1. Особиста свобода. На відміну від жінок багатьох стародавніх народів, ізраїльтянка була наділена чималою свободою. Хоча чоловік мав виконувати роль голови сім’ї, дружина користувалась його довірою — вона могла оглянути і купити поле та засадити виноградник. Якщо вона вміла прясти і ткати, то могла навіть займатись підприємницькою діяльністю (Приповістей 31:11, 16—19). В Мойсеєвому законі жінка — це особистість з власними правами, а не лише додаток до чоловіка.

3. Шана і повага. Одна з Десяти заповідей вимагала: «Шануй свого батька та матір свою» (Вихід 20:12). Прислів’я мудрого царя Соломона говорить: «Послухай, мій сину, напучення батька свого, і не відкидай науки матері своєї» (Приповістей 1:8).

У детальних правилах Закону, які регулювали стосунки між особами протилежної статі, відображалася повага до жінок (Левит 18:6, 9; Повторення Закону 22:25, 26). Хороший чоловік мав зважати на фізичні і фізіологічні обмеження своєї дружини (Левит 18:19).