«Ніколи любов не перестає». А чи ви не перестаєте виявляти любов?
ЩО ТАКЕ любов? У світі існує багато прислів’їв та приказок, які вказують на цінність справжньої любові. Прислів’я народу зулу говорить: «Любов не вибирає, на яку травичку впасти». На Філіппінах люди кажуть: «Любов — це сіль життя». А ливанська приказка говорить: «Любов не бачить недоліків, а ненависть перебільшує провини». Подібною також є ірландська приказка: «Любов ховає потворність». Уельська ж говорить: «Любов сильніша за велетня». Норвезьке прислів’я звучить так: «Те, що ми любимо, завжди прекрасне». Англієць міг би сказати: «Дрібка любові варта фунта закону». В Іспанії існує прислів’я: «Справжня любов триває до смерті».
Безсумнівно, справжню любов цінують усюди. Біблійний письменник Павло описав любов, котра міняє життя: «Любов довготерпить, любов милосердствує, не заздрить, любов не величається, не надимається, не поводиться нечемно, не шукає тільки свого, не рветься до гніву, не думає лихого, не радіє з неправди, але тішиться правдою, усе зносить, вірить у все, сподівається всього, усе терпить! Ніколи любов не перестає» (1 Коринтян 13:4—8).
Авжеж, «ніколи любов не перестає». Любов лікує. Любов об’єднує. Любов виявляється не лише на словах, а й у безкорисливих ділах. Любов має чисті спонуки. Тому Павло написав: «Коли я роздам усі маєтки свої, і коли я віддам своє тіло на спалення, та любови не маю,— то пожитку не матиму жодного». Якщо ми йдемо на жертви і робимо подарунки лише для того, щоб побачили інші, то в Божих очах це все даремно (1 Коринтян 13:3).
Ісус висловив це так: «Коли чиниш ти милостиню, не сурми перед себе, як то роблять оті лицеміри... щоб хвалили їх люди. Поправді кажу вам: вони мають уже нагороду свою! А як ти чиниш милостиню,— хай не знатиме ліва рука твоя, що робить правиця твоя». Справді, любов не вихваляється. (Матвія 6:2, 3).
Нелицемірна любов не шукає власної користі. Справжня любов робить людину приємною для інших (Матвія 11:28—30). Наступні слова анонімного автора, можливо, спонукають нас замислитися про те, яку любов ми маємо до інших: «Праведність без любові робить нас черствими. Віра без любові робить нас фанатичними. Влада без любові робить нас жорстокими. Обов’язок без любові робить нас непоступливими. Акуратність без любові робить нас дріб’язковими».
Люди, котрі живуть лише за правилами, можуть зрештою непомітно для себе повністю втрати любов. Ми можемо стати джерелом постійного підбадьорення для інших, якщо житимемо за порадою Павла: «Зодягніться, як Божі вибранці, святі та улюблені, у щире милосердя, добротливість, покору, лагідність, довготерпіння. Терпіть один одного, і прощайте собі, коли б мав хто на кого оскарження. Як і Христос [«Єгова», НС] вам простив, робіть так і ви! А над усім тим — зодягніться в любов, що вона — союз досконалости» (Колосян 3:12—14).
[Ілюстрація на сторінці 15]
Правдиві християни виявляють любов, як навчав Ісус.