Петро був очевидцем майже всіх подій, котрі описав Марко, тож саме від нього Марко міг почути багато цікавих подробиць, які не згадуються в інших Євангеліях. Наприклад, Марко згадує про «найманих робітників», які працювали у Зеведея; про прокаженого, котрий благав Ісуса, «впавши на коліна»; про одержимого демонами чоловіка, який «ранив себе камінням», а також про Ісусове пророцтво стосовно ‘приходу Сина людського з великою силою та славою’, яке він промовив, коли сидів на Оливковій горі, «звідки було видно храм» (Марка 1:20, 40; 5:5; 13:3, 26).

⁸ Матвій написав своє Євангеліє для євреїв, а Марко, очевидно, писав перш за все для римлян. Звідки ми це знаємо? Марко згадує Закон Мойсея лише тоді, коли описує розмови, які стосуються Закону, а родоводу Ісуса взагалі не наводить. Він підкреслює, що Христове євангеліє має велике значення для всіх. Марко детальніше пояснює єврейські звичаї та вчення, з якими читачі неєврейського походження могли бути незнайомі (2:18; 7:3, 4; 14:12; 15:42). Він подає переклад арамейських висловів (3:17; 5:41; 7:11, 34; 14:36; 15:22, 34). Згадуючи географічні назви та рослини Палестини, Марко дає до них деякі пояснення (1:5, 13; 11:13; 13:3). Вартість єврейських монет він подає в римських грошових одиницях (12:42, примітка). І він вживає більше латинських слів, ніж інші письменники Євангелій, наприклад, speculator (охоронець), praetorium (намісницький палац) та centurio (сотник) (6:27; 15:16, 39).