Прадавнє сказання про Потоп підтримує біблійну розповідь
ВСЕСВІТНІЙ Потоп, який стався за часів Ноя, є історичним фактом. Різні версії розповіді про цю подію можна знайти в усних переказах багатьох цивілізацій по цілому світі. В африканській країні Чад, у племені маса, про Потоп розповідають так:
«Колись далеко звідси жила одна сім’я. Якось мати захотіла приготувати для своїх любих розкішний обід. Взяла вона ступку й товкач, щоб розтерти зерно на муку. В ті часи небо було набагато ближче, ніж сьогодні. По суті, якщо б ви витягли вгору свою руку, то могли б його торкнутися. Мати товкла зерно з усієї сили, й просо швидко перетворювалося на муку. Але раптом жінка необережно підняла товкач надто високо й пробила дірку в небі! На землю відразу полилося багато води. Це не був звичайний дощ. Він лився сім днів і сім ночей, і вся земля опинилася під водою. Поки лився дощ, небо піднімалося все вище й вище, доки не опинилося там, де воно є зараз — на недосяжній висоті. Яка ж катастрофа для людства! З того часу ми втратили привілей торкатися неба руками».
Цікаво, що прадавні сказання, в яких розповідається про Всесвітній Потоп, можна почути по цілому світі. В корінних жителів Америки так само, як і в австралійських аборигенів, є подібні розповіді. Вони можуть різнитись у подробицях, але більшість зберігає думку про те, що земля була вкрита водою і тільки декілька людей врятувалися на саморобному судні. Поширеність цієї теми є ще одним доказом того, що всесвітній Потоп дійсно відбувся, як про це і розповідається в Біблії (Буття 7:11—20).