Вони пам’ятали про свого Величного Творця

Багато вісників, з якими ми познайомилися на сторінках цієї книжки, пам’ятають «про свого Величного Творця у дні молодості» (Еккл. 12:1). До речі, у Грузії служить 3197 піонерів і третина з них ще навіть не має 25 років. Завдяки чому ці молоді люди такі активні?

На це, схоже, впливає кілька чинників. По-перше, у Грузії в сім’ях підтримують дуже близькі стосунки. Константіне, який виховав у правді п’ятьох дітей, розповідає: «Я почав тягнутися до правди, коли усвідомив, що Єгова є дбайливим Батьком. Ставши татом, я вирішив робити все можливе, аби діти почувалися зі мною невимушено».

Малхазі з дружиною виховує трьох дітей. Вони також з усіх сил стараються зміцнювати сімейні узи. Малхазі каже: «Час від часу ми просимо дітей подумати про те, що́ вони цінують у нас та у рідних братах і сестрі. Потім вони діляться своїми думками на сімейному поклонінні. Так ми вчимо дітей бачити добре в інших і цінувати їх».

«Тепер у мене справді змістовне життя!»

Внесок у духовний ріст дітей роблять не лише батьки. Старійшини намагаються якомога раніше залучати молодь до діяльності збору. Несторі, який охрестився в 11 років, каже: «Вже змалечку я отримував різні маленькі завдання від старійшин і завдяки цьому почувався частиною збору».

Також вкрай важливими є добрий приклад і підтримка старійшин збору. Коба, один з братів Несторі, розказує: «На відміну від своїх братів і сестер, у підліткові роки я був бунтівною дитиною. Один молодий старійшина, який став для мене гарним прикладом, завжди намагався розуміти мене і ніколи не засуджувати. Він допоміг мені повернутися до Єгови».

Сьогодні Несторі, Коба і їхня сестра Марі служать разом у віддаленій території. Коба каже: «Тепер у мене справді змістовне життя!»

«Мої діти і далі ходять у правді»

Філіал також старається допомагати батькам у вихованні дітей, залучаючи християнську молодь до теократичних проектів. Один член комітету філіалу зауважив: «Ми дуже цінуємо нашу молодь і стараємось підтримувати їх у досягненні духовних цілей».

Тісна співпраця та спілкування зі зрілими братами і сестрами теж позитивно впливають на молодих. Мамука, який працював з одновірцями з багатьох країн на будівництві Залу конгресів у Тбілісі, пригадує: «Такі міжнародні проекти дали мені чудову нагоду багато навчитися від інших. Я не лише набув практичних умінь, але й взяв для себе цінні духовні уроки».

Завдяки близьким родинним стосункам, заохоченню від старійшин та гарним прикладам молодь у Грузії духовно процвітає. Їхні батьки мають такі ж почуття, як апостол Іван. Свого часу він написав: «Не маю більшої радості, ніж чути, що мої діти і далі ходять у правді» (3 Ів. 4).

Розширення перекладацької праці

У 2013 році Керівний орган заохотив усі філіали проаналізувати, чи на території, за якою вони наглядають, є потреба перекладати біблійні публікації ще іншими мовами. Це робилося для того, аби якнайбільше людей почули добру новину рідною мовою.

Тож грузинський філіал вирішив розпочати переклад сванською та мегрельською мовами. Ці дві мови настільки споріднені з грузинською, що дехто вважає їх просто діалектами.

Ревні піонери зі Сванетії написали: «Свани щиро цікавляться духовним і мають глибоку повагу до Біблії. Навіть ті, хто спершу не хотів брати нашу літературу, згодом брали публікації, перекладені їхньою рідною мовою».

Вісники, які розмовляють мегрельською, були зворушені до сліз, коли почали проводити зібрання їхньою мовою. Молодий піонер, на ім’я Гіга, зізнається: «Тепер на зібраннях я можу вільно висловлювати свої думки. Мені більше не потрібно подумки все перекладати, перш ніж дати коментар».

Зурі, який служить старійшиною в такому зборі в селі Ткаія, розповідає: «У моєму житті було чимало зворушливих моментів, як радісних, так і сумних, але вони ніколи не викликали у мене сліз. Та коли на зібранні вперше заспівали пісні Царства мегрельською, плакали усі, в тому числі я».

Нещодавні визначні події

У суботу, 6 квітня 2013 року, в історії Свідків Єгови у Грузії відбулася особлива подія. Дейвід Сплейн з Керівного органу виголосив промову з нагоди присвячення реконструйованого та розбудованого філіалу, а також нового Залу конгресів і будівлі для проведення біблійних шкіл. На цю урочистість приїхало 338 делегатів з 24 країн, тож місцеві Свідки мали нагоду відкрити для гостей не лише свої помешкання, але й серця.

Наступного дня завдяки аудіо- та відеозв’язку спеціальну промову Дейвіда Сплейна слухало 15 200 осіб, які зібралися у своїх залах для поклоніння Єгові по цілій Грузії. Це була найбільша в історії Грузії теократична подія за участю делегатів з інших країн. Було зворушливо бачити, яке підбадьорення і радість відчували брати і сестри. Один молодий брат сказав: «Тепер я уявляю, яким буде життя в новому світі».

Також справжнім благословенням для народу Єгови в Грузії стала Біблійна школа для подружніх пар, яка тепер називається Школою для проповідників Царства. З 2013 року в ній навчалося понад 200 Свідків. Ці ревні вісники, переповнені вдячністю за таку освіту, готові служити всюди, де є потреба.

«Тягнучись до того, що попереду»

Завдяки зусиллям перших відважних вісників Царства добра новина поширилася по всій Грузії. Єгова рясно благословив їхню саможертовну любов до нього і ближніх, а також їхню віру, мужність та ревність.

Понад 18 000 братів і сестер у Грузії радісно виконують працю, розпочату їхніми попередниками, і допомагають своїм землякам переконатися в тому, наскільки велику силу має Боже Слово (Філ. 3:13; 4:13).