Якось християнка прийшла провести з одною жінкою біблійне вивчення, але її не було вдома. Чоловіку тієї жінки, який відчинив двері, вона запропонувала прочитати дещо з брошури. «Я нічого не хочу»,— відповів чоловік. Сестра сказала йому мовою тотонак, що брошура написана їхньою мовою. Почувши це, чоловік взяв ослінчик і сів. Коли сестра читала, він все казав: «Це правда. Так, це правда». Тепер він ходить на християнські зібрання.

В Юкатані чоловік християнки противився правді і часом бив дружину, коли вона приходила додому з зібрання. Коли зібрання почали проводитися мовою майя, сестра вирішила запросити чоловіка. Він прийшов, і йому сподобалось. Тепер він регулярно приходить на зібрання, вивчає Біблію і, звісно, перестав бити дружину.

Один чоловік, який говорить мовою тотонак, розповів двом Свідкам, що ніколи не молиться, тому що католицький священик сказав йому, ніби Бог слухає молитви тільки іспанською мовою. Отже чоловік платив священику за те, що б той молився за тотонаків. Свідки пояснили, що Бог слухає молитви на всіх мовах і дали брошуру мовою тотонак, яку чоловік прийняв з великою радістю (2 Хронік 6:32, 33; Псалом 65:3).

● «Моя однокласниця, Свідок, зробила доповідь про походження життя. Мене не було тоді на уроці, і я турбувався, як складу іспити. Тому попросив дівчину пояснити ту тему. Я завжди запитував себе, чому люди вмирають. Коли однокласниця дала мені книжку «Творення»a і запропонувала вивчення Біблії, я погодився. Мене дуже зворушили наміри Творця і його любов.

Після закінчення школи в мене з’явилась можливість стати вчителем і викладати іспанською і мовою цоціль. Але для цього довелося б переїхати далеко від дому, вчитися в суботу й неділю і через це пропускати християнські зібрання. Натомість я почав працювати муляром. Мій батько, який не був Свідком, аж ніяк не схвалював мого рішення. Згодом, коли я служив піонером, була створена група для перекладу біблійної літератури мовою цоціль. Я з радістю взяв участь у роботі групи.

Я бачу, що завдяки публікаціям рідною мовою брати і сестри відчувають, що їх люблять і шанують. Це приносить відчуття задоволення. Я вважаю великою честю виконувати таке призначення» (Умберто).

● «Мені було шість років, коли мама нас кинула. Через кілька років батько почав вивчати Біблію зі Свідками Єгови. Одного дня сестра запропонувала мені вивчати Біблію і шукати в ній поради для молодих. Оскільки я була підлітком та ще й без мами, було ясно, що це саме те, що потрібно. Я охрестилась у 15 років.

У 1999 році злі люди вбили мого батька, тому що хотіли захопити його землю. Я була у відчаї. У мене почалася глибока депресія, і здавалось, що я більше не витримаю. Але я продовжувала молитись Єгові, просячи в нього сил. Дуже підбадьорили мене роз’їзний наглядач і його дружина. Невдовзі я почала стале піонерське служіння.

Якось я побачила людей, які йшли шість годин лише для того, щоб послухати 20-хвилинну промову мовою тотонак, і це при тому, що решта зібрання проходила іспанською, якої вони не розуміли. Тому, коли мене запросили допомагати перекладати біблійні публікації на мову тотонак, я була в захваті.

Колись я казала татові, що мрію служити у філіалі Свідків Єгови. Він говорив, що такій молодій незаміжній дівчині нелегко туди потрапити. Як же він зрадіє, коли воскресне і дізнається, що я працювала у філіалі, перекладаючи біблійну літературу нашою мовою!» (Едіт).