У 47 році н. е. Бог вибрав Варнаву і Савла (відомого під римським ім’ям Павло) для місіонерської праці. Вони взяли з собою Марка, але з невідомих причин Марко залишив їх і повернувся до Єрусалима. Це розсердило Савла, який вважав, що Марко повівся неправильно (Дії 13:1—3, 9, 13).

Коли Павло і Варнава повернулися з місіонерської подорожі, то розповідали про чудові результати своєї праці (Дії 14:24—28). Через кілька місяців вони хотіли повернутися туди, де проповідували, щоб зміцнити новонавернених. Варнава запропонував взяти Марка. Якою, на твою думку, була реакція Павла? (...) «Павло вважав, що його не варто брати», адже Марко минулого разу залишив їх і повернувся додому.

Будучи ув’язненим у Римі, Павло похвалив Марка за віддану підтримку (Колосян 4:10, 11). А коли Павла згодом ще раз ув’язнили, він писав Тимофію: «Приведи із собою Марка, бо я потребую його допомоги» (2 Тимофія 4:11). За те, що Марко не знеохочувався, він мав великі благословення в служінні Єгові!