КОЛИ жінки бачать, що гробниця порожня, Марія Магдалина біжить розповісти про це Петру та Івану.

На той час Марія вже розшукала Петра та Івана і каже їм: «Хтось забрав Господа з гробниці, і ми не знаємо, де його поклали».

Марія Магдалина, яка залишилась біля гробниці, охоплена горем. Де може бути Ісус? Нахилившись, вона заглядає в гробницю і бачить двох ангелів у білому, які знову з’явилися. Вони сидять там, де лежало Ісусове тіло,— один в голові, а другий в ногах.

— Жінко, чому ти плачеш? — запитують вони.

— Хтось забрав мого Господа, і не знаю, куди його поклали,— відповідає Марія.

Марія обертається і бачить чоловіка, який повторює запитання: «Жінко, чому ти плачеш? Кого ти шукаєш?»

Думаючи, що цей чоловік доглядає сад, в якому розташована гробниця, Марія каже йому:

— Пане, якщо це ти виніс його, то скажи, куди його поклав, і я заберу.

— Маріє! — каже той чоловік. Почувши, як він звертається до неї, Марія відразу ж розуміє, що перед нею Ісус.

— Раббуні! (що означає «учитель») — вигукує вона. І з безмежною радістю вона хапається за нього. Але Ісус каже:

— Не тримайся за мене, бо я ще не пішов до Батька. Піди до моїх братів і скажи їм: «Я йду до Батька свого й Батька вашого, до Бога свого й Бога вашого».

Тепер Марія біжить туди, де зібралися апостоли та інші учні. Її слова підтверджують розповідь інших жінок про те, що вони бачили воскреслого Ісуса.