• Біблійна книга 41. Марка
    «Усе Писання» достовірне й корисне. Частина 16

    • КОЛИ Ісуса заарештували в Гефсиманії, а його апостоли втекли, слідом за ним пішов «один юнак, який накинув на голе тіло вбрання з тонкого лляного полотна». Коли юрба спробувала схопити і його, «він залишив свій лляний одяг і втік голий». Загалом вважають, що цим юнаком був Марко. У книзі Дії про нього згадано як про «Івана, якого називають Марком». Можливо, Марко походив з заможної родини в Єрусалимі, в якої був власний будинок і прислуга. Його мати, Марія, також була християнкою, і в її домі проводились зібрання раннього збору. Коли ангел звільнив Петра з в’язниці, апостол пішов саме до цього дому, де якраз зібрались брати (Марка 14:51, 52; Дії 12:12, 13).

      2 Місіонер Варнава, левит з Кіпру, був двоюрідним братом Марка (Дії 4:36; Кол. 4:10). Коли Варнава прибув з Павлом до Єрусалима, аби надати допомогу тим, хто постраждав від голоду, Марко теж познайомився з Павлом. Спілкування зі збором та ревними приїжджими служителями, безсумнівно, спонукало Марка до місіонерського служіння. Тож він приєднався до Павла та Варнави, аби допомагати їм під час їхньої першої місіонерської подорожі. Але з певних причин у Пергії (Памфілія) Марко залишив їх та повернувся до Єрусалима (Дії 11:29, 30; 12:25; 13:5, 13). Саме тому Павло не захотів брати Марка у другу місіонерську подорож, і це призвело до розриву між ним та Варнавою. Тож Павло вибрав собі супутником Силу, а Варнава взяв свого двоюрідного брата Марка і поплив з ним до Кіпру (Дії 15:36—41).

      3 Марко добре зарекомендував себе у служінні і став цінним помічником не лише для Варнави, але згодом і для апостолів Петра й Павла. Марко був з Павлом у Римі (бл. 60—61 року н. е.), коли Павло відбував там своє перше ув’язнення (Филим. 1, 24). Згодом, між 62 та 64 роками н. е., Марко перебував з Петром у Вавилоні (1 Пет. 5:13). Павло знову потрапляє до в’язниці в Римі, ймовірно, у 65 році н. е., і в листі він просить Тимофія привести з собою Марка, кажучи: «Я потребую його допомоги» (2 Тим. 1:8; 4:11). Це остання згадка про Марка у Біблії.

      4 Саме Маркові приписують укладення цього найкоротшого з Євангелій. Він співпрацював з Ісусовими апостолами і присвятив своє життя служінню добрій новині. Але Марко не був одним з 12 апостолів чи найближчих товаришів Ісуса.