Петро показує, чому неправдиві вчителі сповна заслуговують знищення: «Сила людей піде слідом за їхньою розбещеністю, і через них дорога правди буде зневажатися» (2 Петра 2:2, Хом.).

5. За що несли відповідальність неправдиві вчителі?

⁵ Тільки подумайте! Через вплив неправдивих вчителів багато людей у зборах втягуються в розбещеність. Грецьке слово, що перекладається тут як «розбещеність», вказує на розгнузданість, брак стриманості, непристойність, хтивість і безсоромну поведінку. Перед цим Петро сказав, що християни ‘уникнули зіпсуття, яке через похоть розповсюдилось у світі’ (2 Петра 1:4, УКУ). Але декотрі з них поверталися до цього зіпсуття, і відповідальність за це здебільшого несли неправдиві вчителі в зборах! Отже, дорога правди набула недоброї слави. Який жаль! Безперечно, усі Свідки Єгови сьогодні повинні приділяти цьому питанню велику увагу. Нам ніколи не слід забувати, що своєю поведінкою ми можемо нести Богу Єгові та його народу хвалу або стягувати на них ганьбу (Приповістей 27:11; Римлян 2:24).

8, 9. а) Яке перекручене міркування вплинуло на декотрих ранніх християн? б) Що, за словами Юди, декотрі чинили в зборі?

⁸ Один біблеїст зауважив, що «в Церкві були ті, котрі перекручували доктрину про благодать» (Ефесян 1:5—7). За його словами, деякі твердили: «Чи ви не говорите, що Божа [благодать] достатньо велика, щоб згладжувати всі гріхи?.. Отож, продовжуймо грішити, бо Божа [благодать] може стирати всі гріхи. По суті, чим більше ми грішимо, тим більше даємо Божій [благодаті] можливостей діяти». Чи вам доводилось чути більш перекручене розмірковування?

⁹ Апостол Павло противився помилковому міркуванню про Боже милосердя, бо він запитав: «Що ж... позостанемося в гріху, щоб благодать примножилась?» Він також питав: «Чи будемо грішити, бо ми не під Законом, а під благодаттю?» На кожне запитання Павло категорично відповідав: «Зовсім ні!» (Римлян 6:1, 2, 15). Зрозуміло, як зауважує Юда, певні особи ‘благодать нашого Бога обертали у розпусту’. Проте Петро говорить, що для таких осіб «загибіль не дрімає» (Юди 4; 2 Петра 2:3).