10. Як ті, хто на Спомині споживає від вина, мають «можливість отримувати блага від Христової крові»?

¹⁰ Щодо вина, від якого помазані християни споживають під час Спомину, Павло писав: «Хіба чаша благословення, яку ми благословляємо, не означає, що ми маємо можливість отримувати блага від Христової крові?» (1 Коринфян 10:16). Яким чином ті, хто споживає від вина, мають «можливість отримувати блага від Христової крові»? Помазанці, звісно, не беруть участі в тому, щоб надати людям викупну жертву, оскільки самі потребують викупу. Вони вірять у викупну силу Христової крові. Тому їм прощаються гріхи, і вони визнані праведними, а значить, гідними того, щоб жити в небі (Римлян 5:8, 9; Тита 3:4—7). Саме завдяки пролитій крові Христа 144 000 його співспадкоємців стають освяченими, відокремленими, очищеними від гріха «святими» (Євреїв 10:29; Даниїла 7:18, 27; Ефесян 2:19). Отже, своєю пролитою кров’ю Христос «купив для Бога людей з усіх племен і мов, і народів, і націй... сформував з них царство та зробив їх священиками нашого Бога, і вони царюватимуть над землею» (Об’явлення 5:9, 10).

11. Що засвідчують ті, хто п’є від вина під час Спомину?

¹¹ Коли Ісус вводив відзначення Спомину своєї смерті, він передав вірним апостолам чашу з вином і сказав: «Пийте з неї всі; бо це означає мою «кров угоди», яка проллється за багатьох для прощення гріхів» (Матвія 26:27, 28). Так само, як через кров биків і козлів було надано сили Закон-угоді між Богом та ізраїльським народом, через кров Ісуса було впроваджено в дію нову угоду, яку Єгова уклав з духовним Ізраїлем. Ця угода почала діяти в П’ятдесятницю 33 року н. е. (Вихід 24:5—8; Луки 22:20; Євреїв 9:14, 15). Коли помазанці п’ють від вина, яке символізує «кров угоди», вони засвідчують, що їх залучено в нову угоду і що вони отримують з неї пожиток.

12. Що означає для помазанців охрещуватися в Христову смерть?

¹² Чаша з вином мала для помазаних християн ще одне значення. Своїм вірним учням Ісус сказав: «Чашу, яку я п’ю, ви справді будете пити, і хрещенням, яким я хрещуся — охреститесь» (Марка 10:38, 39). Пізніше апостол Павло говорив про те, що християни охрещуються в Христову смерть (Римлян 6:3). Життя помазанців пов’язане з жертовністю. Їхня смерть є жертовною, бо вони відмовляються від будь-якої надії на вічне життя на землі. Хрещення цих помазаних християн у Христову смерть закінчується тоді, коли, померши вірними Богу, вони воскресають як духовні істоти, щоб царювати разом з Христом у небі (2 Тимофія 2:10—12; Римлян 6:5; 1 Коринфян 15:42—44, 50).

14. Як помазанці духовно зміцнюються тим, що споживають від символів хліба і вина?

¹⁴ Завершується остаточне попечатання порівняно небагатьох християн, які покликані правити з Христом у небі. До кінця свого земного життя, яким помазанці пожертвують, вони духовно зміцнюються, споживаючи від символів на Спомині. Помазані християни, брати і сестри, почуваються об’єднаними одне з одним як члени Христового тіла. Коли вони споживають від символів хліба і вина, це служить їм нагадуванням про те, що вони повинні залишитися вірними аж до смерті (2 Петра 1:10, 11).

[Рамка на сторінці 23]

«Христове тіло»

У 1 Коринфян 10:16, 17 Павло, пояснюючи значення хліба для помазаних духом братів Христа, говорить про символічне «тіло». Павло каже: «Хіба хліб, який ламаємо, не означає, що маємо можливість отримувати блага від Христового тіла? Оскільки хліб один, ми є одним тілом, хоча нас багато, бо споживаємо від того одного хліба». Коли під час Спомину помазані християни споживають від хліба, вони засвідчують, що об’єднані з іншими в зборі помазанців. Цей збір подібний до тіла, а Христос є його Головою (Матвія 23:10; 1 Коринфян 12:12, 13, 18).