Життя євреїв за часів правління Персії

Після того як Кір оголосив, що євреї можуть вийти з вавилонської неволі, група євреїв та неєвреїв покинула Вавилонію 537 року до н. е. Цей духовно чуйний останок повернувся до сплюндрованих міст та обезлюднених земель. Едомські, фінікійські, самарійські, арабські та багато інших племен «пожерли» колишні розлогі терени Ізраїлю. Те, що залишилося від територій Юди й Веніямина, стало юдейською провінцією перської сатрапії Абар-Нахара (Заріччя) (Ездри 1:1—4; 2:64, 65).

Під правлінням Персії Юдея почала переживати «період розширення території та зросту населення»,— повідомляється в праці «Кембриджський виклад історії юдаїзму» (англ.). Відтак ця праця говорить про Єрусалим: «Селяни й прочани зносили дари, збагачуючи Храм і саме місто, а це багатство приваблювало іноземних купців та ремісників». Хоча перси виявляли велику толерантність до місцевого уряду й релігії, вони наклали високі податки, котрі можна було сплачувати тільки цінними металами. (Порівняйте Неемії 5:1—5, 15; 9:36, 37; 13:15, 16, 20).

Останні роки Перської імперії були вкрай неспокійними через повстання сатрапів. Багато євреїв втягнулися в повстання на узбережжі Середземномор’я і були заслані далеко на північ до Гирканії (Горган) біля Каспійського моря. А втім, здається, на більшу частину території Юдеї таки не ступила нога перських каральних загонів.

У ранні роки після вавилонської неволі вірні євреї протистояли змішуванню язичеських понять і філософій з правдивою релігією, про яку розповідалося у Святому єврейському Письмі. У книзі Естер, написаній після більш ніж 60 років тісних стосунків євреїв з персами, не знаходимо жодного сліду зороастризму. Те саме можна сказати про біблійні книги Ездри, Неемії та Малахії, які писалися в ранній період панування Персії (537—443 роки до н. е.).

А втім, вчені вважають, що в пізній період панування Персії багато євреїв почали переймати декотрі погляди поклонників Ахурамазди, верховного персидського бога. Це відбивається в популярних забобонах і поглядах єсеїв. Такі звичайні єврейські назви, як шакал, назви інших пустельних істот, а також нічних птахів, євреї стали асоціювати зі злими духами та нічними примарами з вавилонського й перського фольклору.