Трагедія величезного масштабу

Ерікуa шість місяців. Але його вага та зріст заледве такі, як у одно- чи двомісячного немовляти, ноги і живіт набряклі, а обличчя одутле. Дитина бліда, її волосся ламке і тьмяне, на шкірі ранки. Ерік дуже дратівливий. Лікар вкрай обережно обстежує його очі, адже поверхня очних яблук у Еріка надто вразлива. Очевидно, хлопчик відстає у розумовому розвитку. На жаль, у такому стані перебуває далеко не одна дитина.

«ЦЯ НЕДУГА стає сьогодні причиною понад половини всіх дитячих смертей у цілому світі. Такого великого показника не має жодне інфекційне захворювання з часів епідемії чуми. Хоча це не інфекційне захворювання, але мільйони його жертв залишаються каліками на все життя, постійно хворіють і відстають у розумовому розвитку. Недуга загрожує жінкам, родинам і зрештою життєздатності суспільства в цілому» («Становище дітей світу» [англ.], Дитячий фонд ООН).

Про яку недугу йдеться? Це недоїдання, а зокрема білково-калорійна недостатність, яку Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) назвала «німою трагедією». Яких масштабів набула ця трагедія? ВООЗ зазначає, що з нею «щороку пов’язана принаймні половина від 10,4 мільйона дитячих смертей».

Наслідком неправильного харчування є як недоїдання, так і ожиріння. Недоїдання виникає тоді, коли відсутні одна або декілька поживних речовин, як-от певний вітамін чи мінерал. Однак ВООЗ вважає білково-калорійну недостатність «найнебезпечнішою формою недоїдання». Здебільшого від неї потерпають діти до п’яти років.

Ерік та мільйони інших голодних дітей не винні у тому, що голодують, і не в їхніх силах щось змінити. Дитячий дієтолог Хеорхіна Туссайнт сказала кореспондентові журналу «Пробудись!»: «Жертви [голоду] ні в чому не винні, і все ж саме вони найбільше потерпають від його наслідків».

Можливо, дехто скаже, що проблема ця неминуча, бо людству попросту бракує харчів. Але ось парадокс: згідно з даними ВООЗ, «ми живемо у світі достатку». На землі більше ніж достатньо їжі для всіх людей. Крім того, це недуга, яку легше і набагато дешевше від інших попередити та лікувати. Чи не обурює вас такий парадокс?

Хто страждає?

Голодують не тільки діти. У звіті ВООЗ за липень 2001 року говориться: «Проблема недоїдання дуже поширена. Потерпає майже 800 мільйонів людей, тобто 20 відсотків населення країн, що розвиваються». Це означає, що кожен восьмий у світі страждає від недоїдання.

Найбільше людей, позбавлених нормального харчування, живе в Азії, переважно на півдні і в центральній частині цього регіону, але найвищий відсоток голодуючих — в Африці. Далі йдуть деякі країни, що розвиваються, на території Латинської Америки та на островах між Північною і Південною Америкою.

Чи в розвинутих країнах немає такої проблеми, як хронічне недоїдання і голод? Безумовно, що є. За даними Продовольчої і сільськогосподарської організації Об’єднаних Націй (звіт «The State of Food Insecurity in the World 2001»), у розвинутих країнах 11 мільйонів людей позбавлені нормального харчування, 27 мільйонів недоїдають у країнах з перехідною економікою, як наприклад у країнах Східної Європи і колишнього Радянського Союзу.

Чому голод і недоїдання стали такою великою проблемою? Чи можна допомогти голодним сьогодні? Чи світ колись звільниться від недоїдання? Відповіді на ці запитання містяться у наступних статтях.

[Примітка]

[Таблиця/Карта на сторінці 4]

(Повністю форматований текст дивіться в публікації)

КРАЇНИ, ДЕ ІСНУЄ ЗАГРОЗА НЕДОЇДАННЯ

ВЕЛИКА ЗАГРОЗА

ПІДВИЩЕНА ЗАГРОЗА

НЕЗНАЧНА ЗАГРОЗА

НЕДОЇДАННЯ НЕ ЗАГРОЖУЄ АБО ДАНІ НЕПОВНІ

[Ілюстрація на сторінці 3]

Чекають на вантаж з допомогою (Судан).

[Відомості про джерело]

UN/DPI Photo by Eskinder Debebe

Корені проблеми та її довготривалі наслідки

«Я голодував, і ви сформували комітет, щоб дослідити, чому я голодував. У мене не було дому, і ви написали звіт про моє становище. Я захворів, і ви провели семінар з проблем бідності. Ви дослідили усе про мої біди, а я й далі голодний, безпритульний і хворий» (Невідомий автор).

ДЛЯ ТОГО щоб покінчити з голодом, різноманітні установи у світі постійно вживають якихось заходів, але досягнення активістів не виправдовують сподівань. Наприклад, 1996 року Всесвітня продовольча конференція, яку провела Продовольча і сільськогосподарська організація Об’єднаних Націй (ФАО), поставила завдання: до 2015 року наполовину зменшити кількість тих, хто страждає від недоїдання, а сьогодні це близько 400 мільйонів осібa.

Було досягнуто певних успіхів. Однак в одному з останніх звітів ФАО («The State of Food Insecurity in the World 2001») говориться: «Поступ у боротьбі з голодом у світі помітно сповільнився». З огляду на такий стан речей завдання Продовольчої конференції навряд чи буде виконане. До того ж у звіті зазначалось, що «кількість голодних людей у більшості країн, що розвиваються, значно зросла».

Чому ж проблему голоду і недоїдання так важко подолати? Щоб знайти відповідь на це запитання, нам слід передусім визначити, що́ таке недоїдання, та з’ясувати глибоко вкорінені причини цієї проблеми, а також її наслідки.

Що призводить до недоїдання?

Стан недоїдання виникає тоді, коли клітинам організму бракує поживних речовин. Це здебільшого відбувається з двох причин: 1) нестача білків, калорій, вітамінів та мінералів і 2) часті інфекційні захворювання.

З одного боку, такі недуги, як пронос, кір, малярія та респіраторні захворювання, вкрай виснажують організм і позбавляють його поживних речовин. У хворого погіршується апетит, він менше їсть. З іншого боку, дитина, яка недоїдає, більш хвороблива. В результаті утворюється замкнуте коло. Отже, білково-калорійна недостатність спричиняється до ще більшої кількості смертей.

Чому недоїдання більш небезпечне для дітей? Річ у тім, що вони швидко ростуть, тож організм потребує багато калорій і білків. З подібних причин від недоїдання особливо страждають вагітні жінки і ті, що годують грудьми.

Часто дитина потерпає ще до народження. Якщо майбутня мама погано харчується до і під час вагітності, новонароджений буде важити дуже мало. Відтак передчасне відлучення від грудей, неправильне харчування і брак гігієни призводять до недоїдання.

Через недостатність потрібних поживних речовин дитина не може нормально рости і розвиватись. Вона багато плаче і постійно хворіє. Коли стан її погіршується, то вага зменшується, очі і тім’ячко (м’яке місце на верхній частині голови) западають, шкіра та інші тканини тіла втрачають еластичність, порушується терморегуляція.

Недоїдання має й інші форми. Вони теж призводять до сповільнення росту. Це, наприклад, брак мінералів, передусім заліза, йоду і цинку, а також вітамінів, особливо вітаміну А. Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) повідомляє, що приблизно 100 мільйонів маленьких дітей по цілому світі страждає від недостачі вітаміну А, власне така недостача часто є причиною сліпоти. Через брак цього вітаміну у дітей ослаблюється імунітет, тобто знижується опірність організму до інфекцій.

Довготривалі наслідки

Недоїдання руйнує людський організм. Страждають, особливо у дітей, всі органи і системи, в тому числі серце, нирки, шлунок, кишечник, легені та мозок.

Різні дослідження показали, що сповільнення росту дитини супроводжується погіршенням розумових здібностей та поганою успішністю в школі. У звіті ООН погіршення розумових здібностей названо «найсерйознішим довготривалим наслідком недоїдання».

Якщо людина погано харчувалась у дитинстві, наслідки цього вона відчуватиме усе життя. Саме тому в одному документі ЮНІСЕФ з гіркотою зазначається: «Погіршення розумових здібностей у такої величезної кількості людей через причини, які майже повністю можна усунути,— просто марнотратство, до того ж злочинне марнотратство». Отже довготривалі наслідки голодування викликають неабияке занепокоєння. Недавні дослідження пов’язують постійне недоїдання в дитинстві зі схильністю до таких хронічних захворювань у дорослому віці, як хвороби серця, діабет та гіпертонія.

Однак, згідно з інформацією ЮНІСЕФ, тяжке недоїдання не становить найбільшої проблеми: «Понад три чверті смертей, спричинених недоїданням, пов’язані не з тяжким недоїданням, а з легкою і середньою його формами» (курсив наш). Діти, що страждають від легкої чи середньої форми недоїдання, зіткнуться з наслідками цього у дорослому віці. Тому вкрай необхідно розпізнати симптоми недоїдання у дітей і вчасно надати їм відповідну допомогу. (Дивіться інформацію в рамці на сторінці 7).

Корені проблеми

Як було вже зазначено вище, безпосередня причина недоїдання — це брак харчів. Але серйозніші причини криються у соціальних, економічних, культурних особливостях та в стані довкілля. Найголовніша серед цих причин — бідність, адже в злиднях живуть мільйони людей, особливо в країнах, що розвиваються. Хоча бідність — основна причина браку харчів, вона у свою чергу є наслідком постійного недоїдання, оскільки продуктивність праці людей, які страждають від цього лиха, знижується і вони стають ще біднішими.

Це далеко не всі чинники, які поглиблюють проблему. Брак знань призводить до неправильного харчування. Як ми вже побачили, інфекції також погіршують стан справ. Окрім того, існують такі соціальні і культурні фактори, як нерівний розподіл продуктів харчування та дискримінація жінок. Часто жінки їдять «останні й останнє», тобто після чоловіків і менше за чоловіків. Жінок теж позбавляють можливості навчатися, тимчасом як освіта допомогла б їм краще дбати про своїх дітей.

На додаток проблеми довкілля призводять до зменшення обсягу виробництва харчових продуктів. Ситуацію погіршують стихійні лиха і війни. Згідно зі звітом ФАО за 2001 рік, тільки у період з жовтня 1999 року до червня 2001 року 22 країни постраждали від посухи, 17 — від ураганів і повеней, у 14-ти точилися війни або збройні конфлікти, в 3-х була особливо сувора зима, а 2 країни потерпіли від землетрусів.

Лікування і профілактика

Як допомогти дитині, що довго недоїдала? У випадку важкої форми недоїдання дитина потребує госпіталізації. Згідно з вказівками, опублікованими ВООЗ, лікарі спершу оцінюють стан дитини і лікують її від інфекційних захворювань чи обезводнення. Годувати починають поступово, переважно через трубочку. Цей етап може тривати близько тижня.

Відтак починається період реабілітації. Дитині знову дають грудне молоко і намагаються давати їй якнайбільше їжі. У цей час важливу роль відіграють емоційні та фізичні стимули. Не можна переоцінити значення уважного догляду і ласки для розвитку малюка. Тоді ж можна навчати матір основам правильного харчування і гігієни, щоб запобігти недоїданню в майбутньому. Потім дитину забирають з лікарні, але протягом певного часу вона має бути під наглядом лікарів.

Безумовно, профілактика — набагато ліпша від лікування. Тому в багатьох країнах уряди і приватні організації запровадили програми додаткового харчування або програми з виробництва продуктів загального споживання вищої якості. Громадські організації також роблять свій внесок у профілактику голоду і хронічного недоїдання. Наприклад, вони організовують курси, на яких вчать основ правильного харчування, дбають про чистоту питної води, будують туалети, борються за чистоту довкілля, вкладають гроші у вакцинацію та наглядають за ростом і розвитком дітей.

А що ж можуть зробити окремі люди? У рамці на сторінці 8 містяться деякі корисні поради. Крім того, дитячий дієтолог Хеорхіна Туссайнт рекомендує, щоб матері регулярно приходили до педіатрів: спочатку через тиждень після народження дитини, потім, коли немовляті виповниться місяць, і відтак щомісяця. Мати повинна обов’язково звернутися до лікаря, якщо у дитини з’являться симптоми обезводнення, сильний пронос чи гарячка.

Хоча ці рекомендації стосовно поліпшення харчування дітей розумні й корисні, слід визнати, що голод і недоїдання становлять велику проблему, настільки велику, що людина не може її розв’язати. У «Британській енциклопедії» говориться: «Проблема доступу всіх і кожного до відповідної кількості харчових продуктів та до інформації про раціональне харчування і досі не втрачає своєї актуальності». Отже, чи можна сподіватися, що колись цій «німій трагедії» буде покладено край?

[Примітка]

[Рамка на сторінці 7]

ЧИ ВАША ДИТИНА СТРАЖДАЄ ВІД НЕДОЇДАННЯ?

Як лікарі визначають, чи дитина харчується нормально? Вони аналізують різні ознаки і симптоми, ставлять запитання про особливості харчування та роблять лабораторні аналізи. Однак лікарі переважно покладаються на більш очевидні дані. Вони вимірюють зріст дитини і об’єми, зважують її і отримані дані порівнюють зі стандартом. Таким чином з’ясовується форма і ступінь недоїдання.

Головні параметри огляду — це вага, зріст і об’єм руки. За співвідношенням ваги й віку визначають ступінь недоїдання. Виснаженість і сильна худорба вказують на важку форму недоїдання. Цей діагноз ставлять тоді, коли маса тіла дитини на 40 або більше відсотків нижча від нормальної. На середню форму недоїдання вказує 25—40 відсотків дефіциту ваги, а на легку форму — від 10 до 25 відсотків. Низький зріст відносно віку дитини вказує на хронічне недоїдання, розвиток дитини сповільнений.

До найважчої форми білково-енергетичної недостатності належать надзвичайне виснаження, квашіоркор або сполучення цих станів. Від надзвичайного виснаження страждають грудні діти віком від 6 до 18 місяців. Цей стан розвивається поступово, він характеризується хронічною недостатністю калорій і поживних речовин, а виникає внаслідок недоодержання грудного молока або коли дитину годують дуже розбавленими замінниками материнського молока. Немовля, яке страждає цією формою білково-енергетичної недостатності, важить набагато менше норми, його м’язи настільки тонкі, що шкіра пристає до костей, ріст сповільнюється. Дитина має старече обличчя, вона дратівлива і багато плаче.

Слово «квашіоркор» походить з однієї африканської мови і означає «відлучена дитина». Цим словом називають малюка, якого відлучили від грудей матері заради братика чи сестрички, котрі щойно народилися. Квашіоркор виникає власне тоді, коли дитину перестають годувати материнським молоком, він пов’язаний з недостатністю калорій, але розвивається через гострий брак білків. Організм при цьому утримує рідину, через що набрякають кінцівки та живіт. Іноді набрякає й обличчя, тоді воно нагадує повний місяць. На шкірі з’являються подразнення та ураження, змінюється колір і структура волосся. У дітей набрякає печінка, вони стають апатичними і сумними. Саме в такому стані перебуває Ерік, про якого ми згадали на початку. Мати годувала його грудьми тільки перший місяць, а потім давала сильно розведене коров’яче молоко. Коли хлопчику виповнилось три місяці, мати почала давати йому овочеві супи й підсолоджену воду, а згодом полишила сина сусідці.

Третій різновид білково-енергетичної недостатності має ознаки як надзвичайного виснаження, так і квашіоркору. Якщо дитині, що перебуває в одному з описаних станів, не надати вчасної допомоги, вона помре.

[Рамка/Ілюстрація на сторінці 8]

НЕ ДОПУСТІТЬ, ЩОБ ВАША ДИТИНА НЕДОЇДАЛА!

◼ Надзвичайно важливо, щоб мати добре харчувалась. Під час вагітності й годування грудьми жінка потребує більше калорій і білків. Щоб вироблялося молоко, їй особливо необхідні білки. Тому, коли їжі мало, віддавайте перевагу жінкам дітородного віку і маленьким дітям.

◼ Переважно найліпша їжа для немовляти — материнське молоко. Дитина особливо потребує його у перші дні свого життя, оскільки в материнському молоці містяться антитіла, які захищають дитячий організм від інфекцій. Приблизно протягом перших чотирьох місяців грудне молоко постачає дитині всі поживні речовини, які вона потребує для нормального росту і розвитку.

◼ На четвертому — шостому місяці життя, коли немовля усе ще споживає головним чином материне молоко, воно готове приймати також інші продукти. Поступово додавайте в їжу розтерті фрукти й овочі. Спочатку давайте дитині щось одне. Через два-три дні, коли вона вже звикне до одного якогось продукту, нехай спробує інший. Звичайно, щоб привчити дитину до нової страви, необхідно багато терпіння й наполегливості. Готуючи для дитини, пам’ятайте, що все має бути абсолютно чисте. Старанно мийте продукти і начиння!

◼ Коли дитині п’ять — дев’ять місяців, їй здебільшого вже не достатньо калорій і білків, що містяться у материнському молоці. Постійно й наполегливо привчайте дитину до нової їжі. Спершу давайте дитячі продукти зі злаків і дитячі овочеві маси, потім переходьте до молочних та м’ясних продуктів. Якщо на початку дітям дають перетерті страви, то з шостого місяця їм можна давати дрібно нарізані продукти. Сіль або цукор додавати не обов’язково, до того ж цього не рекомендують спеціалісти.

◼ На дев’ятому місяці материне молоко стає лише додатком до основного харчування. Дитина починає їсти те, що й інші в родині. Усе має бути дуже чистим, продукти дрібно нарізають або перемелюють для того, щоб дитині було легше їх пережувати. Найліпше, щоб раціон дитини включав фрукти й овочі, каші і бобові, м’ясо і молочні продуктиb. Особливо діти потребують продуктів, багатих на вітамін А. Він міститься у грудному молоці, овочах з темним листям і в таких оранжевих та жовтих фруктах й овочах, як морква, персики чи абрикоси. У віці до трьох років діти мають їсти п’ять-шість разів на день.

◼ Чим різноманітніше харчування дитини, тим більше поживних речовин, які зміцняють організм, вона отримує. Мати має зосередитись на тому, щоб давати якісну їжу. Не треба змушувати дитину їсти, коли вона наїлась, і не зупиняти її, якщо вона хоче ще.

[Примітка]

«Німа трагедія» невдовзі припиниться!

«ПОРІВНЯНО з відносно недавнім минулим, людство сьогодні живе багатше... Теоретично... їжі на землі більш ніж достатньо». Так говориться в одному документі Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ). Якщо це правда, то чому ж люди недоїдають?

«Проблема полягає в тому, що немає справедливості ані у виробництві, ані у розподілі продуктів харчування,— вважають експерти ВООЗ.— Надто часто у країнах третього світу, які мають родючий ґрунт, бідняки з пустими руками і пустими шлунками спостерігають, як багатий врожай відправляється на експорт за великі гроші. Це приносить короткочасну вигоду для декількох і довгострокову шкоду для багатьох». Одне з останніх вивчень, проведених Продовольчою і сільськогосподарською організацією Об’єднаних Націй, показало, що «найбагатша п’ята частина населення землі з’їдає 45 відсотків м’яса і риби, а найбідніша п’ята частина мусить задовольнятись лише 5 відсотками».

Крім того, «перепони на шляху до якісної освіти і достовірної інформації становлять ще одну причину голоду,— вважають експерти Дитячого фонду ООН і додають: — Свідомість, навички і виховання, потрібні для боротьби з голодом, неможливо розвинути без інформаційної стратегії та ліпших і більш доступних освітніх програм». Однак напівголодне існування у свою чергу погіршує здоров’я людини та здатність здобути ліпшу освіту, а це ще одне замкнуте коло.

Справедливість і безкорислива зацікавленість іншими

Попри такі прикрі перешкоди на шляху подолання голоду деякі діячі зберігають оптимізм. Наприклад, генеральний директор ФАО Жак Дюф висловився так: «Мені бачиться світ, в якому кожен чоловік, жінка й дитина щодня мають достатньо поживної і корисної їжі. Там немає вражаючих крайнощів багатства і бідності. Я бачу терпимість, а не дискримінацію, мир замість розбрату, природу в доброму стані, а не знищене довкілля, загальний добробут, а не страшну безвихідь».

Проте, як ми вже побачили, для здійснення таких сподівань не достатньо збільшити виробництво продуктів харчування і чесно розподіляти їжу. Необхідна справедливість і безкорислива зацікавленість іншими. Але ці шляхетні риси не характерні для сучасного світу комерції.

Чи готове людство заради звільнення від проблеми голоду усунути такі величезні перешкоди, як жадність, бідність, розбрат і егоїзм? Чи це радше нездійсненна мрія?

Єдине реальне вирішення

Згідно з Біблією, нас не мають дивувати приховані проблеми, які призводять до голоду. У Божому Слові говориться: «Останніми днями настануть тяжкі часи. Будуть бо люди тоді самолюбні, грошолюбні... нелюбовні [«без природної любові», Бач.], запеклі... ненависники добра... вони мають вигляд благочестя, але сили його відреклися» (2 Тимофія 3:1—5).

Чи можуть люди викоренити такі негативні риси без допомоги Бога? Погодьтеся, що ні. Мабуть, ви вже зауважували: буває, керівники щиро прагнуть вирішити соціальні проблеми, але егоїзм, грошолюбство та недосконалість інших заважають їм і паралізують навіть найліпші плани (Єремії 10:23).

І все-таки подолання проблеми голоду — це не мрія. Біблія обіцяє, що Боже Царство покладе край несправедливості, а також усім іншим бідам, через які сьогодні страждають люди.

В Ісаї 9:5, 6 розповідається, на що ми можемо сподіватись: «Дитя народилося нам, даний нам Син, і влада на раменах Його, і кликнуть ім’я Йому: Дивний Порадник, Бог сильний, Отець вічности, Князь миру. Без кінця буде множитися панування та мир на троні Давида й у царстві його, щоб поставити міцно його й щоб підперти його правосуддям та правдою відтепер й аж навіки,— ревність Господа Саваота це зробить!»

Саме про це Царство люди просять Бога, промовляючи в Господній молитві: «Нехай прийде Царство Твоє» (Матвія 6:9, 10). Зауважте, Ісая написав, що «ревність Господа Саваота це зробить». Єгова завжди турбувався про потреби людей. Він створив нашу землю так, аби вона приносила багатий урожай для всіх.

У Псалмі 65:10—14 (Ог., 1988) так сказано про нього: «Ти відвідуєш землю та поїш її, Ти збагачуєш щедро її,— повний води потік Божий, Ти збіжжя готуєш її,— бо Ти так приготовив її! Ти ріллю її насичуєш вогкістю, вирівнюєш груддя її, розпускаєш дощами її, Ти благословляєш рослинність її! ...Луги зодягнулись отарами, а долини покрилися збіжжям».

Творець Єгова якнайліпше дбає про людство. Він той, «хто кожному тілові хліба дає, бо навіки Його милосердя» (Псалом 136:25).

Ми можемо бути впевнені, що Боже Царство на чолі з Христом попіклується про всіх людей. «На землі буде збіжжя багато, на гірському верху зашумить»,​— говориться в Біблії. Крім того, врожай розподілятиметься справедливо, адже «визволить він [Ісус Христос] бідаря, що голосить, та вбогого, що немає собі допомоги! Він... спасе душу бідних» (Псалом 72:12, 13, 16). Отже кріпіться! Невдовзі «німій трагедії» раз і назавжди буде покладено край.

[Сторінкова ілюстрація на сторінці 10]