Один лікар з Медичного коледжу імені Альберта Ейнштейна (США) написав: «Більшість [Свідків] охоче підписують бланк Американської медичної асоціації, звільняючи лікарів та медичні установи від відповідальності, і багато [Свідків] носять при собі [картку] «Медичне застереження». Правильно підписаний і датований бланк «Відмова приймати препарати крові» є договірною угодою й має юридичну силу» («Anesthesiology News» [«Новини анестезіології»], жовтень 1989 року).

Свідки Єгови, вибираючи лікування без крові, охоче дають юридичне запевнення, що ні лікар, ні медична установа не нестимуть відповідальності за його наслідки. За порадами медиків, кожен Свідок носить з собою Медичний документ. Власник документа та його свідки, зазвичай найближчі родичі, щороку поновлюють і підписують його.

У березні 1990 року Верховний суд Онтаріо (Канада) затвердив певне рішення, в якому схвально говорилося про цей документ: «Ця картка є письмовим виявленням волі, і власник картки може використовувати її під час укладання письмової угоди з лікарем». У «Медичній етиці» («Medicinsk Etik», 1985 рік) професор Деніел Андерсен написав: «Якщо існує недвозначна письмова заява, в якій пацієнт вказує, що він Свідок Єгови й за жодних обставин не прийматиме крові, то повага до права пацієнта на самовизначення вимагає, аби до цього бажання ставились так, ніби воно висловлене усно».

У деяких країнах Свідки також дають письмову згоду на лікування. В бланку, що використовується для цього у Фрайбурзькій лікарні (Німеччині), відведено місце, де лікар може зазначити, яку інформацію щодо лікування він надав пацієнтові. Окрім того, в документі над місцем для підпису лікаря і пацієнта міститься така інформація: «Будучи членом релігійної організації Свідків Єгови, я рішуче відмовляюся під час операції приймати донорську кров або її складники. Я усвідомлюю, що через це необхідне хірургічне втручання несе з собою більший ризик, пов’язаний з втратою крові. Отримавши докладне пояснення, я і надалі вимагаю, щоб операцію виконували без застосування донорської крові або її складників» («Herz Kreislauf» [«Серце і кровообіг»], серпень 1987 року).

Насправді ж безкровна медицина може навіть зменшити ризик. Але найважливішим є те, що пацієнти-Свідки охоче звільняють медпрацівників від будь-яких непотрібних клопотів, аби ті могли виконувати свій обов’язок — допомагати людям видужати. Таке співробітництво корисне для всіх, як це показав д-р Анджелос А. Камбурис у своїй праці «Складні операції на черевній порожнині у Свідків Єгови»:

«Хірург повинен дотримуватись передопераційної згоди, хоч би що трапилось протягом чи після операції. Завдяки цьому пацієнт матиме позитивне ставлення до операції, а хірург не буде турбуватися юридичними чи філософськими питаннями і зможе повністю зосереджуватися на лікуванні й операції. Таким чином він якнайкраще проведе операцію й зробить для пацієнта все, що в його силах» («The American Surgeon» [«Американський хірург»], червень 1987 року).