Він виявляв до них довір’я

15. Чому Ісус довіряв своїм учням попри їхні недоліки?

¹⁵ Також любов тісно пов’язана з довір’ям. Любов «в усе вірить»c (1 Коринфян 13:7). З любові Ісус довіряв апостолам, хоча вони були недосконалі. Він був упевнений в них і вірив, що вони щиро люблять Єгову і прагнуть виконувати Божу волю. Навіть коли учні помилялися, Ісус не ставив під сумнів їхні спонуки. Наприклад, коли Іван і Яків, очевидно через свою матір, попросили Ісуса посадити їх поряд з собою в Царстві, він не засумнівався в їхній відданості й не позбавив їх апостольства (Матвія 20:20—28).

16, 17. Які обов’язки Ісус доручив своїм учням?

¹⁶ Ісус доручав своїм учням різні обов’язки, і це теж свідчило про його довір’я. У двох випадках, коли Ісус чудом нагодував тисячі людей, він просив учнів роздавати їжу (Матвія 14:19; 15:36). Напередодні своєї останньої Пасхи Ісус доручив Петру та Івану піти до Єрусалима і приготувати все до пасхальної вечері: ягня, вино, прісний хліб, гіркі трави та інше. Це не було якесь дріб’язкове завдання. Мойсеїв закон вимагав святкувати Пасху гідним чином, й Ісус дотримувався його. Крім того, трохи пізніше в той вечір Ісус, започатковуючи Спомин своєї смерті, використав вино й прісний хліб як важливі символи (Матвія 26:17—19; Луки 22:8, 13).

¹⁷ Ісус довіряв своїм учням і значно важливіші завдання. Як уже згадувалось, Ісус дав своїм учням важливе доручення — проповідувати і робити людей учнями (Матвія 28:18—20). Він також говорив, що в майбутньому невелика група його помазаних духом послідовників на землі буде роздавати духовний харч (Луки 12:42—44). Навіть у наш час Ісус, який є невидимим і править з неба, довірив свій збір на землі в опіку духовно зрілим чоловікам, які в Біблії названі дарами (Ефесян 4:8, 11, 12).

18—20. а) Як виявляти до співвіруючих довір’я? б) Як ми можемо з такою ж готовністю, як Ісус, ділитися своїми обов’язками з іншими? в) Що розглядатиметься в наступному розділі?

¹⁸ Як ми в стосунках з іншими можемо наслідувати приклад Ісуса? Якщо ми виявляємо довіру до співхристиян, то це свідчить про нашу любов до них. Пам’ятаймо: любов спонукує шукати в інших добрі риси, а не вади й недоліки. Час від часу кожного з нас може хтось ображати, однак любов допоможе не приписувати цим людям погані спонуки (Матвія 7:1, 2). Якщо ми маємо позитивний погляд на співвіруючих, то своїм ставленням до них будемо зміцняти їх, а не руйнувати (1 Фессалонікійців 5:11).

¹⁹ А чи можемо ми з такою ж готовністю, як Ісус, ділитися обов’язками з іншими? Дуже добре, коли ті, хто має відповідальне становище у зборі, доручають іншим членам збору завдання та не сумніваються, що вони виконають їх якнайкраще. Таким чином досвідчені старійшини надають цінне навчання іншим чоловікам, які відповідають певним вимогам і прагнуть допомагати у зборі (1 Тимофія 3:1; 2 Тимофія 2:2). Це навчання є вкрай важливим. Єгова сприяє тому, щоб праця Царства набувала чимраз більших масштабів. Тож потрібно навчати християнських чоловіків, аби згодом вони могли піклуватися про Божий народ, який постійно зростає (Ісаї 60:22).