9. Чому дітям треба слухати своїх батьків?

⁹ Діти, а ви слухаєте своїх батьків? «Послухай, мій сину, напучення батька свого,— каже Боже Слово,— і не відкидай науки матері своєї» (Прип. 1:8). Пам’ятайте, ваші батьки люблять вас і прагнуть для вас найкращого. Тож мудро слухати їх і виявляти їм послух (Еф. 6:1). Слухатися легше тоді, коли є добрий обмін думками і коли знаєш, що тебе люблять. Розповідайте своїм батькам, що ви думаєте про ту чи іншу справу. Це допоможе їм зрозуміти вас. А ви у свою чергу намагайтеся зрозуміти їх.

10. Чого ми вчимося з біблійної розповіді про Рехав’ама?

¹⁰ Вам, діти, слід бути обачними, коли ваші ровесники щось вам радять. Нерідко вони говорять те, що ви хочете почути, але їхні поради не завжди вам допоможуть. По суті, вони можуть навіть завдати вам шкоди. У молодих людей немає такої мудрості і досвіду, як у старших, тому більшості юних бракує далекоглядності і вони не спроможні бачити наслідків своїх учинків. Пригадайте приклад Рехав’ама, сина царя Соломона. Коли він став царем в Ізраїлі, йому варто було зважати на пораду старших чоловіків. Натомість він послухався нерозумної поради молодих людей, які виростали разом з ним. Через це Рехав’ам втратив підтримку більшості підданих його царства (1 Цар. 12:1—17). Замість того щоб наслідувати нерозсудливий приклад Рехав’ама, з усіх сил старайтесь відверто спілкуватися зі своїми батьками. Діліться з ними своїми думками. Слухайтесь їхніх порад і переймайте їхню мудрість (Прип. 13:20).

14. Чому дітям необхідно бути повільними на слова?

¹⁴ Діти, вам теж необхідно бути «повільними на слова». Не поспішайте заперечувати те, що вам говорять батьки, бо на них лежить даний Богом обов’язок навчати вас (Прип. 22:6). Можливо, вони опинялись у ситуаціях, в яких перебуваєте зараз ви. До того ж батьки можуть жалкувати про скоєні в юності помилки і щиро прагнути захистити вас від подібних промахів. Тому ставтеся до своїх батьків як до союзників і порадників, а не як до ворогів. (Прочитайте Приповістей 1:5). «Шануйте батька і матір» і покажіть їм, що ви любите їх так само, як вони вас. Завдяки цьому їм буде легше «виховувати [вас], використовуючи ті виховні заходи, які радить Єгова, і допомагаючи [вам] розвинути таке ж мислення, як у нього» (Еф. 6:2, 4).