Єдине свято

Це свято Ісус започаткував у день своєї смерті. Спершу він відзначив зі своїми апостолами єврейське свято Пасхи. Після цього він передав їм прісний пасхальний хліб і сказав: «Це тіло Моє, що за вас віддається». Тоді Ісус передав чашу вина і промовив: «Оця чаша — Новий Заповіт у Моїй крові, що за вас проливається». Він сказав також: «Це чиніть на спомин про Мене» (Луки 22:19, 20; 1 Коринтян 11:24—26). Це свято називається Господня Вечеря або Спомин. Це єдине свято, яке Ісус наказав своїм послідовникам святкувати.

Багато церков вважають, що серед інших вони відзначають і це свято, але більшість роблять це не так, як наказав Ісус. Мабуть, найбільшою відмінністю є частота святкування. Деякі церкви святкують його щомісяця, щотижня, навіть щодня. Чи ж це мав на увазі Ісус, коли сказав своїм послідовникам: «Це робіть на спомин про Мене»? (1 Коринтян 11:24, 25). Як часто проводиться спомин, або річниця? Як правило, тільки раз на рік.

Пам’ятаймо також, що Ісус започаткував це свято і помер 14 нісана за єврейським календаремa. Це був день Пасхи, свята, яке нагадувало євреям про їхнє велике визволення з Єгипту у XVI столітті до н. е. У той час принесення в жертву ягняти забезпечувало спасіння єврейських первородних, коли ангел Єгови знищував усіх первородних Єгипту (Вихід 12:21, 24—27).

Як це допомагає нашому розумінню? Християнський апостол Павло писав: «Наша Пасха, Христос, за нас у жертву принесений» (1 Коринтян 5:7). Ісусова смерть була великою пасхальною жертвою, яка уможливила людям набагато більше спасіння. Отже, Спомин Христової смерті замінив для християн єврейську Пасху (Івана 3:16).

Пасха була щорічним святом. Логічно, що таким же святом є Спомин. Пасха, день смерті Ісуса, завжди припадала на 14-й день єврейського місяця нісана. Отже Христову смерть слід відзначати раз у рік календарного дня, що відповідає 14 нісана. У 1994 році цей день припадає на суботу, 26 березня, після заходу сонця.