1, 2. а) Що Єгова наказує Єзекіїлю? б) Які запитання ми розглянемо?

КОЛИ Єзекіїль побачив це видіння, він, мабуть, перенісся думками в минуле, у дні Мойсея та Ісуса Навина. Майже 900 років тому Єгова описав Мойсею кордони Обіцяного краю, а пізніше сказав Ісусу Навину, як поділити цю землю між племенами Ізраїля (Чис. 34:1—15; Іс. Нав. 13:7; 22:4, 9). І ось тепер, у 593 році до н. е., Єгова наказує Єзекіїлю та іншим юдеям-вигнанцям знову поділити Обіцяний край між племенами Ізраїля (Єзек. 45:1; 47:14; 48:29).

² Що означало це видіння для Єзекіїля та інших юдеїв? Чому воно підбадьорює Божих служителів сьогодні? Чи сповниться воно більшою мірою в майбутньому?

Видіння з чотирма обіцянками

3, 4. а) Які чотири обіцянки містилися в останньому видінні Єзекіїля? б) Яку обіцянку ми розглянемо в цьому розділі?

³ Останнє видіння Єзекіїля займає дев’ять розділів його книги (Єзек. 40:1—48:35). Воно містить чотири захопливі обіцянки щодо відновлення. Що це за обіцянки? По-перше, у Божому храмі буде відновлене чисте поклоніння. По-друге, провідниками народу будуть праведні священики і пастирі. По-третє, всі, хто повернеться до Ізраїля, отримають спадкові наділи. І, по-четверте, Єгова знову буде зі своїм народом, перебуватиме серед нього.

⁴ У 13-му і 14-му розділах цієї книжки ми розглядали сповнення перших двох обіцянок — про відновлення правдивого поклоніння і про служіння праведних пастирів. У цьому розділі ми зосередимося на третій обіцянці, про спадкові наділи. А в наступному розділі ми обговоримо обіцянку про присутність Єгови серед свого народу (Єзек. 47:13—21; 48:1—7, 23—29).

«Земля... дається вам у спадок»

5, 6. а) Який край, згідно з видінням, треба було поділити? (Дивіться ілюстрацію на початку розділу.) б) Навіщо Єгова дав видіння про поділ землі?

⁵ Прочитайте Єзекіїля 47:14. У видінні Єгова звернув увагу Єзекіїля на край, який незабаром стане «наче Едемський сад» (Єзек. 36:35). Потім Єгова сказав: «Ця земля — спадок, який ви поділите між 12 племенами Ізраїля» (Єзек. 47:13). «Землею», яку вони мали поділити, був відновлений ізраїльський край, куди згодом повернулися вигнанці. Далі, як говориться в Єзекіїля 47:15—21, Єгова детально описав зовнішні кордони цієї землі.

⁶ Навіщо Єгова дав видіння про поділ землі? Детальний опис кордонів мав запевнити Єзекіїля та інших вигнанців у тому, що вони знову заволодіють рідним краєм. Безсумнівно, це запевнення, дане в таких подробицях, вселило надію в серця вигнанців. Але чи воно сповнилось? Так! Божий стародавній народ справді отримав спадкові наділи у своєму краю.

7. а) Які події почали відбуватися у 537 році до н. е. і що вони нам нагадують? б) Яке запитання ми спочатку розглянемо?

⁷ У 537 році до н. е., приблизно через 56 років після того, як Єзекіїль отримав це видіння, тисячі вигнанців почали вертатися до Ізраїля і оселятися там. Ці визначні події нагадують нам те, що сталося серед Божого народу в наші дні. У певному розумінні служителі Єгови також отримали наділи. Як саме? Єгова дозволив їм увійти в духовний край і оселитися там. Тому історія про відновлення Обіцяного краю може багато розповісти нам про сучасне відновлення духовного краю. Але перш ніж поговорити про це, поміркуймо над таким запитанням: чому ми вважаємо, що духовний край сьогодні дійсно існує?

8. а) Яким народом Єгова замінив буквальний ізраїльський народ? б) Що таке духовний край, або рай? в) Коли він почав існувати і хто в ньому оселився?

⁸ В одному з попередніх видінь Єзекіїля Єгова виявив, що пророцтва про відновлення сповняться більшою мірою після того, як зацарює Божий «слуга Давид», тобто Ісус Христос (Єзек. 37:24). Він зацарював у 1914 році. На той час ізраїльський народ вже давно перестав бути Божим народом і був замінений духовним Ізраїлем, який складався з помазаних духом християн. (Прочитайте Матвія 21:43; 1 Петра 2:9.) Єгова замінив не лише буквальний ізраїльський народ на духовний народ, але й буквальний ізраїльський край на духовний край, або рай (Ісаї 66:8). Як ми дізналися із 17-го розділу цієї книжки, духовний край — це безпечне духовне середовище, або сфера діяльності, де останок помазанців поклоняється Єгові з 1919 року. (Дивіться інформацію 9Б «Чому 1919 рік?».) З часом у духовному краю також почали оселятися служителі Єгови з земною надією, тобто «інші вівці» (Ів. 10:16). Хоча ми вже живемо в духовному раю, у повній мірі ми насолодимось його благословеннями лише після Армагеддону.

«Ви... отримаєте однакові частки»

9. Які вказівки дав Єгова щодо поділу краю?

⁹ Прочитайте Єзекіїля 48:1, 28. Після опису зовнішніх кордонів краю Єгова чітко визначив кордони кожного наділу. Він наказав, щоб 12 племен отримали однакові наділи, які будуть розташовані один за одним з півночі на південь — від наділу племені Дана на півночі краю аж до наділу племені Гада на півдні. Усі наділи мали виглядати як горизонтальні смуги і простягатися від зовнішнього кордону краю на сході до Великого, тобто Середземного, моря на заході (Єзек. 47:20; дивіться карту в супровідній інформації «Поділ краю»).

10. У чому, мабуть, запевняла вигнанців ця частина видіння?

¹⁰ У чому, мабуть, запевняла вигнанців ця частина видіння? Детальний опис поділу землі, очевидно, був для них переконливим свідченням, що цей поділ буде добре організовано. Крім того, чіткий поділ землі між усіма 12 племенами вказував на те, що кожна людина обов’язково отримає спадок у відновленому краю. Всі, хто повернеться, матимуть свою частку. Ніхто не залишиться бездомним.

11. Чого ми вчимося з пророчого видіння про розподіл краю? (Дивіться супровідну інформацію «Поділ краю».)

¹¹ Чого ми вчимося з цього видіння? У відновленому Обіцяному краю було місце не тільки для священиків, левітів і провідників, але й для усіх ізраїльтян з 12 племен (Єзек. 45:4, 5, 7, 8). Подібно і сьогодні: у духовному раю має своє місце не лише помазаний останок і ті з «великого натовпу», хто бере провід у нашій діяльності, але й кожен член цього натовпуa (Об’яв. 7:9). Хоч би якою скромною була наша роль в Божій організації, усі ми без винятку маємо свою частку в духовному краю і виконуємо в ньому цінне служіння. Яка ж підбадьорлива думка!

Дві суттєві відмінності і їхнє значення

12, 13. Які вказівки дав Єгова щодо наділів для племен?

¹² Деякі вказівки Єгови щодо розподілу землі могли здивувати Єзекіїля. Вони відрізнялися від вказівок, даних Мойсею. Розгляньмо дві відмінності: одна стосувалась наділів, інша — тих, хто мав ці наділи отримати.

¹³ Перша відмінність: наділи. Мойсей отримав наказ дати більшим племенам більші наділи, а меншим — менші (Чис. 26:52—54). Однак у видінні Єзекіїля Єгова чітко сказав, що всі племена отримають «однакові частки [«кожен, як його брат», прим.]» (Єзек. 47:14). Тож відстань між північною і південною межею кожного наділу мала бути однаковою в усіх 12 наділах. Кожен ізраїльтянин — незалежно від того, з якого племені він походив,— мав отримати однакову можливість користуватися щедрими дарами родючого Обіцяного краю.

14. Чим вказівки щодо чужинців, які отримав Єзекіїль, відрізнялися від тих, які отримав Мойсей?

¹⁴ Друга відмінність: хто мав отримати наділи. Мойсеїв закон захищав чужинців і дозволяв їм брати участь у поклонінні, але вони не могли отримати наділ у краю (Лев. 19:33, 34). Однак Єгова сказав Єзекіїлю стосовно чужинців щось нове. Він звелів: «Дайте спадок чужинцеві на території того племені, де він оселився». Цим наказом Єгова стер головну різницю між «корінними ізраїльтянами» і чужинцями (Єзек. 47:22, 23). У відновленому краю, який Єзекіїль бачив у видінні, усі мешканці були рівними і об’єднано поклонялися Єгові (Лев. 25:23).

15. Яку вічну істину про Єгову підтвердили його вказівки?

¹⁵ Ці дві особливі вказівки про наділи і тих, хто мав їх отримати, мабуть, дуже потішили вигнанців. Вони знали, що Єгова дасть однакові частки усім — як ізраїльтянам за походженням, так і чужинцям, які поклонялися Єгові (Езд. 8:20; Неем. 3:26; 7:6, 25; Ісаї 56:3, 8). Ці вказівки також підтвердили вічну істину — Єгова однаково цінує всіх своїх служителів. (Прочитайте Огія 2:7.) Єгова анітрохи не змінився, і сьогодні всі його служителі, мають вони небесну надію чи земну, дуже цінні для нього.

16, 17. а) Чого ми вчимося з розгляду подробиць про відновлений край і його мешканців? б) Що ми розглянемо в наступному розділі?

¹⁶ Чого ми вчимося з розгляду цих подробиць про відновлений край і його мешканців? У нашому всесвітньому братстві має панувати рівність і єдність. Єгова — безсторонній Бог. Запитаймо себе: «Чи я такий же безсторонній, як Єгова? Чи я щиро поважаю всіх одновірців, незалежно від їхнього походження чи обставин?» (Рим. 12:10). Ми тішимось, що Єгова дав усім нам однакову можливість користуватися багатствами духовного раю, в якому ми від усієї душі служимо нашому небесному Батьку і насолоджуємось його благословеннями (Гал. 3:26—29; Об’яв. 7:9).

1, 2. а) Для якої особливої мети треба було відділити частину краю? (Дивіться ілюстрацію на обкладинці.) б) Яку обіцянку містить видіння?

ЗІ СВОГО останнього видіння Єзекіїль дізнається, що частину краю треба відділити для особливої мети. Цю землю не отримає в спадок жодне з племен Ізраїля, вона буде даром для Єгови. Єзекіїль також довідується про прекрасне місто з незвичайною назвою. Це видіння містить дуже важливу для вигнанців обіцянку: коли вони повернуться в рідний край, Єгова буде з ними.

² Єзекіїль детально описує дар для Єгови. Розгляньмо його розповідь, адже вона має глибоке значення для всіх правдивих поклонників Єгови.

«Святий дар разом з... містом»

3. Які п’ять ділянок були відділені для особливої мети і для чого призначалася кожна з них? (Дивіться супровідну інформацію «Дар, який ви маєте відділити».)

³ У частині краю (А), яку треба було відділити, лежала ділянка квадратної форми (Б), що простягалась на 25 000 ліктів (13 кілометрів) з півночі на південь та на 25 000 ліктів зі сходу на захід. Вона називалася «весь дар» і складалася з трьох горизонтальних смуг землі. Північна смуга призначалася для левітів, середня — для храму та священиків, і разом ті ділянки утворювали «святий дар» (Г). А менша, південна, смуга землі, або «ділянка, яка залишилася» (Д), була «для звичайного вжитку». Вона призначалася для міста (Єзек. 48:15, 20).

4. Чого ми можемо навчитися про пріоритети з розповіді про дар для Єгови?

⁴ Чого ми можемо навчитися з розповіді про дар для Єгови? Спочатку Єгова відокремив частину краю як «дар» і лише потім розподілив решту краю між племенами. Так Єгова показав, що духовному центру краю має відводитись найголовніша роль (Єзек. 45:1). Така послідовність поділу краю, безсумнівно, допомогла вигнанцям зробити для себе важливий висновок: поклоніння Єгові мало займати перше місце в їхньому житті. Сьогодні ми теж вважаємо найголовнішими духовні справи, як-от вивчення Божого Слова, відвідування християнських зібрань і участь у проповідницькій діяльності. Ми покажемо, що наслідуємо Єгову, якщо будемо зосереджувати своє життя на чистому поклонінні.

«Місто має бути посередині»

5, 6. а) Кому належало місто? б) Що це місто не символізувало і чому?

⁵ Прочитайте Єзекіїля 48:15. Що говориться про місто і ділянку навколо нього? (Єзек. 48:16—18). У видінні Єгова сказав Єзекіїлю: «У власність місту віддайте ділянку... Вона буде належати всім нащадкам Ізраїля» (Єзек. 45:6, 7). Тож місто і ділянка навколо нього не входили в «святий дар», який треба було відділити для Єгови (Єзек. 48:9, 10). Пам’ятаючи про це, розгляньмо, чого ми сьогодні можемо навчитися з опису міста.

⁶ Щоб побачити, які уроки можна взяти з цього опису, спочатку з’ясуймо, чим місто точно не було. Воно не символізувало відбудований Єрусалим з його храмом. Чому? Тому що місто з видіння Єзекіїля не мало храму. Це місто також не символізувало жодне інше місто у відновленому ізраїльському краї. Чому? Тому що жодне з міст, збудованих юдеями після вигнання, не було схоже на нього. Крім того, воно не символізувало небесне місто. Чому? Тому що воно стояло на ділянці землі «для звичайного [несвященного] вжитку». Цим воно відрізнялось від споруд на ділянці, спеціально призначеній для священного служіння (Єзек. 42:20).

7. Що за місто побачив Єзекіїль і що воно, здається, символізує? (Дивіться ілюстрацію на початку розділу.)

⁷ То що це за місто? Пригадаймо, що Єзекіїль побачив його в тому ж видінні, в якому побачив край (Єзек. 40:2; 45:1, 6). Боже Слово виявляє, що той край символізує духовний край, тому і місто має символізувати духовне місто. А яку думку передає слово «місто»? Це група людей, які живуть разом і є певним чином організовані. Тож місто з видіння Єзекіїля, яке мало квадратну форму, здається, символізує добре організований орган управління.

8. Що координує цей орган управління і чому так можна вважати?

⁸ Що координує цей орган управління? З Єзекіїлевого видіння стає зрозуміло, що місто розташоване на території духовного краю. Отже, сьогодні цей орган управління діє в духовному раю і координує діяльність Божого народу. А на що вказує те, що місто стоїть на землі для звичайного, тобто несвященного, вжитку? Це показує, що місто є земним, а не небесним, органом управління і що воно діє на благо всіх мешканців духовного раю.

9. а) Хто в наш час входить у цей земний орган управління? б) Що зробить Ісус під час Тисячолітнього правління?

⁹ Хто входить в цей земний орган управління? Згідно з Єзекіїлевим видінням, головну роль у ньому відігравав «провідник» (Єзек. 45:7). Він виконував обов’язки наглядача серед народу, але не був священиком чи левітом. Роль провідника нагадує роль, котру виконують сьогодні в зборах наглядачі, зокрема ті, які не є помазанцями. Ці турботливі духовні пастирі з «інших овець» є смиренними земними служителями небесного уряду Христа (Ів. 10:16). Під час Тисячолітнього правління Ісус вибере і призначить старійшин, тобто «князів», «по всій землі» (Пс. 45:16). Під керівництвом небесного Царства ці чоловіки дбатимуть про потреби Божого народу протягом Тисячоліття.

«Єгова там»

10. Яку назву мало місто і в чому це запевняло вигнанців?

¹⁰ Прочитайте Єзекіїля 48:35. Місто мало назву «Єгова там». Вона вказувала на те, що в місті буде відчуватися присутність Єгови. Показавши Єзекіїлю у видінні це місто в самому центрі відновленого краю, Єгова, по суті, запевнив вигнанців: «Я знову буду з вами!» Прекрасна обіцянка!

11. Чого можна навчитися з видіння про місто і з його назви?

¹¹ Чого можна навчитися з Єзекіїлевого пророцтва? Назва подібного до міста органу управління має глибоке значення. Вона запевняє нас, вірних служителів Бога на землі, що Єгова перебуває з нами сьогодні і перебуватиме завжди. Також вона наголошує на важливій думці: місто, тобто орган управління, існує не для того, щоб хтось з людей міг отримати владу, а для того, щоб втілювати в життя милосердні і мудрі рішення Єгови. Наприклад, Єгова не дав управителям права розподілити край на власний, людський, розсуд. Бог призначив спадковий наділ кожному своєму служителю, навіть тому, кого вважають незначним, тобто він сам дав своїм служителям ті чи інші обов’язки та благословення. І він вимагає, щоб управителі поважали його рішення (Єзек. 46:18; 48:29).

12. а) Яку ще унікальну особливість має місто і на що це вказує? б) Чому ця особливість служить важливим нагадуванням для християнських наглядачів?

¹² Місто «Єгова там» має ще одну унікальну особливість. Захисні мури стародавніх міст мали якомога менше брам, а в мурах цього міста їх аж 12! (Єзек. 48:30—34). Така велика кількість брам (по три з кожного боку міста квадратної форми) вказує на те, що управителі міста є доступними і до них можуть звертатися всі Божі служителі. А той факт, що брам є саме 12, показує, що місто відкрите для «всіх нащадків Ізраїля» (Єзек. 45:6). Така особливість міста служить важливим нагадуванням для християнських наглядачів. Єгова хоче, щоб вони були доступними і щоб кожен мешканець духовного раю міг при потребі звертатися до них.

Божі служителі поклоняються Єгові і підтримують місто

13. Яке служіння, за словами Єгови, будуть виконувати люди?

¹³ Повернімося в часи Єзекіїля і подивімось, що ще він дізнався з видіння про розподіл краю. Єгова каже, що люди будуть виконувати різні види служіння. Священики — «служителі святині» — будуть приносити жертви і наближатися до Єгови, щоб служити йому. Левіти — «служителі храму» — будуть «дбати про пов’язане з [храмом] служіння і робити в ньому все, що необхідно» (Єзек. 44:14—16; 45:4, 5). Також біля міста будуть працювати робітники. Хто вони?

14. Про що нагадує нам праця робітників біля міста?

¹⁴ Ці робітники походять «з усіх племен Ізраїля» і підтримують місто. Їхнє завдання — обробляти землю, щоб «ті, хто обслуговує місто» мали їжу (Єзек. 48:18, 19). А як це стосується нашого часу? Сьогодні всі мешканці духовного раю мають можливість підтримувати служіння помазаних братів Христа і тих членів «великого натовпу», яким Єгова доручив брати провід серед його народу (Об’яв. 7:9, 10). Ми надаємо таку підтримку зокрема тоді, коли охоче слухаємося керівництва вірного раба.

15, 16. а) Яку ще одну подробицю містить видіння Єзекіїля? б) Які ми маємо можливості, подібні до тих, які мали робітники з видіння?

¹⁵ Видіння Єзекіїля містить ще одну подробицю, корисну для нашого служіння. Яку? Єгова каже, що люди з усіх 12 нелевітських племен будуть трудитися в двох місцях: на подвір’ї храму і на пасовищі довкола міста. Що вони робитимуть? На подвір’ї храму всі племена поклонятимуться Єгові, приносячи йому жертви (Єзек. 46:9, 24). А на пасовищах люди зі всіх племен оброблятимуть землю, підтримуючи місто. Чого можна навчитися від цих робітників?

¹⁶ Сьогодні члени великого натовпу мають можливості, подібні до тих, які мали робітники у видінні Єзекіїля. Вони поклоняються Єгові «в його храмі», приносячи йому жертви хвали (Об’яв. 7:9—15). Як вони це роблять? Ці служителі Єгови беруть участь у праці проповідування і виявляють свою віру на зібраннях, прославляючи Бога своїми устами. Вони вважають таке поклоніння Єгові своїм найважливішим обов’язком (1 Хр. 16:29). Крім того, багато служителів Бога підтримують його організацію, виконуючи різні види робіт. Наприклад, вони допомагають будувати і обслуговувати Зали Царства та філіали, а також трудяться на багатьох проектах. Інші служителі Єгови підтримують ці проекти своїми пожертвами. Такими ділами вони, образно кажучи, обробляють землю «на Божу славу» (1 Кор. 10:31). Вони роблять усе ревно і з радістю, бо знають, що «такі жертви дуже приємні» Єгові (Євр. 13:16). Чи ти сповна користуєшся вищезгаданими можливостями?

«Ми... чекаємо нових небес і нової землі»

17. а) Як видіння Єзекіїля сповниться більшою мірою у майбутньому? б) Про кого дбатиме символічне місто під час Тисячоліття?

¹⁷ Чи видіння Єзекіїля про дар сповниться більшою мірою в майбутньому? Так! Єзекіїль бачив, що ділянка, яка називалася «святий дар» і на якій була «святиня Єгови», лежала на території краю, у його центрі (Єзек. 48:10). Ця подробиця запевняє нас, що після Армагеддону Єгова буде з нами, хоч би де ми жили на землі (Об’яв. 21:3). Під час Тисячоліття символічне місто, тобто земний орган управління, поширить свій вплив на цілу планету. Цей орган складатиметься з мешканців землі, які будуть призначені давати керівництво і дбати про «нову землю», тобто нове суспільство (2 Пет. 3:13).

18. а) Чому ми можемо бути впевнені, що земний орган управління завжди буде підкорятися Богу? б) У чому запевняє нас назва міста?

¹⁸ Чому ми можемо бути впевнені, що земний орган управління завжди буде підкорятися Богу? Тому що, як видно з Божого Слова, це земне місто з 12 брамами нагадує небесне місто з 12 брамами, тобто Новий Єрусалим, який складається зі 144 000 співправителів Христа (Об’яв. 21:2, 12, 21—27). Тож земний орган управління буде приймати рішення, які узгоджуватимуться з рішеннями Божого Царства в небі, і буде старанно їх виконувати. Так, назва міста «Єгова там» запевняє кожного з нас, що чисте поклоніння буде існувати завжди і буде процвітати в Раю усю вічність. Яке ж прекрасне майбутнє перед нами!

Кожен матиме свою частку і цінне служіння

Всі, хто повернеться з вигнання, обов’язково отримають спадок у відновленому Обіцяному краю. Подібно і сьогодні в духовному раю є місце для кожного. Хоч би якою скромною була наша роль в Божій організації, усі ми без винятку маємо свою частку в духовному краю і виконуємо в ньому цінне служіння. Єгова однаково цінує всіх своїх служителів!

Однакові частки

У видінні Єзекіїля кожен житель мав однакову можливість користуватися щедрими дарами відновленого Обіцяного краю. Ми тішимось, що Єгова дав усім нам однакову можливість користуватися благословеннями духовного раю.

А. «Дар»

Ця ділянка призначена для адміністративних цілей.

ЄЗЕК. 48:8

Б. «Весь дар»

Ця ділянка відведена для священиків, левітів та міста (Г, Д). Крім того, сюди приходять люди з усіх 12 племен, щоб поклонятися Єгові і підтримувати орган управління, «місто».

ЄЗЕК. 48:20

В. «Ділянка, яка належить провіднику»

«Ця земля буде власністю провідника в Ізраїлі».

ЄЗЕК. 45:7, 8; 48:21, 22

Г. «Святий дар»

Його також названо «святим наділом». Північна частина належить левітам. Ця ділянка «свята для Єгови». Середня частина — «це святий дар для священиків». «Тут будуть їхні будинки, і тут буде священне місце для святині», тобто храму.

ЄЗЕК. 45:1—5; 48:9—14

Д. «Ділянка, яка залишилася»

«Вона буде належати всім нащадкам Ізраїля» і буде «призначена для міста, для звичайного вжитку — для житла і пасовища».

ЄЗЕК. 45:6; 48:15—19