Ч’ондогйо — корейська релігія небесного шляху

Буддизм, підсилений даосизмом і конфуціанство, є між головними нехристиянськими релігіями в Кореї. Після впровадження цих релігій з Китаю, на них вплинула корейська народна релігія, шаманство, і згідно з Енциклопедією релігій їх «вибрано, перемінено, і пристосовано до суспільних і інтелектуальних обставин корейського півострова»a.

Ще одна релігія в Кореї є ч’ондогйо, «релігія небесного шляху», яку то назву вона одержала з 1905 р. Будучи заснована в 1860 р. Чое Сууном (Че-у) оригінально вона називалась Тонхак, «східне вчення», у протилежності Согак, «західне вчення», назва християнства. Ч’ондогйо розвинулось, щоб протидіяти йому. Так як сказав німецький автор Гергард Белингер, ч’ондогйо намагається зливати «ідеали милості й правосуддя конфуціанства, пасивність даосизму, і буддійське співчуття», яке то злиття засновник мав на меті. У ч’ондогйо також поміщаються елементи шаманізму й римсько-католицизму. Незважаючи на його заяви поширювати релігійну єдність, то до 1935 р. з нього розмножилось принаймні 17 сект.

Центральною догматикою «релігії небесного шляху» є вчення про божественну суть людини, частину Бога. Саїнь йочон («поводьтеся з людиною як з Богом») стало головним моральним принципом, вимагаючи, щоб з людиною поводитись «з великої пошани, щирості, поваги, рівності, й правосуддя»,— пояснює Йонг-чунь Кім з університету Род-Айленд.

Намагаючись завести зміну в суспільному порядку з допомогою цих високих ідеалів завело засновника, Сууна в конфлікт з урядом. Через втручання в політичні справи стратили Сууна, як також його наступника. Це теж довело до сино-японської війни в 1894 р. По суті, політичні діяльності характеризують новітніші релігії в Кореї, з яких рух Тонхак був тільки першою. Часто націоналізм стає головною темою, в якому Кореї призначають майбутнє місце видатного становища.