⁹ У день своєї смерті Ісус показав, наскільки він переймається духовним благополуччям дорогих йому людей. Уявімо собі, що́ відчував Ісус, коли висів на стовпі. Його тіло проймав нестерпний біль. Для того щоб вдихнути повітря, він, очевидно, мусив припіднятися, відштовхуючись ногами. Це, безсумнівно, завдавало йому сильних мук, адже під вагою тіла рани на ступнях ще більше розривались і знівечена спина терлася об стовп. А коли Ісус говорив, дихати було ще важче, ще болісніше. Однак перед самою смертю Ісус промовив слова, які виявляли глибоку любов до його матері, Марії. Побачивши Марію та апостола Івана, які стояли поряд, Ісус звернувся досить гучним голосом до своєї матері: «Жінко, ось твій син!» Потім він сказав Івану: «Ось твоя мати!» (Івана 19:26, 27). Ісус знав, що цей вірний апостол дбатиме не лише про фізичні й матеріальні потреби Марії, але й про її духовний станb.