Юрба богів і богинь

У житті майя релігія відігравала визначну роль. Вони поклонялися силі-силенній богів. В одному документі згадується про 160 з них. Наприклад, був бог творення, бог кукурудзи, бог дощу та бог-сонце. Жінки ходили на богомілля до храму богині Іш-чель, що на острові Косумель, і просили в неї плідності для себе, а коли вже були вагітні, то щасливих пологів.

У майя кожен день мав релігійне значення, і кожного місяця за їхнім календарем було якесь свято. Похорон супроводжувався особливими церемоніями. Тіло померлого фарбували в червоний колір і разом з деякими особистими речами загортали в солом’яні мати. Ховали небіжчика під підлогою дому, в якому він жив. Правителям призначались інші почесті: їх хоронили у пірамідах, під підлогою храму. Їхніх слуг вбивали і ховали разом з ними, у могилу також клали різноманітне начиння, яке, за віруваннями майя, могло знадобитися в майбутньому житті.

Під час релігійних церемоній майя іноді проколювали собі мочки вух або ж ноги. Вони навіть проколювали язик. Скульптури, фрески і зображення на посуді свідчать про те, що, поклоняючись богам, майя робили жертвоприношення. У своїй книжці («The Precolumbian Child») д-р Макс Шайн пише: «Вони часто приносили в жертву тварин, але найважливішою жертвою було людське життя. Переважно під час цього обряду гинули воїни ворожих військ, раби, а також маленькі сини і дочки вільних батьків». Як кажуть історики, молодих дівчат віддавали як наречених богові дощу, кидаючи їх живими у священний колодязь в Чічен-Іці. Якщо дівчина залишалась живою до заходу сонця, вважалося, що бог дощу задоволений попередньою нареченою, і дівчину витягували з води.

Більшість сучасних майя вважаються католиками. Церква доклала великих зусиль для того, щоб завоювати прихильність корінного населення. Наприклад, за даними агентства Ассошіейтед Пресс, «у 1992 році, в 500-ту річницю іспанського завоювання Гватемали, місцева католицька церква публічно вибачилась за жорстокості, заподіяні індіанцям під час євангелізації Гватемали».

Проте, ставши католиками, майя не відмовились від релігії своїх пращурів. Навпаки, багато католицьких священиків дає згоду на змішування церковних ритуалів і вчень з місцевими звичаями. Скажімо, серед майя здавна був поширений анімізм — віра в те, що як живі, так і неживі предмети мають життєву силу. Це уявлення церква перейняла, маскуючи його під католицьке вчення. Деякі церковні діячі ставлять собі питання, як же католицька церква може допускати такий вплив язичництва і водночас називатися християнськоюa.