1. Чому Ісус порівняв своїх послідовників до овець?

ІСУС порівняв стосунки зі своїми послідовниками до міцного зв’язку, який існує між пастухом і його вівцями (Ів. 10:14). Це дуже доречне порівняння. Вівці знають свого пастуха і реагують на його голос. Один турист, який бачив це на власні очі, розповів: «Ми хотіли сфотографувати кількох овець і кликали їх до себе. Але вони не підходили, тому що не знали наших голосів. А коли з’явився їхній пастушок і гукнув їх, вони відразу за ним пішли».

2, 3. а) Як Ісусові послідовники показують, що слухаються його голосу? б) Що ми розглянемо в цій і наступній статтях?

² Ця розповідь нагадує нам те, що Ісус сказав про своїх овець, тобто своїх учнів: «Вони слухатимуться мого голосу» (Ів. 10:16). Як ми можемо почути голос Ісуса, якщо він зараз на небі? Ми «чуємо» його голос, коли досліджуємо його вчення, а йдемо за ним, коли дотримуємося його настанов (Матв. 7:24, 25).

³ У цій і наступній статтях ми розглянемо деякі з Ісусових настанов. Як ми побачимо, Ісус хоче, аби щось ми перестали робити, а щось робили. Спочатку розгляньмо, що, за наказом доброго пастиря, нам треба перестати робити.

«ПЕРЕСТАНЬТЕ ЖИТИ В НЕПЕВНОСТІ Й ТРИВОЗІ»

4. Що, згідно з Луки 12:29, може викликати непевність і тривогу?

⁴ Прочитайте Луки 12:29. За днів Ісуса багато людей тривожилися про матеріальне, тому він заохочував своїх послідовників «переста[ти] жити в непевності й тривозі». Ми знаємо, що Ісусові поради завжди мудрі й корисні. Нам би хотілося ніколи не тривожитись, але часом це буває досить нелегко. Чому?

5. Чому дехто тривожиться?

⁵ Деякі люди постійно тривожаться про те, як забезпечити свої матеріальні потреби — потребу в їжі, в одязі і в житлі. Можливо, вони живуть в країні, де важка економічна ситуація, і їм нелегко прогодувати своїх домашніх. А деякі сім’ї залишилися без годувальника і не мають за що жити. Ще хтось втратив роботу через пандемію COVID-19 (Еккл. 9:11). Як за таких обставин дотримуватися наказу Ісуса: «Перестаньте жити в... тривозі»?

6. Розкажіть, що одного разу сталося з апостолом Петром.

⁶ Одного разу, коли Петро з іншими апостолами перепливали на човні Галілейське море, здійнялася буря. Раптом вони побачили Ісуса, який ішов по морю. Петро сказав: «Господи, якщо це ти, накажи — і я піду до тебе по воді». Ісус промовив: «Іди!» — і «Петро вийшов з човна і пішов по воді до Ісуса». Але що сталося далі? «Дивлячись на бурю, [Петро] злякався. І коли він почав тонути, то закричав: “Господи, рятуй мене!”» Ісус простягнув руку і підхопив Петра. Зауважте, Петро міг іти по бурхливих водах доти, доки не зводив погляду з Ісуса. Коли ж він перевів погляд на бурю, його охопив страх та сумніви, і він почав тонути (Матв. 14:24—31).

7. Чого ми вчимося з випадку, який стався з Петром?

⁷ Чого ми вчимося з цього випадку? Коли Петро ступив на воду, він не думав, що злякається бурі і почне тонути. Він збирався дійти до свого Господа. Однак на якусь мить він втратив з поля зору свою мету. Звичайно, ми не ходимо по воді, але в кожного з нас свої випробування віри. Якщо ми випустимо з уваги Єгову і його обіцянки, то почнемо тонути духовно. Хоч би в які життєві бурі ми потрапляли, треба зосереджувати свій погляд на Єгові і пам’ятати, що він ніколи нас не покине. Що нам у цьому допоможе?

8. Що нам допоможе занадто не тривожитись про матеріальне?

⁸ Нам потрібно витісняти свої тривоги довірою до Єгови. Не забуваймо: наш люблячий Батько гарантує, що подбає про наші потреби, якщо ми ставимо духовні справи на перше місце в житті (Матв. 6:32, 33). Він завжди дотримувався цієї обіцянки (Повт. 8:4, 15, 16; Пс. 37:25). Єгова дбає навіть про пташок і про квіти, тож нам не варто тривожитись, чи в нас буде що їсти і що одягати (Матв. 6:26—30; Філ. 4:6, 7). Так само як батьки з любові дбають, щоб їхні діти мали все необхідне, наш небесний Батько з любові піклується про матеріальні потреби своїх служителів. Ми можемо не сумніватися, що Єгова нас ніколи не залишить.

9. Чого ми вчимося з випадків, які сталися з одним подружжям?

⁹ Розгляньмо випадки, які показують, що Єгова може подбати про наші матеріальні потреби. Одне подружжя піонерів їхало більше ніж годину своєю старою машиною, щоб забрати кількох сестер з центру для біженців і привезти їх на зібрання. Брат розповідає: «Після зібрання ми запросили сестер на обід, але потім зрозуміли, що в нас немає чим їх нагодувати». Що ж сталося далі? Брат продовжує: «Коли ми приїхали додому, під дверима нас чекали два великих пакети з продуктами. Ми не знали, хто їх приніс. Про нас подбав Єгова». Через якийсь час у цього подружжя зламалася машина. Вона була їм дуже потрібна для служіння, але вони не мали грошей на ремонт. Коли її оглядали в майстерні, один чоловік підійшов і запитав: «Чия це машина?» Брат сказав, що його і що вона поламана. «Немає значення,— відповів чоловік.— Моя дружина хоче саме таку машину і саме такого кольору. За скільки ви її продасте?» Невдовзі брат мав достатньо грошей, щоб купити іншу машину. Він пригадує: «Не передати словами, як ми почувалися в той день. Ми знали, що це був не випадковий збіг обставин — це була рука Єгови».

10. Як Псалом 37:5 заохочує нас не тривожитися через матеріальні проблеми?

¹⁰ Дотримуючись поради доброго пастиря, ми не піддаємось надмірній тривозі через матеріальні проблеми і не втрачаємо впевненості, що Єгова про нас подбає. (Прочитайте Псалом 37:5; 1 Пет. 5:7.) Пригадаймо ситуації, описані в 5-му абзаці. Можливо, зараз Єгова задовольняє наші щоденні потреби через голову сім’ї або роботодавця. Але якщо голова сім’ї не зможе працювати або ми втратимо роботу, Єгова обов’язково знайде спосіб, як про нас подбати. А тепер розгляньмо, що ще, за наказом доброго пастиря, нам треба перестати робити.

«ПЕРЕСТАНЬТЕ СУДИТИ»

11. Що, згідно з Матвія 7:1, 2, Ісус наказав нам перестати робити і чому це нелегко?

¹¹ Прочитайте Матвія 7:1, 2. Ісус знав, що його слухачі недосконалі і схильні критикувати інших. Тому він сказав: «Перестаньте судити». Ми можемо дуже старатись дотримуватися цих слів, але через недосконалість нам це не завжди вдається. Що ж робити, коли ми помічаємо за собою схильність критикувати інших? Слухаймося Ісуса і докладаймо всіх зусиль, щоб перестати судити.

12, 13. Як приклад Єгови допомагає нам перестати судити інших?

¹² Нам буде корисно розглянути приклад самого Єгови. Він завжди помічає в людях щось добре. Це видно з того, як він поводився з царем Давидом, коли той грішив. Давид вчинив перелюб з Вірсавією і навіть влаштував убивство її чоловіка (2 Сам. 11:2—4, 14, 15, 24). У результаті Давид завдав страждань не тільки собі, але й усій своїй сім’ї, в тому числі дружинам (2 Сам. 12:10, 11). Іншого разу Давидові забракло довір’я до Єгови, і він розпорядився зробити перепис ізраїльського війська, хоча Єгова йому цього не наказував. Можливо, він загордився через свою військову силу і став надмірно на неї покладатися. До чого це призвело? Сімдесят тисяч ізраїльтян загинули від пошесті (2 Сам. 24:1—4, 10—15).

¹³ Якби ви жили в той час, що ви подумали б про Давида? Чи ви вирішили б, що він не заслуговує на прощення? Єгова так не думав. Він брав до уваги щире каяття Давида і те, що Давид стільки років був йому вірним. Бог простив йому ці серйозні гріхи. Єгова знав, наскільки сильно Давид любить його і хоче робити те, що правильне. Як добре, що Бог зосереджується на наших позитивних сторонах! (1 Цар. 9:4; 1 Хр. 29:10, 17).

14. Як нам треба дивитися на братів і сестер, щоб дотримуватися Ісусового наказу?

¹⁴ Якщо Єгова не вимагає досконалості від нас, тим більше ми не повинні вимагати її від інших. Нам варто зосереджуватися на тому доброму, що в них є. Дуже легко побачити недоліки людини і почати її критикувати. Але духовно зрілий християнин вміє співпрацювати з іншими, хоча і бачить їхні недоліки. Неогранований і невідполірований алмаз не має привабливого вигляду. Але фахівець не звертає на це уваги, він вміє побачити справжню цінність цього каменя. Подібно Єгова та Ісус помічають в людях хороші риси, і нам потрібно робити так само.

15. Чому, перш ніж когось критикувати, потрібно подумати про його життєві обставини?

¹⁵ Що ще допоможе вам не критикувати інших? Подумайте про їхні життєві обставини. Ось приклад. Одного дня Ісус побачив у храмі нужденну вдову, котра вкинула в скриньку для дарів дві монетки, які були майже нічого не варті. Він не подумав: «Могла би кинути і більше». Ісус не зосередився на тому, скільки пожертвувала вдова, він узяв до уваги її спонуки та обставини і похвалив її (Луки 21:1—4).

16. Чого ви навчилися з випадку, який стався з Веронікою?

¹⁶ Те, наскільки важливо дізнаватися про обставини інших, видно також з випадку, який стався з сестрою Веронікою. В її зборі була сестра, котра сама виховувала сина. Вероніка зізнається: «Я помітила, що вона пропускає зібрання і нерегулярно ходить у служіння. Через це в мене склалася про неї негативна думка. Одного разу, коли я була з нею в служінні, вона поділилася, що в її сина аутизм. Сестра розповіла, що їй дуже нелегко дбати про їхні фізичні і духовні потреби. Через стан сина їй іноді доводиться приходити на зібрання іншого збору». Вероніка каже: «Я навіть не уявляла, як їй важко. Тепер я дуже люблю і поважаю цю сестру за все, що вона робить у служінні Єгові».

17. Що ми повинні робити, згідно з Якова 2:8, і що нам у цьому допоможе?

¹⁷ А що, коли ми погано думаємо про якогось брата чи сестру в зборі? Пам’ятаймо, що ми повинні любити наших братів. (Прочитайте Якова 2:8.) Також нам варто благати Єгову, щоб він допоміг нам перестати судити. А далі треба діяти відповідно до своїх молитов — зробити перший крок, щоб ближче познайомитися з тим братом чи сестрою. Можна запросити їх в служіння або в гості. Дізнаючись більше про брата чи сестру, звертаймо увагу на їхні хороші риси. Так ми будемо наслідувати приклад Єгови та Ісуса. Це допоможе нам дотримуватися наказу доброго пастиря: «Перестаньте судити».

18. З чого буде видно, що ми слухаємося голосу доброго пастиря?

¹⁸ Так само як вівці слухаються голосу пастуха, послідовники Ісуса слухаються його голосу. Якщо ми докладаємо зусиль, щоб перестати тривожитись про матеріальне і перестати судити інших, Єгова та Ісус нас благословлятимуть. Незалежно від того, чи ми належимо до «малої отари», чи до «інших овець», продовжуймо слухатись голосу доброго пастиря (Луки 12:32; Ів. 10:11, 14, 16). У наступній статті ми розглянемо ще дві настанови Ісуса.

1, 2. а) Який наказ почули троє Ісусових апостолів і як він на них вплинув? б) Що ми розглянемо в цій статті?

ПІСЛЯ Пасхи 32 року н. е. апостоли Петро, Яків та Іван побачили дивовижне видіння. На високій горі, можливо на одному з відрогів гори Хермон, Ісус преобразився перед ними. «Його обличчя засяяло, немов сонце, а вбрання стало сліпучим, як світло» (Матв. 17:1—4). У кінці видіння апостоли почули голос Бога: «Це Син мій улюблений. Я ним задоволений. Слухайте його» (Матв. 17:5). Петро, Яків та Іван дотримувалися цих слів упродовж всього свого життя. Ми хочемо наслідувати їхній приклад.

² З попередньої статті ми дізналися, що́, за наказом Ісуса, нам треба перестати робити, а в цій статті ми поговоримо про те, що́ ми повинні робити.

«ВХОДЬТЕ ВУЗЬКИМИ ВОРІТЬМИ»

3. Що, згідно з Матвія 7:13, 14, ми повинні зробити?

³ Прочитайте Матвія 7:13, 14. Зверніть увагу: Ісус сказав, що є двоє воріт, за якими починаються дві дороги — «простора» і «тісна». Третьої дороги немає. Кожен має вирішити, якою дорогою він буде йти. Це найважливіше рішення з усіх, які ми можемо прийняти, адже від нього залежить, чи ми будемо жити вічно.

4. Як би ви описали «простору» дорогу?

⁴ Нам треба добре розуміти, чим ці дві дороги відрізняються одна від одної. «Простору» дорогу обирає багато людей, бо нею легко йти. На жаль, вони просто йдуть за більшістю, не усвідомлюючи, що на цю дорогу їх заманив Сатана Диявол і що в кінці їх чекає смерть (1 Кор. 6:9, 10; 1 Ів. 5:19).

5. Яких зусиль дехто доклав, аби знайти «тісну» дорогу і почати нею йти?

⁵ Ісус казав, що, на відміну від «просторої» дороги, «тісну» дорогу мало хто знаходить. Чому? Цікаво, що відразу в наступному вірші Ісус застерігає своїх послідовників від лжепророків (Матв. 7:15). За деякими підрахунками у світі існують тисячі релігій і майже кожна з них твердить, що навчає правди. Через це мільйони людей спантеличені, в них опускаються руки, і вони навіть не намагаються шукати дорогу, яка веде до життя. Але цю дорогу можна знайти. Ісус сказав: «Якщо ви перебуваєте в моєму слові, то ви справді мої учні. Ви пізна́єте правду, і правда зробить вас вільними» (Ів. 8:31, 32). Вас варто похвалити за те, що колись ви не пішли за більшістю, а почали шукати правду. Ви ретельно досліджували Біблію, щоб дізнатися, що від вас вимагає Бог, і слухалися наказів Ісуса. Ви побачили, що потрібно відкинути вчення фальшивої релігії, а також свята і звичаї, які мають язичницьке походження. Ви на власному досвіді переконалися, що дотримуватися Божих вимог не так вже й легко (Матв. 10:34—36). Можливо, це вимагало від вас великих зусиль. Все ж ви не здалися, тому що любите свого небесного Батька і хочете йому догоджати. Як же він тішиться вами! (Присл. 27:11).

ЩО РОБИТИ, ЩОБ ТРИМАТИСЯ ТІСНОЇ ДОРОГИ

6. Що, згідно з Псалмом 119:9, 10, 45, 133, допомагає нам не зійти з тісної дороги?

⁶ Ступивши на тісну дорогу, ми повинні і далі її триматися. Що нам у цьому допоможе? Розгляньмо приклад. Уздовж вузьких доріг у горах встановлюють спеціальне огородження. Це робиться для того, щоб водії не під’їжджали надто близько до краю дороги і не злетіли з неї. Навряд чи хтось з водіїв буде скаржитись, що таке огородження його обмежує. Норми Єгови, записані в Біблії, подібні до захисного огородження. Вони допомагають нам не зійти з тісної дороги, яка веде до життя. (Прочитайте Псалом 119:9, 10, 45, 133.)

7. Який погляд на тісну дорогу повинні мати молоді люди?

⁷ Хлопці і дівчата, чи вам іноді здається, що норми Єгови занадто обмежують вашу свободу? Сатана хотів би, щоб ви так думали. Він намагається створити враження, що ті, хто йде просторою дорогою, по-справжньому насолоджуються життям. Коли ви бачите, як розважаються ваші однокласники, або спостерігаєте за життям ваших однолітків через Інтернет, вам може здаватися, що ви багато втрачаєте. Так Сатана нав’язує вам думку, що, дотримуючись норм Єгови, ви не зможете жити на повнуb. Але пам’ятайте: Сатана не хоче, щоб люди, які йдуть його дорогою, знали, куди вона їх приведе. А от Єгова нічого не приховує від нас, він розповідає, яке чудове майбутнє чекає на тих, хто тримається дороги життя (Пс. 37:29; Ісаї 35:5, 6; 65:21—23).

8. Чого хлопці і дівчата можуть навчитися з прикладу Олафа?

⁸ Ми можемо багато чого навчитися з прикладу молодого брата, на ім’я Олафc. Однокласники Олафа вмовляли його спробувати секс. Коли він пояснив, що Свідки Єгови живуть за біблійними нормами моралі, деякі дівчата в класі сприйняли це як виклик і стали ще активніше до нього чіплятись. Проте Олаф залишався непохитним. А втім, на нього тиснули не лише однолітки. Він розповідає: «Вчителі переконували мене, що я мушу отримати вищу освіту, бо це престижно. Вони казали, що без освіти я не досягну успіху в житті». Що допомогло Олафу опиратися тиску? Він пригадує: «Я знайшов хороших друзів у зборі, вони стали мені як рідні. Також я почав старанніше вивчати Біблію. Чим глибше я її досліджував, тим більше переконувався, що це правда. Зрештою я вирішив присвятити життя служінню Єгові».

9. Що допоможе нам не зійти з тісної дороги?

⁹ Сатана хоче змусити вас зійти з дороги, яка веде до життя. Він хоче, щоб ви приєдналися до більшості людей, які йдуть просторою дорогою, що «вед[е] до знищення» (Матв. 7:13). Але йому нічого не вдасться, якщо ви і далі будете слухати Ісуса і цінуватимете захист, який дає Єгова. А зараз розгляньмо, що ще, за наказом Ісуса, ми повинні робити.

«ПРИМИРИСЯ З БРАТОМ»

10. Яку настанову, згідно з Матвія 5:23, 24, дав нам Ісус?

¹⁰ Прочитайте Матвія 5:23, 24. Ісус згадав те, що було важливим для всіх юдеїв,— принесення жертв. Уявіть, як хтось стоїть у храмі вже готовий передати свою жертву священику. Раптом він згадує, що його брат має щось проти нього. Тепер йому треба залишити свій дар і піти. Чому? Тому що є щось важливіше, ніж принесення жертв Єгові. Ісус недвозначно каже: «Спочатку піди примирися з братом».

11. Яких зусиль доклав Яків, щоб примиритися з Ісавом?

¹¹ Чудовий приклад того, як відновлювати мир з іншими, подав патріарх Яків. Після того як він приблизно 20 років прожив на чужині, Бог через ангела наказав йому повернутися додому (Бут. 31:11, 13, 38). Але не все було так просто. Колись старший брат Якова, Ісав, хотів його вбити (Бут. 27:41). «Яків дуже злякався і стривожився», бо переживав, що його брат ще таїть на нього злобу (Бут. 32:7). Що зробив Яків, щоб примиритися з Ісавом? Спочатку він палко помолився до Єгови. Потім він послав братові щедрий подарунок (Бут. 32:9—15). Зрештою, особисто зустрівшись з Ісавом, Яків перший виявив йому пошану. Він вклонився Ісаву — і то не раз, не два, а сім разів! Смирення і шанобливе ставлення до брата допомогло Якову примиритися з ним (Бут. 33:3, 4).

12. Чого можна навчитися в Якова?

¹² Зверніть увагу на те, як Яків підготувався до зустрічі з Ісавом і що він зробив, коли зустрів свого брата. Яків смиренно попросив допомоги в Єгови. Потім він діяв згідно зі своєю молитвою і доклав усіх зусиль, щоб їхня зустріч була приємною. А коли Яків зустрівся з Ісавом, він не доводив власну правоту, його мета була — примиритися з братом. Як нам наслідувати його приклад?

ЩО РОБИТИ, ЩОБ ПРИМИРИТИСЯ З БРАТОМ

13, 14. Що нам робити, якщо ми образили одновірця?

¹³ Якщо ми хочемо триматися дороги, яка веде до життя, нам потрібно підтримувати мирні стосунки з нашими братами (Рим. 12:18). А що, коли ми зрозуміли, що образили когось з одновірців? Подібно до Якова, щиро молімось до Єгови і просімо його благословити наші зусилля примиритися з братом.

¹⁴ Також нам варто зробити самоперевірку. Запитаймо себе: «Чи я готовий переступити через свою гордість, смиренно вибачитись перед братом і відновити з ним мир?» Подумаймо, що відчують Єгова та Ісус, якщо ми зробимо перший крок назустріч ображеному брату чи сестрі. Такі роздуми спонукають нас послухатися наказу Ісуса і смиренно підійти до одновірця, щоб відновити з ним мир. У цьому нам також допоможе приклад Якова.

15. Як принцип з Ефесян 4:2, 3 може допомогти нам відновити мир з нашим братом?

¹⁵ Тільки уявіть, що могло б статися, якби Яків зверхньо поставився до Ісава. Якщо ми хочемо залагодити непорозуміння з братом чи сестрою, нам потрібно бути смиренними. (Прочитайте Ефесян 4:2, 3.) У Прислів’я 18:19 сказано: «Ображений брат більш неприступний, ніж укріплене місто, і бувають суперечки мов ті засуви на брамах фортеці». Щире вибачення допомагає увійти в таку неприступну «фортецю».

16. Про що варто подумати і чому?

¹⁶ Крім того, слід добре подумати, що і як ми скажемо ображеному брату. Пам’ятаймо: наша мета — пом’якшити біль, який ми йому завдали. Спочатку він може різко відреагувати на наші спроби примиритися. У такому разі легко обуритися і почати себе виправдовувати. Але це не приведе ні до чого доброго. Відновити мир з братом набагато важливіше, ніж визначити, хто правий, а хто ні (1 Кор. 6:7).

17. Чого ви навчилися з прикладу Жільбера?

¹⁷ Брат на ім’я Жільбер на собі відчув, що для того, аби відновити мир, необхідно докласти великих зусиль. Він розповідає: «У мене були натягнуті стосунки з дочкою. Більше ніж два роки я намагався примиритися з нею. Кожного разу, коли ми говорили, я старався бути відвертим і спокійним». Що ще робив Жільбер? «Перед кожною розмовою,— каже він,— я молився і думав, як реагуватиму, якщо почую від неї болючі слова. Я мав бути готовий прощати. Я зрозумів, що не потрібно доводити свою правоту і що мій обов’язок — підтримувати мир». Які результати принесли його зусилля? Жільбер каже: «Я відчуваю внутрішній спокій, тому що тепер у мене хороші стосунки з усіма членами сім’ї».

18, 19. Що потрібно робити, якщо ми когось образили, і чому це важливо?

¹⁸ Що ви будете робити, якщо зрозумієте, що хтось з одновірців на вас ображений? Зробіть так, як наказав Ісус,— примиріться з братом. Розкажіть про все Єгові і попросіть, щоб його святий дух допоміг вам бути миротворцями. Тоді ви станете щасливішими і покажете, що слухаєте Ісуса (Матв. 5:9).

¹⁹ Які ж ми вдячні, що Єгова з любов’ю дає нам вказівки через «голову збору» — Ісуса Христа (Еф. 5:23). Подібно до Петра, Якова та Івана, завжди «слухай[мо] його» (Матв. 17:5). У цій статті ми дізналися, як примиритися з одновірцем, якого ми образили, і як триматися тісної дороги, що веде до життя. Роблячи так, ми отримаємо багато благословень вже тепер і матимемо безмежне щастя в майбутньому.