«Наша мрія здійснилася,— говорить брат, який вивчав іспанську мову.— Протягом багатьох років ми з дружиною хотіли бути місіонерами, але мали виховувати двох дітей. Тепер наші діти виросли і я вийшов на пенсію. Тож три місяці тому ми з дружиною перейшли до іспаномовного збору і вже отримали завдання на Школі теократичного служіння. Окрім того, ми маємо багато повторних відвідин і, можливо, буде п’ять біблійних вивчень. Мені й дружині відповідно 67 та 64 роки, і ми побачили, що ніколи не запізно вивчати іноземну мову».

Паула почала вивчати в’єтнамську мову у 82-літньому віці. Вона їздить на зібрання приблизно за 150 кілометрів. «Я не маю здібностей до мов,— говорить вона,— але дуже вдячна Єгові за те, що він дає мені стільки радості». Паула проводила вивчення з в’єтнамською сім’єю, в якій спочатку чоловік, а потім його дружина зацікавились правдою. Тепер вони обоє охрещені.

Після хрещення це подружжя разом з дочкою втілило в життя свою мрію служити Єгові в рідній країні. Вони побудували просторий дім, щоб у ньому можна було проводити зібрання. Чоловік служить у зборі старійшиною і допоміжним піонером, а його дружина — сталим піонером. Паула надзвичайно зраділа, коли отримала від цієї сім’ї листа, в якому говорилося, що цей чоловік охрестив свою доньку. В листі до Паули дівчинка написала: «Люба бабусю, я скучаю за тобою! Я часто думаю про тебе. Ти завжди будеш моєю бабусею Паулою. Я люблю тебе». Як же це зігріло серце нашої дорогої сестри, яка взялася за вивчення складної мови в похилому віці!