Чому стільки самотніх людей?

У СУЧАСНОМУ світі багато хто страждає від самотності. Цей стан знайомий людям будь-якого віку, кольору шкіри, соціального статусу чи віросповідання. А, може, й ви колись почувались самотніми? Чи це гнітюче почуття огортає вас і тепер? Фактично в кожного з нас бували в житті моменти, коли хотілося, щоб хтось був поряд: вислухав наші найпотаємніші думки та найглибші почуття, вмів заспокоїти, а то й просто поспівчував. Усі ми потребуємо когось, хто підтримав би нас у тяжку хвилину.

А втім, людина, яка живе сама, необов’язково страждатиме від самотності. Вона може роками бути одна, але попри це сповна втішатися життям. Інші ж просто не терплять самоти.

Самотність — почуття, яке іноді завдає сильного болю. Самотня людина почувається цілковито відокремленою від інших і стає вразливою. Її огортає душевна пустка і страх. А вам знайоме таке почуття? Чому люди почуваються самотніми?

Причиною самотності бувають різні життєві обставини й проблеми. Можливо, через вашу зовнішність, національність чи релігію вас уникають однолітки. Чи, може, ви перейшли в нову школу, поміняли місце роботи або переїхали в іншу місцевість чи навіть країну. Гірка туга з’являється й від розлуки з давніми друзями. А може, хтось уже протягом багатьох років живе сам, бо втратив батьків чи подружнього партнера. Коли ми старіємо, і один по одному відходять наші знайомі і друзі, також виникає гнітюче почуття самотності.

Дехто сподівається, що знайде захист від самотності у подружжі. Та це не завжди так. Коли в родині бракує взаєморозуміння і двоє людей абсолютно не підходять одне одному, сімейне життя стає джерелом постійного неспокою. Тоді подружні партнери перестають довіряти одне одному, усамітнюються й уникають інших членів сім’ї. А втім, самотність з’являється не лише через розлучення, смерть улюблених, фізичну чи емоційну відокремленість від людей. Коли в людини послаблюються взаємини з Богом, вона стає відчуженою від нього. Така самотність теж може стати джерелом страждань.

Чи ви стикались з якоюсь із ситуацій, описаних вище? І чи можна подолати самотність?

Як перемогти самотність

ОСКІЛЬКИ самотність — це дуже сильне почуття, побороти її досить нелегко. Але як здобути перемогу у цій боротьбі? Що робити, аби подолати самотність?

У полоні самотності

Оленаa була досить самостійна, але бачила, що їй погано самій. Ще з дитинства Олені бракувало спілкування з батьками. Якось, щоб привернути їхню увагу, вона закрилася у своїй кімнаті і довгий час не виходила. Олена пригадує: «У мене почались розлади харчування та депресія. Я говорила собі: для чого перейматись почуттями батьків, коли їх зовсім не хвилюють мої почуття? Тоді мені прийшла думка, що від самотності допоможе звільнитись одруження. Отож я вирішила створити сім’ю. Проте подумала: не добре руйнувати життя іншої людини, спершу необхідно впорядкувати своє мислення! Я стала молитись до Єгови про допомогу, виливаючи йому своє серце.

В Ісаї 41:10 я знайшла дуже підбадьорливі слова: «Не бійся, з тобою-бо Я, і не озирайсь, бо Я Бог твій! Зміцню Я тебе, і тобі поможу, і правицею правди Своєї тебе Я підтримаю». Ці слова додали сили, оскільки я почувалась так, немов у мене немає батька. Тепер я регулярно читаю Біблію і молюся до свого небесного Батька. Я навчилась перемагати самотність».

Нерідко почуття самотності з’являється тоді, коли помирає близька людина і серце переповнюється смутком. Шістнадцятилітня Ліля розповідає: «Мого батька вбили, коли мені було п’ять років. Тоді я шукала розради в бабусі, проте ніколи не відчувала, що вона мене любить. У дитинстві я особливо потребувала любові, але майже ніхто її до мене не виявляв. Коли мені мало виповнитись дев’ять років, я тричі намагалась накласти на себе руки. Думала, що тоді моїй сім’ї буде значно легше, адже мама ледве зводила кінці з кінцями, аби прогодувати мене та трьох моїх сестер. Саме в той час ми почали спілкуватися зі Свідками Єгови. Молоде подружжя Свідків щиро цікавилось мною. Вони не раз казали: «Для нас ти дуже дорога і ти нам потрібна». Слова «ти нам потрібна» додали мені надзвичайної сили. Іноді я навіть не можу пояснити іншим, як почуваюся. Але щоразу, читаючи статті з «Вартової башти» і «Пробудись!», вбачаю в цих публікаціях сильну любов Єгови і висловлюю йому за це вдячність. Я зробила багато змін. Тепер значно частіше сміюся і можу розповідати мамі про свої печалі й радощі. Іноді все ще згадую минуле. Але тепер не думаю про самогубство і не відокремлююсь від рідних. Завжди пригадую слова Давида: «Ради братті моєї та друзів моїх я буду казати: «Мир тобі!» (Псалом 122:8).

Марта вже 22 роки розлучена. Вона сама виховала дитину. «Я усвідомлювала, що багато чого мені не вдалося досягти, і почувалась нікчемною та одинокою»,— розповідає Марта. Як вона змогла подолати ці почуття? Марта пояснює: «Найліпше в таких ситуаціях відразу розповідати про все Богу Єгові. Коли я молюся, не почуваюся самотньою. Єгова розуміє нас ліпше, ніж ми самі. Також я завжди намагаюсь більше цікавитись іншими. Повночасне служіння — це для мене найліпший захист від негативних почуттів. Коли у служінні розмовляю про благословення Божого Царства, зустрічаю людей, які дуже пригнічені своїми проблемами і не мають жодної надії на ліпше життя. Тоді усвідомлюю, що маю вагомі підстави жити і далі боротися».

Софії 93 роки, її єдина донька служить місіонеркою в іншій країні. Софія розповідає, як їй вдається перемагати самотність: «Моя донька з чоловіком отримали запрошення у «Ґілеад» — біблійну школу Товариства «Вартова башта». Коли вони довідались про це, їхні обличчя сяяли від радості, і я раділа разом з ними. Але згодом їх призначили служити закордоном, і тоді я відчула себе егоїсткою. Я знала, що їх вже не буде біля мене, і через це мені було сумно. Пригадалась історія з 11-го розділу книги Суддів про Їфтаха та його єдину доньку. Я слізно молилась до Єгови і благала прощення. Діти постійно підтримують зі мною зв’язок. І хоча вони дуже зайняті, але про мене не забувають: у листах розповідають про своє життя, описують цікаві випадки з проповідницького служіння. Я по кілька разів перечитую ці листи і почуваюсь так, немовби щотижня спілкуюся зі своїми дітьми. Я така вдячна їм за це. Крім того, великою підтримкою для мене є християнські старійшини у зборі. Вони піклуються про старших та немічних, часто цікавляться, чи ми маємо чим добратись на зібрання, а також не забувають і про інші наші потреби. Мої духовні брати і сестри — справжнє благословення від Єгови».

Ви також можете перемогти самотність

Чи ви молоді чи старші, одружені чи ні, маєте батьків чи сирота, а може, втратили близьку людину чи ще з іншої причини страждаєте від самотності, пам’ятайте: такі негативні почуття можна подолати. Вісімнадцятирічну Юлю, а також її братиків і сестричок залишив батько. Він виїхав до іншої країни. Юля радить: «Будьте відвертими. Розкажіть комусь про свої почуття. Інакше вас не розумітимуть. Не зосереджуйтесь лише на собі. Шукайте допомоги в зрілих осіб, бо молоді можуть мати ще більше проблем, ніж ви». Ліля, про яку згадувалось раніше, каже: «Щиросердна молитва до Єгови дає нам необхідну силу, аби вибратися з глухого кута». Олександр, у якого померла дружина, розповідає, як йому вдається долати почуття самотності: «Необхідна наполегливість. Коли я цікавлюсь іншими, стає легше. У розмовах з людьми старайтесь виявляти їм співчуття. Тоді ваше спілкування буде ефективним, ви зможете більше пізнати їхні чудові риси» (1 Петра 3:8).

Існує багато способів перемогти самотність. Але чи настане такий час, коли взагалі зникне гнітюче почуття самотності? І як це станеться? У наступній статті ви знайдете відповіді на ці запитання.

[Примітка]

[Вставка на сторінці 8]

«Щиросердна молитва до Єгови дає нам необхідну силу, аби вибратися з глухого кута» (Ліля).

[Рамка/Ілюстрації на сторінці 7]

Поради для самотніх

◼ Зрозумійте, ваші страждання не вічні, щось таки можна змінити. Подібні почуття має чимало людей.

◼ Не очікуйте від себе надто багато.

◼ Будьте собою задоволені.

◼ Добре харчуйтесь, висипляйтеся, робіть фізичні вправи.

◼ Коли вам самотньо, займайтесь чимось творчим, учіться чогось нового.

◼ Не будьте упередженими до інших через неприємні випадки з вашого минулого.

◼ Цінуйте своїх друзів за їхні неповторні риси. Докладайте зусиль, аби розширити коло друзів. Звертайтесь за порадою до старших, досвідченіших людей.

◼ Робіть іншим добро. Привітна усмішка, добре слово чи підбадьорлива думка з Біблії мають велику силу. Відчуття, що ти комусь потрібний,— це справжній лік від самотності.

◼ Не мрійте, що телезірки, герої книжок чи Інтернет сайтів замінять вам друзів.

◼ Якщо ви одружені, не очікуйте, що подружній партнер задовольнить усі ваші емоційні потреби. Вчіться йти на поступки, допомагати і підтримувати одне одного.

◼ Будьте хорошим співрозмовником. Цікавтесь людьми, їхніми вподобаннями. Виявляйте співчуття.

◼ Будьте чесні з собою, визнайте, що ви самотні. Не тримайте своїх почуттів у собі, поділіться ними зі зрілим другом.

◼ Не зловживайте алкоголем або взагалі відмовтесь від нього. Алкоголь не допоможе позбутися проблем.

◼ Не будьте горді. Прощайте тих, хто вас ображає, і далі підтримуйте з ними хороші стосунки. Довіряйте людям. Не підозрюйте їх у тому, ніби вони хочуть вас образити.

[Ілюстрація на сторінці 6]

Як подолати самотність?

Коли вже ніхто не почуватиметься самотнім

У БУТТЯ 2:18 записано, що Бог сказав: «Не добре, щоб бути чоловіку самотнім. Створю йому поміч, подібну до нього». Отож, ми створені так, що потребуємо інших та залежимо одні від одних.

Найліпшим другом для нас може бути сам Бог Єгова. Апостол Павло називає Єгову «Отцем милосердя й Богом потіхи всілякої, що в усякій скорботі Він нас потішає» (2 Коринтян 1:3, 4). Єгові дуже сумно, коли хтось з його слуг страждає. Він є Богом співчуття. «Знає Він створення наше, пам’ятає, що ми — порох» (Псалом 103:14). Хіба ж нас не приваблює такий Бог? І чи ж не переповнюємось ми вдячністю за його любов, доброту, розуміння і турботу?

Єгова підтримує одиноких

У минулому чимало Божих служителів через різні обставини почувались самотніми. Для них джерелом підтримки та потіхи був Єгова. Розгляньмо приклад молодого Єремії, якого Бог покликав служити пророком. Із сорока біблійних письменників Єремія, напевно, писав про свої почуття найбільше. Він вважав, що недостойний виконати своє перше призначення від Бога, оскільки був дуже сором’язливим (Єремії 1:6). Отож, цей юний пророк мусив покладатися на Єгову. І Єгова був з ним як «потужний силач» (Єремії 1:18, 19; 20:11).

Приблизно за 300 років до того, як жив Єремія, інший пророк Єгови, Ілля, зазнавав переслідувань. Цариця Єзавель, почувши про смерть пророків Ваала, пообіцяла вбити Іллю. Рятуючи своє життя, Ілля втік за 450 кілометрів на гору Хорив, що на Сінайському півострові. Там він знайшов печеру і переночував у ній. Потім Бог Єгова запитав його: «Чого ти тут, Ілле?» Ілля пояснив, що з усіх поклонників Єгови в Ізраїлі позостався він один — єдиний ревний пророк у служінні Богові. Тоді Бог запевнив цього пророка у своїй підтримці, а також нагадав, що в Ізраїлі залишилось ще 7000 вірних ізраїльтян, про яких Ілля нічого не знає. Єгова заспокоїв і втішив Іллю та зміцнив його віру. Бог зворушив серце пророка й заохотив не залишати свого призначення (1 Царів 19:4, 9—12, 15—18). Якщо ми, подібно до Іллі, почуваємося нікчемними або самотніми, варто в молитві просити підтримки у Єгови. Також проникливі християнські старійшини можуть потішити вірних служителів і допомогти їм побачити свою роль у виконанні Божого наміру (1 Солунян 5:14).

Ці та інші приклади показують, що Єгова охоче надає підтримку і з любов’ю потішає самотніх. «Твердинею буде Господь для пригніченого, в час недолі — притулком» (Псалом 9:10; 46:2; Наума 1:7).

Людина, яка завжди переймалась почуттями інших

Ісус Христос досконало наслідував Єгову — він умів врівноважено виявляти свої почуття. Лука описав, як повівся Ісус, коли потрапив на похорон у місті Наїн: «Ось... виносили вмерлого, одинака в своєї матері, що вдовою була... Господь же побачив її, то змилосердивсь над нею, і до неї промовив: «Не плач!» І Він підійшов, і доторкнувся до мар, носії ж зупинились. Тоді Він сказав: «Юначе, кажу тобі: встань!» І мертвий устав, і почав говорити. І його Він віддав його матері» (Луки 7:12—15). Оскільки Ісус завжди виявляв співчуття, смерть юнака сильно зворушила його. Лишень уявіть собі, яким щасливим був Ісус, коли повернув вдові її єдиного сина! Вона вже не почувалась самотньою.

Отож, не сумнівайтесь: Ісус уміє «співчувати слабостям нашим». Звичайно, таке співчуття він виявляє до самотніх, які праведні в очах Бога. І через нього ми можемо «прийняти милість та для своєчасної допомоги знайти благодать» (Євреїв 4:15, 16). Наслідуючи Ісуса, ми навчимося співчувати тим, кого огортає смуток, хто переживає якесь горе чи страждає від самотності. А допомагаючи іншим, самі не будемо одинокими. Та є ще один ефективний засіб у боротьбі з самотністю.

Допомога з Божого Слова

Багато людей на власному досвіді пересвідчилися, що ‘потіхою з Писання ми маємо надію’. У Божому Слові міститься чимало практичних порад, які допоможуть у боротьбі з самотністю (Римлян 15:4; Псалом 32:8). Наприклад, Біблія заохочує «не думати про себе більш, ніж належить думати» (Римлян 12:3). А для цього необхідно у дечому змінити своє мислення. Покірність і скромність, тобто усвідомлення своїх обмежень, неодмінно допоможуть бути зрівноваженим і не очікувати від себе та інших забагато. Боже Слово також радить нам щиро цікавитись людьми (Филип’ян 2:4). І тоді вони почнуть виявляти інтерес до нас. Завдяки цьому ми не будемо самотніми і наше життя стане змістовнішим.

До того ж Біблія заохочує християн: «Не кидаймо збору свого» (Євреїв 10:24, 25). Тому намагайтесь регулярно відвідувати зібрання Свідків Єгови. Адже християнські зібрання позитивно впливатимуть на духовне, емоційне й фізичне здоров’я. Також велику радість приносять розмови про Боже Царство. Так ми скеровуємо свій розум у правильному напрямку, зміцнюємо віру та захищаємо свою надію (Ефесян 6:14—17).

Наближайтесь до Єгови в молитві. Давид заохочував: «Свого тягара поклади ти на Господа,— і тебе Він підтримає, Він ніколи не дасть захитатися праведному!» (Псалом 55:23). Щастю людини сприяє також вивчення Божого Слова (Псалом 1:1—3). Коли вас огортає почуття самотності, роздумуйте про любов і турботу Єгови, а в цьому вам знову ж таки допоможе Біблія. Псалмоспівець писав: «Душа моя гнеться до пороху,— за словом Своїм оживи Ти мене!» (Псалом 119:25).

Коли ніхто не скаже: «Мені самотньо»

Бог Єгова обіцяє, що настане новий світ, в якому люди не знатимуть страху, розчарування чи інших негативних почуттів. У Біблії записана така обітниця: «Бог кожну сльозу з очей їхніх зітре», і не буде вже смерти. Ані смутку, ані крику, ані болю вже не буде, бо перше минулося!» (Об’явлення 21:4). Усі фізичні й емоційні болі, від яких сьогодні страждає стільки людей, минуться.

На землі житиме безліч привітних людей, спілкування з якими збагачуватиме наше життя. За допомогою небесного Царства на чолі з Ісусом Христом Єгова назавжди звільнить нас від самотності. У тому земному раю буде чимало нових і цікавих занять. Отож, невдовзі настане день, коли ніхто не скаже: «Мені самотньо».