«Одного маєте Провідника — Христа»

«Не називайтеся “провідниками”, бо одного маєте Провідника — Христа» (МАТВ. 23:9, 10).

1. Кого Свідки Єгови визнають Провідником і чому?

ЦЕРКВИ загальновизнаного християнства мають людських провідників, як-от папу римського, православних патріархів і митрополитів, а також інших голів. Що ж до Свідків Єгови, то вони не визнають людей як своїх провідників. Вони не є учнями чи послідовниками жодної людини. Це узгоджується з пророчими словами Єгови про свого Сина: «Отож, Його дав Я за свідка народам, за проводиря та владику народам» (Ісаї 55:4). Міжнародний збір помазаних християн та їхні товариші з «інших овець» визнають лише того провідника, якого їм дав Єгова (Ів. 10:16). Вони погоджуються з Ісусовим твердженням: «Одного маєте Провідника — Христа» (Матв. 23:10).

Духовний князь Ізраїля

2, 3. Яку роль відігравав Божий Син, коли йдеться про ізраїльський народ?

² За багато століть до появи християнського збору Єгова настановив над Ізраїлем провідника-ангела. Вивівши свій народ з Єгипту, Єгова сказав йому: «Ось Я посилаю Ангола перед лицем твоїм, щоб він охороняв у дорозі тебе, і щоб провадив тебе до того місця, яке Я приготовив. Стережися перед лицем Його, і слухайся Його голосу! Не протився Йому, бо Він не пробачить вашого гріха,— бо Ім’я Моє в Ньому» (Вих. 23:20, 21). Цим ангелом був, напевно, Божий первонароджений Син, який мав у собі «Ім’я [Єгови]».

³ Перед своїм людським народженням Божий Син, очевидно, носив ім’я Михаїл. У книзі Даниїла Михаїл називається «князем» Ізраїля (Дан. 10:21). Учень Юда показує, що Михаїл дбав про Ізраїль ще задовго до часів Даниїла. Після смерті Мойсея Сатана, мабуть, якось хотів використати його тіло задля власних інтересів, скажімо, для того, щоб схилити ізраїльтян до ідолопоклонства. Михаїл втрутився і перешкодив цьому. Юда розповідає: «Коли ж архангел Михаїл, не погоджуючись з Дияволом, сперечався про Мойсеєве тіло, то не наважився засудити його образливими словами, а сказав: “Нехай докорить тобі Єгова”» (Юди 9). Незадовго до облоги Єрихона, скоріш за все, Михаїл, «вождь [«князь», НС] Господнього війська», з’явився Ісусові Навину і запевнив його у Божій підтримці. (Прочитайте Ісуса Навина 5:13—15). Крім того, архангел Михаїл прийшов на допомогу ангелу, коли князь-демон намагався перешкодити тому передати важливу звістку пророкові Даниїлу (Дан. 10:5—7, 12—14).

З’являється передречений Провідник

4. Яке пророцтво було дано про Месію?

⁴ Ще до цього випадку Єгова доручив ангелу Гавриїлові передати Даниїлу пророцтво про прихід «Владики Месії» (Дан. 9:21—25)a. Точно у визначений час, восени 29 року н. е., Іван охрестив Ісуса. Бог вилив святий дух на Ісуса, і він став Помазанцем — Христом, Месією (Матв. 3:13—17; Ів. 1:29—34; Гал. 4:4). Як Месія, він мав бути неперевершеним Провідником.

5. Яким чином Ісус діяв як Провідник під час свого земного служіння?

⁵ З самого початку свого земного служіння Ісус довів, що є «Владикою Месією». Минуло лише кілька днів його служіння, а він уже почав збирати учнів та виконав своє перше чудо (Ів. 1:35—2:11). Учні Ісуса слідували за ним, у той час як він мандрував країною, всюди проповідуючи добру новину про Царство (Луки 8:1). Він навчав їх проповідувати і брав провід у праці проповідування та навчання, подаючи їм гарний приклад (Луки 9:1—6). Християнські старійшини сьогодні стараються наслідувати Ісуса в цьому.

6. Як Ісус довів, що є Пастирем та Провідником?

⁶ Ісус вказав на свою роль Провідника і тим, що прирівняв себе до дбайливого пастуха. На Сході пастухи буквально водять свої отари. У книжці «Земля і Книга» (англ.) Вільям Томсон написав: «Пастух іде попереду овець; він не лише показує їм дорогу, а й переконується, що вона безпечна і прохідна... Своєю палицею пастух скеровує отару на зелені пасовища і захищає овечок від ворогів». Ісус показав, що є справжнім Пастирем і Провідником, коли промовив: «Я — пастир добрий. Добрий пастир готовий віддати за овець свою душу. Мої ж вівці слухаються мого голосу; я їх знаю, і вони йдуть за мною» (Ів. 10:11, 27). Ісус дотримався свого слова і помер жертовною смертю за своїх овець, але Єгова «його звеличив... і зробив Керівником та Спасителем» (Дії 5:31; Євр. 13:20).

Наглядач християнського збору

7. Завдяки чому Ісус керує християнським збором?

⁷ Незадовго до свого вознесіння на небо воскреслий Ісус сказав учням: «Дана мені вся влада на небі і на землі» (Матв. 28:18). Єгова через Ісуса дав святого духу його учням, щоб зміцнити їх у християнській правді (Ів. 15:26). Ісус вилив цей дух на ранніх християн у день П’ятидесятниці 33 року н. е. (Дії 2:33). Злиття святого духу поклало початок християнському зборові. Єгова зробив свого Сина в небі керівником над земним збором. (Прочитайте Ефесян 1:22; Колосян 1:13, 18). Ісус керує збором за допомогою святого духу Єгови, а також у його розпорядженні ангели, яких Бог «підкорив йому» (1 Пет. 3:22).

8. Ким Ісус послуговувався на землі в I столітті, щоб вести своїх учнів, і кого він використовує сьогодні?

⁸ Крім того, завдяки святому духу Христос дав «людей, які стали дарами від нього», декого з них «як пастирів і вчителів» (Еф. 4:8, 11). Апостол Павло настійно радив християнським наглядачам: «Пильнуйте себе та всієї отари, адже святий дух призначив вас у ній наглядачами, аби ви пасли збір Бога» (Дії 20:28). Коли утворився християнський збір, всі наглядачі були помазаними духом чоловіками. Апостоли і старійшини в єрусалимському зборі діяли як керівний орган. Христос послуговувався ним, щоб вести цілу групу своїх помазаних «братів» на землі (Євр. 2:11; Дії 16:4, 5). У теперішній час кінця Христос призначив над «усім маєтком своїм», всіма справами Царства на землі, «вірного і розсудливого раба» та його представника — Керівний орган, групу помазаних християнських чоловіків (Матв. 24:45—47). Помазанці та їхні товариші з інших овець визнають, що, слухаючись сучасного Керівного органу, вони, по суті, слухаються свого Провідника, Христа.

Христос кладе початок проповідницькій праці

9, 10. Як Христос керував працею проповідування про Царство?

⁹ З самого початку Ісус особисто керував всесвітньою працею проповідування і навчання. Він показав, як добра новина про Царство мала бути передана мешканцям землі. Під час свого служіння Ісус навчав апостолів: «Не виходьте на дорогу, яка веде до інших народів, і не заходьте в жодне самарійське місто, а натомість ідіть до загублених овець дому Ізраїля. Коли ж будете йти, проповідуйте: “Наблизилося царство небесне”» (Матв. 10:5—7). Учні ревно проповідували юдеям і прозелітам, особливо після П’ятидесятниці 33 року н. е. (Дії 2:4, 5, 10, 11; 5:42; 6:7).

¹⁰ Пізніше за допомогою святого духу Ісус подбав, щоб проповідування про Царство здійснювалося серед самарян, а згодом і серед інших неєвреїв (Дії 8:5, 6, 14—17; 10:19—22, 44, 45). Щоб добру новину чули народи, Ісус сам спонукав тарсянина Савла стати християнином. Ісус звелів своєму учневі Ананію: «Встань і йди на вулицю Пряму. Там у домі Юди попитайся про Савла, чоловіка з Тарса... Іди, бо цей чоловік — вибрана для мене посудина: він має звіщати про моє ім’я іншим народам, а також царям та Ізраїлевим синам» (Дії 9:3—6, 10, 11, 15). «Цей чоловік» став апостолом Павлом (1 Тим. 2:7).

11. Яким чином Христос через святий дух розширяв проповідницьку працю?

¹¹ Коли настав час звіщати новину про Царство неєвреям, небеса направили Павла в місіонерську подорож до Малої Азії та Європи. Ось як описує це Лука в книзі Дії: «І, коли вони [пророки і вчителі християнського збору в сирійській Антіохії] прилюдно виконували служіння для Єгови й постили, святий дух сказав: “Виберіть з-поміж усіх Варнаву та Савла, щоб вони виконували працю, до якої я їх покликав”. Тож після посту і молитви вони поклали на Варнаву і Савла руки та відпустили їх» (Дії 13:2, 3). Перед тим Ісус особисто назвав Савла з Тарса своєю «вибраною... посудиною», щоб Його ім’я звіщалося іншим народам. Тому цей новий поштовх до проповідування походив від Христа, Провідника збору. Щоб керувати працею, Ісус послуговувався святим духом, і це чітко виявилося під час другої місіонерської подорожі Павла. Біблія розповідає, що «Ісус через святий дух» вказував Павлові та його товаришам, куди і коли вирушати, і у видінні скерував їх до Європи. (Прочитайте Дії 16:6—10).

Ісус керує своїм збором

12, 13. Як книга Об’явлення показує, що Христос пильно стежить за тим, що відбувається в кожному зборі?

¹² Ісус пильно стежив за тим, що відбувалося в зборі його помазаних послідовників у I столітті. Він добре знав, якою була духовність кожного збору. Це видно з того, що ми читаємо в 2-му і 3-му розділах книги Об’явлення. Ісус згадує про сім зборів у Малій Азії (Об’яв. 1:11). У нас є всі підстави вірити, що йому було відомо і про духовність інших зборів своїх послідовників на землі в той час. (Прочитайте Об’явлення 2:23).

¹³ Ісус хвалив деякі збори за те, що вони були витривалими, виявляли вірність у випробуваннях, залишалися відданими його слову і відкидали відступництво (Об’яв. 2:2, 9, 13, 19; 3:8). Проте він дав чітку пораду кільком зборам, бо їхня любов до нього охолола і вони з терпимістю ставилися до ідолопоклонства, блуду та сектантства (Об’яв. 2:4, 14, 15, 20; 3:15, 16). Ісус, як сердечний духовний наглядач — навіть для тих, кому він дав настійну пораду,— сказав: «Усім, кого дуже люблю, я докоряю і караю їх. Отже, будь ревний і покайся» (Об’яв. 3:19). Хоча Ісус перебував на небі, він керував зборами своїх учнів на землі за допомогою святого духу. У кінці своєї звістки тим зборам Ісус проголосив: «Хто має вуха, нехай слухає, що́ дух говорить зборам» (Об’яв. 3:22).

14—16. а) Як Ісус довів, що є сміливим Провідником народу Єгови на землі? б) Які результати приносить те, що Ісус перебуває зі своїми учнями «аж до закінчення цієї системи»? в) Що ми розглянемо в наступній статті?

¹⁴ Як ми побачили, Михаїл довів, що є доблесним духовним Провідником Ізраїля. Пізніше Ісус був сміливим Провідником і сердечним Пастирем своїх ранніх послідовників. Під час земного служіння він брав провід у проповідуванні і після свого воскресіння старанно наглядав за поширенням доброї новини про Царство.

¹⁵ Через святий дух Ісус зрештою мав розширити працю свідчення до кінців землі. Перед вознесінням на небо Ісус сказав учням: «Коли на вас зійде святий дух, ви отримаєте силу і будете моїми свідками в Єрусалимі, в усій Юдеї, Самарії і навіть у найвіддаленіших куточках землі». (Дії 1:8; прочитайте 1 Петра 1:12). Під керівництвом Христа в I столітті було дане колосальне свідчення (Кол. 1:23).

¹⁶ Однак сам Ісус показав, що ця праця буде продовжуватись аж до часу кінця. Звелівши своїм послідовникам проповідувати серед усіх народів і навчати нових учнів, Ісус пообіцяв їм: «Я буду з вами всі дні, аж до закінчення цієї системи» (Матв. 28:19, 20). Оскільки 1914 року Христос отримав царську владу, він, як ніколи раніше, перебуває зі своїми учнями і є їхнім діяльним Провідником. Про його активну діяльність з 1914 року буде йти мова в наступній статті.

[Примітка]

Наш діяльний Провідник сьогодні

«Він виїхав, щоб перемагати й здобути остаточну перемогу» (ОБ’ЯВ. 6:2).

1, 2. а) Як Біблія описує діяльність Христа в ролі царя з 1914 року? б) Що зробив Христос відтоді, як зійшов на престол?

У 1914 році Христос був зведений на престол як Цар Месіанського Царства. Яким ми собі уявляємо його сьогодні? Чи уявляємо його царем, котрий сидить на троні і час від часу споглядає на землю, аби побачити, що відбувається в його зборі? Якщо так, нам потрібно змінити свій погляд. Псалми і книга Об’явлення змальовують його як дієвого царя, що їде верхи на коні, «щоб перемагати й здобути остаточну перемогу» (Об’яв. 6:2; Пс. 2:6—9; 45:2—5).

² Після того як Христос сів на царський престол, спершу він здобув перемогу над «драконом і його ангелами». Будучи архангелом Михаїлом, який стоїть на чолі ангелів, Христос скинув Сатану та демонів зі святих небес і обмежив їхню діяльність околицями землі (Об’яв. 12:7—9). Потім Ісус, як призначений Єговою «посланець угоди», прийшов зі своїм Батьком перевірити духовний храм (Мал. 3:1, НС). Він засудив загальновизнане християнство, найогиднішу частину «Вавилона Великого», визнавши його винним у пролитті крові і символічному перелюбі з політичною системою цього світу (Об’яв. 18:2, 3, 24).

Очищення раба на землі

3, 4. а) Як діяв Христос, будучи «посланцем» Єгови? б) Що виявила перевірка храму та кого і для чого призначив Ісус, як Голова збору?

³ Коли Єгова і його «посланець» перевірили земні двори духовного храму, вони знайшли там і групу правдивих християн, які не належали до християнських церков. Але навіть ці помазані християни, «сини Левія», потребували очищення. Це було так, як передрік Малахія: «Він [Єгова] сяде топити та чистити срібло, і очистить синів Левія, і їх перечистить, як золото й срібло, і будуть для Господа жертву приносити в правді» (Мал. 3:3). Єгова послуговувався «посланцем угоди», Христом Ісусом, щоб очистити цих духовних ізраїльтян.

⁴ Христос побачив, що вірні помазанці з усіх сил стараються давати своєчасну духовну поживу вірним слугам Єгови. З 1879 року вони за будь-яких обставин звіщають біблійну правду про Боже Царство на сторінках цього журналу. Ісус передрік, що коли під час «закінчення цієї системи» він «прибуде» для перевірки своїх челядників, то виявить, що раб роздає їм «поживу своєчасно». Він мав проголосити того раба щасливим і «призначити його над усім маєтком своїм» на землі (Матв. 24:3, 45—47). Як Голова християнського збору, Христос через «вірного і розсудливого раба» керує справами Царства на землі. Він дає провід помазаним «челядникам» і їхнім товаришам з «інших овець», послуговуючись Керівним органом (Ів. 10:16).

Земні жнива

5. Що зробив Цар, згідно з видінням апостола Івана?

⁵ Апостол Іван у видінні бачив, що ще зробить Месіанський Цар у «Господній день» після початку свого царювання в 1914 році. Іван написав: «Побачив я білу хмару, на якій сидів хтось, подібний до сина людського. У нього на голові була золота корона, а в руці — гострий серп» (Об’яв. 1:10; 14:14). Апостол Іван чув, як ангел Єгови сказав цьому Жниварю запустити серпа, тому що «земний урожай вже повністю дозрів» (Об’яв. 14:15, 16).

6. Як, за словами Ісуса, з часом мали розвиватися події?

⁶ Цей «земний урожай» нагадує нам Ісусів приклад про пшеницю і бур’яни. Ісус порівняв себе з чоловіком, який засіяв поле добрим зерном, щоб потім зібрати хороший урожай пшениці. Вона представляє «синів царства», правдивих помазаних християн, які правитимуть з Ісусом у його Царстві. Але під покровом ночі ворог, «Диявол», засіяв поле бур’янами, які зображають «синів Злого». Сіяч наказав працівникам залишити пшеницю і бур’яни, щоб вони росли разом до жнив, тобто до «закінчення цієї системи». У час жнив він мав послати своїх ангелів, щоб ті відділили пшеницю від бур’янів (Матв. 13:24—30, 36—41).

7. Як Христос збирає «земний урожай»?

⁷ Сповнюючи видіння, яке Єгова дав Івану, Ісус наглядає за всесвітньою працею жнив. «Земний урожай» почався зі збору останку 144 000 «синів царства», які в Ісусовому прикладі є «пшеницею». Різниця між правдивими і фальшивими християнами стала ще очевиднішою після Першої світової війни, і притому настільки, що посприяла другому етапу збору «земного урожаю», а саме інших овець. Вони не «сини царства», а «великий натовп» охочих підданих того Царства. Ці люди походять з усіх «націй, племен, народів та мов». Вони підкоряються Месіанському Царству, до якого входить Христос Ісус і 144 000 «святих», що правитимуть з ним у тому небесному уряді (Об’яв. 7:9, 10; Дан. 7:13, 14, 18).

Христос веде збір

8, 9. а) З чого видно, що Христос спостерігає не лише за цілими зборами, але й за кожним своїм послідовником? б) Яких «глибин Сатани» слід уникати? Дивіться фотографію на сторінці 26.

⁸ З попередньої статті ми побачили, як пильно Христос спостерігав за духовністю зборів у I столітті. Сьогодні наш Провідник, Христос, як правлячий Цар, наділений «всякою владою на небі і на землі». Він запопадливо головує над зборами по цілому світі і їхніми наглядачами (Матв. 28:18; Кол. 1:18). Єгова «зробив його головою над усім заради збору» помазанців (Еф. 1:22). Тому Ісус бачить усе, що відбувається у понад 100 000 зборів Свідків Єгови.

⁹ Ісус передав стародавньому збору в Тиятирах таку звістку: «Так говорить Син Божий, очі якого — немов вогняне полум’я... “Знаю вчинки твої”» (Об’яв. 2:18, 19). Він докорив членам того збору за неморальність, потурання власним бажанням, сказавши: «Я досліджую нирки й серця і відплачу кожному з вас за вашими вчинками» (Об’яв. 2:23). Це твердження вказує, що Христос спостерігає не лише за цілими зборами, але й за кожним своїм послідовником. Ісус похвалив тиятирських християн, які «не пізнали... “глибин Сатани”» (Об’яв. 2:24). Нині він так само схвалює і молодих, і літніх християн, які не занурюються в «глибини Сатани», потураючи розбещеним людським поглядам, переглядаючи Інтернет або граючи у насильницькі відеоігри. Ісусу дуже приємно бачити зусилля і жертовність багатьох християн, які від цілого серця намагаються слухатися його вказівок у всіх сферах свого життя.

10. Як зображено головування Христа над старійшинами і який устрій слід визнавати?

¹⁰ Христос з любов’ю наглядає над земними зборами з допомогою призначених старійшин (Еф. 4:8, 11, 12). У I столітті всі наглядачі були зачаті духом християни. Вони зображені в книзі Об’явлення зорями в правій руці Христа (Об’яв. 1:16, 20). Тепер більшість старійшин належить до інших овець. Їх призначають після молитви і під керівництвом святого духу; тож можна вважати, що й вони перебувають під проводом, або правлячою рукою, Христа (Дії 20:28). Проте ці брати усвідомлюють, що Христос послуговується невеликою групою помазаних чоловіків як Керівним органом, щоб вести і скеровувати своїх учнів на землі. (Прочитайте Дії 15:6, 28—30).

«Прийди, Господи Ісусе»

11. Чому ми з нетерпінням очікуємо скорого приходу нашого Провідника?

¹¹ В об’явленні, яке отримав апостол Іван, Ісус кілька разів сказав, що скоро прийде (Об’яв. 2:16; 3:11; 22:7, 20). Безперечно, він мав на увазі свій прихід, щоб виконати судовий вирок над Вавилоном Великим та рештою безбожної системи Сатани (2 Фес. 1:7, 8). Старенький апостол Іван прагнув побачити сповнення всіх цих передречених чудових подій, тому він вигукнув: «Амінь! Прийди, Господи Ісусе». Ми живемо в час кінця цієї злої системи і теж дуже хочемо побачити, як наш Провідник і Цар прийде в царській владі, щоб освятити ім’я свого Батька і довести правомірність Його верховної влади.

12. Яку працю завершить Христос перед тим, як будуть відпущені вітри знищення?

¹² Перш ніж Ісус знищить видиму частину організації Сатани, останні помазанці зі 144 000, які утворюють духовний Ізраїль, остаточно отримають печатку. Біблія чітко показує, що ангели не відпустять вітрів знищення сатанинської системи, аж поки не буде поставлено символічну печатку на чолах усіх 144 000 (Об’яв. 7:1—4).

13. Як Христос виявить свою присутність на початку «великого лиха»?

¹³ Більшість мешканців землі не помічають Христової «присутності», яка почалася 1914 року (2 Пет. 3:3, 4). А втім, незабаром він виявить свою присутність, виконавши присуди Єгови над різними елементами системи Сатани. Явним «виявленням [Христової] присутності» буде знищення «беззаконника», духівництва загальновизнаного християнства. (Прочитайте 2 Фессалонікійців 2:3, 8). Це переконливо доведе, що Христос почав діяти як призначений Єговою Суддя. (Прочитайте 2 Тимофія 4:1). Усунення цієї найогиднішої частини Вавилона Великого стане початком цілковитого знищення теперішньої всесвітньої імперії фальшивої релігії. Єгова дасть до серця політичним лідерам спустошити духовну повію (Об’яв. 17:15—18). Так почнеться «велике лихо» (Матв. 24:21).

14. а) Чому перший етап великого лиха скоротиться? б) Що «знак Сина людського» означатиме для народу Єгови?

¹⁴ Ісус сказав, що дні цього лиха скоротяться «задля вибранців», тобто останку помазаних християн, які все ще живуть на землі (Матв. 24:22). Єгова не допустить, щоб нищівний напад на фальшиву релігію стер з лиця землі помазанців і їхніх товаришів з «інших овець». Ісус додав, що «відразу ж після лиха, що станеться в ті дні» будуть ознаки на сонці, місяці та зорях і «потім з’явиться на небі знак Сина людського». Через це народи землі «з голосінням битимуть себе в груди». Зовсім іншою буде реакція помазанців, що мають небесну надію, і їхніх товаришів, які плекають надію жити на землі. Вони «випростуються та піднімуть голови, бо наближатиметься [їхнє] визволення» (Матв. 24:29, 30; Луки 21:25—28).

15. Що зробить Христос під час свого приходу?

¹⁵ Перед остаточною перемогою Син людський прийде і в іншій ролі. Він пророкував: «Коли прийде Син людський у славі і з ним усі ангели, він сяде на свій величний престол. Тоді перед ним зберуться всі народи, і він відділить одних людей від інших, як пастух відділяє овець від козлів. І поставить він овець праворуч від себе, а козлів — ліворуч» (Матв. 25:31—33). Йдеться про те, що Христос прийде як Суддя, аби розділити людей зі «всіх народів» на дві групи: «овець», або тих, хто ревно підтримує його духовних братів (помазаних християн на землі), і «козлів», або тих, хто «не слухається доброї новини про нашого Господа Ісуса» (2 Фес. 1:7, 8). Вівці, яких названо «праведними», одержать «вічне життя» на землі, а козли «підуть... у вічну відрізаність», тобто будуть знищені (Матв. 25:34, 40, 41, 45, 46).

Ісус здобуває остаточну перемогу

16. Як Христос, наш Провідник, здобуде остаточну перемогу?

¹⁶ Коли всі співцарі і співсвященики Христа отримають печатку, а вівці будуть поставлені праворуч від нього для спасіння, він зможе «здобути остаточну перемогу» (Об’яв. 5:9, 10; 6:2). Очолюючи військо могутніх ангелів і, безумовно, своїх воскреслих братів, Ісус знищить всі політичні, військові та комерційні елементи земної системи Сатани (Об’яв. 2:26, 27; 19:11—21). Христова перемога буде остаточною, коли він повністю знищить злу сатанинську систему. Потім Ісус скує Сатану і демонів у безодні на тисячу років (Об’яв. 20:1—3).

17. Куди Христос вестиме інших овець під час свого Тисячолітнього царювання і що ми постановили?

¹⁷ Про «великий натовп» інших овець, які переживуть велике лихо, апостол Іван пророкував: «Агнець, який стоїть коло престолу, пастиме їх та водитиме до джерел з водою життя» (Об’яв. 7:9, 17). Справді, під час свого Тисячолітнього царювання Христос далі вестиме інших овець, котрі завжди слухають його голосу, і скерує їх до вічного життя. (Прочитайте Івана 10:16, 26—28). Тож вірно йдімо за нашим Провідником-Царем тепер і в обіцяному Єговою новому світі!