та розсудливі. Очевидно, що «голови» та «судді», згадані в Ісуса Навина 23:2 і 24:1, не були відмінні від «старших», згаданих у тих самих віршах, але вибирались з-поміж них. (Дивіться «Проникливість у суть Святого Письма», том 2, сторінка 549, англ.).

Чинення правосуддя

16. Що нам слід помітити в інструкціях, яких Мойсей дав новонастановленим суддям?

¹⁶ Мойсей дав ці інструкції призначеним суддям, сказавши: «Наказав я того часу вашим суддям, говорячи: «Вислуховуйте суперечки між вашими братами, і розсуджуйте справедливо між чоловіком та між братом його, та між приходьком його. Не будете звертати уваги на обличчя в суді,— як малого, так і великого вислухаєте, не будете боятися обличчя людини, бо суд — Божий він! А ту справу, що буде занадто тяжка для вас, принесете мені, і я вислухаю її» (Повторення Закону 1:16, 17).

17. Кого призначали служити суддями, і яку пересторогу дав їм цар Йосафат?

¹⁷ Звичайно, справу приносили Мойсеєві розсуджувати тільки протягом його життя. Зробили додатковий розпорядок, щоб приносити трудні справи священикам, левітам, а особливо призначеним суддям (Повторення Закону 17:8​-12; 1 Хронік 23:1​-4; 2 Хронік 19:5, 8). Суддям, яких Мойсей призначив по містах Іудеї, цар Йосафат сказав: «Дивіться, що ви робите, бо не для людини ви судите, але для Господа... Отак чиніть у страху Господньому, вірністю та цілим серцем. А щодо всякої суперечки, що прийде до вас від ваших братів, що сидять по містах своїх,.. остережете їх, і вони не згрішать Господеві, і не буде гніву на вас та на ваших братів. Так робіть, і не згрішите» (2 Хронік 19:6​-10).

18. (а) Які принципи судді в Ізраїлі мали застосовувати? (б) Що судді мусили пам’ятати, і які біблійні вірші показують результати, коли б вони забули їх?

¹⁸ Між принципами, яких судді в Ізраїлі мали застосовувати були такі: рівне правосуддя як для багатих, так і для вбогих (Вихід 23:3, 6; Левит 19:15); неупередженість (Повторення Закону 1:17); не повинні брати хабарів (Повторення Закону 16:18​-20). Судді завжди мусили пам’ятати, що вони судять овець Єгови (Псалом 100:3). По суті, одна з причин, чому Єгова відкинув тілесний Ізраїль була, що їхні священики й пастирі не судили справедливо й поводилися жорстоко з людьми (Єремії 22:3, 5, 25; 23:1, 2; Єзекіїля 34:1​-4; Малахії 2:8, 9).

19. Яка ж користь нам з цього перегляду норм Єгови щодо правосуддя до нашої ери, і що будемо обговорювати в наступній статті?

¹⁹ Єгова незмінний (Малахії 3:6). Цей короткий перегляд способу, яким судді повинні були судити в Ізраїлі, і як Єгова дивиться на відмову в правосудді, повинен спонукати старійшин, які сьогодні мають відповідальність робити судові рішення, добре задуматися. Приклад Єгови як Судді, і юридична система, яку він заснував у Ізраїлі, містять у собі принципи як зразок на чинення правосуддя в християнському зборі. Про це будемо читати в наступній статті.

Старійшини, судіть справедливо

«Вислуховуйте суперечки між вашими братами, і розсуджуйте справедливо» (ПОВТОРЕННЯ ЗАКОНУ 1:16).

1. Кому Єгова дав владу судити, і як це стосується людських суддів?

БУДУЧИ ВСЕВИШНІМ Суддею, Єгова доручив своєму Синові владу судити (Івана 5:27). А Христос як Голова християнського збору користується вірним і розумним рабом та його Керівним органом, щоб призначати старійшин, які теж деколи мусять судити (Матвія 24:45​-47; 1 Коринтян 5:12, 13; Тита 1:5, 9). Як заступники-судді, вони мають обов’язок ретельно наслідувати приклад небесних Суддів — Єгови й Ісуса Христа.

Христос — зразковий Суддя

2, 3. (а) Яке Месіанське пророцтво виявляє Христові риси як Суддї? (б) Які пункти особливо гідні нашої уваги?

² Про Христа в ролі Судді було пророчо написано: «Спочине на Нім Дух Господній,— дух мудрости й розуму, дух поради й лицарства, дух пізнання та страху Господнього. Його уподобання — в страху Господньому, і Він не на погляд очей своїх буде судити, і не на послух ушей Своїх буде рішати, але буде судити убогих за правдою, і правосуддя чинитиме слушно сумирним землі» (Ісаї 11:2​-4).

³ Зверніть увагу на те, що сказано в цьому пророцтві про риси, через які Христос може «судити поправді ввесь світ» (Дії 17:31). Він судить згідно з духом Єгови божественною мудрістю, розумінням, порадою і знанням. Також зверніть увагу на те, що він судить у страху Єгови. Таким чином, «судовий престол Христів» представляє «судний престол Божий» (2 Коринтян 5:10; Римлян 14:10). Він судить точно так, як Бог судив би їх (Івана 8:16). Він не судить тільки на погляд очей або по чутках. Він справедливо судить покірних і сумирних. Який же чудовий Суддя! І який же гарний приклад для недосконалих людей, які мусять вирішувати деякі судові справи в наш час!

Земні судді

4. (а) Який буде один з обов’язків 144 000 протягом Христового Тисячолітнього царювання? (б) Яке пророцтво показує, що декотрі помазані християни будуть призначені служити суддями, коли ще будуть на землі?

⁴ Святе Письмо показує, що відносно мале число помазаних християн, починаючи з 12 апостолів, буде судити з Христом протягом Тисячоліття (Луки 22:28​-30; 1 Коринтян 6:2; Об’явлення 20:4). Останок помазаних членів духовного Ізраїлю на землі було суджено й відновлено в 1918—1919 роках (Малахії 3:2​-4). Про це відновлення духовного Ізраїлю було пророковано так: «Верну твоїх суддів, як перше було, і твоїх радників, як напочатку» (Ісаї 1:26). Отже, так як Єгова зробив «напочатку» з тілесним Ізраїлем, він також дав відновленому останкові праведних суддів і порадників.

5. (а) Кого «настановлено суддями» після відновлення духовного Ізраїлю, і як їх описано в книзі Об’явлення? (б) Хто допомагає помазаним наглядачам судити справи, і як їх навчено ставати кращими суддями?

⁵ По-перше, усі «розумні», яких настановлено «суддями», були з помазаних старших, або старійшин (1 Коринтян 6:4, 5). Вірних, шановних помазаних наглядачів зображено в Об’явленні в правиці Ісуса, тобто під його контролем і керівництвом (Об’явлення 1:16, 20; 2:1). З 1935 року «великий натовп», який все зростає, маючи надію пережити «велике горе» і жити вічно на райській землі, вірно допомагав помазаним християнам (Об’явлення 7:9, 10, 14​-17). Оскільки «шлюб Агнця» наближується, то Керівний орган призначає все більше й більше осіб з великого натовпу служити старійшинами й суддями у понад 66 000 зборах Свідків Єгови по цілому світіa (Об’явлення 19:7​-9). З допомогою спеціальних шкіл їх навчено сповняти обов’язки в суспільстві «нової землі» (2 Петра 3:13). У Школі служіння Царству, проведеній в кінці 1991 року, підкреслювалося, як правильно вести судові справи. Старійшини, які служать суддями в наш час, зобов’язані наслідувати Єгову й Ісуса Христа, які судять справедливо (Івана 5:30; 8:16; Об’явлення 19:1, 2).

Судді, які «поводяться в страху»

6. Чому старійшини, які служать у судових комітетах, повинні «поводитися у страху»?

⁶ Якщо Христос сам судить у страху Єгови й з допомогою Його духа, то тим більше недосконалі старійшини повинні так само судити! Коли їх призначено служити в судовому комітеті, то вони мусять «поводитися у страху», звертаючись до «Отця, який судить безсторонньо», щоб він допоміг їм судити справедливо (1 Петра 1:17, НС). Вони повинні пам’ятати, що розглядають справу, пов’язану з життям людей, їхніми «душами», як ті, «хто має здати справу» (Євреїв 13:17). Беручи це до уваги, вони напевно будуть відповідати перед Єговою за будь–які судові помилки, котрих можна було уникнути. Коментуючи Євреїв 13:17, Й. Г. А. Ейбрард написав: «Пастир зобов’язаний охороняти душі під його опікою, і... мусить здати звіт за них усіх, як і загублених через його занедбання. Це урочисте слово. Нехай кожний служитель слова вдумається в те, що він добровільно погодився служити на цій значній позиції». (Порівняйте Івана 17:12; Якова 3:1).

7. (а) Що теперішні судді повинні пам’ятати, і що вони повинні мати на меті? (б) Яких уроків старійшини можуть навчитися з Матвія 18:18​-20?

⁷ Старійшини, котрі діють у ролі суддів, повинні пам’ятати, що насправді Єгова й Ісус Христос є дійсними суддями кожної справи. Пам’ятаєте, суддям у Ізраїлі було сказано: «Не для людини ви судите, але для Господа, і Він з вами в справі суду. А тепер нехай буде Господній страх на вас... Так робіть, і не згрішите!» (2 Хронік 19:6​-10). У шанобливому страху старійшини, котрі судять справу, повинні старатися, як можуть, щоб Єгова був з ними в «справі суду». Їхні рішення повинні точно відображувати спосіб, яким Єгова і Христос розглядали б справу. Те, що вони символічно «зв’яжуть» (знайдуть винним) або «розв’яжуть» (знайдуть невинним) на землі, повинно бути тим, що вже зв’язане або розв’язане на небі — як і виявлено в натхненному Божому Слові. Якщо вони моляться до Єгови в Ісусове ім’я, то Ісус буде «серед них», щоб допомогти їм (Матвія 18:18​-20, примітка; «Вартова Башта» за 15 лютого 1988, сторінка 9). Обстановка під час судового слухання повинна виявляти, що Христос справді є серед них.

Повночасні пастирі

8. Яку головну відповідальність мають старійшини згідно з прикладом Єгови й Ісуса Христа? (Ісаї 40:10, 11; Івана 10:11, 27​-29).

⁸ Старійшини не судять повночасно, швидше вони є повночасні пастирі. Вони діють у ролі зцілителів, а не каральників (Якова 5:13​-16). Основне значення грецького слова наглядач (епı́скопос) — охороняюче піклування. «Теологічний словник Нового Завіту» каже: «Слово [епı́скопос], яке доповнює слово пастир [в 1 Петра 2:25] наводить на думку пасторське наглядання або охорону». Так, їхній перший обов’язок є доглядати овець, охороняти й зберігати їх всередині отари.

9, 10. (а) Як Павло підкреслив перший обов’язок старійшин, і яке запитання було б добре поставити? (б) На що Павлові слова в Діях апостолів 20:29 вказують, отже, як старійшини можуть старатися зменшити кількість слухань судових справ?

⁹ Промовляючи до старійшин Ефеського збору, апостол Павло відповідно наголосив їхню відповідальність: «Пильнуйте себе, та всієї отари, в якій святий дух настановив вас наглядачами, щоб пасти збір Божий, який Він набув кров’ю власного Сина» (Дії 20:28, НС). Павло підкреслює доглядання, а не покарання. Декотрим старійшинам було б добре подумати над наступним запитанням: «Чи можна заощадити час, який витрачався б на досліджування і слухання судових справ, приділенням більше часу й зусиль на пасторські відвідини»?

¹⁰ Правда, Павло перестеріг про «вовки люті». Але чи ж він не докорив їм за те, що вони «отари щадити не будуть»? (Дії 20:29). І тоді як натякав на те, щоб вірні наглядачі виключали тих «вовків», то чи ж його слова не показують, що старійшини повинні «ніжно» доглядати інших членів отари? Коли вівця ослабне духовно й перестане служити Богові, то що йому або їй потрібне — биття чи зцілення, покарання чи догляд? (Якова 5:14, 15). Тому старійшини повинні регулярно відвідувати братів і допомагати їм. І тоді не буде потреби витрачати багато часу на судові справи з християнами, переможеними гріхом. Звичайно, старійшини передусім повинні бути джерелом потіхи й підкріплення і, таким чином, сприяти мирові, спокою і безпеці між людьми Єгови (Ісаї 32:1, 2).

Служіть як благотворні пастирі й судді

11. Чому старійшинам, які служать у судових комітетах, потрібна безсторонність і «мудрість, що зверху»?

¹¹ Більш посилений догляд перед тим, як християнин упаде в прогріх, може зменшити кількість судових справ між людьми Єгови. (Порівняйте Галатів 6:1). Усе-таки через гріх і недосконалість буває, що час від часу християнські наглядачі мусять мати справу з порушенням закону. Які принципи повинні керувати ними? Ті принципи не змінилися від Мойсеєвого часу або часу ранніх християн. Мойсеєві слова, які він промовив до суддів Ізраїлю, ще в силі: «Вислуховуйте суперечки між вашими братами, і розсуджуйте справедливо... Не будете звертати уваги на обличчя в суді» (Повторення Закону 1:16, 17). Безсторонність відображує «мудрість, що зверху», дуже необхідну старійшинам, які служать у судових комітетах (Якова 3:17; Приповістей 24:23). Така мудрість допоможе їм розрізняти між слабкістю і злим учинком.

12. В якому розумінні судді мусять бути не тільки праведними, але також добрими?

¹² Старійшини «мусять судити справедливо» згідно з нормами Єгови відносно добра і зла (Псалом 19:10). Однак тоді як стараються бути праведними, вони також повинні старатися бути добрими в розумінні розрізнення, про яке Павло говорить у Римлян 5:7, 8. Коментуючи ці вірші в статті «Праведність», «Проникливість у суть Святого Письма» (англ.) каже: «Це грецьке слово означає, що людина, відома за свою доброту або котра відзначається нею, є доброзичливою (схильною чинити добро або приносити іншим користь) і добродійною (активно виражає таку доброту). Вона бажає чинити, не лише те, що вимагається правосуддям, але ще більше, будучи спонукана благотворною уважністю до інших і бажанням допомагати та бути їм корисною» (том 2, сторінка 809). Старійшини, які не тільки праведні, але також добрі, будуть ставитися до правопорушників сердечно й люб’язно (Римлян 2:4). Вони повинні проявляти милосердя і співчуття. Вони повинні старатися, як можуть, допомогти правопорушникові усвідомити потребу покаятися, хоч спершу він, можливо, не буде реагувати на їхні зусилля.

Правильне відношення під час слухання судових справ

13. (а) Коли старійшина служить у ролі судді, то чим він не перестає бути? (б) Яка Павлова порада стосується також слухань судових справ?

¹³ Коли виникає потреба судового слухання справи, то наглядачі не повинні забувати, що вони все ще пастирі й мають справу з вівцями, які належать Єгові, під опікою «Пастиря Доброго» (Івана 10:11). Порада, яку Павло дав, щоб регулярно допомагати вівцям, які попадають у труднощі, також стосується слухань судових справ. Він написав: «Браття, як людина й упаде в який прогріх, то ви, духовні, виправляйте такого духом лагідности, сам себе доглядаючи, щоб не спокусився й ти! Носіть тягарі один одного, і так виконаєте закона Христового» (Галатів 6:1, 2)b.

14. Чим старійшини повинні вважати судові слухання, і як вони повинні ставитись до правопорушника?

¹⁴ Замість того, щоб вважати себе вищими суддями, зібраними, щоб карати, старійшини, які служать у судовому комітеті, повинні вважати такі слухання частиною їхньої праці доглядання овець. Одна з овечок Єгови попадає в проблему. Як старійшинам урятувати його або її? Чи вже запізно допомогти овечці, яка відбилася від отари. Маємо надію, що ні. Старійшини повинні ставитися милосердно до правопорушників, якщо можливо. Справа не в тім, щоб принизити норми Єгови, коли хтось учинив серйозний гріх. Усвідомлення будь-яких пом’якшувальних обставин допоможе їм бути милосердними, якщо можливо (Псалом 103:8​-10; 130:3). На жаль, декотрі правопорушники такі вперті, що старійшини мусять рішуче поводитися з ними, хоч ніколи жорстоко (1 Коринтян 5:13).

Намір слухань судових справ

15. Коли виникає серйозна проблема між особами, то що насамперед треба вирішувати?

¹⁵ Коли між особами виникає серйозна проблема, розумні старійшини перше повинні вирішити, чи вони можуть залагодити справу між собою приватно в дусі Ісусових слів у Матвія 5:23, 24 або Матвія 18:15. Якщо вони не можуть залагодити справу між собою, то, можливо, вистачило б поради одного або двох старійшин. Судові слухання потрібні тільки тоді, коли людина вчинила серйозний гріх, який може довести до виключення (Матвія 18:17; 1 Коринтян 5:11). Для організування судового комітету мусить бути обгрунтована біблійна підстава. (Дивіться «Вартову Башту» за 15 вересня 1989, сторінка 18, англ.). Коли формується судовий комітет, то слід вибирати найбільш кваліфікованих старійшин.

16. Чого старійшини стараються досягти з допомогою судових слухань?

¹⁶ Чого старійшини повинні старатись досягти з допомогою слухань судових справ? По-перше, неможливо судити справедливо, якщо перше не виявиться правда. Як і в Ізраїлі, про справу перше треба «допитуватися» (Повторення Закону 13:14; 17:4). Одна мета слухання полягає в тому, щоб довідатися про факти в справі. Але воно може й повинно виконуватися з любов’ю (1 Коринтян 13:4, 6, 7). Як факти виявляться, то старійшини повинні робити все потрібне, щоб охороняти збір, підтримувати високі норми Єгови й зберегти вплив його духа (1 Коринтян 5:7, 8). Проте одна з цілей слухання є врятувати грішника, якщо можливо. (Порівняйте Луки 15:8​-10).

17. (а) Як слід поводитися з обвинуваченою особою під час слухання, і з яким наміром? (б) Що це вимагатиме від кожного члена судового комітету?

¹⁷ З обвинуваченою особою завжди слід поводитися, як з Божою вівцею. З ним чи з нею треба поводитися лагідно. Якщо був учинений гріх (чи гріхи), то праведні судді повинні старатися допомогти грішникові виправитися, зрозуміти свою помилку, розкаятися і таким чином врятувати його від «сітки диявола». Це, можливо, вимагатиме «уміння навчати» і «навчати... із лагідністю» (2 Тимофія 2:24​-26; 4:2). Що слід робити, коли грішник усвідомлює, що згрішив, дійсно покаявся і просить, щоб Єгова простив йому? (Порівняйте Дії 2:37). Якщо комітет переконався, що така людина щиро бажає допомоги, то, звичайно, немає потреби виключати її. (Дивіться «Вартову Башту» за 1 січня 1983, сторінка 31, параграф 1, англ.).

18. (а) Коли судовий комітет повинен рішуче виключати правопорушника? (б) Через яку сумну ситуацію старійшини повинні намагатись допомагати заблуканим вівцям?

¹⁸ З другого боку, коли членам судового комітету стало ясно, що мають справу з загрозливим відступництвом, навмисним бунтуванням проти законів Єгови або непоправним злом, то вони зобов’язані охороняти інших членів збору і виключити нерозкаяного правопорушника. Судовий комітет не зобов’язаний зустрічатися багато разів з правопорушником, щоб підказувати йому розкаятися, якщо, очевидно, він не сумує через те, що згрішивc. В останні роки майже один відсоток усіх вісників треба було виключити — з кожних сто овець у отарі одна загубляється — принаймні тимчасово. Беручи до уваги те, скільки часу й зусиль потрібно, щоб привести одну особу в отару, то чи ж нам не крається серце через те, що кожного року десятки тисяч «віддається сатані» (1 Коринтян 5:5).

19. Що старійшини, які служать у судових комітетах, ніколи не повинні забувати, отже що вони повинні мати на меті?

¹⁹ Старійшини, котрі порушують справу проти когось, повинні пам’ятати, що більшість вісників грішать через слабкість, а не тому, що є злі. Вони ніколи не повинні забувати Ісусову притчу про загублену овечку, яку він закінчив такими словами: «Говорю вам, що так само на небі радітимуть більш за одного грішника, що кається, аніж за дев’ятдесятьох і дев’ятьох праведників, що не потребують покаяння!» (Луки 15:7). Справді, «Господь... не хоче, щоб хто загинув, але щоб усі навернулися до каяття» (2 Петра 3:9). З допомогою Єгови нехай судові комітети в зборах цілого світу стараються, як можуть, спричиняти радість на небі, допомагаючи правопорушникам бачити потребу покаятися і ходити вузьким шляхом, який веде до вічного життя (Матвія 7:13, 14).

[Примітки]