Хороші манери — характерна риса Божого народу

¹ Хороші манери дуже рідкісні в наш час. Чому? Люди так спішаться, що вони рідко коли думають про основні слова ввічливості, як-от: «будь ласка», «дякую» або «пробачте». У Божому Слові передрікалося про занепад хороших манер в останні дні, коли люди мали бути ‘самолюбні, зарозумілі, горді, невдячні, нелюбовні, нестримливі, ненависники добра й нахабні’ (2 Тим. 3:1—4). Усі такі риси виливаються в погані манери. Як побожний народ, християни повинні остерігатися, аби не переймати такої світської риси — браку поваги до інших.

² Що таке манери? Хороші манери можна назвати глибоким розумінням почуттів інших, спроможністю мирно жити з іншими. Такими манерами є уважність, люб’язність, доброзичливість, ввічливість, тактовність та чуйність. Ці риси кореняться в любові до Бога та ближнього (Луки 10:27). Вони нічого не коштують, але є незамінні в поліпшенні стосунків з іншими.

³ Ісус Христос залишив досконалий приклад. Він завжди застосовував на практиці Золоте правило: «Як бажаєте, щоб вам люди чинили, так само чиніть їм і ви» (Луки 6:31). Чи ж ми не захоплюємося Ісусовою чуйністю та сердечністю у стосунках з його учнями? (Матв. 11:28—30). Його хороші манери не базувалися на правилах етикету з підручників. Вони випливали зі щирого й благородного серця. Ми повинні з усіх сил наслідувати його чудовий приклад.

⁴ Коли християнам потрібно виявляти хороші манери? Чи тільки в особливих випадках, коли хочеться справити на когось приємне враження? Чи такі манери необхідні лише для того, щоб впливати на інших? Ні! Нам необхідно виявляти хороші манери повсякчас.

¹⁴ Хороші манери є необхідні. Християнські манери не тільки добре свідчать про наше служіння, але й сприяють близьким стосункам з іншими (2 Кор. 6:3, 4, 6). Як поклонники щасливого Бога, ми повинні невимушено усміхатися, бути згідливими й готовими виконувати дріб’язкові, але приємні справи, які приносять радість іншим. Такі вирази ввічливості прикрасять наше життя — життя Божого народу.