Лот вагався послухатися чіткої вказівки і прийняти просте рішення. Він дуже непокоївся через неморальність мешканців Содома й Гоморри та навіть «мучив свою праведну душу», дивлячись на їхні учинки (2 Петра 2:8). Бог попередив, що має намір знищити ці зіпсуті міста, і дав Лоту та його сім’ї нагоду врятуватися. Можливо, ви думаєте, що Лот одразу втік. Але це не так. У той вирішальний момент він зволікав. Тоді ангелам, які були послані, щоб врятувати Лота з його рідними, довелося схопити їх за руки та вивести за місто (Буття 19:15, 16).

Погляд Лота на неморальну поведінку мешканців Содома і Гоморри повністю узгоджувався з Божими нормами. Він просто на якийсь час втратив почуття невідкладності. Зрештою Лот утік з тих приречених міст й отримав порятунок. Він виявив послух і не озирнувся на те, що залишив позаду.