Це стосується також наших дітей. Коли дитина ходить до школи, від неї вимагається, щоб вона уважно слухала вчителя, навіть якщо тема їй не подобається чи видається незрозумілою. Учитель знає, що коли дитина намагається уважно слухати, то обов’язково отримає хоч якусь користь з уроку. Хіба ж тоді не розсудливо сподіватися від дітей шкільного віку, що на зібраннях вони уважно слухатимуть повчання, замість того щоб засинати відразу після початку? Правда, серед цінних істин у Святому Письмі є «дещо тяжко зрозуміле» (2 Петра 3:16). Але не слід недооцінювати здатності дітей навчатися. Бог не робить цього. У біблійні часи він наказав своїм молодим слугам, «щоб вони чули й щоб навчалися і боялися Господа... і додержували виконувати всі слова цього Закону», в якому були речі, важкозрозумілі для дітей. (Повторення Закону 31:12; порівняйте Левит 18:1—30). Чи Єгова вимагає меншого від дітей сьогодні?

8. Яких заходів уживають декотрі батьки, щоб допомогти дітям уважно слухати на зібраннях?

⁸ Християнські батьки усвідомлюють, що духовні потреби їхніх дітей частково задовольняються на зібраннях. Отже декотрі батьки дають дітям поспати перед зібранням, щоб вони приходили в Зал Царства свіжі й готові навчатись. Інші суворо обмежують або, керуючись мудрістю, взагалі забороняють дітям дивитися телевізор у вечір перед зібранням (Ефесян 5:15, 16). Такі батьки стараються, щоб було якомога менше відволікань, і заохочують дітей слухати і навчатись відповідно до їхнього віку та здібностей (Приповістей 8:32).

10, 11. Як декотрі батьки допомогли своїм дітям стати ліпшими слухачами і які методи дають добрий ефект у твоїй сім’ї?

¹⁰ Звичку уважно слухати найліпше розвивати в дитячому віці. Декотрі батьки заохочують навіть дітей-дошкільнят, які ще не вміють писати, вести «нотатки» на зібраннях. Кожного разу, коли ці діти чують знайомі слова, як-от «Єгова», «Ісус» або «Царство», вони ставлять на папері відмітку. Таким чином діти вчаться зосереджуватись на тому, що говориться зі сцени.

¹¹ Навіть діти старшого віку деколи потребують заохочення бути уважними. Коли голова одної сім’ї помітив, що його 11-річний син замріявся під час християнського конгресу, то дав хлопцю Біблію і попросив його відшукувати вірші, цитовані промовцями. Батько вів нотатки, а вірші читав з Біблії, яку тримав його син. Після цього хлопець слідкував за програмою з більшим ентузіазмом.