Тиждень, який змінив світ

«Благословенний, хто йде у Господнє Ім’я» (МАТВІЯ 21:9).

1. На які дві різні групи вплинули події минулого серпня?

«ТРИ ТЯЖКІ ДНІ, ЯКІ ПОТРЯСЛИ СВІТ». У серпні 1991, заголовки такі як цей, наголошували факт, що тільки до кількох днів світ може перевернутись догори дном. Справді, останні дні серпня були багатими на події, не тільки для світу, але також для людей, про яких Ісус сказав: «Вони не є частиною світу». Ці люди, сьогодні відомі як Свідки Єгови (Івана 17:14, НС).

2, 3. (а) Як підкреслилось свободу в Загребі незважаючи на передвоєнну атмосферу? (б) Яка була нагорода за міцну віру в Одесі?

² Перший міжнародний конгрес Свідків Єгови в Югославії планувався на 16-18 серпня. Як сталось, це теж буде перший великий конгрес Свідків Єгови в країні, яка була на грані громадянської війни. Місцеві Свідки, разом з Свідками сусідніх країн, з своєї волі, працювали протягом двох місяців, щоб повністю відремонтувати стадіон «Гаск ґраданському» у Загребі. Стадіон був бездоганно чистий, досконале місце на конгрес «Любителі свободи». Тисячі делегатів з різних країн планували прибути на конгрес, включаючи 600 із Сполучених Штатів. Під загрозою громадянської війни, ходили чутки, що «американці не приїдуть». Але вони прибули, разом з делегатами з багатьох інших країн. Передбачали, що присутніх буде 10 000, але останнього дня на стадіоні було 14 684 присутніх! Усі одержали велике благословення, тому що не «кинули збору свого» (Євреїв 10:25).

³ Протягом трьох днів після конгресу в Загребі, в Радянському Союзі готувався, але не вдався, державний переворот. У той час, любителі Божої свободи готували конгрес у Одесі на Україні. Чи відбудеться цей конгрес? З міцною вірою брати наводили останні штрихи повного ремонту на стадіоні, і делегати продовжували з’їжджатися. Наче чудом, переворот закінчився. На 24 і 25 серпня відбувся чудовий конгрес на якому було 12 115 присутніх і охрестилось 1943 особи—16 процентів усіх присутніх! Ці новоохрещені Свідки, разом з тими, які вже довгі роки були вірні, дуже раділи, що прибули на той конгрес з цілковитим довір’ям до Єгови (Приповістей 3:5, 6).

4. Який Ісусів приклад Свідки Східної Європи наслідували?

⁴ Ті вірні Свідки наслідували приклад Ісуса Христа. Він ніколи не нехтував святами, які Єгова наказав святкувати, навіть коли євреї старались убити Його. Коли Він підходив до Єрусалима святкувати останню пасху, євреї які метушилися в храмі, питали: «А як вам здається? Хіба Він не прийде на свято?» (Івана 11:56). Все-таки Він прийшов! Так почався тиждень, який завершився зміною ходу людської історії. Розгляньмо ж деякі основні пункти того тижня — з 8 до 14 нісана, за єврейським календарем.

8 нісана

5. Що Ісус усвідомлював у дорозі у Віфанію 8 нісана 33 н. е.?

⁵ Цього дня Ісус з Його учнями прибули до Віфанії. Тут, Ісус проведе шість ночей в домі Свого улюбленого друга Лазаря, якого Він недавно воскресив з мертвих. Віфанія розташована близько Єрусалима. Ісус уже приватно попередив Своїх учнів: «Оце в Єрусалим ми йдемо,— і первосвященикам і книжникам виданий буде Син Людський,— і засудять на смерть Його... І поганам Його вони видадуть — на наругу та на катування, і на розп’яття,— але третього дня Він воскресне!» (Матвія 20:18, 19). Ісус повністю усвідомлював, що буде мусив зносити болісні муки. Проте як той час щонайбільшого випробування наближується, Він не шкодує зусиль у служінні Своїм братам. Нехай в нас теж «будуть ті самі думки, що й у Христі Ісусі!» (Филип’ян 2:1​-5; 1 Івана 3:16).

9 нісана

6. Ввечері 9 нісана, що Марія зробила, і що Ісус сказав Юді?

⁶ Як сонце зайшло за обрій, на початку 9 нісана, Ісус вечеряє в домі колишнього прокаженого Симона. Марія, сестра Лазаря намащує Ісусові голову й ноги коштовною пахучою олією, і покірно витирає Його ноги волоссям. Коли Юда противиться, Ісус каже: «Позостав її ти,— це вона на день похорону заховала Мені». Як первосвященикам донеслось, що багато євреїв приходили до Віфанії і ввірували в Ісуса, вони замишляли вбити Його й Лазаря (Івана 12:1​-7).

7. Як Ім’я Єгови прославилось вранці 9 нісана, і що Ісус передрік?

⁷ Рано вранці Ісус вирушає до Єрусалима. Великий натовп виходить Йому назустріч, вимахуючи пальмовими віттями й вигукуючи: «Осанна! Благословенний, хто йде в Господнє Ім’я! Цар Ізраїлів!» Таким чином Ісус виконав пророцтво Захарія 9:9, коли в’їхав у місто на молодому ослі. Наближаючись до Єрусалима, Ісус сплакав над ним, і передрікає, що римляни оточать його і знищать місто вщент — пророцтво, яке вражаюче сповнилося 37 років пізніше. (Це теж віщує лихо відступницькому так званому християнству, яке ходить за прикладом стародавнього Єрусалима). Правителі над єврейським народом не хотіли, щоб Ісус царював над ними. Розлючені, вони вигукують: «Ось пішов увесь світ услід за Ним!» (Івана 12:13, 19).

10 нісана

8. Як 10 нісана Ісус виявив глибоку пошану до дому молитви Єгови, і що сталось після цього?

⁸ Ісус знову відвідує храм і вдруге виганяє з нього пожадливих торговців і тих, які займалися розміном грошей. Торговельні діяльності «грошолюбство» не повинні мати перевагу в домі молитви Єгови! (1 Тимофія 6:9, 10). Незабаром Ісус помре. Він говорить про насадження насіння Він пояснює це учням. Зерно відмирає але проростає і рясно зароджує. Подібно до цього, результатом Ісусової смерті багато людей, які практикуватимуть віру в Нього одержать вічне життя. Стурбований думкою про Свою неминучу смерть, Ісус молиться, щоб таким чином прославилось Ім’я Його Отця. У відповідь на це, з неба почувся Божий гучний голос, щоб усі присутні чули: «І прославив,— і знову прославлю!» (Івана 12:28).

11 нісана — день діяльності

9. (а) Ранком 11 нісана, як Ісус користувався ілюстраціями, щоб осудити відступницьких євреїв? (б) Так як Ісус виявив у притчі, хто упустив чудову нагоду?

⁹ Ісус з Своїми учнями знову залишають Віфанію, до надзвичайної зайнятості. Трьома притчами Ісус пояснює їм чому відступницке єврейство було засуджене. По дорозі Він прокляв неплідне фігове дерево й таким чином зобразив Його осуд над невірним, безплідним єврейським народом. Увійшовши в храм, Він розповідає притчу і показує як негідні виноградарі, які працюють у винограднику навіть вбивають сина пана свого і спадкоємця — показуючи як євреї не дотримали свого довір’я до Єгови, зрада, яка доповнеться вбивством Ісуса. Він говорить їм про весільний бенкет, якого приготував цар — Єгова — Якого запрошені гості (євреї) через самолюбні інтереси відмовляються прибути на нього. Тому запрошується сторонніх — неєвреїв — декотрі з яких приходять на бенкет. Але на бенкеті викидають чоловіка не вбраного у весільну одежу. Цей гість представляє фальшивих християн так званого християнства. Багато євреїв Ісусового дня були запрошені, але «вибраних мало», щоб бути частиною 144 000 спадкоємців небесного Царства на яких покладено печатку (Матвія 22:14; Об’явлення 7:4).

10-12. (а) Чому Ісус картав єврейських священиків, і як Він зганьбив тих лицемірів? (б) Як виконалось суд над відступницьким єврейством?

¹⁰ Лицемірні єврейські священики шукають нагоди схопити Ісуса, але Він відповідає на декілька хитрих запитань і бентежить їх перед народом. О, ті відступницькі релігійні євреї! Як відверто Ісус картає їх! Вони прагнуть видатного становища перед людьми, носити відмінний одяг, і таких шановних титулів, як «Учитель» і «Отець», подібно до багатьох священиків у наш час. Ісус висловлює правило: «Хто бо підноситься,— буде понижений, хто ж понижується, той піднесеться» (Матвія 23:12).

¹¹ Ісус різко ганьбить тих релігійних провідників. Сім разів Він каже їм: «Горе ж вам!» називаючи їх сліпими провідниками й лицемірами. Кожного разу Він висловлює ясну причину на осуд. Вони зачиняють перед людьми вхід до Царства небесного. Коли піймуть нововірця в свою пастку, то вдвічі роблять його сином геєни, будучи достойним знищення через попередні великі гріхи або фанатизм. «Нерозумні й сліпі»,— каже Ісус бо фарисеї більше люблять золото в храмі ніж підтримування чистого поклоніння в ньому. Вони ігнорують правосуддя, милість, і вірність, тому що дають десятину жаданої м’яти, ганусу й кмину, але ігнорували важливіші справи яких Закон вимагав. Ритуальне вмивання ніколи не очистить їх від внутрішнього забруднення — тільки серце очищене вірою в Ісусову майбутню жертву очищувало від гріхів. Внутрішнє лицемірство й беззаконня не справджували будь-який «побілений» зовнішній вигляд (Матвія 23:13​-29).

¹² Так, справді горе фарисеям, «синам убивців пророків!» Змії, рід гадючий вони, засуджені до геєни, бо вбиватимуть не тільки Ісуса, але і Його послідовників. Це суд, який спаде «на цей рід». На сповнення цього пророцтва, Єрусалим був знищений вщент 37 років пізніше (Матвія 23:30​-36).

13. В яких сьогоднішніх ситуаціях відображується те, що Ісус говорив про пожертви в храмі?

¹³ Перш ніж Ісус виходить з храму, то похвалює нужденну вдову, яка вкидає дві малі монети до скарбниці, «ввесь прожиток, що мала». Яка ж протилежність пожадливим і заможним, які жертвували з лишка свого! Як та нужденна вдова, Свідки Єгови сьогодні охоче жертвують час, енергію, і фінанси для того щоб підтримувати й поширювати проповідування Царства по цілому світі. Які ж інакші вони є від тих неморальних священиків, які обдирають свої пастви й будують власні царства особистого майна! (Луки 20:45 — 21:4).

11 нісана кінчиться

14. Над чим Ісус засумував, і як Він відповів на подальші запитання Своїх учнів?

¹⁴ Після полудня Ісус виходить з міста, разом з Своїми близькими учнями. Вони прибувають до гори Оливної, Ісус сплакав над Єрусалимом і його народом і сказав: «Відтепер ви Мене не побачите, аж поки не скажете: «Благословенний, Хто йде у Господнє Ім’я» (Матвія 23:37​-39). Пізніше, коли Ісус з Своїми близькими учнями сиділи на горі Оливній, вони питали Його про це, і відповідаючи на їхнє запитання, Ісус говорить про ознаку Своєї присутності в царській владі й закінчення злої системи Сатани (Матвія 24:1 — 25:46; Марка 13:1​-37; Луки 21:5​-36).

15. Яку ознаку Ісус дав щодо Своєї присутності, щоб судити, і коли вона почала сповнятися?

¹⁵ Коли Ісус говорить про суд Єгови над храмом, то вказує на те, що це прообраз майбутніх катастрофічних подій при кінці цілої системи речей. Ознакою Його присутності буде спалах війн у щонайбільшому масштабі, як і голод, землетруси, та епідемії, разом з відсутністю любові між людьми, і беззаконня. Усі ці обставини сповняються в нашому ХХ столітті ще від 1914 року.

16, 17. Про які світові події Ісус говорив, і як християни повинні реагувати на те пророцтво?

¹⁶ Кульмінаційний пункт настане під час «скорботи великої... «якої не було з первопочину світу аж досі» й не буде». Тому що скорбота буде така руїнницька як Потоп за днів Ноя, то Ісус перестеріг, щоб не заглиблюватись у світські погоні. «Пильнуйте, бо не знаєте, котрого дня прийде Господь ваш». Які ж раді ми можемо бути через те, що Господь призначив помазаного «вірного й мудрого раба» давати пересторогу й постачати вдосталь духовної поживи в цей день Його присутності! (Матвія 24:21, 42, 45​-47).

¹⁷ У нашому ХХ столітті ми вже бачили «тривогу людей на землі... коли люди будуть мертвіти від страху й чекання того, що йде на ввесь світ». Але Ісус каже: «Коли ж стане збуватися це, то випростуйтесь, і підійміть свої голови,— бо зближається ваше визволення!» Однак перестерігає: «Уважайте ж на себе, щоб ваші серця не обтяжувалися ненажерством та п’янством, і життєвими клопотами, і щоб день той на вас не прийшов несподівано, немов сітка». Тільки коли будемо пробуджені, то тільки тоді встоїмо схваленими перед Ісусом, «Сином Людським» в час Його присутності (Луки 21:25​-28, 34​-36).

18. Як ми можемо підбадьорюватися Ісусовими притчами про десять дів і таланти?

¹⁸ На закінчення Свого чіткого передбачання сучасних подій, Ісус говорить три притчі. У першій, про десять дів, Він знову підкреслює потребу «пильнувати». Потім у притчі про рабів і таланти, Він показує нагороду за працьовитість — запрошення «увійти в радість Пана свого». Помазані християни, зображені в цих притчах, як і інші вівці можуть дуже підбадьоритись цими образними описами (Матвія 25:1​-30).

19, 20. Про яке чудове сьогочасне споріднення Ісус говорив у Своїй притчі про овець і козлів?

¹⁹ Третя притча стосується Ісусової присутності в царській владі після Його прибуття, щоб сісти на Свій славетний небесний престол. Уже настав час судити народи й розділювати людей на землі на дві групи — на покірних вівцеподібних осіб, і на впертих козлеподібних. Вівці не шкодують зусиль допомагати братам Царя — помазаним з останка ще на землі в цей час кінця світу. У нагороду вівці одержують життя, тоді як невдячні козли, які не оцінюють усього цього підуть на вічне знищення (Матвія 25:31​-46).

²⁰ Яке ж чудове споріднення ми бачимо між іншими вівцями а братами Царя в час кінця цієї системи! Хоч помазаний останок поніс більшу відповідальність за працю на початку Царевої присутності, то мільйони запопадливих інших овець тепер становлять 99,8 процента Божих слуг на землі (Івана 10:16). Вони теж виявились охочими терпіти «голод, спрагу, нагість, хвороби й ув’язнення» як друзі вірних помазанихa.

12 нісана

21. Що набувало швидкості 12 нісана, і як?

²¹ Змова вбити Ісуса продовжується. Юда відвідує первосвящеників у храмі, і погоджується видати Ісуса за 30 срібняків. Це теж було пророковане (Захарія 11:12).

13 нісана

22. Що готувалось 13 нісана?

²² Ісус, перебуваючий у Віфанії, правдоподібно щоб молитися й міркувати, посилає учнів у Єрусалим пошукати одного «такого-то». У домі цього чоловіка, у великій верхній кімнаті, вони готують пасху (Матвія 26:17​-19). Як сонце заходить 13 нісана, Ісус приєднується до Своїх учнів у верхній кімнаті, щоб святкувати найважливішу подію цілої історії. Що чекає Його 14 нісана? У наступній статті довідаємось.

[Примітка]

Як би Ви переповіли?

◻ Як дехто виявляв Ісусові гостинність від 8 по 10 нісана?

◻ Як Ісус викривав лицемірних священиків 12 нісана?

◻ Яке велике пророцтво Ісус виголосив, і як воно сповняється сьогодні?

◻ Як події завершувалися 12 і 13 нісана?

[Ілюстрація на сторінці 12]

Ісус похвалив нужденну вдову, яка пожертвувала дві малих монети — усе що мала.