У дохристиянські часи, від днів Авраама, служителі Єгови брали участь у війнах. Після того як еламітянин Кедорлаомер і його союзники захопили в полон Авраамового племінника Лота і його домашніх, Авраам зібрав військо зі своїх слуг, «318 вправних чоловіків». Разом із сусідами, що приєдналися до нього, він погнався за ворогом аж до Дана, подолавши близько 200 км на Пн. Сх. Тоді він розділив своє військо і напав на ворогів вночі — таку тактику часто застосовували в біблійні часи (Бт 14:13—16).

За днів Авраама Кедорлаомер, цар Еламу, захопив кілька міст (усі вони, мабуть, розташовувались на пд. узбережжі Мертвого моря), і вони були змушені служити йому 12 років. Коли ж ці міста збунтувалися, Кедорлаомер і його союзники пішли в наступ, розбили війська Содома та Гоморри, забрали їхнє майно і захопили Авраамового племінника Лота і його домашніх. Тоді Авраам зібрав 318 вправних слуг і разом з трьома своїми союзниками погнався за Кедорлаомером, визволив полонених та повернув награбоване майно. Однак собі Авраам не взяв жодної здобичі. Це перша згадка про війну, у якій брав участь Божий служитель. Авраам воював, щоб визволити іншого Божого служителя, і Єгова схвалював це, адже, коли Авраам повернувся, священик Всевишнього Бога, Мелхиседек, поблагословив його (Бт 14:1—24).