Тож протягом тисячоліть відбувалися незчисленні коронації, призначення, вибори, революції, путчі, політичні вбивства і державні перевороти. Царі, прем’єр-міністри, президенти, генеральні секретарі і диктатори отримували і втрачали владу. Внаслідок несподіваних змін позбувались влади навіть могутні правителі. (Дивіться інформацію в рамці «Раптова втрата влади» на сторінці 5). І все ж людям важко створити компетентний і стабільний уряд.

«Задовольнитися тим, що є»?

Отже не дивно, що багато хто втратив надію на добре керівництво. У деяких країнах у людей виникає почуття апатії і безнадії, особливо під час виборів. Джеф Гілл, журналіст з Африки, каже: «Апатія і небажання брати участь [у голосуванні] з’являється тоді, коли люди почуваються безсилими змінити своє убоге життя на краще... В Африці, якщо люди не голосують, це не обов’язково означає, що вони задоволені. Частіше це крик про допомогу людей, які вважають, що їх ніхто не слухає». Подібно й один американський кореспондент написав про близькі вибори: «Я хотів би, щоб був досконалий кандидат». Він додав: «Але його немає. І ніколи не буде. Нам потрібно задовольнитися тим, що є».

Хто сьогодні може бути найліпшим лідером?

У 1940 році у парламенті Великобританії назріла криза. Дискусію, яка розгорілася, слухав 77-річний Девід Ллойд Джордж. Він багато років присвятив політиці, привів Великобританію до перемоги у Першій світовій війні і тому міг оцінити роботу посадовців. У промові до палати громад 8 травня він сказав: «Нація готова на будь-які жертви, поки у неї є добре керівництво, поки уряд чітко показує, які в нього цілі, і поки нація впевнена, що особи, які стоять на чолі держави, роблять усе залежне від них».

СЛОВА Ллойд Джорджа свідчать, що люди сподіваються від своїх лідерів компетентності і хочуть, щоб ті щиро намагалися покращити ситуацію. Одна працівниця виборчого штабу пояснила це так: «Коли люди віддають голос за президента, вони голосують за особу, якій довіряють своє життя, своє майбутнє, своїх дітей». Виправдати таке довір’я — величезна відповідальність. Чому?

Наш світ переповнений проблемами, які вперто не піддаються розв’язанню. Скажімо, який лідер виявився достатньо мудрим і сильним, щоб викоренити злочинність і війну? Хто з-поміж сьогоднішніх лідерів має достатньо засобів і є настільки співчутливим, щоб забезпечити кожну людину їжею, чистою водою і медичним обслуговуванням? Хто має знання і рішучість, щоб захистити і відновити довкілля? Хто настільки компетентний і могутній, щоб забезпечити кожній людині довге і щасливе життя?

Люди не в стані справитися з завданням

Слід зазначити, що декотрі лідери досягли певного успіху. Однак вони можуть служити щонайбільше кілька десятиліть, а хто прийде після них? Один з найкомпетентніших лідерів в історії, цар стародавнього Ізраїлю Соломон, роздумував над цим питанням. Він зробив такий висновок: «Зненавидів я ввесь свій труд, що під сонцем трудився я був,— бо його позоставлю людині, що буде вона по мені, а хто знає, чи мудрий той буде чи нерозумний, хто запанує над цілим трудом моїм, над яким я трудився й змудрів був під сонцем? Це марнота також» (Екклезіяста 2:18, 19).

Соломон не знав, чи його наступник продовжить його добру працю, чи, навпаки, все розвалить. На думку Соломона, заміна старих правителів новими була «марнотою». Інші переклади Біблії називають таку заміну «даремною» або «пустою». В одному перекладі навіть сказано: «У цьому немає змісту».

Деколи, щоб змінити правителів, вдаються до насильства. Бувало, що здібних лідерів убивали, коли ті були при владі. Авраам Лінкольн, президент США, якого поважає багато людей, одного разу сказав у своєму виступі: «Мене вибрали на відповідальну посаду на короткий період, і тепер я на ваших очах отримую вплив, який невдовзі втрачу». І справді, його президентство було коротким. Незважаючи на все, що президент Лінкольн зробив, і на його бажання зробити для людей більше, він керував країною лише чотири роки. На початку його другого терміну він був убитий чоловіком, який прагнув зміни влади.

Навіть найкращі людські лідери не можуть забезпечити хоча б власного майбутнього. Чи ж слід вам довіряти їм своє майбутнє? У Біблії написано: «Не надійтесь на князів, на людського сина, бо в ньому спасіння нема: вийде дух його — і він до своєї землі повертається,— того дня його задуми гинуть!» (Псалом 146:3, 4).

[Рамка на сторінці 5]

РАПТОВА ВТРАТА ВЛАДИ

Зазвичай правитель може розраховувати на повагу і підтримку своїх підданих, якщо він забезпечує їм відносний мир і хороші умови життя. Однак якщо люди з якоїсь причини перестають йому довіряти, невдовзі його місце може зайняти хтось інший. Ось декілька прикладів того, як різні обставини несподівано позбавляли влади сильних правителів.

Погані умови життя. Під кінець XVIII століття багато французів були змушені платити високі податки і жити впроголодь. Ці обставини посприяли Французькій революції, в результаті якої у 1793 році короля Людовіка XVI стратили на гільйотині.

Війна. Перша світова війна припинила правління кількох дуже могутніх імператорів. Наприклад, у 1917 році в Санкт-Петербурзі голод, викликаний війною, призвів до Лютневої революції. Результатом цього повстання було скинення царя Миколи II і встановлення комуністичного правління. У листопаді 1918 року Німеччина хотіла укласти мир, але блок Антанта не припинив воювати, аж поки не відбулася зміна правління. Через це німецький імператор Вільгельм II був змушений виїхати в Нідерланди.

Бажання іншої форми правління. У 1989 році впала «залізна завіса». Режими, які видавалися міцними, як скеля, повалились, а їхні піддані відкинули комунізм і встановили інші форми правління.