-
Лагідність — необхідна християнська рисаВартова башта — 2003 | 1 квітня
-
-
Лагідність — необхідна християнська риса
‘Зодягніться у лагідність’ (КОЛОСЯН 3:12).
1. Чому лагідність є дивовижною рисою?
КОЛИ клімат лагідний, він помірний і приємний. Коли лагідною є людина, то іншим приємно бути в її присутності. Проте «лагідний язик ломить кістку», сказав мудрий цар Соломон (Приповістей 25:15, Дерк.). Лагідність — це дивовижна риса, яка поєднує приємність і силу.
2, 3. Який зв’язок існує між лагідністю і святим духом і що ми розглянемо у цій статті?
2 Апостол Павло назвав лагідність частиною «плоду духа», який описано в Галатів 5:22, 23. Грецьке слово, перекладене у 23-му вірші як «лагідність», в інших перекладах подається як «тихість», «смирність». Для оригінального грецького слова важко знайти точний відповідник у більшості мов, тому що воно позначає не зовнішній вияв сумирності чи тихості, а внутрішню лагідність і доброзичливість; не стиль поведінки, а стан розуму і серця.
3 Щоб повніше зрозуміти значення і цінність лагідності, розгляньмо чотири біблійні приклади (Римлян 15:4). Завдяки цьому ми не тільки дізнаємося, що це за риса, але також побачимо, як її можна набути і виявляти у своїх стосунках з іншими.
«Дорогоцінне перед Богом»
4. Звідки ми знаємо, що Єгова цінує лагідність?
4 Оскільки лагідність — це частина плоду Божого духу, логічно, що ця риса має пов’язуватися з чудовою Божою особистістю. Апостол Петро писав, що «лагідний й мовчазний дух» — це щось «дорогоцінне перед Богом» (1 Петра 3:4). Справді, лагідність є рисою, яку Єгова особисто виявляє і високо цінує. Вже це є достатньою підставою, щоб усі Божі слуги розвивали лагідність. Але як Всемогутній Бог, Володар Усесвіту, виявляє лагідність?
5. Яку надію на майбутнє ми маємо завдяки лагідності Єгови?
5 Адам і Єва, перша людська пара, свідомо не послухались чіткої Божої заповіді не їсти з дерева знання добра й зла (Буття 2:16, 17). Той умисний непослух довів їх та їхніх майбутніх нащадків до гріха, смерті і відчуження від Бога (Римлян 5:12). Хоча Єгова і мав усі підстави винести такий присуд, він не відкинув людську родину як цілком невиправну і безнадійну (Псалом 130:3). Навпаки, через свою ласку і бажання не бути надмірно вимогливим чи суворим — що є виявом лагідності — Єгова дав можливість грішним людям наближатися до нього і здобувати його прихильність. За допомогою дару викупної жертви свого Сина, Ісуса Христа, Єгова дає нам можливість без страху приступати до його величного престолу (Римлян 6:23; Євреїв 4:14—16; 1 Івана 4:9, 10, 18).
6. Як Бог виявив лагідність до Каїна?
6 Задовго до того, як Ісус прийшов на землю, Єгова виявив свою лагідність, коли Каїн і Авель, Адамові сини, принесли жертви. Знаючи стан їхніх сердець, Єгова відкинув жертву Каїна, але «зглянувся» на Авеля й на його жертву. Божа прихильність до вірного Авеля та його жертви викликала ворожу реакцію з боку Каїна. Біблія каже, що «сильно розгнівався Каїн, і обличчя його похилилось». Як відреагував Єгова? Чи його роздратував поганий умонастрій Каїна? Ні. Він лагідно запитав Каїна, чому той такий розгніваний. Єгова навіть пояснив, що́ Каїн міг би робити, аби ‘підняти обличчя своє’ (Буття 4:3—7). Справді, Єгова є уособленням лагідності (Вихід 34:6).
Лагідність приваблює і відсвіжує
7, 8. а) Як ми можемо пізнати лагідність Єгови? б) Що слова з Матвія 11:27—29 відкривають про Єгову та Ісуса?
7 Один з найліпших способів пізнати незрівнянні риси Єгови — це вивчати життя і служіння Ісуса Христа (Івана 1:18; 14:6—9). Коли Ісус був у Галілеї протягом другого року своєї проповідницької кампанії, він чинив багато могутніх діл у Хоразіні, Віфсаїді, Капернаумі та навколишніх місцевостях. Однак більшість людей були горді й байдужі і відмовлялися вірити йому. Як реагував Ісус? Хоча він попереджав їх про наслідки їхнього невірства, однак змилосерджувався над ‛ам га’а́рец — простими, смиренними людьми, які були в жалюгідному духовному стані (Матвія 9:35, 36; 11:20—24).
8 Подальші дії Ісуса показали, що він дуже добре ‘знав Отця’ і наслідував його. Простим людям Ісус давав таке сердечне запрошення: «Прийдіть до Мене, усі струджені та обтяжені,— і Я вас заспокою! Візьміть на себе ярмо Моє, і навчіться від Мене, бо Я тихий і серцем покірливий,— і «знайдете спокій душам своїм». Як же, мабуть, заспокоювали і відсвіжували пригноблених людей ці слова! Вони і до сьогодні зберегли свою силу. Якщо ми зодягнемося в лагідність, то будемо серед тих, «кому Син захоче відкрити» свого Отця (Матвія 11:27—29).
9. Яка риса пов’язується з лагідністю і який хороший приклад подає у цьому Ісус?
9 З лагідністю тісно пов’язується смирення, або покірливість. Гордість же веде до самозвеличення і часто спонукує людину обходитися з іншими жорстко й безжалісно (Приповістей 16:18, 19). Ісус виявляв смирення протягом усього свого земного служіння. Навіть тоді, коли за шість днів до смерті Ісус в’їжджав у Єрусалим і його вітали як Царя Юдейського, він дуже відрізнявся від правителів цього світу. Він сповнив Месіанське пророцтво Захарії: «Ось до тебе йде Цар твій! Він покірливий [«лагідний», Хом.], і всів на осла,— на осля, під’яремної сина» (Матвія 21:5; Захарія 9:9). Вірний пророк Даниїл бачив видіння, в якому Єгова передає своєму Сину право керувати. Однак в одному з його попередніх пророцтв Ісус названий «найприниженішим між людьми». Отже, лагідність і смирення тісно пов’язані (Даниїла 4:14, Хом.; 7:13, 14).
10. Чому християнська лагідність не є виявом слабкості?
10 Приємна лагідність, яку виявляють Єгова та Ісус, допомагає нам наближатися до них (Якова 4:8). Звичайно, лагідність аж ніяк не є виявом слабкості. Наприклад, Єгова, Всемогутній Бог, виявляє велику силу. Його гнів палахкотить проти неправедності (Ісаї 30:27; 40:26). Ісус виявив велику рішучість не йти на компроміс, навіть коли зазнавав тиску від Сатани Диявола. Він не потерпів незаконної торгівлі, якою займалися тодішні релігійні лідери (Матвія 4:1—11; 21:12, 13; Івана 2:13—17). Однак, стикаючись з недоліками своїх учнів, він зберігав лагідність і терпеливо зносив їхні слабкості (Матвія 20:20—28). Один біблеїст влучно описав лагідність: «За м’якістю стоїть міцність сталі». Тож нам необхідно виявляти цю християнську рису.
Найлагідніша людина свого часу
11, 12. Чому лагідність Мойсея виняткова, якщо взяти до уваги його виховання?
11 Третій приклад, який ми розглянемо,— це Мойсей. Біблія називає його «найлагіднішим за всяку людину, що на поверхні землі» (Числа 12:3). Ці слова написані під натхненням Бога. Мойсеєва виняткова лагідність зробила його сприйнятливим до керівництва Єгови.
12 Виховання Мойсея було незвичайним. Єгова попіклувався, щоб цей син вірних єврейських батьків вижив у час підступу й убивства. Свої ранні роки Мойсей провів під опікою матері, яка старанно навчала його про правдивого Бога, Єгову. Однак пізніше Мойсей був забраний зі свого дому і жив в абсолютно іншому оточенні. «Мойсей був навчений всієї премудрости єгипетської,— говорив пізніше ранній християнський мученик Степан,— і був міцний у словах та в ділах своїх» (Дії 7:22). Свою віру Мойсей виявив тоді, коли побачив, яку несправедливість мусять зносити його брати з боку фараонових управителів. Побачивши, як єгиптянин б’є єврея, Мойсей убив його і був змушений утікати з Єгипту в країну Мідіян (Вихід 1:15, 16; 2:1—15; Євреїв 11:24, 25).
13. Як на Мойсея вплинуло 40-річне перебування в Мідіяні?
13 Тепер, у віці 40 років, Мойсей опинився один у пустелі. Прибувши у край Мідіян, він зустрів сімох дочок Реуїла і, оборонивши їх від пастухів, допоміг їм напоїти велику отару їхнього батька. Повернувшись додому, дівчата захоплено розповіли Реуїлові про все, що «якийсь єгиптянин» зробив для них. Реуїл запропонував Мойсеєві жити в нього, і Мойсей погодився. Різні лиха, які трапилися з Мойсеєм, не озлобили його серця, також вони не перешкодили йому пристосуватися до нових умов. Його бажання чинити волю Єгови ніколи не похитнулося. Протягом 40 довгих років Мойсей доглядав овець Реуїла. Він також одружився з Ціппорою і виховав своїх синів. Весь той час він розвивав і шліфував рису, яка стала настільки характерною для нього. Так, зносячи проблеми, Мойсей розвинув свою лагідність (Вихід 2:16—22; Дії 7:29, 30).
14. Опишіть випадок з життя Мойсея, який свідчить про його лагідність, коли він був провідником народу?
14 Після того як Єгова призначив Мойсея провідником ізраїльського народу, Мойсей далі виявляв лагідність. Одного разу Єгова вилив свій дух на 70 старших чоловіків, які мали служити помічниками Мойсея. Елдад і Медад, хоча і не були присутні тоді, почали пророкувати в таборі. Коли прибіг юнак і розповів про це, Ісус Навин вигукнув: «Пане мій Мойсею,— заборони їм!» Але Мойсей лагідно відповів: «Чи ти заздрісний за мене? О, якби то ввесь Господній народ став пророками, коли б дав Господь Духа Свого і на них!» (Числа 11:25—29). Лагідність допомогла пом’якшити ту напружену ситуацію.
15. Хоча Мойсей був недосконалим, чому його приклад вартий наслідування?
15 Але одного разу Мойсеєва лагідність, здається, зрадила його. У Меріві, коло Кадешу, він не віддав слави Єгові — тому, хто насправді вчинив чудо (Числа 20:1, 9—13). Та хоча Мойсей був недосконалим, непохитна віра супроводжувала його протягом цілого життя. Навіть сьогодні ми захоплюємося його винятковою лагідністю (Євреїв 11:23—28).
Лагідність як протилежність грубості
16, 17. Який застережливий урок можна взяти з розповіді про Навала та Авіґаїл?
16 Застережливий урок можна взяти для себе з одного випадку, який стався за часів Давида невдовзі після смерті Божого пророка Самуїла. Мова йде про Навала і його дружину Авіґаїл. Які ж вони були різні! Хоча Авіґаїл була «жінка з добрим розумом», її чоловік був «шорсткий і злющий» (1 Самуїла 25:3, Хом.). Навал грубо відмовив дати харчі Давидовим людям, після того як вони допомагали охороняти від злодіїв Навалові череди. Сповнившись справедливим гнівом, Давид і його товариші приперезали свої мечі і пішли до Навала (1 Самуїла 25:2—13).
17 Коли Авіґаїл почула про те, що сталося, вона швидко приготувала хліб, вино, м’ясо, родзинки і фіґи та вийшла назустріч Давидові. Зустрівши його, вона благала: «На мені самій, пане мій, ця провина! І дозволь говорити твоїй невільниці до вух твоїх, а ти послухай слів своєї невільниці». Лагідне прохання Авіґаїл розм’якшило серце Давида. Послухавши пояснення Авіґаїл, Давид сказав: «Благословенний Господь, Бог Ізраїлів, що послав тебе на це навпроти мене! І благословенний розум твій, і благословенна ти, що стримала мене цього дня, щоб я не пішов на пролиття крови» (1 Самуїла 25:18, 24, 32, 33). Грубість Навала зрештою спричинилася до його загибелі. А Авіґаїл за свої хороші риси отримала винагороду — з часом стала Давидовою дружиною. Її лагідність є взірцем для всіх, хто служить Єгові сьогодні (1 Самуїла 25:36—42).
«Женися за... лагідністю»
18, 19. а) Які зміни стають помітними, коли ми зодягаємось у лагідність? б) Що допоможе нам зробити ефективну самоперевірку?
18 Отже, лагідність є необхідною рисою. Це не лише м’якість манер, а в першу чергу приваблива риса характеру, яка відсвіжує інших. У минулому ми, можливо, мали звичку грубо розмовляти чи непривітно обходитися з людьми. Але, навчившись біблійної правди, ми змінилися і стали приємніші для інших. Павло говорив про таку зміну, коли спонукував співхристиян: «Зодягніться... у щире милосердя, добротливість, покору, лагідність, довготерпіння» (Колосян 3:12). Біблія порівнює цю переміну до того, як дикі звірі — вовк, пантера, ведмідь і гадюка — стають такими мирними, як свійські тварини — ягня, козля, теля і корова (Ісаї 11:6—9; 65:25). Такі зміни особистості настільки помітні, що дивують багатьох людей. Але все це ми приписуємо дії Божого духу, бо лагідність належить до його чудового плоду.
19 Чи це означає, що як тільки ми зробили необхідні зміни і присвятилися Єгові, то вже не мусимо працювати над лагідністю? Зовсім ні. Наприклад, щоб новий одяг виглядав чистим і акуратним, він потребує постійного догляду. Якщо постійно заглядати в Боже Слово і роздумувати над прикладами, які в ньому містяться, ми зможемо по-новому й об’єктивніше подивитися на себе. А що «дзеркало» натхненого Божого Слова відкриває про тебе? (Якова 1:23—25).
20. Як ми можемо успішно виявляти лагідність?
20 Характери у всіх людей різні. Одним Божим слугам легше виявляти лагідність, іншим — важче. Але всім християнам потрібно розвивати плід Божого духу, в тому числі лагідність. Павло з любов’ю напучував Тимофія: «Женися за правдою, благочестям, вірою, любов’ю, терпеливістю, лагідністю!» (1 Тимофія 6:11). Слово «женися» натякає, що потрібні зусилля. У перекладі Куліша це заохочення звучить так: «побивайся за... тихостю». Якщо ти докладаєш зусиль, щоб роздумувати про хороші приклади з Божого Слова, вони можуть глибоко вкоренитися в тобі. Вони формуватимуть твою особистість і даватимуть тобі керівництво (Якова 1:21).
21. а) Чому нам слід гнатися за лагідністю? б) Про що піде мова в наступній статті?
21 Те, як ми поводимося з іншими, свідчить, якою мірою ми виявляємо лагідність. «Хто мудрий і розумний між вами? — питає учень Яків.— Нехай він покаже діла свої в лагідній мудрості добрим поводженням!» (Якова 3:13). Як виявляти цю християнську рису вдома, у християнському служінні і в зборі? У наступній статті даються корисні настанови.
-
-
Виявляйте «повну лагідність усім людям»Вартова башта — 2003 | 1 квітня
-
-
Виявляйте «повну лагідність усім людям»
«Нагадуй їм, щоб [були]... тихі, виявляючи повну лагідність усім людям» (ТИТА 3:1, 2).
1. Чому не завжди легко виявляти лагідність?
«БУДЬТЕ наслідувачами мене, як і я Христа», — писав апостол Павло (1 Коринтян 11:1). Усі Божі слуги сьогодні наполегливо стараються слухатись цієї настанови. Зрозуміло, що це нелегко, бо ми успадкували від своїх перших людських прабатьків егоїстичні прагнення і схильності, які не відповідають прикладу Христа (Римлян 3:23; 7:21—25). Однак всі ми, якщо докладемо необхідних зусиль, можемо з успіхом виявляти лагідність. Але покладатися лише на свої зусилля не достатньо. Чого ж потрібно ще?
2. Як ми можемо виявляти «повну лагідність усім людям»?
2 Лагідність є частиною плоду святого духу. Чим більше ми підкоряємося керівництву Божої діючої сили, тим очевиднішим є плід духу. Тоді і тільки тоді ми зможемо виявляти «повну лагідність» усім людям (Тита 3:2; курсив наш). Розгляньмо, як, наслідуючи приклад Ісуса, ми можемо допомагати іншим людям ‘знаходити спокій’ (Матвія 11:29; Галатів 5:22, 23).
У сім’ї
3. Яка ситуація в сім’ях відображує дух світу?
3 Лагідність необхідно виявляти у сім’ї. За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я, насилля у сім’ї становить для здоров’я жінок більший ризик, ніж дорожньо-транспортні пригоди і малярія разом взяті. У Лондоні, наприклад, чверть усіх зареєстрованих насильницьких злочинів люди скоюють у себе вдома. Поліція часто має справу з людьми, які з «криком, і лайкою» дають волю своїм емоціям. Ще гірше те, що декотрі подружні партнери допустили, щоб між ними розвинулась «гіркість». Все це є плачевним відображенням ‘духа світу’, і тому для таких речей немає місця у християнських сім’ях (Ефесян 4:31, Кул.; 1 Коринтян 2:12).
4. Як лагідність впливає на сім’ю?
4 Щоб протистояти світським тенденціям, нам потрібен Божий дух. «Де Дух Господній,— там воля» (2 Коринтян 3:17). Любов, доброзичливість, самовладання і довготерпіння зміцнюють єдність недосконалих чоловіка і дружини (Ефесян 5:33). Лагідність поліпшує атмосферу в сім’ї і допомагає уникнути сварок та суперечок, які затьмарюють життя багатьох сімей. Ми можемо говорити щось важливе, але треба зважати, як ми це говоримо, оскільки інші відчують дух, який стоїть за нашими словами. Якщо висловлювати турботи і тривоги з лагідністю, це послаблює натягнутість у стосунках. Мудрий цар Соломон писав: «Лагідна відповідь гнів відвертає, а слово вразливе гнів підіймає» (Приповістей 15:1).
5. Як лагідність може допомогти у релігійно розділеному домі?
5 Лагідність особливо важлива у релігійно розділеному домі. Якщо вона поєднується з добрими ділами, то може допомогти привернути до Єгови навіть противників. Петро настійно радив християнським дружинам: «Коріться своїм чоловікам, щоб і деякі, хто не кориться слову, були приєднані без слова поводженням дружин, як побачать ваше поводження чисте в страху. А окрасою їм нехай буде не зовнішнє,— заплітання волосся та навішання золота або вбирання одеж, але захована людина серця в нетлінні лагідного й мовчазного духа, що дорогоцінне перед Богом» (1 Петра 3:1—4).
6. Як лагідність допомагає зміцняти узи між батьками і дітьми?
6 Стосунки між батьками і дітьми можуть бути натягнуті, особливо коли в сім’ї бракує любові до Єгови. А проте, в усіх християнських родинах є потреба виявляти лагідність. Павло радив батькам: «Не дратуйте дітей своїх, а виховуйте їх в напоминанні й остереженні Божому!» (Ефесян 6:4). Коли в сім’ї панує лагідність, зміцнюються узи між батьками і дітьми. Дін є одним з п’ятьох дітей у сім’ї. Ось що він розповідає про свого батька: «Мій тато був лагідною людиною. Я не пам’ятаю жодної сварки з ним, навіть у час, коли я був підлітком. Він завжди виявляв лагідність, навіть якщо був розстроєний. Деколи він карав мене — наказував йти у свою кімнату або у чомусь обмежував,— але ми ніколи не сварилися. Для нас він був не лише батьком, але й другом. Тому ми не хотіли розчаровувати його». Лагідність дуже допомагає зміцняти узи між батьками і дітьми.
У служінні
7, 8. Чому лагідність необхідно виявляти у польовому служінні?
7 Лагідність також важлива у польовому служінні. Коли ми проповідуємо добру новину про Царство, то зустрічаємо людей з різним складом розуму. Декотрі охоче слухають звістку надії, яку ми приносимо. Інші ж з багатьох причин можуть реагувати неприхильно. Тому лагідність допоможе нам виконувати доручення бути свідками аж до останнього краю землі (Дії 1:8; 2 Тимофія 4:5).
8 Апостол Петро писав: «В серцях своїх святіте Христа як Господа нашого. Завжди будьте готові відповісти розсудливо тим, хто спитає вас, на чому грунтується ваша надія. Але робіть це з повагою і лагідно» (1 Петра 3:15, СМ). Через те що ми від усього серця наслідуємо Христа як свого Взірця, то стараємося виявляти лагідність і повагу навіть до тих людей, які грубо реагують на наше свідчення. Наша лагідна поведінка дає чудові результати.
9, 10. Розкажіть випадок, який показує цінність лагідності у польовому служінні?
9 Ось приклад. Чоловік на ім’я Кейт чув, як його дружина відкрила комусь двері і почала розмовляти. Коли дружина зрозуміла, що гостем є Свідок Єгови, вона гнівно звинуватила Свідків у жорстокості до дітей. Наш брат залишився спокійним. Він лагідно сказав: «Мені дуже жаль, що ви так вважаєте. Чи можна вам показати, у що вірять Свідки Єгови?» Кейт слухав розмову і в цей момент підійшов до дверей та перервав її.
10 Пізніше Кейт з дружиною пошкодували, що так грубо повелися з тим відвідувачем. Його лагідна поведінка зворушила їх. Через тиждень, на їхнє здивування, Свідок прийшов знову, і цього разу Кейт з дружиною вислухали, як він пояснив свої погляди на основі Біблії. «Протягом наступних двох років ми не раз розмовляли з іншими Свідками»,— сказали пізніше вони. Ці люди погодилися на біблійне вивчення і з часом обоє охрестилися на символ свого присвячення Єгові. Яка ж хороша винагорода для того Свідка, який першим прийшов до Кейт і його дружини! Той брат зустрівся з ними через кілька років і зрадів, що вони тепер його духовні брат і сестра. Лагідність принесла плоди.
11. Як лагідність може допомогти людині прийняти християнську правду?
11 Ось ще один приклад. Чоловік на ім’я Гарольд після служби в армії став озлоблений і почав сумніватися в існуванні Бога. Крім того, він став інвалідом через аварію, яку спричинив п’яний водій. Коли Свідки Єгови прийшли до Гарольда, він зажадав, щоб вони більше не відвідували його. Але одного разу Свідок на ім’я Біл вирішив відвідати зацікавленого, який жив по сусідству з Гарольдом — всього лиш двоє дверей далі. Біл помилково постукав у двері Гарольда. Побачивши у дверях Гарольда, який підійшов, опираючись на дві палиці, Біл попросив пробачення і пояснив, що помилився. Як відреагував Гарольд? Біл не знав, що Гарольд бачив випуск новин, де розповідалося, як Свідки за короткий час будують Зал Царства. Чоловіка вразило, що так багато людей можуть працювати в єдності. Це змінило його ставлення до Свідків. Гарольда зворушило приязне вибачення і приємна, лагідна поведінка Біла, і він вирішив надалі запрошувати Свідків. Він також почав вивчати Біблію, зробив певні зміни і став охрещеним слугою Єгови.
У зборі
12. З якими світськими рисами треба боротися членам християнського збору?
12 Лагідність також необхідна в християнському зборі. У сьогоднішньому суспільстві конфлікти є звичайним явищем. Дебати, полеміка і суперечки є чимось нормальним для людей, які мають плотський погляд на життя. Час від часу такі світські риси проникають у християнський збір і виявляються у суперечках і сварках. Відповідальним братам неприємно мати справу з такими ситуаціями. Однак любов до Єгови та до братів спонукує їх допомагати слабким особам виправитись (Галатів 5:25, 26).
13, 14. Яка користь з того, щоб ‘навчати противників із лагідністю’?
13 У першому столітті Павло та його товариш Тимофій зазнали труднощів від деяких осіб у зборі. Павло попереджав Тимофія остерігатися братів, які нагадують посудини «на нечесть». Павло пояснював: «Раб Господній не повинен сваритись, але бути привітним до всіх, навчальним, до лиха терплячим, що навчав би противників із лагідністю». Якщо ми зберігаємо лагідність, навіть коли нас провокують, то опоненти часто відчувають спонуку переглянути своє ставлення до нас. У свою чергу Єгова, як каже Павло, їм «дасть покаяння, щоб правду пізнати» (2 Тимофія 2:20, 21, 24, 25). Зверніть увагу, що Павло пов’язує привітність і терплячість із лагідністю.
14 Павло сам застосовував те, що проповідував. Коли апостол мав справу з так званими «переднішими апостолами» у коринтському зборі, то заохочував братів: «Я сам, Павло, благаю вас лагідністю й ласкавістю Христовою; я, коли присутній — слухняний між вами, а не бувши між вами — сміливий я супроти вас» (2 Коринтян 10:1; 11:5). Павло справді наслідував Христа. Зверніть увагу, що він звертався до тих братів з «лагідністю... Христовою». Таким чином він уникав владного, диктаторського поводження з іншими. Його заохочення, без сумніву, сподобалось тим у зборі, хто мав чуйне серце. Він пом’якшив напружені стосунки і заклав основу для миру і єдності у зборі. Хіба ми не прагнемо наслідувати такий спосіб дій? Особливо старійшинам потрібно наслідувати Христа і Павла.
15. Чому ті, хто дає пораду, повинні виявляти лагідність?
15 Ми маємо відповідальність допомагати іншим не тільки тоді, коли мир і єдність збору перебувають під загрозою. Братам потрібне турботливе керівництво задовго до того, як виникне напруженість у стосунках. «Брати, навіть якщо чоловік робить якийсь хибний крок перед тим, як усвідомить це, ви, хто має духовну кваліфікацію, намагайтеся виправити такого чоловіка»,— закликав Павло. Але як? «В дусі лагідності, кожен пильнуючи за собою, щоб не спокуситися самому» (Галатів 6:1, НС). Не завжди легко зберігати «дух лагідності», особливо тому, що всі християни, також і відповідальні у зборі чоловіки, можуть піддатися грішним схильностям. Однак особі, яка прогрішилася, саме завдяки лагідності буде легше прийняти виправлення.
16, 17. Що допоможе людині подолати її небажання застосовувати поради?
16 Слово, перекладене як «виправити», в оригінальному грецькому тексті може стосуватися вправлення зламаної кістки, а це завжди болісна процедура. Турботливий лікар, який вправляє кістку, переконує пацієнта у користі такої операції. Його спокій передається пацієнтові. Кілька слів, сказаних наперед, допоможуть розвіяти тривогу. Духовне виправлення також може бути болісним. Але лагідність допоможе зробити його більш прийнятним і таким чином відновити приємні стосунки й закласти основу для того, щоб винна особа змінила свою поведінку. Навіть тоді, коли людина спершу дещо опирається настанові, той, хто надає допомогу, своєю лагідністю допоможе людині подолати її небажання дотримуватися добрих біблійних порад (Приповістей 25:15).
17 Коли ми допомагаємо іншим виправитися, завжди існує небезпека, що порада буде розцінена як критика. Один автор ось як коментує це: «Ніколи ми так не ризикуємо надмірно стояти на своєму, як тоді, коли виправляємо інших, а отже, саме тоді нам найбільше потрібна лагідність». Лагідність, яка походить від смирення, допоможе християнському пораднику уникати цієї небезпеки.
«Усім людям»
18, 19. а) Чому християнам інколи важко бути лагідними з представниками світської влади? б) Що допоможе християнам виявляти лагідність до тих, хто має владу, і які можуть бути результати?
18 Багатьом нелегко бути лагідними зі світською владою. Безумовно, декотрі представники влади поводяться грубо і не виявляють співчуття (Екклезіяста 4:1; 8:9). Однак любов до Єгови допоможе нам визнавати його верховну владу і виявляти належне відносне підкорення представникам державної влади (Римлян 13:1, 4; 1 Тимофія 2:1, 2). Навіть тоді, коли високі чиновники намагаються обмежити наше поклоніння Єгові, забороняючи нашу діяльність, ми з радістю шукаємо все ще доступних способів приносити свою жертву хвали (Євреїв 13:15).
19 За жодних обставин ми не виявляємо войовничості. Ми намагаємось бути поміркованими, однак ніколи не йдемо на компроміс зі своїми праведними принципами. Таким чином наші брати успішно виконують своє служіння у 234 країнах по цілому світі. Ми дотримуємось поради Павла, який сказав, щоб ми «слухали влади верховної та корилися їй [«корилися та були послушні правителям і владі», Дерк.], і до всякого доброго діла готові були, щоб не зневажали нікого, щоб були не сварливі, а тихі, виявляючи повну лагідність усім людям» (Тита 3:1, 2).
20. Яку нагороду отримають ті, хто виявляє лагідність?
20 Тих, хто виявляє лагідність, чекають щедрі благословення. «Блаженні лагідні, бо землю вспадкують вони» (Матвія 5:5). Для Христових помазаних духом братів це означає радість і привілей правити над земними володіннями Царства. Щодо «великого натовпу» «інших овець», то вони продовжують виявляти лагідність і сподіваються життя в Раю тут на землі (Об’явлення 7:9; Івана 10:16; Псалом 37:11). Які чудові перспективи! Тож ніколи не нехтуймо нагадуванням, яке Павло дав християнам з Ефеса: «Отож, благаю вас я, в’язень у Господі, щоб ви поводилися гідно покликання, що до нього покликано вас, зо всякою покорою та лагідністю» (Ефесян 4:1, 2; курсив наш).
-