Магдалені у віці 18 років поставили діагноз — системний червоний вовчак, захворювання, при якому імунна система людини, схоже, уражає її власні органи. «Я дуже налякалася,— розповідає Магдалена.— Час минав, а мій стан погіршувався і хвороба загострювалась через розлади травлення, виразки в роті і проблеми зі щитовидною залозою».

Магдалена каже: «Моя хвороба прогресує, і я часто почуваюсь настільки виснаженою, що не можу встати з ліжка. Через непередбачуваний розвиток хвороби мені дуже важко щось планувати наперед. Найбільше мене пригнічує те, що я не в стані робити в служінні Єгові так багато, як раніше».

Покладаючись у молитві на Бога, Магдалена бореться з виснажливою хворобою. Вона говорить: «Завдяки тому, що я виливаю Єгові серце, я відчуваю полегшення і відновлюю радість. Тепер я дійсно розумію, що́ означає кожного дня покладатися на Бога» (2 Кор. 1:3, 4).

Магдалена говорить: «Збір робить аудіозапис програми і таким чином дбає про те, щоб зібрання приносили мені пожиток. Брати і сестри часто телефонують мені, щоб дізнатися, чим ще можуть допомогти. Крім того, вони шлють мені підбадьорливі листи. Думка про те, що одновірці пам’ятають мене і цікавляться мною, допомагає мені боротися з недугою».

Магдалена говорить: «Я з усіх сил намагаюся не зосереджуватись на своїх проблемах. Мені приносять радість ті дні, коли я почуваюся краще. Я підбадьорююсь, коли читаю життєписи людей, які залишаються вірними, незважаючи на хронічну хворобу». Ізабелу зміцнює думка про те, що Єгова любить її і цінує. Вона каже: «Я почуваюсь потрібною і маю для кого жити. До того ж у мене є чудова надія на майбутнє».

«Я свідчу по телефону. Крім того, пишу листи і регулярно листуюся з кількома зацікавленими. Коли лежу в лікарні, то завжди кладу біля свого ліжка Біблію та наші публікації. Це допомагає мені зав’язувати чимало гарних розмов» (Магдалена, в якої виявили системний червоний вовчак).